
- •Тема 1.«комунікації в системі маркетингу»
- •1. Комплекс маркетингових комунікацій (communication mix) включає такі основні складові:
- •11. Зворотний зв'язок в комунікаційному процесі є:
- •Тема 2.«стратегії та планування маркетингових комунікацій»
- •3. Основними завданнями маркетингової комунікаційної політики на етапі зрілості життєвого циклу товару є:
- •4. Основна мета комунікаційної діяльності – це:
- •Тема 3.«рекламування товару»
- •3. Важливими властивостями сучасної реклами є:
- •17. До засобів розповсюдження реклами в пресі відносять:
- •18. За об’єктами рекламування є такі види реклами:
- •20. Буклет – це:
- •21. Каталог – це:
- •26. Рекламна асоціація – це:
- •27. Логотип – це:
- •28. Комівояжер – це:
- •Тема 4.«стимулювання продажу товарів»
- •7. Яка з нижченаведених стратегій стимулювання збуту продукції спрямована на роздрібних продавців:
- •8. До недоліків застосування заходів зі стимулювання збуту для виробників відносять:
- •10. Форми стимулювання споживачів включають:
- •Тема 5.«організація роботи з громадськістю»
- •21. Репортаж – це:
- •Тема 6.«реклама на місці продажу»
- •19. Під поняттям «нагадувальна реклама» розуміють:
- •20. Переконувальна реклама – це:
- •21. Бюджет реклами – це:
- •29. Укажіть на переваги такого медіаканалу як реклама на транспорті:
- •30. Тематична вітрина – це:
- •31. Пряма поштова реклама – це:
- •Тема 7.«прямий маркетинг»
- •Тема 8.«організація виставок і ярмарків»
- •7. Франчайзинг – це:
- •8. У чому полягають обов’язки персоналу на стенді під час проведення виставки:
- •9. Виставка – це:
- •10. Цілеспрямована обробка даних про виставку, що закінчилася
- •11. Контроль результатів участі у виставці не передбачає:
- •12. Ярмарка – це:
- •13. Національні виставки та ярмарки – це такі:
- •14. Міжнародні виставки та ярмарки – це такі:
- •Тема 9.«персональний продаж товарів»
- •8. Процес продажу товарів полягає у:
- •9. Формою персонального продажу є:
- •10. Презентація – це:
- •15. Завдання торговельного персоналу не групуються за напрямами:
- •16. До основних завдань персонального продажу не належить:
- •18. Директ-маркетинг – це:
- •19. Торговий агент – це:
- •20. До системи оплати праці торговельного персоналу не належить:
- •22. Стимулювання власного торгового персоналу – це:
- •23. Стимулювання продажу товарів – це:
- •24. Стимулювання продажу товарів у місцях їхнього продажу – це:
- •25. Стимулювання торгівлі – це:
- •Тема 10.«упаковка як засіб комунікації»
- •19. Товаросупровідні документи – це:
- •20. Штриховий код – це:
- •Тема 11.«інтегровані маркетингові комунікації»
- •1. До інтегрованих маркетингових комунікації не має ніякого відношення:
- •2. Інтегровані комунікації – це:
- •3. Тривалість життєвого циклу товару – це:
- •Тема 12.«спонсорування»
- •2. Маркетинг заходів зі спонсорування – це:
- •3. Підтримка, коли кошти пропонуються в обмін на очікувану вигоду чи зиск:
- •4. За с. Блеком такий вид сучасної спонсорської підтримки, як пряме спонсорство – це:
- •5. Спонсорство – це:
- •6. Спонсорство є, зазвичай, в таких галузях:
- •7. Видами сучасної спонсорської підтримки є:
- •8. За напрямом і строками проведення до спонсорства не відносять:
- •10. Короткотривале спонсорство спеціальних заходів включає в себе:
- •11. Короткотривале або довготривале спонсорство соціальних заходів включає:
- •Тема 13.«брендинг»
- •1. Бренд – це:
- •8. Управління торговими марками (брендами) – це:
- •17. До причин необхідності уникнення назв брендів, аналогічних до тих, що існують, не належать:
- •Тема 14.«організація маркетингових комунікацій»
- •Тема 15.«оцінювання ефективності маркетингових комунікацій»
МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІї
ТЕСТИ
з навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «бакалавр»
напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг»
у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації
Міністерства аграрної політики та продовольства України
Тема 1.«комунікації в системі маркетингу»
1. Комплекс маркетингових комунікацій (communication mix) включає такі основні складові:
+ рекламування, стимулювання продажу, роботу з громадськістю (паблік- рилейшнз) і персональний продаж;
– рекламування, стимулювання продажу, роботу з громадськістю (паблік- рилейшнз), брендінг;
– стимулювання продажу, роботу з громадськістю (паблік-рилейшнз) і персональний продаж, спонсоринг;
– стимулювання продажу, роботу з громадськістю (паблік-рилейшнз) і персональний продаж, престижна реклама.
2. Комунікація як процес не передбачає наявність:
– двох учасників;
– чотирьох учасників;
– зворотного зв’язку;
+ одного учасника.
3. Учасниками комунікаційного процесу не є:
– відправник;
– одержувач;
– засоби масової комунікації;
+ виробник.
4. Маркетингова комунікація – це:
– процес одностороннього впливу виробника продукції на споживачів;
+ зворотні сигнали, які намагається отримати виробник продукції від споживачів, конкурентів і контактних груп;
+ процес забезпечення взаємодії суб'єкта пропозиції товару з іншими суб'єктами ринку;
– процес надання інформації суб'єктам ринку та державним контрольним органам.
5. До каналів маркетингових комунікацій не належить:
– поштова розсилка каталогів;
– видача клієнтам подарунків;
– інтернет;
+ перешкоди.
6. До інструментів здійснення маркетингових комунікацій належать:
– реклама, РR, прямий маркетинг, розподіл продукції;
+ реклама, РR, стимулювання збуту, персональний продаж, брендинг, виставки, спонсорство;
– реклама, РR, прямий маркетинг, сегментування ринку, персональний продаж;
– реклама, РR, виставки, стимулювання збуту, персональний продаж, позиціювання.
7. Додаткові складові комплексу маркетингових комунікацій:
+ прямий маркетинг, виставки та ярмарки, реклама (показ) на місці продажу, упаковка товару;
– прямий маркетинг, виставки та ярмарки, роботу з громадськістю (паблік- рилейшнз), упаковка товару;
– прямий маркетинг, рекламування, реклама (показ) на місці продажу, упаковка товару;
– прямий маркетинг, виставки та ярмарки, реклама (показ) на місці продажу, стимулювання продажу.
8. Лінійну модель комунікації запропонував:
– Ф. Котлер;
– Т. Лукянець;
+ Г. Лассвел;
– Л. Балабанова
9. Кінцевим об'єктом маркетингового комунікаційного впливу є:
+ споживач;
– конкуренти;
– контрольний орган;
– місцеві мешканці.
10. Кодування інформаційного повідомлення — це:
– система або окремі елементи захисту найбільш важливої інформації від посягань конкурентів;
– система штрих-кодів, що використовується компанією, виходячи з певних нормативних установ держави;
+ процес перетворення комунікаційної ідеї відправника на певний набір комунікаційних символів;
– використання виключно вербальних символів для інформаційної взаємодії з суб'єктами ринку.
11. Зворотний зв'язок в комунікаційному процесі є:
– побічним елементом, який не цікавий для відправника повідомлення;
– перешкодою в комунікаційному процесі, пов'язаною з неможливістю абсолютно точного донесення до отримувача повідомлення основної його ідеї;
+ безпосереднім наслідком поєднання елементів кодування та декодування повідомлень;
– реакцією державних контрольних органів на певні порушення з боку суб'єктів маркетингової діяльності.
12. Декодування інформаційного повідомлення — це:
+ процес перетворення комунікаційних символів як складових повідомлення на певну думку;
– інтерпретація маркетингового повідомлення його безпосереднім відправником;
– інтерпретація маркетингового повідомлення його безпосереднім замовником;
– узгоджена інтерпретація маркетингового повідомлення його відправником та замовником.
13. Кодування інформаційного повідомлення за допомогою вербальних символів означає використання:
– певного рисунка з привабливою кольоровою гамою;
+ слів як певного набору комунікаційних символів;
– рисунків, слів та інших національних символів;
– рисунків, слів, фотографій, відеороликів та інших зрозумілих для сприймання символів
14. Реакція на маркетингові комунікації, яку покупець товару доводить до відома виробника у вигляді конкретних дій (купівля) або комунікативних ставлень:
– зворотна реакція;
+ зв'язок у відповідь;
– ставлення споживача до повідомлення;
– відповідь.
15. Вербальний канал комунікації реалізується через:
– міміку;
+ передавання мовних повідомлень;
– покачування голови на знак згоди чи незгоди;
– жести
16. Ініціатор маркетингових комунікацій, тобто сторона, яка надсилає звернення іншій стороні:
– ініціатор;
+ відправник;
– комунікатор;
– ретроградор.
17. Сторона, котра отримує звернення виробника товару (посередника) та інформацію, яку воно містить:
– адресат;
– ліцензіар;
– отримувач;
+ одержувач.
18. Ступінь усвідомлення (розуміння) маркетингового повідомлення споживачем не залежить від:
– актуальності повідомлення для нього;
– рівня його освіти;
– умов, за яких він отримує повідомлення;
+ актуальності повідомлення для його сусіда.
19. Відповідно до стратегії маркетингових комунікацій на першому етапі життєвого циклу товарів необхідно :
+ привернути увагу споживачів до товару, розробити заходи щодо просування товарів на ринок через посередників;
– активно просувати товари через посередників, здійснювати поліпшення післяпродажних послуг, звертати увагу споживачів на окремі оригінальні атрибути товарів;
– залучувати споживачів поліпшенням якості, упаковки товарів;
– просувати товари через посередників.
20. Відома особа, яка бере участь у маркетинговій комунікаційній кампанії (наприклад, рекламній), не виконує роль суб'єкта, який:
– здатний привернути увагу до маркетингового інформаційного повідомлення;
– здатний перенести свій імідж на той товар, який просувається;
– здатний створити ефект поширення довіри до себе на той товар, який просувається;
+ повинен профінансувати маркетинговий захід.
21. Цілями маркетингових комунікацій є:
– створення іміджу виробників товару або цьому товару;
– стимулювання покупців і посередників до дій;
+ формування попиту на окремі товари, прискорювання товаропросування; позбавлення залишків товару; пожвавлення продажу недоходних товарів, регулярного продажу;
– це пропозиція продуктів, послуг та ідей від імені виробника або посередника в місцях продажу цих товарів.
22. Модель сучасних маркетингових комунікацій складається з таких елементів:
+ відправник, кодування, звернення, засоби інформації, розшифровування, одержувач, зворотна реакція, зв'язок у відповідь, шуми;
– кодування, звернення, засоби інформації, розшифровування;
– відправник, одержувач, зворотна реакція, зв'язок у відповідь;
– виробник, звернення, засоби інформації, розшифровування, одержувач, зворотна реакція.
23. Перший етап процесу розробки комунікаційної програми:
– вибір структури комплексу комунікацій;
+ встановлення цілей комунікацій;
– визначення адресата;
– розробка бюджету.