Фронтально-колективна робота.

Полягає у постановці вчителем перед класом проблемних питань чи пізнавальних завдань, у відповідному опрацюванні яких беруть участь усі учні. Обговорюють різні варіанти рішення, обґрунтовують доцільність кращих. За цих умов завданням учителя залишається спрямування навчально-пізнавальної колективної діяльності учнів. Нерідко тут мають місце колективні творчі справи (наприклад, підготовка і проведення уроку за формою прес-конференції).

Групова робота.

Передбачає спільне планування навчальної діяльності, вибір методів та засобів її здійснення. Серед її форм розрізняють: бригадну, ланкову, парну.

Бригадна форма має два різновиди організації навчальної роботи: 1) кооперативно-груповий (кожна група виконує своє завдання, яке є однією зі складових загального); 2) диференційовано-груповий (завдання розподіляються між учнями з різними навчальними можливостями залежно від складності їхнього виконання).

Ланкова форма. Як і за бригадної форми, клас ділиться на групи з 4-6 осіб. Вважається за доцільне включення в них учнів із різними навчальними можливостями. Вони працюють за єдиними завданнями, закріплюючи чи аналізуючи пояснений учителем навчальний матеріал або застосовуючи його на практиці. Оптимальною вважається тривалість такої роботи для молодших школярів 5-7 хв, для середніх - 10-15 хв, для старших - 15-20 хв.

Парна робота найчастіше передбачає допомогу сильного учня слабшому. Пари бувають постійними або змінними, залежно від особливостей навчальних завдань. Часто робота у парі передбачає взаємно навчання та взаємоконтроль.

18. Планування роботи вчителя фізики

Діяльність учителя (викладання) полягає в керуванні активною і свідомою діяльністю учнів для засвоєння навчального матеріалу. Це передбачає розуміння очікувань та інтересів учня, регулювання навчальної діяльності з позицій його розвитку.

Планування

Воно охоплює створення календарно-тематичних і поурочних планів. Майбутнім учителям на першому етапі необхідно планувати уроки детальніше: фіксувати питання, які будуть використані для опитування, записувати зміст основних видів навчальної роботи тощо.

У процесі створення моделі уроку, вибору засобів навчання необхідно в уяві оперувати педагогічними поняттями-явищами (мета, метод, форма, прийом, навчальні можливості учнів та ін.), які ще "не відбулися". Така робота забезпечує можливість абстрагуватися від конкретного "розміщення" основних компонентів процесу навчання і здійснювати прогностичний аналіз без опори на безпосереднє сприймання педагогічних явищ. Конкретний підхід до оцінювання основних компонентів майбутнього процесу навчання і власної педагогічної діяльності дає змогу передбачити події (ситуації), дії, завдання. Це можливо здійснити тільки за умов динамічного оцінювання педагогічного процесу, а не статичного, яке передбачає вивчення зовнішніх чинників, опору на зовнішні параметри ситуації (загальна навчальна активність учнів, основні методи і форми роботи та ін.). Таке статичне оцінювання-аналіз можна позитивно прийняти тільки на попередньому етапі тематичного планування.

Отже, здатність аналізувати можливі результати навчально-виховного процесу є однією з важливих умов ефективності професійної діяльності вчителя, її коригування. Особливість прогностичного аналізу полягає в тому, що вчителю необхідно постійно зіставляти свої майбутні рішення (дії) з реакцією учнів, їхніми пізнавальними діями.