7. Групи організовані і неорганізовані

Коли ми приглянемось до реальних скупчень, то знайдемо, що вони дуже неоднакові між собою. Ми відрізняємо в першу чергу скупчення організовані і неорганізовані. Організовані скупчення мають такі дві головні прикмети:

а) вони складаються з двох частин: керуючої (провід) і підлеглої, якою керують; б) в обох частинах є розподіл обов'язків, ролей чи, як кажуть, функцій.

1:: Фаланстер -- спільне помешкання, палац для фаланги, тобто уявної трудової громади в утопічних планах французького соціаліста ХІХ ст. Ш. Фур'є.

30---------------------------------------------------------------------

Неорганізованє скупчення не має в собі ані проводу, ані поділу функцій. Такі скупчення називаються гуртами, стовпищами, юрбами. Партія, родина, кооператив, клуб, наукове товариство, парламент, церква і т. д. - це скупчення організовані, а стать (чоловік і жінка), вік (діти, молоді, дорослі, старі), національні або точніше - лівгвістичні скупчення, класові, всякі короткотривалі скупчення (на пожежі, на вулиці, на видовищах усяких - у театрі, концертах, лекціях і т. і.) - це скупчення неорганізовані або маси. Їх іноді називають ще аморфними (безформними) тому, що вони не мають керівництва і розподілу функцій.

8. Скупчення закриті, відкриті

Цей поділ скупчень також дуже важливий в соціології. Скупчення, в які людина може увійти членом чи вийти по своїй волі, є відкриті. Прикладом відкритого скупчення є партія. Закритими скупченнями є такі, де людина є членом не по своїй волі і не може до смерті вийти з них. Прикладом закритого скупчення є біологічні скупчення, як статеве, вікове і таке соціально-історичне, як каста. Проміжним скупченням є, напр., родина: шлюбна пара складається більш-менш добровільно, але вже діти, народжені в ній, є членами даної родини опріч волі і ніколи не перестануть бути її членами, хоч би одійшли і свої окремі родини заклали. Держава, церква, професія і багато інших - це все скупчення проміжні, які стоять ближче до закритих чи відкритих скупчень, але все таки поміж ними.

9. Скупчення прості і складні

Візьмемо для прикладу партію -- це сполучення людей для досягнення однієї мети -- політичної влади. Спортивне товариство, наукове, кооператив, земляцтво, професійна спілка (прим., учительська, металістів, машиністів, співаків і т. д.) - це все також прості скупчення або елементарні. Характерною рисою для них є те, що вони об'єднані однією прикметою.

А коли візьмемо, напр., таке скупчення: «український жіночий союз», то тут об'єднання сталося по двох лініях: жінки (статева група), що розмовляють українською мовою (лінгвістична група). Отже маємо дві прикмети об'єднання. А коли цей союз оповістить, що його членами можуть бути лише православні українки, то вже об'єднання буде по трьох лініях - статевій, лінгвістичній і

31------------------------------------------------------

релігійній; коли де об'єднання обмежить себе ще oднією прикметою: православні українки з вищою освітою, то це буде об'єднання по чотирьох лініях; коли додано буде ще одну прикмету -- заняття їх (прим., учительки середніх шкіл) то об'єднання буде вже по п'яти лініях, бо до попереду згаданих додано ще п'яту -- професійну.

Такі об'єднання називають складними або верствами (інакше: кумулятивними скупченнями) .

Що більше таких «ліній об'єднання», то таке скупчення в даному суспільстві може бути менш численним, але більш соціально-міцним. Соціологи вживають порівняння такого скупчення із діжкою або бочкою: що більш обручів, які облягають клепчини, наб'ємо, тим кріпше, міцніше «об'єднання» їх буде.

Вміти робити соціальний аналіз, то означає практично вміти відшукувати, яке сполучення перед нами є, по яких лініях індивіди об'єднані, яка перед нами кумуляція: подвійна, потрійна, почетвірна, поп'ятірна чи пошестірна і т. д., і які прості скупчення входять тут в склад, зливаються, кумулюються.

Що більш ліній об'єднання, то більш соціально-міцне скупчення, більш солідарне, більш вироблені людські одиниці (типи!) в нього входять.

Складними скупченнями типовими і важливими для нашого часу є економічні класи і національності. Клас твориться переважно з потрійної кумуляції осіб: професійної -- одномаєткової -- одноправної. Напр., селянство: це люди, що живуть із фізичної хліборобської праці (професія), бідні, упосліджені в правах. Капіталісти: живуть з надвартості (з нетрудового прибутку від визиску робітників), заможні, привілейовані. Поміщики: живуть із ренти (нетрудовий дохід із права власності на землю), заможні, привілейовані. Робітництво: наймитська фізична праця, бідні, упосліджені в правах. Урядництво^1: наймитська духовна праця, напівмаєтні, напівпривілейовані.

Це три типових риси (професія, однаковий маєтковий стан і однакове правне становище), що характеризують клас, але в конкретних класах є такі риси: певний рівень освіти (селянство і робітництво малоосвічене, поміщики, капіталісти і урядництво -- більш освічені), різні мову,

1:: Урядництво -- державні службовці.

32----------------------------------------------------------

релігію, державну належність і т. д.

Поведінка соціальної верстви буде солідарною при умові, коли лінії об'єднання скумульовані: напр., капіталісти, об'єднані по трьох згаданих лініях, а мовою вiдрізняються -- це вже буде дві антагоністичних верстви.

Національність являє злите територіальне скупчення (земляцтво), лінгвістичне скупчення і державне (або прагне стати державним); отже національність - складне скупчення (верства). Про них ми ще докладно поговоримо пізніше.

Від соціальних верств треба відрізняти шари. Верствами є окремі складні скупчення в суспільстві, а шари - це частини окремих організованих скупчень: шари можна бачити, коли уявити собі будову скупчення. Напр., візьмемо партію і уявимо її собі як піраміду: на горі - центральний комітет (ще вище його президія), потім крайові комітети, потім повітові, потім комітети місцевих скупчень, потім рядові члени партії, потім співчуваючі, потім попутники (симпатики). Це все шари одного купчення, що рухається в суспільстві. З цього ясно видно, що шари є лише у скупчень організованих. Ці шари у головному такі: всі особи, що керують діяльністю інших членів скупчення творять шар керуючий в протилежність до шару підлеглих. Але й ці два головні шари поділяються своєю чергою на певні частини: представництво (найбільш авторитетна частина проводу) і розпорядний орган (уряд), який має ще при собі технічний апарат (урядовці-виконавці). Цьому шарові підлягає шар підлеглий, який складається з керуючих органів 2-го, З-го і т. д. ступеня (підпорядковано-керуюча частина) та з виконавчо-підлеглої частини (рядові члени). До цього скупчення треба ще додавати маси попутників, що йдуть разом зі скупченням, не будучи його членами, та співчуваючих, що також до певної міри тягнуться в «хвості» скупчення, будучи власне «суспільним матеріалом», з якого виростає організоване скупчення. Попутників і співчуваючих загалом треба зарахувати до підлеглого шару скупчення, бо ці категорії не мають впливу на керівництво скупчення, за яким ідуть.

Коли ми зробимо аналіз держави, церкви, громади, партії і взагалі будь-якого організованого скупчення, то розміщення шарів і підшарків буде різна в деталях, та в головному буде така, як вище вказано. В практичному житті аналіз шарів грає важливу роль якраз при оцінці соціальної ваги скупчень.

33----------------------------------------------------------