
- •Білки, будова, біологічна роль. Властивості білків, класифікація.
- •Біосфера як цілісна система, її структура та межі. Біогенний кругообіг.
- •Біоценоз та природна система. Трофічна і просторова структури біоценозу. Екологічні ніші.
- •Трофічна структура біогеоценозу
- •Бродіння як спосіб отримання енергії мікроорганізмами. Види бродіння, хімізм. Промислове значення різних видів бродіння.
- •Будова і функціонування органів дихання людини.
- •Будова метафазної хромосоми. Поняття про каріотип. Мітоз та його біологічне значення.
- •Будова та біологічна роль рнк.
- •Взаємодія неалельних генів (компліментарність, епістаз, полімерія). Дія генів-модифікаторів.
- •Вища нервова діяльність. Умови і механізми утворення умовних рефлексів.
- •Відділ Лишайники. Компоненти лишайників. Життєві форми та анатомічна будова лишайників. Представники, їх характеристика, роль в природі і значення в господарстві.
- •Відділ Мохоподібні. Особливості морфологічної та анатомічної будови. Поширення та значення в природі.
- •Відділ Папоротеподібні. Морфологічна та анатомічна будова. Класифікація сучасних видів.
- •Відділ Плауновидні. Загальна характеристика. Клас Плауновидні. Морфологічна та анатомічна будова. Рівноспоровість у циклі відтворення. Характерні представники, необхідність їх охорони.
- •Відхилення від законів г. Менделя. Наддомінування, кодомінування, множинний алелізм, пенентрантність і експресивність.
- •37. Імунітет, види, фактори імунітету. Вакцини, сироватки, їх застосування.
- •38. Клас Аскоміцети. Ознаки аскоміцетів, їх географічне поширення та умови існування. Будова міцелію, способи розмноження. Принципи класифікації
- •39. Клас Дводольні. Ознаки дводольних. Поділ на підкласи.
- •40. Клас Ліліопсиди. Спільні ознаки однодольних. Їх морфологічна та анатомічна будова. Принципи класифікації.
- •41. Клас Ооміцети. Спільні ознаки. Поширення та умови існування. Будова тіла, розмноження. Класифікація. Їх значення в природі та заходи боротьби з паразитуючими видами.
- •42. Клас Плазуни, загальна характеристика та класифікація.
- •44. Клас Ссавці. Загальна характеристика. Особливості будови, розмноження і розвитку на прикладі типового представника.
- •45. Клас Хвойні. Особливості морфологічної і анатомічної будови. Значення в природі. Підклас Хвойні. Загальна характеристика і типові представники.
- •46. Клітинна інженерія. Культура калусних клітин. Мікроклональне розмноження.
- •47. Ліпіди, будова, біологічна роль. Прості і складні ліпіди, значення.
- •48. Мейоз. Характеристика етапів і стадій. Біологічне значення мейозу.
- •49. Механізм фотосинтезу. Світлова фаза фотосинтезу.
- •50. Механізми визначення статі: сингамний, прогамний, епігамний. Зчеплене зі статтю успадкування.
- •52. Надклас Риби. Особливості будови тіла у зв’язку з існуванням у водному середовищі.
- •53. Неспадкова та спадк мінливість. Мутації. Мутаційні фактори, класиф. Мут.
- •54. Нормальна мікрофлора організму людини (мікроорганізми шкіри, ротової порожнини, шлункового тракту, дихальних шляхів). Значення аутофлори в життєдіяльності людини.
- •55. Обмін вуглеводів, перетворення вуглеводів в процесі травлення. Внутрішньоклітинне перетворення вуглеводів (гліколіз, цикл Кребса, енергетичний вихід, значення).
- •3. Процеси перетворення вуглеводів на клітинному рівні
- •56. Опорно-рухова система людини. Будова та функціонування. М’язи та їх робота.
- •57. Організація генетичного матеріалу в еукаріот. Експресія генів.
- •59. Осмос. Клітина осмотична система. Явище плазмолізу, деплазмолізу. Тургор.
- •60. Основи селекції. Основні методи селекції. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості м.І. Вавилова.
- •61. Основні двомембранні компоненти клітини, їх організація і функції
- •63. Основні одномембранні компоненти клітини, їх організація і функції.
- •66. Особливості будови тіла, фізіологічних функцій та розмноження типових представників класу Земноводн
- •67. Первиннопорожнинні тварини. Круглі черви – паразити рослинних та тваринних організмів.
- •68. Підклас Лілііди. Спільні ознаки підкласу. Характеристика родини Злакові. Характерні представники. Їх поширення в природі. Значення в господарстві.
- •69. Підклас Розиди. Загальна характеристика родин Розоцвіті, Бобові. Будова квіток, плодів. Значення. Характерні представники, їх поширення в природі і значення.
- •70. Поняття про гормони, класифікація за хімічною будовою, значення.
- •1 Група - б-пептидні гормони
- •2 Група - похідні а.К.
- •3 Група - стероїдні гормони
- •71. Порівняльна характеристика апоптозу та некрозу.
- •Сечостатева система людини. Механізм сечоутворення.
- •Синтез днк на матриці днк. Особливості реплікації днк у прокаріотів та еукаріотів.
- •Синтез рнк на матриці днк. Особливості транскрипції у прокаріотів та еукаріотів.
- •Спороутворення у бактерій та його біологічний сенс, будова та хімічний склад дозрілої спори, види розміщення ендоспор в бактеріальній клітині. Проростання спори.
- •Стійкість рослин як адаптивне пристосування до конкретних умов існування. Поняття про стреси, їх різноманітність.
- •Сучасні глобальні екологічні проблеми. Стан навколишнього середовища України.
- •Темнова фаза фотосинтезу. Масштаби і значення фотосинтезу.
- •Температура як екологічний фактор. Вплив температури на життєві процеси. Пойкілотермні та гомойотермні організми. Стратегії теплообміну.
- •Тип м’якуни. Анатомічні особливості первинноводних та вторинноводних м’якунів.
- •Тип плоскі черви. Будова тіла та особливості фізіологічних функцій типових представників.
- •Типи росту органів рослин. Інтенсивність росту. Крива Сакса і регуляція ростових процесів у рослин на різних рівнях організації. C.9
- •Ферменти, хімічна природа, будова, властивості. Особливості дії ферментів як біологічних каталізаторів, механізм дії. Класифікація ферментів.
- •Характеристика вегетативних органів рослин.
- •Характеристика генеративних органів рослин.
- •Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Кросинговер.
- •Шляхи, рушійні сили та механізми висхідного та низхідного руху води по рослині.
37. Імунітет, види, фактори імунітету. Вакцини, сироватки, їх застосування.
Імунітет – нечутливість організму організму до чужорідних агентів, в тому числі і патогенних мікроорганізмів. Поділяють на: природжений видовий імунітет- це несприятливість до певних збудників захворювання, які вражають інші види живих організмів. Набутий імунітет формується в організмі як специфічний захист проти одного певного чужорідного агента, в тому числі патогенних мікроорганізмів або їх токсинів, набутий в результаті контакту організму з цим агентом. Набутий природний імунітет може бути активним і пасивним. Набутий штучний імунітет створюється також шляхом активної і пасивної імунізації спеціальними препаратами – вакцинами та імунними сироватками.
Резистентність обумовлена комплексом механічних та фізіологічних реакцій макроорганізму, що направлені на забезпечення сталості внутрішнього середовища організму та його захист від чужорідних агентів. До факторів неспецифічної резистентності відносяться бар’єрна захисна функція шкіри та слизових оболонок організму, температура та запальні реакції, видільна функція організму. Могутнім неспецифічним захисним фактором проти чужородних тіл та речовин є фагоцитарна реакція. Розрізняють 2 типи механізму імунітету:механізм клітинного імунітету - знищення шкідливих чинників клітинами - фагоцитами і Т-лімфоцитами, а гуморального - спеціальними речовинами (білками), які містяться в крові, - антитілами та інтерфероном. Отже, фагоцити і Т-лімфоцити забезпечують клітинний імунітет, а білки крові (антитіла, інтерферон) - гуморальний.
Фактори імунітету:
1)захисні функції шкіри та слизових оболонок (механічний барєр та бактерицидна дія – лізоцим)
2)захисні власт. нормальної мікрофлори тіла (антагоністична та антибіотична дія кишкової палички до гнильних бакт. киш., дизентерії, збідників черевного. тифу)
3) запалення і фагоцитоз – це процес активного поглинання клітинами орг-му патогенних мікробів (живих або мертвих) з послід. їх переварюванням за участю ферм.(фагоцитарна актив. Мечніков, лейкоцити)
4) захисні властивості лімфоїдної тканини: лімфат. вузли, селезінка, печінка, зобна зал., слиз. об. – затрим. проник. мікробів, поглин. їх, продук. антитіла.
5) гуморальні фактори імунітету обумовлені наявн. в крові (сироватці) – антитіл, які виник. в орг.-мі внасл. перенес. захв.. Реч., яків виклик. утв. антитіл. наз. антигенами
Вакцини – щеплюючи препарати виготовлені із мікробів, їх токсинів та імуногенних антигенів, отриманих із мікробної клітини.
Методи виготовлення вакцин:
1) із живих вірулентних культур (холерний вібріон) у наш час не застос.
2) вакцини із живих мікроорг. із ослабл. вірулентністю, легкий та невловимий перебіг хвороби (профіл. віспи, сказу, сибір. виразки, туберкул., чуми, віспи, черев. тифу)
3) вакцини із убитих мікробів для профіл. киш. інф. та вірус. хв. (випуск. у висушеному стані)
4) анатоксини – застос. не мікроби, а їх екзотоксини, які втритили свої отруйні власт., а залиш. імунізуючи (правець, дифтерія, ботулізм).
Типи вакцин: моно-, ди-, полівакцини (дифтерійно-коклюшна вакцина)
Сироватки – містять готові антитіла, які при введені хворій людині полегшують протікання хвороби (дифтерія, правець, ботулізм, газова гангрена)