47. Ліпіди, будова, біологічна роль. Прості і складні ліпіди, значення.

Ліпіди – це реч. прир. походж. різної хімічної будови, які нерозчинні у воді, але розчинні в орган. розчинниках (спирт, ефір, бензин). Вони є похідними вищих жирних кислот спиртів та альдегідів. Розрізн.: - запасні (жири) (відклад. в жирових ДЕПО і сальниках – енергет. роль); - протоплазма. – структурна роль.

Біол. роль:

1) жири відіграють енергет. ф-цію

2) прийм. участь у терморегул.

3) захищ. органи від травм

4) надають еласт. шкірі

5) фосфоліпіди вход. до складу біол.. мембран, а жири ні.

6) ліпіди прийм. участь в обміні реч.

Будова:

1) вищі жирні к-ти (від 4 до 24 ат. С): - СООН

- насичені в.ж.к. лише одинар. зв.

масляна к-та С₃Н₇СООН

капронова к-та С₅Н₁₁СООН

пальмітинова к-та С₁₅Н₃₁СООН

стеаринова к-та С₁₇Н₃₅СООН

арахісова к-та С₁₉Н₃₉СООН

-ненас. в.ж.к.

лінолева к-та С₁₇Н₃₉СООН (3-подв. зв.)

ліноленова к-та С₁₇Н₃₁СООН (2-подв. зв.)

олеїнова к-та С₁₇Н₃₃СООН (1-подв. зв.)

арахідонова к-та С₁₉Н₃₁СООН (6-подв. зв.)

2) спирт: гліцерил або гліцерин (3-атомний спирт)

3) ортофосфатна к-та

Прості ліпіди:

Жири – це складні ефіри гліцерилу і в.ж.к.

Фіз.-хім. власт.: 1) тверді міст. насич. в.ж.к., не розч. у воді і мають різну t°C плавл; 2) на повітрі жири, що міст. ненас. в.ж.к. піддаються самоокисн.( в орг.-мі самоокисн. не відбув. за рах. різних ферм., ступінь насич. жирів визнач. за доп. йодного числа); 3)здатні до емульгування, 4) гідроліз жирів в орг-мі відбув. за рах. ферм. – ліпази, лужний гідроліз жирів наз. омилення, при ньому утв. в.ж.к.

Воски – складні ефіри утв. довголанц. жирними к-тами від 14 до 36 ж.к. з вис. мол. масою.

Воски тв.. виділ. шкірними залозами, а росл. кл. утв. восковидну кірку.

Ланолін – суміш ефірів в.ж.к. і вищих спиртів добув. з овоч. бавовни, також. такі воски як: спермацет і кашалота.

Стерини і стерини – до стеринів відноситься холестерин, явл. похідним від циклічного вуглеводню циклопентанпергідрофенантрену цикл. не нас. одноатомний спирт, вход. до склад нерв. кл. і стероїдних гормонів, відклад. на стінках судин і виклик. атеросклероз.

Складні ліпіди

Фосфоліпіди – складні ефіри гліцерину і високомол. жирних кислот і містять залишок ортофосфатної к-ти і звяз. з азотистими основами (еталоніл, серин, холін)

Власт.: прийм. участь у процесі метаболізмі, обміну; з них можна отрим. ліпосоми

Сфінголіпіди – це складні ефіри сфінгозинових к-т і жирних к-т

Власт.: вход до складу нерв. сис., прийм. участь у побудові міліїнової оболонки, передача нерв. імпульсів.

48. Мейоз. Характеристика етапів і стадій. Біологічне значення мейозу.

Мейоз – це поділ стат. клітин під час якого к-сть генет. матер. зменш. вдвічі Із. 1 кліт з дипл. набором хромосом утв. 4 доч. кліт. з гапл. набором

Скл. з 2 поділів: редукційного та екваційного і 3 процесів:

1) утв. синапсигомолог. хромосом

2) утв. хіазм і тетрод

3) редукція числа хромосом

Редукційний поділ

ПРОФАЗА 1

1. лептотена

1) сітчаста структура ядра зникає, хром. набув. вигл. окремих ниток;

2) хром. набір. дипл. і його добре видно у мікроскопі;

3) хром. подв. із-за того що вони подв. у мітозі

2. зиготена

1) гомол. хром. притяг. одна до одної гомол. діл.

2) зєднання хром. почин. з кінців, дистал. діл, зближ. відбув по принципу блискавки – кон’югація або синопсис

3) хром орієнтовані дистал. діл. до поверхні ядра

хром від місця їх зєднання – центросоми, розход радіально утв. пучок петель, які наз синаптичним букетом

3. пахітена

1) хром посил. спіраліз., що веде до їх потовщ.

2) процес відбув синхронно у гомол. хром.

3) добре видно будову хромосом, яка скл. з 2 хроматид, які утрим. центромерою, таким чином 2 гомол. хром. мають вигл. 4 хроматид, зєдн. попарно 2 центромерами, утв. тетроду

4) відбув. обмін гомол. діл. – кросинговер

4 диплотена

1) хром. перекруч. і розвив. зворот. процес – відштовхування

2) центромери відтяг. гомол. хром. одну від одної внаслідок вкорочу. ниток веретена поділу

3) центром ери сповз. до дистал. кінця хромосоми. Внаслідок цього утв. класичний вигл. Х-подібної хром.

4) к-сть хіазм зменш, хром. розход.

5 діакінез

1) хром. вкорочу. і потовщ. відбув. максимал. спіраліз.

2) біваленти відособл. після чого в кліт. можна легко підрах гапл. набір хром.

3) зник. ядерна оболонка, ядерце

МЕТАФАЗА 1

1) у кожній тетроді пара сестрин. хроматид стрим 1 центромерою

2) обидві центромери гомол. хром. рух. до екватора

3) нитки веретена поділу дещо довщі, хроматини виник на екваторі в одній площині утв. метафазну пластинку, оскільки наборів 2, то і пластинок 2.

АНАФАЗА 1

1) нитки веретена поділу інтенс. скороч. внасл. чого гомол. біваленти розход. до протил полюсів

2) у зв. з тим, що розход. цілі хром. набір зменш. у двічі, відбув. редукція.

3) хіазми можуть зберіг. у анафазі до її заверш., чим забезп. прав. розходж. центромерів

ТЕЛОФАЗА 1

1) утв. гапл. набори хром.

2) відбув. деспіраліз. хром.

3) з'явл. нові ядра та ядерце

4) телофаза не завжди закінч. цитокінезом, іноді кліт. має 2 сформ. ядра після чого розпочин. мейоз. поділ.

ІНТЕРКІНЕЗ – період між 2 мейот. поділами під час якого не відбув. редуплік. ДНК

Екваційний поділ

ПРОФАЗА 2 1) немає суттєвих відмін. від мітотичного

МЕТАФАЗА 2 1) хром., які тепер наз діадами виник. у екватор. площині, утв. метафазну пластинку.

АНАФАЗА 2 1) нитки веретен поділу вкороч. і розвод. діади до протил. полюсів клітини утв. уніваленти – хроматини, які з часом стають окремими хромосомами

2) вкінці кожен унівалент наз. монада.

ТЕЛОФАЗА 2 1) спостеріг. відновл. ядерної оболонки, ядерець, деспіраліз. хром., відбув. цитокінез.

Біологічне значення мейозу:

1) забезпеч. гапл. набір гамет, чим попередж. процес поліплоїдії при стат. розмнож.

2) кросинговер – забезпеч. постійну рекомбінацію ген. інф., що є основою еволюційного процесу.