45. Клас Хвойні. Особливості морфологічної і анатомічної будови. Значення в природі. Підклас Хвойні. Загальна характеристика і типові представники.

Голонасінні (Pinophyta) – величезна група дерев і кущів, їм належить 1\3 всіх лісів нашої планети. У голонасінних насінні зачатки не сховані, не вкриті, а лежать голо на лусках шишок.

Загальна характеристика відділу:

-Життєва форма: дерева, кущі (трав’янистих форм немає;

-Тип КС.: Стрижнева коренева система, корінь – головний (розвивається із зародка насіння) від якого відходять бічні;

-Добре розвинені покривні, провідні і твірна тканини;

-Стебло (стовбур) включає кору, камбій (твірна тканина), що сприяє росту стебла в товщину, деревину, слабко виражену серцевину (запасна тканина);

-У корі й деревині багатьох хвойних є смоляні ходи (канали). Вони складаються з подовжених міжклітинних порожнин, заповнених ефірними оліями, смолою.

-Будова листка: листки зазвичай сидячі, без черешка, голчастого типу, мають нерозгалужені жилку, укриті шаром воскової кутикули, продихи занурені глибоко у тканини листка, що зменшує поверхню випаровування.

-Чергування спорофіт – гаметофіт, домінує спорофіт, чоловічий гаметофіт – пилкове зерно, жіночий гаметофіт – міститься в насінному зачатку.

-у голонасінних вода не потрібна, оскільки запилення відбувається вітром, а запліднення за допомогою пилкової труби.

Життєвий цикл голонасінних на прикладі сосни:

Чоловічі жовті шишки з великою кількістю зрілого пилку>вітер переносить пилок на жіночу липку шишку -> запилення >проростає пилкова трубка >утворення насінин на насінних лусках > дозрівання насіння > відкривання покривних лусок > висипання насіння> перенесення насінин з крильцем вітром >проростання насіння >утворення молодого проростка сосни.

Клас Хвойні (Pinopsida)

Підклас Хвойні — найчисленніша, найбільш поширена і найважливіша група серед сучасних голонасінних.

Хвойні відіграють значну роль в утворенні ландшафтів Землі; майже 95% лісів земної кулі складаються або лише з хвойних, або є -мішаними.

Усі сучасні хвойні — це дерева, рідше кущі (деякі ялівці); тра­в'янистих рослин серед них немає. Деякі хвойні (секвойя вічнозелена, мамонтове дерево) — величезні дерева. Вони бувають 100-120 м заввишки і до 10-16 м завтовшки, можуть жити 2000-3000 років і більше.

Практичне значення сучасних хвойних дуже велике. Вони дають цінну деревину, що має широке і різноманітне застосування. Деревину хвойних використовують у хімічній промисловості. З неї добувають скипидар, метиловий та етиловий спирти, оцтову кислоту, дубильні речовини, камфору, ацетон і багато інших продуктів, що йдуть на виготовлення різних предметів господарського, культурного і побуто­вого призначення.

Сосна звичайна (Pinus sylvestris) — дерево до 30-40 м заввишки. Поширена в Європі та Північній Азії, де утворює ліси на величезних просторах. В Україні росте повсюди на Поліссі, в північній частині Лісостепу. Модрина налічує близько 20 видів, з них у флорі України є один вид. Листки (хвоя) в модрин зібрані по 20-40 (60) у пучках, м'які, опадаючі.

Представники: ялина або смерека, ялиця.