
- •Тема 1.«комунікації в системі маркетингу»
- •1. Комплекс маркетингових комунікацій (communication mix) включає такі основні складові:
- •11. Зворотний зв'язок в комунікаційному процесі є:
- •Тема 2.«стратегії та планування маркетингових комунікацій»
- •3. Основними завданнями маркетингової комунікаційної політики на етапі зрілості життєвого циклу товару є:
- •4. Основна мета комунікаційної діяльності – це:
- •Тема 3.«рекламування товару»
- •3. Важливими властивостями сучасної реклами є:
- •17. До засобів розповсюдження реклами в пресі відносять:
- •18. За об’єктами рекламування є такі види реклами:
- •20. Буклет – це:
- •21. Каталог – це:
- •26. Рекламна асоціація – це:
- •27. Логотип – це:
- •28. Комівояжер – це:
- •Тема 4.«стимулювання продажу товарів»
- •7. Яка з нижченаведених стратегій стимулювання збуту продукції спрямована на роздрібних продавців:
- •8. До недоліків застосування заходів зі стимулювання збуту для виробників відносять:
- •10. Форми стимулювання споживачів включають:
- •Тема 5.«організація роботи з громадськістю»
- •21. Репортаж – це:
- •Тема 6.«реклама на місці продажу»
- •19. Під поняттям «нагадувальна реклама» розуміють:
- •20. Переконувальна реклама – це:
- •21. Бюджет реклами – це:
- •29. Укажіть на переваги такого медіаканалу як реклама на транспорті:
- •30. Тематична вітрина – це:
- •31. Пряма поштова реклама – це:
- •Тема 7.«прямий маркетинг»
- •Тема 8.«організація виставок і ярмарків»
- •7. Франчайзинг – це:
- •8. У чому полягають обов’язки персоналу на стенді під час проведення виставки:
- •9. Виставка – це:
- •10. Цілеспрямована обробка даних про виставку, що закінчилася
- •11. Контроль результатів участі у виставці не передбачає:
- •12. Ярмарка – це:
- •13. Національні виставки та ярмарки – це такі:
- •14. Міжнародні виставки та ярмарки – це такі:
- •Тема 9.«персональний продаж товарів»
- •8. Процес продажу товарів полягає у:
- •9. Формою персонального продажу є:
- •10. Презентація – це:
- •15. Завдання торговельного персоналу не групуються за напрямами:
- •16. До основних завдань персонального продажу не належить:
- •18. Директ-маркетинг – це:
- •19. Торговий агент – це:
- •20. До системи оплати праці торговельного персоналу не належить:
- •22. Стимулювання власного торгового персоналу – це:
- •23. Стимулювання продажу товарів – це:
- •24. Стимулювання продажу товарів у місцях їхнього продажу – це:
- •25. Стимулювання торгівлі – це:
- •Тема 10.«упаковка як засіб комунікації»
- •19. Товаросупровідні документи – це:
- •20. Штриховий код – це:
- •Тема 11.«інтегровані маркетингові комунікації»
- •1. До інтегрованих маркетингових комунікації не має ніякого відношення:
- •2. Інтегровані комунікації – це:
- •3. Тривалість життєвого циклу товару – це:
- •Тема 12.«спонсорування»
- •2. Маркетинг заходів зі спонсорування – це:
- •3. Підтримка, коли кошти пропонуються в обмін на очікувану вигоду чи зиск:
- •4. За с. Блеком такий вид сучасної спонсорської підтримки, як пряме спонсорство – це:
- •5. Спонсорство – це:
- •6. Спонсорство є, зазвичай, в таких галузях:
- •7. Видами сучасної спонсорської підтримки є:
- •8. За напрямом і строками проведення до спонсорства не відносять:
- •10. Короткотривале спонсорство спеціальних заходів включає в себе:
- •11. Короткотривале або довготривале спонсорство соціальних заходів включає:
- •Тема 13.«брендинг»
- •1. Бренд – це:
- •8. Управління торговими марками (брендами) – це:
- •17. До причин необхідності уникнення назв брендів, аналогічних до тих, що існують, не належать:
- •Тема 14.«організація маркетингових комунікацій»
- •Тема 15.«оцінювання ефективності маркетингових комунікацій»
Тема 13.«брендинг»
1. Бренд – це:
– стислий текст, який добре запам’ятовується і відображає рекламну ідею, суть рекламного звернення, і є його частиною;
+ ім’я, знак, символ, кольори, написання літер, дизайн, логотип, салоган або комбінація цих елементів, які служать для ідентифікації товарів підприємства та самого цього підприємства;
– реклама видавництва, вкладається в книгу, журнал, каталог у вигляді обарвленої закладки;
– це пропозиція продуктів, послуг та ідей від імені виробника або посередника в місцях продажу цих товарів.
2. Брендинг – це:
+ процес створення бренда та його менеджмент протягом усього життєвого циклу товару;
– стратегія виходу компаній з цього ринку або переходу в іншу сферу діяльності;
– стимулювання покупців і посередників до дій;
– збирання, обробка та аналіз фактів, а також розробка рекомендацій для дальшої роботи.
3. Сучасний брендинг має такі складові:
– маніпуляційні та екологічні знаки;
– реклама в пресі та на телебаченні;
+ товарні та корпоративні товарні марки;
– бірки та ярлики.
4. Індивідуальність – це:
– стимулювання покупців і посередників до дій;
– ідентифікація, статус і репутація підприємства-виробника;
+ найважливіший атрибут назви товарної марки;
– створення іміджу виробників товару або цьому товару;
5. До якісних показників (метрик) визначення ефективності бренду відносяться:
+ поінформованість про товарну марку;
– роль бренда у залученні покупців;
– роль марки в утриманні та збільшенні прихильності споживачів;
– фінансова вартість бренда.
6. Функціями бренду є:
– надання інформацій про товари та стимулювання продажу цих товарів споживачам і посередникам;
– створення іміджу виробників товару або цьому товару;
– стимулювання покупців і посередників до дій;
+ просування товару на ринок, захист товару від підробок, збільшувати обсяги товарних марок.
7. Управління активами бренда:
– це пропозиція продуктів, послуг та ідей від імені виробника або посередника в місцях продажу цих товарів;
+ збалансований інвестиційний підхід до формування бачення товарної марки;
– будь-яка форма неособистого платного пред’явника й пропонування продуктів, послуг, та ідей від імені їхнього виробника або власника;
– форма, створення та використання прямих особистих зв’язків між тими, хто пропонує товар, та споживачами цих товарів.
8. Управління торговими марками (брендами) – це:
+ перевірений процес керування брендами як активами з метою максимізації їхньої вартості;
– пропозиція продуктів, послуг та ідей від імені виробника або посередника в місцях продажу цих товарів;
– будь-яка форма неособистого платного пред’явника й пропонування продуктів, послуг, та ідей від імені їхнього виробника або власника;
– форма, створення та використання прямих особистих зв’язків між тими, хто пропонує товар, та споживачами цих товарів.
9. За класифікаційними ознаками бренди поділяють на:
– рекламні, поштові, показові
– функціональні, аналітичні, глобальні;
+ провідні, нішеві, глобальні;
– провідні, показові, функціональні.
10. Атрибутами успішного бренда є:
+ відомість назви, прихильність покупців до товару, цінність та якість, асоціативні ряди;
– увага, інтерес, бажання придбати товар, рішення придбати, укладення угоди;
– обсяг продажу, прибуток, товар, ціна, інтерес;
– увага, інтерес, стимулювання продажу, рекламування.
11. Концепція брендингу споживчих товарів – це:
– форма, створення та використання прямих особистих зв’язків між тими, хто пропонує товар, та споживачами цих товарів;
– пропозиція продуктів, послуг та ідей від імені виробника або посередника в місцях продажу цих товарів;
+ концепція просування товару до споживача;
– пропонування продукції на телебаченні, радіо, пресі.
12. Перспективним напрямом створення брендів є:
– ознайомлення потенційних покупців з перевагами товарів;
+ сумісне використання товарних і корпоративних марок:
– можливість ефективно просунути товар на ринок;
– пропозиція продуктів, послуг та ідей від імені виробника або посередника в місцях продажу цих товарів.
13. Енграма – це:
+ враження, яке справляє на людину назва бренда;
– незнайоме слово, яке складається з емоційних образів;
– найважливіший атрибут назви товарної марки;
– ідентифікація, статус, репутація підприємства виробника та його посередників.
14. Значення комерційної назви – це:
– враження, яке справляє на людину назва бренда;
– незнайоме слово, яке складається з емоційних образів;
– найважливіший атрибут назви товарної марки;
+ ідентифікація, статус, репутація підприємства виробника та його посередників.
15. Бренд-комунікація (позиціювання) – це:
+ усвідомлена й програмувальна діяльність, спрямована на успішне просування бренда;
– враження, яке справляє на людину назва бренда;
– незнайоме слово, яке складається з емоційних образів;
– найважливіший атрибут назви товарної марки.
16. Основним принципом механізму створення ефективного бренда є:
+ відбирати й створювати комерційні назви, які не тільки відбивають природу товарної марки а й враховують культурні, соціальні, особистісні, психологічні чинники;
– пропозиція продуктів, послуг та ідей від імені виробника або посередника в місцях продажу цих товарів;
– будь-яка форма неособистого платного пред’явника й пропонування продуктів, послуг та ідей від імені їхнього виробника або власника;
– форма, створення та використання прямих особистих зв’язків між тими, хто пропонує товар, та споживачами цих товарів.