Тема 9. Глобальний (міжнародний) маркетинг

235. Глобальні маркетингові стратегії – це:

– вузька товарна спеціалізація;

– сегментація;

+ інтернаціоналізація;

– „зняття вершків”.

236. Розширення діяльності підприємства за допомогою об’єднання або взяття під контроль інших підприємств – це:

– інтенсивний розвиток;

+ інтеграційний розвиток;

– диверсифікація;

– спеціалізація.

237. Основна перешкода експорту послуг – це:

+ митні бар’єри країн-імпортерів;

– місцеві традиції країн, куди експортують послуги;

– прородні фактори;

– соціально-економічні фактори.

238. Концепція міжнародного маркетингу виникла:

– на початку XX ст.;

+ після Другої світової війни;

– у 60-х роках XX ст.;

– у 80-х роках XX ст.

239. Кожна одиниця «місцевої» економіки на шляху до «глобальної», як правило, проходить такі стадії і інтернаціоналізації:

– експортна експансія, консолідація із закордонним ринком, глобалізація діяльності;

– спорадичний експорт, експортна експансія, розвиток закордонних філій, глобалізація діяльності;

+ спорадичний експорт, нестабільний експорт, експортна експансія, розвиток зарубіжних філій, консолідація із закордон­ним ринком, транснаціоналізація діяльності, глобалізація діяльності;

– інвестиційна діяльність.

240. Залежно від геополітичних меж діяльності суб'єктів ви­діляються два типи маркетингу:

– експортний та глобальний;

– місцевий та глобальний;

+ внутрішній та міжнародний;

– мікромаркетинг та макромаркетинг.

241. Засновником концепції глобального маркетингу є:

– Філіп Котлер;

+ Теодор Левітт;

– Раймонд Берном;

– Воррен Кііган.

242. Група підприємств, що функціонують у різних країнах, але контролюються штаб-квартирою, яка міститься в одній конкретній країні, – це:

– акціонерні товариства;

– концерни;

+ ТНК;

– трест.

243. Девіз глобальних компаній «Весь світ — мій ринок!» означає, що:

– більшість країн світу є ринком збуту продукції (послуг компанії, завдяки розгалуженій мережі філій, дистриб'юторів то­що);

+ весь світ потенційно є ринком збуту продукції (послуг компанії, завдяки наявності спільних потреб споживачів у різних країнах);

– для кожної країни існує свій ринок збуту;

– це девіз „місцевої” економіки.

244. Найвищий природний рівень глобальності мають такі товари:

+ сировина, високотехнічне обладнання, унікальні товари;

– універсальні споживчі товари;

– продукція харчової промисловості;

– послуги.

245. Правило «Тріади» у міжнародному маркетингу проголошує:

– жоден із трьох методів визначення рівня ціни (витратний, за рівнем попиту, за рівнем пропозиції) не має самостійного значення;

+ якщо товари мають попит на ринках Північної Америки, Західної Європи та Японії, то вони матимуть попит у всьому світі;

– вибираючи зарубіжний ринок, слід застосувати три методи — дискретивний, дискретний і комплексний.

– для кожної країни існує свій ринок збуту.

246. Суб'єкти міжнародного маркетингу виділяються за такими критеріями:

– юридичний статус фірми;

– галузева належність;

– національна належність;

+ необхідність ураховувати особливості світового ринку.

247. Основною відмінністю міжнародного маркетингу від внутрішнього є:

+ можливість вибору ринку або виходу з нього;

– проблема збереження частки ринку;

– необхідність ретельнішого дотримання принципів та методів теорії маркетингу;

– стратегічний маркетинг.

248. Метою як внутрішнього, так і міжнародного маркетингу є:

– поліпшення результатів діяльності фірми;

– збільшення прибутку;

– задоволення потреб споживача;

+ створення довгострокових конкурентних переваг шляхом задоволення потреб споживачів.

249. За метою дослідження та впливу чинників міжнародне середовище поділяють на:

– макро- та мікро-середовище;

– національне, регіональне, глобальне середовище;

+ національне, множинно-національне, регіональне, глобальне середовище;

– глобальне середовище.

250. Оперативний маркетинг – це:

– оперативне, швидке «зняття вершків» у певній ринковій ситуації;

– інструмент реалізації корпоративної маркетингової стратегії в конкретний відтинок часу;

+ маркетингова діяльність, спрямована на швидке проникнення на зарубіжний ринок;

– інструмент коригування стратегії компанії у разі зміни чинників бізнес-середовища.

251. Концепція транснаціонального маркетингу передбачає розробку:

– стратегії для кожного ринку;

– єдиної стратегії для всіх ринків;

+ декількох субстратегій;

– стратегії диверсифікації.

252. Чинники міжнародного макросередовища є:

+ неконтрольованими з боку фірми;

– переважно неконтрольованими;

– контрольованими;

– контрольовані в окремих випадках.

253. Чинники міжнародного мікросередовища є:

+ переважно контрольованими з боку фірми;

– переважно неконтрольованими;

– цілком контрольованими;

– цілком неконтрольованими.

254. Збільшення експортної квоти свідчить про:

– збільшення частки імпорту у ВВП;

+ перевищення обсягів експорту над імпортом;

– лібералізацію торгівлі в аспекті кількісних обмежень експорту (квот);

– сальдо торговельного балансу.

255. Зменшення експортної квоти свідчить про:

– збільшення частки імпорту у ВВП;

– зменшення частки експорту у ВВП;

+ перевищення обсягів імпорту над експортом;

– сальдо торговельного балансу.

256. Для прийняття правильних рішень з міжнародного маркетингу найбільше значення має такий елемент соціально-культурного середовища:

– релігія.

–законодавча база;

+ система цінностей суспільства;

– мова.

257. Маркетолог має передбачити, що стійкий дефіцит платіжного балансу має такі наслідки:

+ посилення валютного контролю, зниження курсу валюти, зростання обсягу позик за кордоном тощо;

– перетворення країни на нетто-експортера капіталу, посилення тиску з боку інших країн з вимогами лібералізації торгівлі тощо;

– підвищення курсу національної валюти, збільшення обсягів експорту, поліпшення інвестиційного клімату;

– підвищення якості товару.

258. Стадія міжнародного маркетингового дослідження, яка потребує, як правило, найбільших витрат часу, – це:

– ідентифікація цілей;

+ збирання інформації;

– аналіз;

– надання результатів.

259. Існують такі типи міжнародних маркетингових досліджень:

– моніторинг;

+ попереднє, поглиблене, спеціальне дослідження, тест;

– дослідження товару;

– дослідження ринку.

260. Національне виробництво товару плюс імпорт мінус експорт – це формула:

– зовнішньоторговельного обігу;

– потенційної місткості зарубіжного ринку;

+ реальної місткості зарубіжного ринку;

–експортної квоти.

261. Польові дослідження в міжнародному маркетингу можуть проводитися:

+ під час міжнародних виставок, ярмарків, зарубіжних відряджень;

– шляхом аналізу друкованих джерел інформації;

– шляхом пошуку даних в Інтернеті;

– шляхом знання національного ринку.

262. Стадіями міжнародного маркетингового дослідження є:

– збирання даних, аналіз, упровадження;

– визначення вимог до інформації, збирання даних, упровадження результатів;

+ визначення вимог до інформації, збирання даних, аналіз, упровадження;

– інвентаризація наявного банку даних, збирання додаткової інформації, аналіз, синтез.