19. Властивості рідин. Насичена і ненасичена пара. Критична температура….

Рідина́ — один з основних агрегатних станів речовини поряд із газом та твердим тілом. Від газу рідина відрізняється тим, що зберігає свій об'єм, а від твердого тіла тим, що не зберігає форму. Рідина може виявляти механічні властивості, притаманні твердому тілу Якщо час дії сили на рідину малий, то рідина проявляє пружні властивості. Наприклад, при різкому ударі палицею по поверхні води палиця може вилетіти з руки або зламатись; камінь можна кинути так, що він при ударі об поверхню води відскакує від неї, і лише здійснивши кілька стрибків, тоне у воді. При короткочасній дії сили на струмину рідини остання проявляє крихкість.

Міцність рідини на розрив хоч і менша, ніж у твердих речовин, але мало поступається їм за величиною. Для води становить 2,5 • 10⁷ Н/м. Стисливість рідини також дуже мала, хоч вона і більша, ніж у тих самих речовин в твердому стані. Наприклад, від збільшення тиску на 1 атм об'єм води зменшується на 50 мільйонних часток.

Отже, рідини мають багато властивостей, спільних з властивостями твердих тіл Проте, чим вищою стає температура рідини, тим більше її властивості наближаються до властивостей густих газів і більше відрізняються від властивостей твердих тіл. Це оз­начає, що рідкий стан є проміжним між твердим і газоподібним станом речовини.

Наси́чена па́ра — пара, що перебуває в термодинамічній рівновазі з рідиною або твердим тілом. Тиск, температура і хімічний потенціал у насиченої пари однаковий із тими фазами, з якими вона співіснує.

Доки рівновага не встановилася пара може бути ненасиченою. Існує також метастабільний стан перенасиченої пари — газу з густиною, більшою, ніж густина насиченої пари.

З підвищенням температури тиск насиченої пари збільшується, оскільки більше атомів чи молекул переходять із конденсованого стану в газ.

Ненаси́чена па́ра — пара, яка не перебуває в динамічній рівновазі зі своєю рідиною (не досягла насичення). Інакше кажучи, ненасиченою буде пара над поверхнею рідини, коли випаровування переважає над конденсацією. Очевидно, що густина ненасиченої пари менша за густину насиченої пари.

Властивості ненасиченої пари можна описувати газовими законами для ідеального газу: Бойля-Маріотта, Гей-Люссака, Шарля, Клайпейрона.Властивості пари тим точніше відповідають цим законам,чим менш насиченою є пара,тобто чим менша її густина. Крит́ична температ́ура — така температура, при якій густина і тиск насиченої пари стають максимальними, а густина рідини, що перебуває у динамічній рівновазі з парою, стає мінімальною. При температурі, вищій за критичну температуру газу, його неможливо сконденсувати при жодному тиску.

Зазвичай критична температура позначається T_к або T_c.

Вологість повітря — вміст водяної пари в повітрі, характеризується пружністю водяної пари, відносною вологістю, дефіцитом вологи, точкою роси, — є одним з найважливіших параметріватмосфери, що визначає погоду, а також те, наскільки комфортно почуває себе людина в цей момент часу.

Є два способи кількісної оцінки вологості:

• Абсолютна вологість — маса водяної пари, що утримується в одиницях об'єму повітря.

• Відносна вологість — відношення абсолютної вологості до її максимального значення при даній температури. При 100% відносній вологості в повітрі може відбутися конденсація водяних пар з утворенням туману, випаданням води. Температура, при якій це трапляється, називається точкою роси.

Психро́метр (др.-греч. ψυχρός — холодный) тж. Гигрометр психро́метрический — прибор для измерения влажности воздуха и еготемпературы. Скорость испарения влаги увеличивается по мере уменьшения относительной влажности воздуха. Испарение влаги, в свою очередь вызывает охлаждение объекта, с которого влага испаряется. По мере охлаждения влажного объекта уменьшается и скорость испарения влаги до тех пор пока при некоторой температуре не будет достигнуто динамическое равновесие - количество испарившейся влаги сравняется с количеством конденсирующейся. Таким образом температура влажного объекта (например термометра, обёрнутого во влажную ткань) даёт информацию об абсолютной влажности воздуха.

Гігрометр - прилад для виміру вологості повітря. Залежно від методу, покладеного в основу приладу, існують наступні типи гігрометрів: ваговий, або абсолютний, волосяний, плівковий, дифузійний, конденсаційний, електролітичний, спектральний, психрометр.