- •16. Ідеальна рідина. Стаціонарний рух рідини. Рівняння нерозривності. Р-ня Бернуллі. Ф-ла Торічеллі. Реакція рідини що витікає.
- •17. Закони збереження імпульсу. Закон збереження моменту імпульсу матеріальної точки. Збереження повної енергії матеріальної точки в полі потенціальних сил.
- •18. Основи мкт. Маса і розміри молекул. Основне р-ня мкт. Ідеальний газ. Р-ня стану ідеального газу. Газові закони
- •19. Властивості рідин. Насичена і ненасичена пара. Критична температура….
- •20. Властивості поверхні рідини. Поверхневий шар. Поверхневий натяг……
- •21. Вн. Енергія. Способи зміни вн.Енергії. Теплота і робота
- •22. Механічний еквівалент теплоти. Перше начало термодинаміки…………
- •23. Оборотні та необоротні процеси. Цикли. Цикл карно. Другий закон
- •24. Самоіндукція. Індуктивність. Енергія магнітного поля
- •25. Реальні гази. Відхилення властивостей реальних газів від законів ідеального……
- •26. Аморфні і кристалічні тіла. Монокристали і полікристали. Анізотропія фіз..Власт.Монокристалів
- •27. Електричне поле. Напруженість, потенціал. Принцип суперпозиції
- •28. Електрична ємність провідника. Конденсатор……
- •29. Постійний електричний струм. Умови існування струму. Сила струму. Електричне поле…..
- •30. Магнітне поле постійного електричного струму і постійного магніту. Основні характеритики магнітного поля. Закон ампера………….
- •31. Властивості магнітного потоку. Електромагнітна індукція. Досліди фарадея, правило ленца
- •32. Вимушені електричні коливання. Змінний електричний струм. Генератор змінного струму. Трансформатор.
- •33. Механізм виникнення коливань у контурі. Ідеальний коливальний контур
- •35. Поперечні та поздовжні хвилі……….
- •36. Прямолінійне поширення світла…
- •37. Поняття про когерентність…………
- •38. Закони фотоефекту……..
- •39. Планетарна модель атома……….
22. Механічний еквівалент теплоти. Перше начало термодинаміки…………
Механічний еквівалент теплоти, кількість роботи, еквівалентна одиниці кількості переданої в процесі теплообміну теплоти ( калорії або кілокалорії). Поняття М. е. т. виникло у зв'язку з тим, що історично механічну роботу і кількість теплоти вимірювали в різних одиницях. Зі встановленням еквівалентності механічної роботи і теплоти (Ю. Р. Майєр, 1842, див.(дивися) Енергії збереження закон ) були здійснені ретельні виміри М. е. т. (Дж. Джоуль в 1843—78, шведський учений Е. Едмунд в 1865, американський фізик Г. Роуланд в 1879 і ін.). Первое начало термодинамики — один из трёх основных законов термодинамики, представляет собой закон сохранения энергии для термодинамических систем. Пе́рший зако́н термодина́міки — одне з основних положень термодинаміки, є, по суті, законом збереження енергії у застосуванні до термодинамічних процесів. Перший закон термодинаміки сформульований в середині 19 століття в результаті робіт Саді Карно, Юліуса фон Маєра, Джеймса Прескотта Джоуля іГермана фон Гельмгольца. Зміна внутрішньої енергії закритої системи, яка відбувається в рівноважному процесі переходу системи із стану 1 в стан 2, дорівнює сумі роботи, зробленої над системою зовнішніми силами, і кількості теплоти, наданої системі: ΔU = A' + Q. Робота здійснена системою над зовнішніми тілами в процесі 1->2 (Назвемо її просто А) A=-A', тоді закон приймає вигляд:
.
Кількість теплоти, що надається системі, витрачається на зміну внутрішньої енергії системи і на здійснення системою роботи проти зовнішніх сил.
Для елементарної кількості теплоти δQ; елементарної роботи δA і малої зміни dU внутрішньої енергії перший закон термодинаміки має вигляд:
Изохорный процесс. При изохорном процессе объем газа не меняется, и поэтому работа газа равна нулю. Изменение внутренней энергии газа согласно уравнению (13.11) равно количеству переданной ему теплоты:
Изотермический процесс. При изотермическом процессе (T=const) внутренняя энергия идеального газа (см. формулу (13.1)) не меняется. Согласно формуле (13.11) все переданное газу количество теплоты идет на совершение работы:
Если
газ получает тепло
,
то он совершает положительную работу
.
Изобарный процесс. При изобарном процессе согласно формуле (13.11) передаваемое газу количество теплоты идет на изменение его внутренней энергии и на совершение им работы при постоянном давлении:
Адиабатный процесс. Рассмотрим теперь процесс, протекающий в системе, которая не обменивается теплом с окружающими телами. Процесс в теплоизолированной системе называют адиабатным. При адиабатном процессе Q=0 и согласно уравнению (13.10) изменение внутренней энергии происходит только за счет совершения работы:
23. Оборотні та необоротні процеси. Цикли. Цикл карно. Другий закон
.
Можливість
та умови протікання самого процесу,
межу та напрямок процесу встановлює
другий закон термодинаміки:
Перше формулювання (Клазіус, 1850р): неможливий процес, при якому теплота самочинно переходить від тіла з меншою температурою до тіла з більшою температурою.
Друге формулювання (Томсон, 1851 р): неможливий коловий процес, єдиним результатом якого є виконання роботи за рахунок зменшення вн. енергії теплового резервуару.
Трете формулювання (Освальд, 1901 р): вічний двигун другого роду неможливий( який би перетворював у роботу всю теплоту)
Коловий процесом або циклом називають процес, в результаті якого робоче тіло повертається до свого початкового стану. Такі цикли бувають прямі та зворотні.
Прямий цикл. В прямих циклах теплота завжди перетворюється в роботу.
В прямих циклах лінія розширення робочого тіла 1А2 розташована вище за лінію стискання робочого тіла 2В1.
Економічність роботи такого циклу визначають за коефіцієнтом корисної дії , тобто ККД
η t = (q1-q2)/q1 = l/ q1
Зворотній цикл. – це цикл на виконання якого витрачається робота. За зворотнім циклом працюють всі холодильні установки.
В таких циклах лінія розширення робочого тіла 1В2 розташована нижче за лінію стискання робочого тіла 2А1. Чисельне значення роботи є від’ємним.
Економічність роботи такого циклу визначають за холодильним коефіцієнтом
ε = q2 / (q1-q2) = q2/ l
Цикл
Карно – найбільш ефективний коловий
процес із усіх можливих при заданих
температурах нагрівача та холодильника:
hкарно=hмакс
С. Карно виразив ККД даного циклу через температури нагрівача Т1 і холодильника Т2:
Із рівняння видно, що збільшення ефективності теплових машин пов’язано із збільшенням температури нагрівача Т1 і зменшенням температури холодильника Т2.
