52. Спроба здійснення нової політики (середина 50-х – перша половина 60-х років)

Перші кроки десталінізації суспільного життя. Входження Кримської області до складу України. Спроби застосування економічних методів господарювання. Заходи в соціальній сфері. Досягнення і суперечливі процеси у сфері культури. Початок діяльності “шістдесятників” у літературі та мистецтві. Вплив на Україну кремлівського перевороту 1964 р.

53. Наростання кризових явищ у соціально-економічному, політичному і культурному житті (друга половина 60-х – середина 70-х років)

Спроба запровадження господарської реформи 1965 – 1967 рр. Розвиток екстенсивного шляху. Підміна економічних методів керівництва народним господарством адміністративно-командними методами. Наростання труднощів та недоліків у сільському господарстві. Проблеми соціальної сфери. Залишковий принцип надання для неї ресурсів. Занедбання природоохоронної справи. Засилля бюрократичних сил. Порушення законності, ігнорування особистих прав і свобод людини. Русифікація. Зростання соціальної апатії населення. Правозахисний рух. Посилення національно-визвольного руху в 70– 80-х роках, його учасники, репресії щодо них.

54. Україна на шляху до свободи і незалежності (кінець 80-х – початок 90-X років)

Українське суспільство в умовах проголошеного курсу перебудови. Кризові явища в суспільстві. Новий етап національно-визвольного демократичного руху. Посилення суспільно-політичної активності населення республіки. Вибори до Рад народних депутатів. Діяльність Верховної Ради України. Зростання національної самосвідомості. “Декларація про державний суверенітет України”. Створення нових політичних партій і рухів та їх роль в активізації суспільно-політичного життя.

55. Наука і культура України (80 – 90-ті роки)

Освіта. Початок перебудови середньої й вищої школи. Становище в науці. Роль літератури й мистецтва в оновленні суспільства. Відродження української національної культури. Закон про мови в Україні. Релігійні конфесії в Україні, міжконфесійні стосунки.

56. Проголошення і розбудова Української незалежної держави

Спроба державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р. Акт про незалежність України. Заборона діяльності компартії України. Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991 р. Символіка України. Розпад СРСР. Проблеми соціально-економічного розвитку України та шляхи їх розв’язання. Вибори 1994 р. в Україні, їх наслідки. Активізація зовнішньополітичної діяльності України. Вступ України до Ради Європи. Прийняття Конституції України. Шляхи розв’язання сучасних соціально-економічних і політичних проблем новим керівництвом України. Становище в галузі культури. Результати виборчої кампанії 1998 р., 2002 року

Соціально-економічний розвиток України 1998–2004 рр. Особливості президентської виборчої кампанії 2004 р. Соціально-економічний розвиток України 2005-2009 рр. Сучасна внутрішньополітична ситуація в Україні.

Президентські вибори 2010 року. Програми кандидатів, перебіг та результати виборів. Перші реформи уряду В.Януковича.

Рекомендована література

1. Власов В. Історія України. 8 кл. – К., 2000

2. Лях Р., Темірова Н. Історія України. 7 кл. – К., 2003

3. Мицик Ю.А., Власов В.С. Історія України з найдавніших часів до кінця ХУІІІ ст. – Част. 1. – К., 2001

4. Реєнт Д., Малій Р. Історія України. Кінець XVIII – початок XX ст. 9 кл. – К., 2003

5. Сарбей В. Історія України ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1996

6. Турченко Ф.Г., Мороко В.М. Історія України. Кінець XVIII – початок XX ст. 9 кл. – К., 2001

7. Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Част. 1., 1917-1945. 10 кл. – К., 2000

8. Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Част. 1., 1914-1939. 10 кл.–К., 2002

9. Турченко Ф.Г. та ін. Новітня історія України. Част.2. 1939-2001., 11 кл.– К., 2001

10. Турченко Ф.Г., Панченко П.П., тимченко С.М. Новітня історія. Част. 2. 1939-2001. 11 кл. – К., 2003.

11. Гусєв В.І., Калінцев Ю.О., Кульчицький С.В. Історія України. Навчальний посібник для учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. – К., 2003.

12. Гуржій О., Реєнт О. Від гетьмана до гетьмана: рід Скоропадського в історії Україні. – Київ-Суми: Сумський державний університет, 2011. – 228 с.

13. Горєлов М., Моця О., Рафальський о. Українська етнічна нація. – К.,2012. – 192 с.

14. История Украины: Учебник / Казьмирчук Г.Д., Коцур А.П., Казьмирчук М.Г.- К.: 2013. – 730 с.

Історія стародавнього світу

Характерні риси і етапи розвитку первісного суспільства.

Проблема походження людини.

Первісне людське стадо (праобщина) – перший колектив людей. Матеріальна культура. Засоби добування їжі. Привласнюючі форми господарства. Розвиток колективізму. Початок релігійних вірувань.

Родова організація суспільства. Материнська родова община.

Господарське заняття людей. Перехід до відтворюючих форм господарства. Поява нових галузей.

Суспільні відносини в період материнської родової общини. Основні риси материнського роду. Сімейно-шлюбні відносини.

Патріархальна родова община. Застосування металів. Великі суспільні поділи праці та їх наслідки. Розвиток обміну. Основні риси патріархального роду. Велика патріархальна сім”як економічна основа суспільства. Перехід до батьківського права.

Розклад первісного суспільства. Моногамна сімя. Формування сусідсько ї общини. Військова демократія. Становлення держави.

Особливості соціально-економічного розвитку

цивілізацій Стародавнього Сходу.

Значення природних умов для розвитку цивілізацій Сходу. Етнічна та мовна характеристика населення Стародавнього Сходу.

Формування економічних систем і соціальних структур старо-східних цивілізацій. Роль іригаційної системи. Роль і значення общини. Рабство на Ст. Сході.

Рабовласницька система Месопотамії: основні риси, переважаючі форми залежності.

Станово-кастова система Індії, її характеристика.

Кланова система Ст. Китаю, етапи розвитку.

Державна форма залежності в Стародавньому Єгипті, її вплив на економічний розвиток.

Особливості політичного устрою старосхідних цивілізацій.

Утворення перших держав на Сході. Значення природних умов для формування типу держави.

Номова організація суспільства. Перші міста-держави, їх характеристика.

Старо-східні деспотії; основні риси. Утворення перших “світових імперій”: причини,

система управління, наслідки.

Держава і община.

Особливості утворення і розвитку держав в Єгипті, Месопотамії, Індії та Китаю.

Особливості розвитку Стародавньої Греції у Ш-П тис. до н.е.

Мінойська цивілізація. Палацові комплекси. Особливості соціально-економічного розвитку. Форми залежності у суспільстві. Теократія. Критська морська держава ХУІІІ-ХУ ст. до н.е. Ахейська Греція. Утворення держав, їх соціально-економічний і політичний розвиток.

Загибель цивілізації бронзового віку в Греції: причини та наслідки.

Античний шлях розвитку суспільства.

Утворення держав нового типу. Поліси – самоуправляючі громадянські общини. Система громадянства.

Полісна власність. Полісна солідарність. Поняття колективізму та індивідуалізму в полісній системі.

Розуміння “свободи” в античному світі. Антична демократія. Поєднання прав власності і політичних прав в античних суспільствах. Соціальні гарантії громадян. Взаємовідносини громадян і негромадян.

Особливості розвитку рабства в Ст. Греції та Ст. Римі.

Становлення і розквіт Афінської рабовласницької демократії.

Виникнення афінського полісу. Поглиблення соціальних протиріч. Закони Драконта. Реформи Солона та їх роль у становленні афінської демократії. Заборона ендогенного рабства. Тиранія Пісістрата: внутрішня і зовнішня політика.

Законодавство Клісфена.

Реформи Ефіальта.

Державний лад Афін.

Криза грецького полісу у 1У ст. до н.е.

Сучасне розуміння “криза полісу”. Нові явища в економічному розвитку Греції. Послаблення традиційного зв’язку між приналежністю до громадянського колективу і земельною власністю. Відношення громадян полісу до військової служби та сплати літургії. Соціальні гарантії громадян в умовах кризи полісу. Полісна демократія.

Загальні закономірності і особливості розвитку елліністичних держав.

Поняття “еллінізму”. Географічні і хронологічні рамки існування елліністичних держав.

Типи елліністичних держав, їх характеристика.

Структура елліністичного суспільства: колоніальний характер, переорієнтація основних життєвих цінностей, домінування грецького побуту.

Елліністичний Єгипет як класична нова держава. Поєднання монархічної і полісної системи. Зміни в господарстві та соціальній структурі. Зовнішня політика. Основні причини занепаду.

Греція і Македонія в період еллінізму. Причини економічного занепаду певної частини грецьких полісів. Нові лідери грецького світу. Роль Македонії в економічному і політичному житті грецьких полісів.

Етапи формування політичного устрою Ст. Риму.

Утворення держави в Римі. Рим “царського періоду”. Функції царя, сенату, народних зборів. Родоплемінна організація суспільства. Реформи Сервія Тулія і їх вплив на формування республіканської системи.

Період Римської республіки. Римський поліс (цивітас).Сенат, основні повноваження. Типи народних зборів, основні функції.

Період Римської імперії. Рання Римська імперія – система принципату. Суть принципату. Формування одноосібної влади шляхом поєднання посад в республіканській системі. Роль сенату і народних зборів. Поява імператорських органів управління. Нова роль провінцій.

Домінант, його суть. Нові риси державного управління. Політичні і військово-адміністративні реформи. Закріпачення станів. Християнство та його роль в політичній системі імперії.

Римське суспільство і держава в епоху принципату.

Перехід до монархічної форми правління як результат громадянських війн.

Юридичне обґрунтування влади принцепса. Особливості функціонування республіканських органів влади. Формування органів управління принцепса. Економічна політика. Рим в період правління династії Юліїв-Клавдіїв. “Золотий вік” Антонінів.

Історія середніх віків

Проблема виникнення феодальних відносин у Західній Європі

(на франкських матеріалах VІ-ІХ ст.).

“Велике переселення народів” і утворення варварських королівств на території Західної Римської імперії. Виникнення держави франків. Державне управління і посилення королівської влади. Господарське життя і соціальна структура франків за матеріалами “варварських правд”. “Салічна” і “Ріпуарська” правди. “Варварські правди” як історичні джерела. Право і суд у варварському ранньофеодальному суспільстві. Початок розвитку феодалізму в історіографії.

Сутність і результати процеса феодалізації. Проблема генезису феодалізму в історичній науці. Військова реформа Карла Мартела та її наслідки. Франкська феодальна вотчина за матеріалами документів “Капітулярій про помістя” та “Сен-Жерменський поліптик”. Політична історія Каролінгів. Виникнення імперії Карла Великого та її розпад.

Християнська католицька церква і культура в Західній Європі в середні віки.

Основні ідеї раннього християнства. Розвиток християнського вчення в Західній Європі в епоху феодалізма. Виникнення католицької церкви. Посилення ролі римського папства. Церковні собори. Монастирі в системі католицької церкви. Клюнійський рух. Ідея теократії. Інвеститура. Боротьба церкви з єресями.

Відмінність середньовічної культури від античної. Особливості західноєвропейської середньовічної естетики. Мистецтво і література в системі середньовічної католицької церкви (архітектура і скульптура, живопис, музика, література). Світські (не церковні) напрямки в середньовічній західноєвропейській культурі (народний героїчний епос, лицарська література, міська культура).

Становлення візантійської держави і особливості її історичного розвитку в 1У-Х1 ст.

Виникнення Східної Римської (Візантійської) імперії. Державно-політична система і ідеологія Візантії. Вплив східних традицій на її ідеологічний устрій. Економіка і соціальна структура Візантії, її особливості. Фемна система. Внутрішня і зовнішня політика Візантії. Аграрний лад.

Тимчасове укріплення візантійської держави за Юстиніана 1. Початок масового вторгнення слов’ян на Балканський півострів. Народні рухи. Іконоборча політика. Скорочення території Візантії у боротьбі з арабами і турками. Початок і особливості процесу феодалізації в Візантії. Візантія в період Македонської династії. Агарний лад держави за даними “Землеробського закону”. Феодали і основні категорії селянства.

Західноєвропейське середньовічне місто.

Питання про походження середньовічних міст в різних напрямках історіографі. Основні передумови виникнення міст в середні віки. Функції і топографічна структура міст. Боротьба городян проти феодальних сеньйорів. Основні групи населення. Соціальні проблеми середньовічного міста. Середньовічні цехові корпорації, причини їх походження. Регламент і статути середньовічних цехів. Боротьба за якість продукції. Учні і підмайстри.

Культура країн Західної Європи епохи Відродження (ХУ1-ХУП ст.).

Сутність культури Відродження (Ренесанс). Ідеологія гуманізму. Поява творчої інтелігенції. Революція в галузі астрономії – відкриття геліоцентричної системи. Внесок в розробку цієї системи Н.Коперніка, Д.Бруно, Г.Галілея, І.Кеплера. занепад схоластики. Розвиток наукового досвіду. Світська філософія.

Образотворче мистецтво і література в провідних західноєвропейських країнах: Німеччина, Італія, Іспанія, Англія, Франція. Діячі Відродження: Шекспір, Сервантес, Лопе де Вега, Веласкес, Мікеланджело, Рафаель, Дюрер, Рабле, Монтень, Леонардо да Вінчі, Рубенс, Рембрандт та ін.

Великі географічні відкриття

Передумови Великих географічних відкриттів. Пошук нових шляхів на Схід. Відкриття португальців і іспанців. Плавання Васко да Гама, Колумба, Магеллана. Колонізація європейцями Америки, Азії, Африки. Становлення світового ринку. Пожвавлення морської торгівлі. Наукове та економічне значення Великих географічних відкриттів. Боротьба європейських держав за колонізаційний розділ світу. Участь Іспанії, Португалії, Англії, Франції, Голландії в цьому процесі.

Походження ісламу та своєрідність арабо-мусульманської

цивілізації VII-XIII ст.

Араби в до ісламський період. Передумови створення Ісламу. Діяльність пророка Мухамеда. Характерні риси Ісламу. Створення держави у арабів та її особливості. Право в системі Ісламської цивілізації.

Специфіка арабо-мусульманського образотворчого мистецтва. Мусульманська архітектура. Роль арабської мови. Література і фольклор.

Завоювання арабів. Арабські халіфати, їх устрій. Політична історія халіфатів.

Нова історія Європи та Америки

Нідерландська революція та її місце у становленні сучасного західного світу.

Державно-політичний устрій Нідерландів в першій половині ХУ1 ст. Нідерланди під владою Іспанії. Карл У і Філіпп П. Маргарита Пермська і Гранвелла. Основні передумови революції. Характеристика Вільгельма Оранського і Егмонта. Релігійна ситуація. Іконоборчий рух. Прибуття герцого Альби. Початок терору. Другий етап революції. Визволення північних провінцій. Змінення іспанської політики. Рекезенес. Початок третього етапу революції. Гентське примирення. Проголошення незалежності Республіки сполучених провінцій. Вбивство В.Оранського. невдача революції в центральних та південних областях, її причини.

Історичний розвиток Німеччини в ХУ1 ст.

Державно-політичне становище. Розвиток економіки (сільське господарство, ремесло, внутрішня та зовнішня торгівля, фінанси). Соціальна структура. Передумови німецької Реформації. Німецький гуманізм (Еразм, Гуттен, Брант, “Листи темних людей”). Німецькі реформатори (Лютер, Мюнцер). Велике селянська війна: хід, основні програмні документи, наслідки, причини поразки. Діяльність Ф.Меланхтона. Мюнстерська комуна. Аугсбурський релігійний мир та його умови. Розподіл населення країни на католиків та лютеран. Релігійно-політичні угрупування. Посилення децентралізації Німеччини і влади князів.

Історичний розвиток Англії в ХУ1 столітті.

Внутрішня політика Тюдорів. Англійський абсолютизм, передумови капіталістичного розвитку Англії в ХУ1 ст. Успіхи сільського господарства, промисловості, торгівлі. Обгороджування та їх результати. Селянські повстання проти обгороджувань. Розвиток фермерства.

Соціальна структура населення. Становище селянства. Нове дворянство (джентрі). Початок англійської Реформації. Генріх УШ. Акт про верховенство. Томас Кромвель і Томас Мор. Правління Марії Тюдор (“Кривавої”). Характеристика Єлизавети Тюдор. Її боротьба проти Марії Стюарт. Боротьба проти Іспанії за лідерство на морі, перемога Англії в цій боротьбі. Поява партії пуритан. Релігійні та політичні аспекти англійського пуританізму. Початок боротьби проти абсолютизму. Прихід до влади Стюартів.

Франція в ХУІ-ХУІІ ст.

Франція в Італійських війнах. Внутрішня політика в першій половині ХУ1 ст. передумови Громадянських війн. Основні етапи Громадянських (релігійних) війн. Створення гугенотського табору. Варфоломіївська ніч. Прихід до влади Генріха Наварського Бурбона (Генріха 1У). Нантський едикт. Відновлення народного господарства. Економічний курс Сюллі. Примирення з гугенотами.

Посилення французького абсолютизму. Його класичні риси. Правління Рішел’є. Його відображення в літературі і історіографії. Внутрішня і зовнішня політика Франції за Людовіка ХШ і Рішел’є. Боротьба проти політичної опозиції. Остаточний розгром держави Гугенотів. Початок капіталістичного розвитку та колоніальної експансії Франції.

Англійська революція ХУП ст. її історичне значення та особливості

Соціально-економічні причини революції. Концентрація землі в руках джентрі і власників мануфактур, огородження і поява прошарку фермерів. Становище селянства. Зростання мануфактурного виробництва та складення союзу міської буржуазії і джентрі. Політичні передумови революції. Ігнорування інтересів буржуазії династією Стюартів (Яків 1 і Карл1), зростання опозиції.

Початок революції. Довгий парламент. Програма буржуазно-дворянської опозиції – “Велика Демонстрація”.

Період громадянських війн. Перша громадянська війна. Пресвітеріани і індепенденти. Реформування парламентської армії Олівером Кромвелем (1645 р.) і перемоги над урядовими військами. Аграрна реформа. Боротьба між армією і поміркованим парламентом.

Рух левеллерів. Конфлікт левеллерів та індепендентів.

Друга громадянська війна 1648 р. Страта Карла 1, дворянсько-буржуазна республіка. Рух діггерів та вчення їх лідера Джеральда Уінстенлі. Розправа республіканського уряду з діггерами. Завоювання Ірландії та Шотландії. Розгін Довгого парламенту 1653 р. і встановлення протекторату Кромвеля. Зовнішня політика Кромвеля: війни з Голландією та Іспанією.

Друга республіка і реставрація Стюартів. Причини відновлення монархії.

Вплив англійської революції на світовий процес розвитку капіталізму.

Війна за незалежність і утворення США.

Соціально-економічний розвиток північноамериканських колоній до 70-х рр. ХУШ ст. Зростання опозиційних і революційних настроїв в колоніях. Діячі американського Просвітництва – Бенджамін Франклін, Томас Джефферсон, Томас Пейн.

Війна за незалежність північноамериканських колоній 1775-1783 рр. Лоялісти – люди, лояльні до англійського короля та парламенту. Патріоти. Військова тактика Джорджа Вашингтона. Прийняття конгресом “Декларації незалежності” 1776 р.

Перемінні успіхи у ході воєнних дій. Збройний нейтралітет Росії і його значення. Вступ у війну з Англією Франції, Іспанії, Голландії. Підписання мирного договору США з Англією у 1783 р. Визнання США незалежною державою. Відміна рабства. Прийняття федеральної Конституції 1787 р. та її значення. Прийняття “Білля про права”. Президентство Дж. Вашингтона 1789-1797 рр.

Французька революція кін. ХУШ ст. та її роль в історії людства.

Криза французького абсолютизму кін. 80-х рр. ХУШ ст. Французьке Просвітництво.

Початок революції та її перший період. Взяття Бастилії 14 липня 1789 р. Діяльність Установчих зборів. При владі велика буржуазія. Поміркованість аграрної реформи. “Декларація прав людини і громадянина”. Марат та його газета “Друг народу”. Виникнення якобінського клубу. Втеча Людовика ХУ1 і підйом республіканського руху. Розстріл на Марсовому полі. Конституція 1791 р.

Початок революційних війн. Позиція жирондистів і якобінців щодо питання про війну. Народне повстання 10 серпня 1792 р. і повалення монархії.

Другий період революції. При владі жирондисти – представники великої торгово-промислової та землевласницької буржуазії. Перемога при Вальмі. Відкриття і діяльність Конвенту. Страта Людовика ХУ1. Контрреволюційний заколот у Вандеї. Боротьба жирондистів і якобінців. “Шалені” та їх програма. Невирішеність аграрного питання.

Народне повстання 31 травня-2 червня 1793 рр. Третій період революції. Якобінська диктатура як влада середньої та дрібної буржуазії. Вирішення аграрного, продовольчого та релігійного питання. Конституція 1793 р. Органи революційної диктатури якобінців і революційний терор. Розпад якобінського блоку. Розгром руху “шалених”, ебертистів і дантоністів. Перемога французьких республіканських військ.

Промислова революція у країнах Західної Європи.

Винайдення робочих машин та парового двигуна як початок промислової революції к. ХУШ - поч. Х1Х ст.

Революція у легкій промисловості. Джерела накопичення початкового капіталу – грабунок колоній та прибутки купців. Вивільнення селянства для промислового виробництва.

Сполучення винахідництва з науковими знаннями у Х1Х ст.. Прискорення розвитку важкої промисловості. Винайдення способів виробництва сталі та чавуну. Концентрація робочої сили на великих механізованих підприємствах.

Розвиток транспорту та засобів зв’язку. Винайдення парового залізничного транспорту Дж.Стефенсоном. Створення Р.Фултоном першого пароплава. Відкриття Ф.Сільвою у 1785 р. телеграфної лінії. Апарат С.Морзе.

Розвиток хімічної промисловості. Соціальні наслідки промислової революції. Зростання міст. Збільшення найманих працівників у промисловості.

“Віденська система” в Європі.

Наслідки наполеонівських війн для країн Європи. Скликання та робота Віденського конгресу, його основні завдання. Позиції Росії, Англії, Прусії, Австрії щодо післявоєнного територіального устрою Європи. Рішення конгресу з польського, німецького, італійського питань. Відновлення державної самостійності Голландії та Швеції.

“Сто днів” Наполеона Бонапарта. Створення антинаполеонівської коаліції. Битва при Ватерлоо. Утворення Священного Союзу, його принципи та цілі. Конгреси у Карлсбаді.

Відні, Троппау. Придушення революцій у 20-х роках Х1Х ст. в Італії, Португалії, Неаполі та П’ємонті. Позиція Франції щодо національно-визвольних рухів в країнах Латинської Америки.

Протиріччя між країнами внутрі Союзу. Вихід Англії з Союзу та його розпад.

Європейські революції 1848-1849 рр.: їх рушійні сили та значення.

Загальні причини революцій: реакційні феодально-абсолютистські порядки та режими, соціальне та національне гноблення.

Рушійні сили революцій, роль “третього стану”. Загострення ситуації напередодні революцій.

Франція. Повалення монархії Луї Філіпа. Проголошення 2-ї республіки. Діяльність Тимчасового уряду. Вибори до Установчих зборів. Конституція 1848 р., обрання президента. Загострення політичної боротьби. Державний переворот 1851 р.

Німеччина. Особливості революції в Німеччині, її завдання. Два центри революційних подій. Франкфуртський парламент. Питання об’єднання Німеччини. Конституція 1849 р.

Італія. Особливості революції в Італії, її завдання. Центри революційних подій; об’єднавчий рух італійських областей проти Австрії. Невдача антиавстрійської боротьби.

Австрійська імперія. Особливості революції, її завдання. Центри революційних подій. Зростання національно-визвольного руху в слов’янських землях. Слов’янський з’їзд в Празі 1849 р. Березневі події в Угорщині. Демократичні перетворення. Боротьба за визнання незалежності. Створення Національного уряду та національної армії Угорщини.

Причини поразки революції та її історичне значення.

США у першій половині Х1Х ст. Громадянська війна і реконструкція США

у 1861-1865 рр.

Назрівання конфлікту між Північчю та Півднем. Дві суспільні системи. Нерішучість буржуазії Півночі та її військові поразки. Початок ведення військових дій “по революційному”. Закон про гомстеди – формування фермерського господарства. Відміна рабства. Перелом у ході військових дій. Перемога Півночі. Вбивство Лінкольна.

Реконструкція Півдня 1865-1877 рр. Поправки до Конституції, що утверджували права чорного населення. Аграрне питання на Півдні. Зменшення впливу республіканської партії на народні маси.

Значення громадянської війни і реконструкція на Півдні.

Третя республіка у Франції 1871-1914 рр.

Економічні наслідки франко-німецької війни 1870-1871 рр. Уповільнення темпів економічного розвитку. Промислове піднесення наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Кредитно-грошовий капітал у Франції і його вплив на політику уряду. Перехід до протекціонізму у зовнішній торгівлі. Аграрна криза. Соціальні і демографічні процеси у французькому селі.

Клерикально-монархічна реакція першої половини 70-х рр. ХІХ ст. “Республіка без республіканців”. Конституція 1875 р. Помірні республіканці при владі. А.Гамбетта. Корупція держави і міністерська “чехарда”. Політичні кризи 80-90-х рр. ХІХ ст. Жорж Булане. Буланжизм 1886-1889. Справа Вільсона. “Панама”. Зростання мілітаристських і шовіністських настроїв у французькому суспільстві з 90-х рр. ХІХ ст. Справа Дрейфуса (1894-1906). Пацифістський рух. “Казус Мільєрана”. Правління радикалів. Лівий блок. Ж.Жорен. Президентство Раймона Пуанкаре.

Зовнішня і колоніальна політика Франції.

Англія у 1870-1914 рр.

Втрата Великобританією світової промислової гегемонії. Утворення і ріст монополій. Загострення боротьби за панування на світовому ринку між Англією та Німеччиною. Необхідність реформ в країні.

Позиції ліберальної і консервативної партій. Реформи кабінету В. Гладстона в галузях освіти, армії, державної адміністрації. Узаконення тред – юніонів. Антимонопольна кампанія Гладстона і поразка на виборах 1874 р.

Політика консерваторів. Б. Дізраелі. Закон “Про підприємців і робітників”. Розкол ліберальної партії і утворення лібералів – юніоністів. Д. Чемберлен. Причини спаду буржуазного лібералізму. Виборча реформа 1884 р. Посилення позиції консерваторів у 80-90 р.р. ХІХ ст. Кінець вікторіанської епохи.

Внутрішня політика кабінету А. Бальфура. Парламентські вибори 1905 р. Ліберальний кабінет Г. Кембелла – Баннермана. “Народний бюджет” Д. Ллойд – Джорджа. Кабінет Г. Асквіта. Криза буржуазного парламентаризму і парламентська реформа 1911 р. в Англії. Політична криза в Англії напередодні Першої світової війни. Посилення державного апарату і зростання морських і сухопутних озброєнь Англії.

Політика Англії щодо Ірландії. Проект білля про “гомруль”. Рух за самостійність Ірландії. Ч.С.Парнелл і Ірландська парламентська партія. Ірландське республіканське братство. Шін-Фейн. Ольстерська проблема. Посилення національно-визвольного руху. Введення війська в Ольстер.

Німеччина у 1871-1914 рр.

Розвиток державно-монополістичного капіталізму в Німеччині. Концентрація промислового і банківського капіталу. Специфіка розвитку капіталістичних відносин в сільському господарстві. Аграрний і промисловий протекціонізм.

Законодавчий рейхстаг і Конституція 1871 р. Гегемонія Пруссії. Вільгельм І і Отто фон Бісмарк. Розташування сил на політичній арені країн. Роль військових округів в управлінні державою. Х.К.Мольтке. А.Вальдерзее. А.Шліффен. Реформи і закони 70-80-х рр. ХІХ ст. Національний гніт французького і польського населення Німецької імперії. “Культуркампф”. Боротьба проти соціалістичного руху. “Виключний закон”. Відставка Бісмарка.

Вільгельм ІІІ і новий курс Л.Каправі. Канцлерства Х.Гогенлое – Шіллінгсфюрста, Б.Бюлова, Т.Бетман – Гольвега. Посилення агресивних спрямувань пануючих кіл імперії і філософські теорії Ф.Ніцше. “Політика єднання” і “політика сили”. Паннімецький союз. Вивіз капіталу за кордон. Німецькі воєнні місії в Туреччині. Будівництво Багдадської залізниці. Посилення армії і військово-морського будівництва.

Розвиток робочого і соціалістичного руху Німеччини. Профсоюзи. В.Лібкнехт. А.Бабель. К.Лібкхнет. Р.Люксембург. К.Каутський. Ф.Берштейн. М.Гірш. Ф.Бункер.

США наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.

Стрибок в економічному розвитку країни і перетворення США у провідну промислову державу світу. Іноземні капіталовкладення. Концепція і монополізація виробництва. Розвиток нових галузей промисловості: нафтовидобувної, нафтопереробної, електроенергетичної, хімічної, автомобілебудівної, гумової. Будівництво залізниць. Фінансова олігархія. Втілення нових науково-технічних винаходів.

Подальше заселення США емігрантами із інших країн і освоєння Заходу. Демографічні процеси. Урбанізація.

Розвиток сільського господарства. США – один із основних постачальників сільськогосподарської продукції на світовому ринку.

Соціальні рухи. Фермерський рух. Грейнджери. Грінбекери. Популісти. Робітничий і соціалістичний рух. Положення негритянського населення і расова дискримінація. У.Дюбуа і “ніагарський рух”.

Третя двопартійна система у США. Завершення формування комплексу понять “американська мрія”. Розвиток державного апарату і його підлеглість монополістичному капіталу. Спроби демократизації американського суспільства. “Антитрестовий” закон Германа. Реформи Т.Рузвельта. Програма Вудро Вільсона і її реалізація.

Особливості зовнішньої політики США наприкінці ХІХ- початку ХХ ст. Ідеологія експансіонізму в США: її економічні, соціальні і дейні основи. Доктрина Р.Олні. Доктрина “передбачення долі” і політика “великого кийка”. Г. і Б.Адамси, А.Беверідж, Д. Барджес. Експансія США в країни Латинської Америки: перший венесуельський конфлікт 1895-1896 рр., іспано-американська війна 1898 р. і її наслідки: встановлення американського контролю в зоні Панамського каналу і протекторат над Панамою, окупація Домініканської республіки, Куби, Гондурасу, Нікарагуа. “Дипломатія долара” і встановлення контролю над країнами Латинської Америки. Далекосхідний напрямок зовнішньої політики США: американська економічна і політична експансія в Кореї і Китаї, доктрина “відкритих дверей” і американо-японське суперництво на Далекому Сході і Південно-Східній Азії. Початок проникнення США в басейн тихого Океану: анексія Гавайських островів і Східного Самоа.

Міжнародні відносини в останній третині ХІХ – початку ХХ ст.

Франкфуртська система у міжнародних відносинах Європи. Утворення О.Бісмарком системи політичних союзів: Союз трьох імператорів, Троїстий союз, Середземноморські угоди, “Перестрахувальна угода”. Англійська політика “блискучої ізоляції”. Від франко-російського союзу до Антанти.

Загострення суперечностей між провідними капіталістичними країнами наприкінці ХІХ ст. Англо-німецьке суперництво. Марокканські кризи 1905-1906 рр. і 1911 р. Значення колоніального питання у міжнародних відносинах.

Східне питання в системі міжнародних відносин. Східна криза 1875-1878 рр. Болгарська криза 1885-1887 рр. Критське повстання 1896 р. і греко-турецька війна 1897 р. Боснійська криза 1908-1909 рр. Перетворення Балкан в “пороховий погріб” Європи. Балканські війни 1912-1913 рр.

Держави Антанти і Троїстого союзу на шляху до світової війни.

Вітчизняна і зарубіжна історіографія міжнародних відносин.

Робітничий та соціалістичний рухи в країнах Європи

останньої третини Х1Х – поч. ХХ ст.

Причини зростання робітничого руху. Виникнення робітничих партій та їх вихід на політичну арену. Вплив ідеології марксизму на робітничий рух.

Німеччина. Виникнення єдиної Соціалістичної робітничої партії Німеччини (СРПН). Вплив марксизму. Готська та Єрфутська програми. Участь соціал-демократів у рейхстазі. Діяльність німецької соціал-демократичної партії на рубежі віків. Діяльність К.Каутського та Е.Бернштейна. Ідеї реформованого соціалізму. Вплив німецької соціал-демократії на робітничий рух в Західній Європі.

Франція. Особливості соціалістичного руху у Франції (марксисти, посибілісти, анархо-синдикалісти, незалежні соціалісти). Діяльність Жана Жореса. Ідеї парламентського соціалізму у Франції. Казус Міл”єрана.

Англія. Особливості англійського робітничого руху. Діяльність Г.М. Гайдмана. Фабіанське товариство. Діяльність С. та Б.Верб. Ідеї муніципального соціалізму. Зростання робітничого руху в Англії на поч. ХХ ст. Виникнення лейбористської партії.

Італія. “Рух фаші” в 90-х рр. Х1Х ст. Виникнення сицилійської соціалістичної федерації та італійської соціалістичної партії.

Перша світова війна: причини, характер,

основні воєнно-політичні події, підсумки.

Посилення суперечностей між провідними державами наприкінці Х1Х ст. Протистояння двох військово-політичних коаліцій – Антанти і Троістого союзу.

Загострення боротьби за розподіл світу. Балканські війни і позиція великих держав. Липнева криза 1914 р. і початок світової війни.

Характер війни. Військові дії на фронтах світової війни у 1914-1918 рр. Загострення внутрішнього становища у воюючих державах. Російська революція 1917 р. Поразка австро-німецького блоку. Комп’єнське перемир’я 11 листопада 1918 р. Підсумки і наслідки війни.

Міжнародні відносини після Першої світової війни

Версальсько-Вашингтонська система.

Зміни у розстановці сил на світовій арені по закінченні війни 1914-1918 рр. Переможці і переможені. Протиріччя між державами-переможницями. Розкол світу внаслідок перемоги більшовицької революції в Росії.

Паризька мирна конференція, цілі держав-переможниць. Версальський договір з Німеччиною. Мирні договори з союзниками Німеччини. Територіальні зміни. Ліга Націй. Репараційні питання.

Система мандатів і підмандатних території

Вашингтонська конференція і розподіл сфер впливу в Південно-Східній Азії і басейну Тихого океану. Договори чотирьох, п’яти і дев’яти держав.

Поширення ролі США у світовій економіці та політиці.

Характер, принципи, цілі Версальсько-Вашингтонської системи.

Стабілізація 20-х років у країнах Західної Європи та США.

Основні причини й фактори стабілізації 20-х рр. Здійснення реконверсії. План Дауеса. Укріплення фінансової системи. Перехід до золотого стандарту. Становлення масового виробництва і досягнення індустріальної культури.

Західне суспільство у 20-х рр. Демонтаж військово-адміністративних структур і розширення соціальної діяльності держави. Д.Кейне і його теорія.

Економічне піднесення. Виникнення нових галузей і раціоналізація виробництва. Конвеєрна система. Скорочення безробіття. Поліпшення матеріального становища мас. Система кредиту. Особливості стабілізації у Великобританії, Франції, Німеччині, Італії, США, Іспанії.

Поглиблення розколу у робочому русі. Посилення реформаторської ідеології (теорії ”господарчої демократії” та “організованого капіталізму”, “виконання влади”).

Світова економічна криза кін. 20-х – поч. 30-х рр.: причини,

особливості, наслідки.

Неурегульованість капіталістичного виробництва і причини кризи. Основні ознаки кризи 20-х - поч. 30-х рр.: всеохоплюючий характер, перевиробництво, вплив наслідків Першої світової війни й Версальської системи.

Падіння виробництва. Фінансові негаразди. Масове безробіття. Загострення соціальних конфліктів. Посилення екстремістських політичних течій (фашизму). Особливості кризи в розвинутих країнах Заходу. Наслідки кризи.

“Новий курс” президента Ф.Рузвельта в США.

Особливості кризи у США. Антикризові заходи адміністрації Г.Гувера. Створення РФК.

Ф.Д.Рузвельт – президент США. Концепція “нового курсу”. Реформи в сфері економіки та фінансів. Оздоровлення банківської сфери. Створення державного механізму регулювання економіки. “Кодекси чесної конкуренції”. Політика в галузі сільського господарства: допомога фермерам.

Соціальна політика “нового курсу”. Боротьба з безробіттям. Соціальне страхування. Політика в сфері трудових відносин. Закон Вагнера 1935 р. Соціальне забезпечення.

“Новий курс” і політична система США. Ф.Рузвельт й реформування Верховного Суду.

Наслідки політики “нового курсу” та його значення.

Фашизм і націонал-соціалізм у країнах Західної Європи у 1920-х -1930-х рр.

Витоки і зародження фашизму. Ідеологія, політичні принципи та організаційна структура раннього італійського фашизму й німецького нацизму.

Утвердження фашизму при владі в Італії. Б.Муссоліні. Внутрішня і зовнішня політика італійського фашизму, агресія проти Ефіопії.

Тоталітарний нацистський режим у Німеччині. Демонтаж інститутів Веймарської республіки. А.Гітлер.

Соціальна політика нацизму. Зовнішня політика. Німецько-англійська угода 1935 р. Відродження вермахту. Відмова від Версальських рішень. Перші агресивні акції в Європі. Втручання в громадянську війну в Іспанії. Створення вісі Берлін – Рим – Токіо. Аншлюс Австрії.

Мюнхенська конференція 1938 р. Розчленування і захоплення Чехословаччини.

Німеччина і західні держави. Німеччина і СРСР. Пакт від 23 серпня 1939 р.

Курс на розв’язання Другої світової війни.

Революційний процес 30-х рр. ХХ ст. в Іспанії.

Народний фронт і громадянська війна 1936–1939 рр.

Демократична революція 1931 р., повалення монархії. Періодизація революційного процесу 1931–1939 рр.

Перший етап (1931–1933):правління коаліції республіканців і соціалістів. Республіканська конституція 1931 р. Демократичні перетворення.

Розкол правлячої коаліції.

Другий етап “чорне дворіччя” (1933–1935). Перемога правих на виборах 1933 р. Іспанський фашизм. Концентрація антифашистських сил. Загальний страйк і збройні повстання. Події жовтня 1934 р. в Астурії.

Створення Народного фронту, його складодві і програма.

Третій етап Народний фронт і громадянська війна (1936–1939).

Перемога Народного фронту на виборах 1936 р. Продовження демократичних реформ.

Воєнно-фашистський заколот у липні 1936 р. і початок громадянської війни. Перший період громадянської війни (липень 1936 – травень 1937). Інтервенція Німеччини та Італії. Політика невтручання західних демократій.

Проголошення Франко головою держави і генералісімусом. Битва за Мадрід (липень 1936 – травень 1937). Розгром італійського корпусу під Гвадалахарою (березень 1937).

Міжнародний рух на захист Іспанської республіки. Інтернаціональні бригади.

Другий період громадянської війни (травень 1937 – вересень 1938). Наступи франкістів на Півночі. Прорив до Середземного моря. Розчленування республіканської території.

Допомога СРСР республіканському уряду. Негативний вплив Мюнхенської конференції на ситуацію в Іспанії.

Третій період громадянської війни (жовтень 1938 – березень 1939): падіння республіки. Захоплення франкістами усієї Каталонії (лютий 1939). Розпад Народного фронту. Здача Мадрида.

Встановлення авторитарної фашистської диктатури Ф.Франко. Терор проти республіканців.

Причини поразки Республіки. Наслідки громадянської війни.

Друга світова війна: причини, характер, періодизація, хід військових дій, підсумки.

Причини, характер, періодизація. Нацизм – ініціатор розв’язання агресії. Позиція демократичних держав. СРСР і його протиріччя із західним світом.

Початок і перший період Другої світової війни. Напад Німеччини на Польщу. “Дивна війна” на Заході. Приєднання Західної України, Західної Білорусії, Бессарабії і Північної Буковини до СРСР.

Співробітництво СРСР і нацистської Німеччини. “Зимова війна” СРСР з Фінляндією. Приєднання Прибалтики.

Наступ Німеччини на Західному фронті. Вступ до війни Італії. Поразка Франції (червень 1940 р.). Війна Німеччини та Італії проти Англії (“Битва за Англію”). Початок формування англо-американського блоку. Воєнні операції в Африці.

Пакт трьох держав. Напад Італії на Грецію. Воєнні дії на Балканах. Поразка Югославії та Греції.

План “Барбароса” і напад гітлерівської Німеччини на СРСР.

Другий період війни. Початок Великої Вітчизняної війни. Поразки Червоної Армії та їх причини

Битва під Москвою та її значення. Оборона Сталінграду і Кавказу.

Воєнні операції у Північній Африці. Агресія Японії у Південно-Східній Азії та на Тихому океані. Напад на Перл-Харбор, вступ до війни США (грудень 1942 р.). Захоплення Японією Філіппін, Таіланду, Бірми, Малайї, Індонезії. Воєнні дії у Китаї.

Створення антигітлерівської коаліції. Атлантична Хартія.

Проблеми відкриття другого фронту. Окупаційний режим. Рух Опору і партизанський рух.

Третій і четвертий періоди війни. Корінний перелом у війні.

Наступ Червоної Армії на Східному фронті. Сталінградська битва та її значення. Битва на Курській дузі.

Наступ Червоної Армії у 1944 р. Бої на території країн Східної і Південно-Східної Європи. Висадка англо-американських військ в Африці. Капітуляція Італії. Відкриття Другого фронту. Наступ союзників на Заході. Визволення Франції.

Перелом у війні на Тихому океані.

Конференції “Великої Трійки” у Тегерані, Каїрі, Ялті.

Наступ союзних військ у Європі. Розпад фашистського блоку. Капітуляція Німеччини.

Створення ООН. Постдамська конференція (липень 1945).

Нюрнберзький процес (1946).

П”ятий період війни . Військові дії проти Японії. Атомне бомбардування Хіросими і Нагасаки.

Вступ у війну СРСР. Капітуляція Японії. Міжнародний Трибунал у Токіо.

Кінець Другої світової війни. ЇЇ підсумки. Становище у СРСР. Україна і Друга світова війна. Західний світ наприкінці війни. Перетворення в країнах Східної Європи.

Холодна війна: причини, характер, наслідки та уроки.

Становлення нового світогляду по закінченні II світової війни. Поступовий перехід колишніх союзників по антигітлерівській коаліції від співробітництва до суперництва. Роль ідеологічного фактору у розв’язуванні "холодної війни". Прояви експансіоністської зовнішньої політики з боку СРСР. Фултонська промова У.Черчілля. "Доктрина стримування". Початок глобального суперництва між Сходом та Заходом. Розділ світу й військово-політичні угрупування. Перехід до біполярного світу.

Характер "холодної війни” на її складові частини. "Політика ядерного залякування”. Зигзагоподібність та циклічність "холодної війни". Вплив " “холодної війни" на внутрішнє життя. Регіональні конфлікти. Вплив " “холодної війни" на світову історію. Закінчення "холодної війни" та її уроки.

Становлення та розвиток у країнах Заходу соціальної держави.

Продовження та поглиблення соціальних реформ у країнах За­ходу після закінчення II світової війни. Становлення соціальної держави її сутність. Джерела фінансування державних соціальних програм та їх обсяги. Апогей розвитку соціальної держави у 60-70 рр. Різні моделі соціальної держави /американська, скандинавська,/. Впровадження системи державного регулювання трудових відносин. Розширення функ­ції держави. Особливості розвитку соціальної держави у 80-90 рр.

Роль соціальної держави у сучасному західному суспільстві .

Проблеми західноєвропейської інтеграції другої половині ХХ ст. – початку ХХІ ст.

Початок та становлення західноєвропейської економічної інтеграції у 50-60 рр., її причини та рушійні сили. “Європейське об’єднання вугілля і сталі." "Євроатом”. "Загальний ринок." Особливості та пріо­ритети інтеграційного процесу у 70-80 рр. Європейська валютна система. Організаційна структура західноєвропейського співтовариства. Елементи федерації і конфедерації. Прискорення інтеграційного процесу на поч. 90-х рр. Маастріхтські угоди І99І-І992 рр. та їх ратифікація. Успіхи та проблеми на шляху від співтовариства до європейського союзу.

Шенгенські угоди. Впровадження єдиної європейської валюти. Проблема роз­ширення ЄС.

Німеччина у другій пол. ХХ ст, – на початку ХХІ ст.

Післявоєнне становище Німеччини. Вплив "холодної війни” на долю Німеччини. Розкол Німеччини. Утворення ФРН і НДР.

Особливості соціально-економічної політики правоцентристів у 50-60 рр. "Економічне диво". "Доктрина соціального ринкового господарст­ва". Становлення соціальної держави. Антлантична зовнішня політика.

Прихід до влади коаліції СДПН - ВДПН. Спроби виведення еконо­міки з застою. Нові явища політичного життя. "Нова східна політика". Повернення до влади правоцентристів. Заходи уряду Г.Коля. по стимулюванню економіки. Об’єднання Німеччини. Проблеми модернізації східних земель

Перемога на парламентських виборах 1998 р. та прихід до влади червоно-зеленої коаліції. Пріоритети уряду Г.Шрьодера у внутрішній та зовнішній політиці. Чергова перемога лівоцентристів на Парламентських виборах 2002 р. Позиція Німеччини щодо Іракської кризи 2003 р.

Великобританія у другій половині ХХ ст. – на початку ХХ1 ст.

Підсумки другої світової війни для Великобританії. Реформи лейбористів. Особливості соціально-економічного розвитку Великобританії у 50–60-ті роки. “Англійська хвороба” і політика “стоп-уперед”. Ліквідація британської колоніальної імперії. Британська Співдружність. Зовнішня політика. Проблема вступу до “Спільного ринку”. Загострення ситуації у Північній Ірландії.

Спроби торі та лейбористів вивести економіку Великобританії із кризи у 70-ті роки. Вступ Великобританії до ЄЕТ.

Соціально-економічна політика консервативних урядів М.Тетчер. Основи тетчеризму. “Англійське економічне диво”/ Соціальні наслідки політики торі. Зовнішня політика консерваторів. Підвищення міжнародного престижу Великобританії. Англо-радянські відносини. Внутрішня та зовнішня політика Дж. Мейджора. Позитивні зміни у вирішенні північно-ірландської проблеми.

Повернення до влади лейбористів. “Новий лейборизм” Т.Блера. Особливості внутрішньої політики уряду Т.Блера. продовження економічного підйому. Соціальна політика лейбористів. Політика щодо європейського союзу. Підписання мирного договору по Північній Ірландії. Зміни у зовнішній політиці. Переконлива перемога лейбористів на парламентських виборах 2001 року. Великобританія на шляху від традиційного консерватизму до більш відкритого суспільства. Підтримка Великобританією дій США у боротьбі проти міжнародного тероризму.

Франція у роки Четвертої та П'ятої республік.

Політичне та соціально-економічне становище ФРАНЦІЇ після закінчення II світової війни. "Тимчасовий режим". Прийняття нової Конституції.

Франція в роки Четвертої республіки. Особливості політичного розвитку. Економічний підйом. Соціальна політика за часів Четвертої республіки. Зовнішня політика Франції у 50 рр. Розпад Французької колоніальної імперії. Війна в Індокитаї. Війна в Алжирі. Падіння четвертої республіки.

Встановлення П’ятої республіки. Конституція П’ятої Республіки. Пріоритети президента де Голля у внутрішній і зовнішній політиці. особливості економічного розвитку. Рік Африки. Надання незалежності Алжиру. Шарль де Голль в післявоєнній історії Франції. Франція у 70 рр. Прихід до влади лівих сил у 1981 р. Президент Міттеран. Соціально-економічна політика Ж. Ширака. Періоди "роздільного правління". Президент Ж.Ширак. Соціально-економічні пріоритети уряду Л.Жоспена. Зовнішня політика Франції у 80-90 рр. переобрання Ж.Ширака на посаду президента. Особливості внутрішньої і зовнішньої політики просвітництва.

Особливості внутрішньої та зовнішньої політики президента США Р. Рейгана.

Перемога Р.Рейгана на президентських виборах 1980 року. Соціально-економічна стратегія адміністрації президента Рейгана. Перехід на позиції монетаризму. Сутність "рейганоміки”. Особливості і наслідки економічного підйому 80-х рр. Зовнішня політика президента США Р.Рейгана. "Новий глобалізм". Нові напрямки військової технології. Програма СОІ. Американсько-радянські відносини за часів президентства Р.Рейгана. Посилення силового протиборства з СРСР на поч. 80-х р. Початок нормалізації американсько-радянських відносин у сер. 80-х рр. Послаблення "холодної війни”. Результати діяльності Рейгана на посаді президента США.

США у 1993 – 2004 рр.

Перемога демократів на президентських виборах 1992 року. Основні пріоритети адміністрації Б.Клінтона в економічній та соціальній політиці. Прояви слабкості у діяльності президента Б.Клінтона у 1993 – 1994 рр. Перемога республіканців на проміжних виборах 1994 року. Внесення серйозних коректив у діяльність адміністрації Б.Клінтона. Нове обличчя демократів. Ідеологія “третього шляху”. Переобрання Б.Клінтона на президентських виборах 1996 року. Особливості “клінтономіки”. Економічний підйом 90-х років в США та його особливості. Інформаційний сектор економіки. Сексуальний скандал та спроба винесення імпічменту президента Б.Клінтона. Зовнішня політика адміністрації Б.Клінтона. Роль і місце США в міжнародній політиці доби переходу від біполярного до багатополярного світу. Закріплення за США ролі лідера на міжнародній арені. Відносини США з країнами Європейського Союзу. Проблеми північноамериканської інтеграції. Політика США по відношенню до країн СНД. Активне посередництво США у вирішені гострих міжнародних конфліктів. Участь США у миротворчих операціях під егідою ООН та НАТО. Протиборство Іраку та Ірану. Косовська криза 1999 року та адміністрація президента Б. Клінтона.

Криза виборчої системи під час президентських виборів 2000 року. Повернення до влади республіканців. Особливості соціально-економічної політики президента Дж.Буша-молодшого. Погіршення економічної кон’юнктури. Терористична атака проти США 11 вересня 2001 року та її наслідки для американського суспільства. Нанесення удару по міжнародному тероризму міжнародною антитерористичною коаліцією на чолі з США. Певна переоцінка США свого місця і ролі в сучасному світі. Участь США у силовому поваленні режиму С.Хусейна в Іраці.

Сучасне економічне та політичне становище США.

Країни Латинської Америки у другій половині ХХ – на початку ХХ1 століття.

Післявоєнне становище країн Латинської Америки. Особливості соціально-економічного розвитку латиноамериканського регіону у 50-ті роки. Формування авторитарних режимів. Економічний націоналізм. Політика США щодо країн Латинської Америки у другій половині 40-х –50-ті роки.

Криза традиційних структур. Перегляд стратегії соціально-економічного розвитку країн Латинської Америки. Перехід до влади лівих сил та початок будівництва соціалізму на Кубі. Феномен Че Гевари в Латинській Америці. Чилійський експеримент: С.Альєнде і уряд Народної єдності. Військові перевороти 60-х років та утвердження в країнах Латинської Америки військо-авторитарних режимів. Особливості соціально-економічної політики військових. Новий етап капіталістичної модернізації латиноамериканського суспільства. “Союз заради прогресу”.

Економічні складнощі 80-х років. “Втрачене десятиліття.” Соціально-політична криза військово-авторитарних режимів. Динаміка та загальні закономірності процесу демократизації та встановлення конституційних демократичних режимів в країнах Латинської Америки. Стабілізаційні програми розвитку економіки. Куба в 70-х – 80-х роках. Нікарагуанський “соціалістичний експеримент”. Політика США в латиноамериканському регіоні у 70-ті – 90-ті роки.

Подальша політична та економічна трансформація латиноамериканського суспільства у 90-ті роки ХХ - на початку 21 століття. Нова економічна стратегія. Інтеграційні процеси. Економічний бум в Чилі. Соціальна орієнтація розвитку економіки. Проблеми фінансової стабілізації. Активізація зовнішньої політики країн Латинської Америки.

Процеси глобалізації у сучасному світі.

Формування глобального типу світової економіки наприкінці ХХ ст.: поширення фінансових ринків, утворення міжнародних інтегрованих виробництв на базі транснаціональних корпорацій (ТНК), розповсюдження технології, інформації і знань через національні кордони, складання загального споживчого ринку та загальносвітових стандартів якості, лібералізація світової торгівлі та ін.

Випереджуючі темпи глобалізації фінансових ринків. Три основних потоки фінансового капіталу (кредитно-фінансові потоки, прямі іноземні інвестиції (ПІІ), т.зв портфельні інвестиції (ПІ). Міжнародні фінансові центри.

Зміна структури світової торгівлі через діяльність транснаціональних корпорацій (ТНК). Зростання експансії ТНК: її подвійні наслідки.

Утворення світової торгової організації (СТО) замість генеральної угоди про торгівлю і тарифи (ГУТТ) та рішення про лібералізацію торгівлі.

Перспективи глобалізації економіки. Україна і процеси глобалізації.

Основні тенденції культурного розвитку західних країн у другій половині ХХ – на початку ХХ1 століття.

Вплив на розвиток культури процесів глибинної трансформації технологічних, економічних, соціальних і політичних основ західного суспільства. Індустріалізація культурної сфери. Урбанізація культурного життя. Комерціалізація західної культури. Посилення впливу культури США. Нові форми передачі культурної продукції. Підвищення культурного рівня західного суспільства. Взаємодія та співіснування масової і елітарної культури. “Масова культура” – провідний пласт культурного життя. Індустрія розваг. Вихід на провідні позиції телебачення.

Подальший розвиток, взаємоіснування, взаємовплив двох художніх методів – реалізму і модернізму. Неореалізм. Латиноамериканський роман. Абстракціонізм. Сюрреалізм. Екзистенціалізм. Поп-арт. Особливості розвитку кіномистецтва. Архітектура. Поява нових напрямків у мистецтві. Рок- і поп-музика.

Нова та новітня історія Азії та Африки

Індія у ХУ1 - Х1Х ст. Зміст і наслідки перетворення Індії у колонію.

Суспільно-політичний та соціально-економічний устрій імперії Великих Моголів. Аграрні відносини. Характеристика військово-ленної системи. Роль общини. Кастова система. Індійське місто, торгівля і ремесло. Початок британського завоювання. Роль Ост-індійської компанії. Еволюція методів англійської колоніальної політики. Завоювання Бенгалії і подальше розширення англійських володінь.

Промислова революція в Англії і посилення колоніальної експансії. Організація управління Індією та еволюція Ост-індійської кампанії. Земельно-податкові перетворення англійців – введення систем заміндарі, райятварі, махалварі. Наслідки земельно-податкової системи. Перетворення Індії в ринок збуту та аграрно-сировинний придаток для економіки Англії. Становище індійського ремесла та торгівлі.

Національне повстання 1857-1859 рр. в Індії. Передумови повстання: соц.-екон. (земельно-податкові перетворення, використання як ринку збуту та сировинного додатку), політичні (зміна політики щодо князівств, посилення антианглійських настроїв в сипайській армії, народні рухи), ідеологічні. Хід повстання. Основні центри повстання. Причини поразки, значення, характер повстання 1857-1859 рр.

Індія в останню третину Х1Х ст. Створення ІНК та його програма. Початок визвольного руху, його особливості.

Китай у ХУ1- на початку ХХ ст. Ліквідація монархії та встановлення республіки

Суспільно-політичний та соціально-економічний устрій Китаю у ХУ1 ст. Цинська імперія у ХУ11- ХУШ ст. Закриття Китаю та його наслідки. Причини та зовнішні прояви системної кризи феодалізму в Китаї в кін. ХУШ ст.

Промислова революція на Заході і намагання капіталістичних держав до нових колоніальних загарбань на Сході. Англія і Китай на поч.. Х1Х ст.. Роль торгівлі опіумом і загострення внутрішньополітичного становища в Китаї. Англо-китайський конфлікт і 1 опіумна війна. Нанкінський договір 1842 р., та його значення. Наслідки насильницького відкриття Китаю.

Селянська війна тайпінів. Передумови війни. Дискусія щодо соціально-економічної ситуації – точки зору В.П.Ілюшечкіна, О.Є.Нєпомніна, Є.С.Кульпіна щодо форм власності на землю. Політичні та ідеологічні передумови війни. Характеристика вчення Хун Сюцюаня. Початок селянської війни та її руйшійні сили. Проблема періодизації. Похід на Нанкін. Проголошення Тайпін Тяньго. Земельна система небесної династії – основний документ тайпінського руху, утопічність його ідей. Організація держави тайпінів. Втручання великих держав у внутрішні справи Китаю. П опіумна війна. Криза та поразка тайпінського руху. Характер, значення селянської війни тайпінів.

Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Китаю у останню третину Х1Х ст. – на початок ХХ ст.Характеристика вчення Сунь Ятсена. Революція 1911-1913 рр. Ліквідація монархії та встановлення республіки..

Японія у ХУ1- Х1Х ст. Зміст і наслідки модернізації Японії у добу Мейдзи.

Японія у ХУ1 ст.Централізація країни.Утворення сьогунату Токугава.

Адміністративний устрій та політико-станова система сьогунату Токугава . Японія в кін. ХУШ - на поч.. Х1Х ст.. Формування капіталістичного укладу. Опозиція буржуазії та частини дворян південно-західних князівств. Селянські та міські повстання. Насильницьке відкриття Японії та його наслідки. Криза токугавського режиму. Рух проти іноземців і сьогуна. Подальше загострення політичної кризи. Іноземна інтервенція. Характер і рушійні сили революційної боротьби. Імперська влада і сьогунат. Громадянська війна і ліквідація сьогунату. Реформи Мейдзі першого імперського уряду (економічна, політико-правова, адміністративна, в сфері освіти). Історіографія революції та перетворень Мейдзі.

Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток в останній третині Х1Х ст. Особливості японського капіталізму в результаті модернізації Мейдзі.

Індія другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст. _

Національно-визвольний рух в Індії після II світової війни. ІНК та мусульманська ліга. План Маунтбеттена. Відношення до англійської політики в індійському суспільстві. Розподіл колонії Індії на 2 держави за релігійною ознакою. Політичні та економічні наслідки розподілу.Прийняття конституції та проголошення Республіки Індія.

Створення та діяльність уряду Дж.Неру. Програма конгресистського соціалізму. Концепція змішаної економіки та розвиток державного сектору. Співвідношення та протиріччя між державним сектором, великим приватним підприємством та традиційним дріб­ним укладом. Непослідовність аграрної політики. Зміст та наслід­ки здійснення соціальної політики. Проблема співвідношення центральної влади та штатів. Адміністративна реформа та створенні штатів за етно-лінгвістичною ознакою. Наслідки реформи для розвитку внутрішньополітичної ситуації. Зовнішня політика Індії під час правління уряду Дж. Неру.

Корегування конгресистської політики в кінці 1960-х рр. Спро­ба посилити державний сектор. Обмеження великого приватного ка­піталу. Загострення суспільно-політичної та економічної ситуації. Криза сер. 1970-х рр. Прихід до влади першого коаліційного уряду Джаната-парті. Програма нового уряду. Ситуація в ІНК в к. 1970 - на поч. 1980-х рр. Загострення внутрішньополітичних про­тиріч. Сепаратизм. Пенджабська проблема.

Зміна внутрішньої та зовнішньої політики конгресистського уряду Р.Ганді. в сер. 1980-х рр.. Підсумки нової політики. Загост­рення суспільно-політичної ситуації внаслідок політики лібералі­зації економіки. Посилення індуїстського фундаменталізму та націоналізму. Характеристика основних течій в політичній системі Індії. Сучасний соціально-економічний та суспільно-політичний стан Індії. Зовнішня політика. Проблема ядерного статусу. Індо-пакистанські відносини.

Китай у другій пол. ХХ – на початку ХХІ ст.

Воєнно-політична ситуація в Китаї на кінець ІІ світової війни. Гоміньдан та КПК. Ліквідація японської воєнної присутності. Початок переговорів КПК та Гоміндану. Плани великих держав щодо Китаю. Початок громадянської війни. Криза гомінданівського режиму. Програма__КПК щодо майбутнього устрою Китаю. Проголошення КНР.

Формування тоталітарної системи. Прийняття Конституції 1954 р. Роль КПК та військових у суспільно-політичній системі. Соціально-економічні перетворення в І пол. І950-х рр.: кооперування, створення державного сектору. Радянсько-китайські відносини.

Зміна курсу КПК у внутрішній і зовнішній політиці в кінці І950 рр. Причини прийняття нової генеральної лінії. "Великий стрибок", народ­ні комуни. Провал стрибкового варіанту розвитку. Політика врегулювання. Ситуація в КПК на поч. 1960-их рр. "Культурна революція” та її наслідки. Суспільно-політична та економічна ситуація в КНР на сер. 1970-х рр..

Причини переходу до політики реформ в к. 1970-х рр.. 3-й Пленум ЦК КПК ІІ-го скликання та його значення. Концепція реформ. Ден Сяопіна. Соціалізм з китайською специфікою. Початок реформ в сільському господарстві. Корективи сільськогосподарської політики в к. 1980-х років. Реформи в сфері промисловості. Зміна умов функціонування та управління державним сектором. Політика відчинених дверей. Особливі економічні зони.

Політична ситуація під час проведення реформ. Проблема співвідношення політичної стабільності та багатопартійності. Сучасне внутрішньополітичне становище в КНР. Підсумки та значення політики реформ в Китаї.

Японія у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

Заключні події ІІ світової війни на Далекому Сході. Плани союзників щодо Японії. Створення американського окупаційного режиму та його особливості. Основні напрямки американської окупаційної політики. Демократизація суспільно-політичного життя та формування багатопартійної системи. Розробка та прийняття Конституції. Аграрна реформа. Демонополізація та демілітаризація економіки. Реформування соціальних відносин.

Зміна американської окупаційної політики в к. 1940-х рр.. Обмеження політичної діяльності, відмова від декартелізації. Зміст та значення плану економічної стабілізації. Підготовка та підписання Сан-Францистського мирного договору, японо-американських військово-політичних угод.

Економічний розвиток Японії у 1950-60 рр. Причини та зовнішні прояви японського економічного дива. Галузеве регулювання економіки. Зміна економічної моделі та принципів державного регулювання економіки 1970- І пол. 80-х рр.. Економічна ситуація та економічна модель 1990-х рр. Місце та роль Японії в сучасній світовій економіці.

Суспільно-політичний розвиток Японії. Еволюція партійної системи. ЛДПЯ. Політична криза поч. 1990-х рр. Коаліційні уряди та спроби реформування партійно-політичної системи. Розвиток робітничого і демократичного рухів. Антивоєнний рух. Ситуація в профспілковому русі.

Основні засади японської зовнішньої політики. Етапи розвитку та основні концепції зовнішньої політики Японії. Тенденція розвитку на світове лідерство в зовнішній політиці Японії 1990-х рр.. Проблема північних територій зовнішньої політики Японії.

Ісламська революція 1978-1979 рр. в Ірані.

Становлення теократичного режиму. Сучасне становище ІРІ.

Соціально-економічний розвиток Ірану в 1960-1970 рр. Особливості індустріалізації. Посилення ролі державного сектору. Роль та місце в економіці великого фінансово-промислового підприємництва. Залежність економіки від експорту нафти. Аграрний розвиток. Процес урбанізації та його наслідки.

Дискусія щодо соціально-економічних передумов революції. Політичні передумови. /Криза влади, посилення репресивних методів, масові антиурядові виступи/. Причини та особливості антишахської позиції духовенства. Айятола Хомейні. Розробка програми ісламської революції.

Хід революції. Основні течії в революційному таборі. Причини та послідовність посилення ролі духовенства. Створення Ісламської Революційної ради та тимчасового революційного уряду. Завершальні події революції. Характер та значення революції.

Становлення теократичного режиму. Політична боротьба духовенст­ва, ліберально-реформаторськоі та лівої течії після перемоги революції. Проголошення ІРІ. Прийняття конституції ІРІ. Економічний зміст теократичного режиму. Створення ісламських економічних фондів та їх діяльність. Політика експорту ісламської революції. Війна 1980-1989 років з Іраком та її вплив на внутрішній розвиток Ірану. Економічна криза кінця 1980-х - поч. 90-х рр. та пошуки виходу з неї. Протистояння фундаменталістів та поміркованих серед шиїтського духовенства. Економічне, внутрішньо та зовнішньополітичне становище Ірану після обрання президента Хатамі.Сучасне становище Ірану.

Криза та розпад колоніальної системи. Країни Азії та Африки на кінець ХХ –початок ХХ1 ст.

Методологія проблеми виникнення, еволюції та розпаду колоніальної системи: зміст терміну імперія, класифікація імперій. Колоніальна система як окремий тип економічної імперії Суттєві ознаки економічних імперій. Причини виникнення колоніальних імперій. Проблема відмінності Сходу від Заходу на початок колоніального проникнення. Внутрішні чинники еволюції колоніальної системи. Дискусія щодо причин розпаду колоніальних імперій

Початок колоніальної експансії. Етапи розвитку колоніальної системи. Особливості колоніальних методів та колоніального впливу на початковому етапі. Колонізація на етапі розвитку торгівельного капіталізму, в період промислової стадії капіталізму. Завершення територіально-політичного розподілу світу на кінець XIX ст. Форми колоніальної залежності /колонія, напівколонія, домініон, протекторат, мандатна територія, сфера впливу, орендна територія/.

Передумови та зовнішні прояви кризи колоніальної системи в міжвоєнний період. Розпад колоніальної системи після II світової війни. Економічні передумови розпаду /соціально-екон. зміни в колоніях внаслідок колоніальної експлуатації, глобальні зміни в світовій економіці/. Політичні передумови /зміна міжнародної ситуації, послаблення старих колоніальних держав, розвиток національно-виз­вольних рухів/. Зміна відношення до колоніалізму в громадській думці, на рівні міжнародних організацій.

Послідовність і особливості ліквідації основних колоніальних систем. Сучасні стосунки колишніх метрополій та колоній. Формування нової системи залежності в умовах однополюсного світу.

Близькосхідна проблема: виникнення, еволюція, сучасний стан.

Характеристика рівнів та основних складових близькосхідного конфлікту. Палестинська проблема як основа близькосхідного конфлікту. Виникнення та етапи розвитку палестинської проблеми. Ситуація на Близькому Сході в к. XIX ст. Палестина в складі Османської імперії. Експансіоністські плани Англії щодо Палестини. Розвиток арабського націоналізму - загроза планам Англії. Пошук союзників Англією. Розвиток сіонізму. Початок єврейської імміграції до Палестини. Декларація Бальфура. Проблема близького Сходу на Паризькій мирній конференції. Розподіл мандатів на конференції в Сан-Ремо.

Палестина в рамках британського мандату. Загострення арабо-єврейських протиріч. Криза британського мандату. Резолюція 181 ГА ООН. Припинення мандату та утворення 2-х держав на території Палестини. Реакція арабів на факт утворення Ізраїлю. Арабо-ізраїльські війни 1948-1949, І967, 1973 рр., їх територіальні та воєнно-політичні наслідки. Кейпдевідські угоди між Єгиптом та Ізраїлем та їх вплив на проблему.

Початок врегулювання близькосхідного конфлікту. Зміна ситуації в світі, на регіональному рівні в к. 80 на поч. 90-х рр. Початок переговорів. Підписання Декларації щодо принципів палестинського самоврядування. Реалізація домовленостей. Нормалізація відносин між Ізраілем і Іорданією. Вбивство І.Рабіна. Прихід до влади в Ізраїлі правоконсервативного уряду. Посилення протиріч та ролі релігійних екстремістів в палестинському рухові опору. Вибори палестинської адміністрації. Зміна уряду в Ізраїлі в травні 1999р. Програма врегулювання близькосхідного конфлікту Е.Барака. Політика уряду А.Шарона. Загострення конфлікту початку ХХІ ст.

Історія слов’янських народів (Східна Європа)

Монголо-татарський фактор і його роль в історії Північно-Східної Русі.

Нашестя монгольських племен під орудою ханів Чингізхана та Батия у XIII ст. на роздроблені руські князівства, його наслідки. Запровадження на руських землях практики збирання систематизованої данини як форми специфічних стосунків між Руссю і Золотою Ордою. Фактори специфічності: географічна віддаленість, укладення руськими князями договорів з золотоординськими ханами для захисту своїх земель, участь руських загонів у монгольських військових походах. Підтримка монголами Олександра Невського у війні проти лівонських хрестоносців та литовців. Запровадження 1261 р. в Сараї місії руської церкви, отримання митрополитом 1279 р. ханської охоронної грамоти. Прийняття ханом Узбеком ісламу в Золотій Орді і початок формування в руських землях визвольної ідеології проти залежності від Орди. Іван Калита. Перелом у стосунках 1380 р. на Куликовському полі. Остаточна ліквідація іга 1480 р.

Значення іга. Запровадження у руські феодальні відносини тенденцій східного деспотизму, заміна васально-дружинних відносин підлеглістю, перетворення ханами з допомогою ярликів руських князів не у васалів, а у підлеглих слуг. Поширення князями “монгольського” типу відносин на місцеву знать, дворян, дружинників. Загибель більшості Рюриковичів і старших дружинників – носіїв традицій київського васалітету як фактор успіху золотоординської політики.

Вплив іга на руську культуру, змішування частини монголів з населенням Північно-Східної Русі, мовні взаємовпливи. Політичні наслідки іга: консервування феодальної роздробленості, гальмування процесів централізації руської держави, розвиток суспільної консолідації на основі конфронтації з Ордою. Формування у суспільній свідомості “ідеології виживання”, ізоляціонізму та політичного консерватизму. Еволюція країни до типу “наздогоняючого розвитку” по відношенню до передових країн Європи.

Проблема татаро-монгольської навали в історіографії.

Утворення Московської держави. Московське царство у ХУ1-ХУП ст.

Становлення станового суспільства і самодержавства.

Особливості утворення Московської держави. Історичні обставини об’єднання північно-східних слов’янських земель навколо Москви. Приєднання Новгорода, Твері, Пскова, Рязані. Звільнення від золотоординського іга.

Політичні інститути Московського царства. Утворення державного апарату. Боярська дума. Становлення приказної системи.

Самодержавство і боярська аристократія. Зміцнення самодержавства за

Івана 1У. Опричнина. Земські собори.

Соціально-економічна і політична криза на початку ХУП ст. Смута в Московії.

Соборне Уложення 1649 року про зміцнення засад самодержавства. Юридичне оформлення кріпосного права. Еволюція станово-представницької монархії в напрямку абсолютизму, його атрибути і соціальний зміст. Церква і держава. “Розкол” і справа Никона.

Дворянство – соціальна опора абсолютизму, що народжувався. Скасування місництва 1682 року.

Кріпосництво та його роль в історії народів Східної Європи.

В.О.Ключевський про кріпосне право як “складну інституцію , яка важко піддається точному визначенню”. Концепція Б.Д.Грекова про запровадження і розвиток кріпосного права від часів “Руської Правди”, через Судебники ХУ-ХУ1 ст. до Соборного Уложення 1649 р. Поняття “кріпосництво” як прояв позаекономічного примусу в різних формах при феодалізмі. Поняття “кріпосне право” як прикріплення селян до землі феодала.

Наступ з ХУ ст.. феодалів і держави на права та свободи селян. Розвиток помісного землеволодіння і відробіткової ренти, централізація державного управління, постійні війни як фактори посилення експлуатації селянства. Переведення викуплених холопів до категорії “старожильців”. Взаємні зобов”язання селян і феодалів. Форми опору селянства покріпаченню і боротьба феодалів з цим явищем забороною селянам права переходу. Переписи тяглових селян. Судебник 1497 р., його зміст. Розширення території Московії, виникнення козацтва, наслідки опричнини і Лівонської війни як стимули до обмеження державою права “виходу”. Судебник 1550 р. Запровадження 1581 р. “заповідних літ”, 1592 р. – писцевих книг. Указ 1597 р. про “урочні літа”. Зближення становища холопів та кріпосних селян. Наслідки Смути. Запровадження 1607 р. 15-річного строку розшуку втікачів. Соборне Уложення 1649 р., його основний зміст. Завершення процесу встановлення кріпосного права.

Обумовленість кріпосного права геополітичними особливостями Росії, православним розумінням станових обов’язків. Перетворення всього населення у слуг держави.

Особисто вільні державні селяни, їх питома вага. Відмінності експлуатації вотчинних і поміщицьких селян. Наступ феодалів наприкінці ХУП ст.. на права селян. Втрата у ХУШ ст. зв’язку між службою та її земельною винагородою.

Неоднозначність оцінок кріпосного права.

Проблема модернізації Росії за Петра 1: зміст, особливості та наслідки для подальшого розвитку Російської імперії

Петровські реформи: насильницька вестернізація Росії, чи продовження її попереднього розвитку? В.Ключевський про стимулюючу роль північної війни в проведенні перетворень.

Роль особи Петра і держави в проведенні реформ і придушенні суспільного опору їм. Петровський ідеал державного устрою як командно-адміністративної системи.

Проблеми ціни і результатів реформ. Ріст податків, бідність і поневолення основної маси населення, прикріплення його до місця проживання і служби. Запровадження бюрократизму в державному управлінні. Формування культу установи, гонитва за чинами й посадами як національне лихо. Створення державного контролю за діяльністю апарату, формування залежності всіх від апарату управління як наслідок “бюрократичної революції”. Заблокування шляху перетворення підлеглих державцю у громадян Вітчизни. Перетворення церкви в частину державного апарату і знаряддя влади, втрата нею функцій захисту пригноблених. “Мануфактурна індустріалізація” за рахунок держави і праці кріпаків, її зміст, особливості, наслідки.

Потенціал кріпосної системи як фактор суспільного розвитку торгівлі й промисловості. Екстенсивний характер петровської модернізації, її відмінності від модернізації традиційних суспільств Європи.

Створення в Росії основ державно-монополістичної, кріпосницької, мілітаризованої промисловості, перетворення країни у військово-політичну державу. Знекровлення міст і сіл. Гальмування вільного підприємництва. Звуження простору свободи людини рамками державного інтересу. Невдача європеїзації країни. Хибний характер “революційності” Петра. Оцінки діяльності Петра 1 в історіографії.

Модернізаційні процеси в Російській імперії 60-90-х років Х1Хст., їх зміст, хід та наслідки

Реформи 60-70-х років Олександра ІІ, їх революційний характер. “Європеїзація”. Запровадження земств, їх права та діяльність. Міське громадське врядування. Судова реформа, її підготовка і реалізація. Причини і характер російської судової системи. Реформи військової та морської справи, їх зміст і спрямованість. Освітянські реформи, суперечності їх проведення. Значення та наслідки реформи 60-70-х років Х1Х ст.

Реформаторський курс Олександра ІІІ 80-90-х років Х1Х ст., його суперечливий характер і оцінки в історіографії. Ревізія реформ місцевого самоврядування і цензури. Університетська контр реформа. Наслідки діяльності “ліберальної” та “консервативної” партій.

Росія на початку ХХ ст. мета, сутність та наслідки політики реформ.

Історичний поворот політичної долі Росії на початку ХХ ст., перетворення її в країну наздогоніючого розвитку. Необхідність реформ і їх гальмування міжпартійною боротьбою політичних сил.

Проголошення царським маніфестом 17 жовтня 1905 р. конституційних основ і блокування їх запровадження революційними виступами. Посилення реформаторської тенденції: П.А.Столипін і оцінка його діяльності радянською історіографією як “реакції” та “галстуків”.

Аграрне питання як перманентна російська проблема від сер.Х1Х – до поч. ХХ ст. Основні напрями політики уряду Столипіна. Указ від 9 листопада 1906 р. і закони 1909-1911 рр. Про дозвіл селянам виходу з общини і закріплення за такими частини общинної землі у приватну власність. Відруб і хутір. Стимулювання виходу з общини і створення міцних селянських господарств на власній землі. Переселенська політика. Відношення до реформи есерів та більшовиків. Хід реформи, опір їй з боку общини.

Основні суб’єктивні помилки П.Столипіна та об’єктивні фактори втрати реформатором соціальної та політичної підтримки.

Революція і громадянська війна в Росії. Джерела і становлення радянського проекту (1917-1921 рр.)

Відношення до революції 1917 року в Росії сучасника ХХ1 ст. Суперечності реалізації “наздоганяючої” моделі розвитку Росії поч. ХХ ст. Особливості її індустріалізації, роль держави та вітчизняного і іноземного капіталу. Основні протиріччя російського села. Сподівання та поведінка основних соціальних груп населення. Падіння монархії у лютому 1917 р. та ліберально-буржуазний характер діяльності Тимчасового уряду. Поява радянського проекту, його зміст і сприйняття народом. Жовтневий переворот більшовиків 1917 р. та революційний характер їх перетворень. Еволюція політичної влади Радянської республіки, формування однопартійної диктатури. Форми опору більшовицькому режиму. Громадянська війна, її зміст. Причини поразки “білого руху”, наслідки перемоги більшовиків.

Сталінський “соціалізм” у СРСР, його основні риси та еволюція.

Погляди в літературі на сутність сталінського тоталітаризму, його основні риси. Економіка та відносини власності в умовах соціалізму. Держава і сфера її влади та управління. Роль і місце номенклатури в суспільстві. Розподіл суспільного і державного багатства, його характер. Догматизація соціалістичної ідеології. Стосунки суспільства з владою. Радянська “масова” людина і її соціальна поведінка в умовах тоталітаризму. Основні етапи еволюції сталінського соціалізму протягом радянської історії, їх зміст. Наслідки мобілізаційних, надзвичайних заходів епохи тоталітаризму, їх вплив на процеси реформування пост соціалістичних суспільств колишнього СРСР.

СРСР у період “відлиги” (1953-1964). Зміст і особливості суспільно-політичного і економічного розвитку.

Смерть Сталіна 1 березня 1953 р. і реакція суспільства. Перші ознаки лібералізації режиму. Л.Берія та його “справа”. Ріст популярності М. Хрущова. Критика культу особи на ХХ з’їзді КПРС. “Десталінізація” і падіння авторитету М. Хрущова. “Антипартійна група”.

Сировинна спрямованість радянської економіки як визначальний чинник незавершеності модернізаційних процесів. Спроби подолання кризи аграрного сектору та їх крах. М.Маленков. Житлове будівництво і посилення матеріальних стимулів на виробництві. Радянське індустріальне суспільство, його особливості. Спроби децентралізації економіки. Вичерпання системою директивного планування своїх можливостей. Падіння темпів промислового розвитку.

Суперечності “відлиги”. Десталінізація як інструмент боротьби за владу. Вихід десталінізації за межі, дозволені системою. Звуження соціальної підтримки М.Хрущова. обмеження ролі каральних органів і їх зрощення з партійними органами. Завершення історії концтабірної системи. Суперечності реабілітації. Освіта. Наука. Ідеологія. “Повна і остаточна перемога соціалізму”. Суспільні настрої. Події в Новочеркаську як відображення кризи внутрішньої політики Хрущова.

СРСР у другій половині 1960-х першій половині 1980-х рр. Зміст і особливості суспільно-політичного та економічного розвитку.

Стабілізація і консервація радянського режиму після усунення від влади М.Хрущова. Нове “колективне керівництво” та його перші спроби розв’язання внутрішніх проблем. Возвеличення Брежнєва. Реформа Косигіна і наслідки її половинчатих заходів. Консервація економіки, поява ознак її стагнації. Посилення централізації і бюрократизації. Відомства і гігантоманія.

Повсякденне життя міського суспільства. Урбанізація. Соціальні групи суспільства. Номенклатура. Споживацька революція, її джерела. Духовне життя. Зростання суперечності між рівнем і якістю життя та трудовими зусиллями і результатами праці.

Ідеологія “застою”. Спроби ресталінізації. Переслідування сталінськими апологетами вчених, суспільствознавців, письменників, артистів. Цензура. “Дисидентство”. “Шестидесятники”. В.Висоцький.

Криза радянської системи планування. “Нафтодолари” і заблокування інтенсифікації економіки. Продовольча і демографічна проблема. Аномальні явища. Дефіцит і тіньова економіка. Номенклатура і формування “кланових структур”. Афганська війна.

Розпад СРСР: причини, етапи, наслідки

Ідея економічного суверенітету союзних республік і ї реалізація як основний зміст “параду суверенітетів” республік і регіонів СРСР наприкінці 1988 – поч. 1989 рр. Еволюція ідеї республіканської господарської самостійності до повної політичної незалежності та виходу республік зі складу Союзу РСР навесні 1990 р. Декларації республік СРСР про свій суверенітет.

Національні конфлікти в союзних республіках другої половини 80-х рр. Репресивні дії союзного центру як вирішальний фактор відторгнення його політики республіками СРСР.

Посилення процесу “суверенізації” восени 1990 р. Практичні заходи нового уряду Росії на чолі з Б.Єльциним по переділу загальносоюзної власності. Конфлікти між республіками і Москвою. Січневі (1991 р.) події в Прибалтиці.

Підготовка нового Союзного договору протягом другої половини 90-х рр. варіанти його змісту. Рішення 1У з’їзду народних депутатів СРСР про референдум з питання про збереження оновленого Союзу РСР. Лютневий (1991 р.) референдум у Литві. Березневий (1991 р.) референдум у республіках і його результати. “Ново-Огарьовський процес” як спроба виходу з кризи федеральних відносин. Новий союзний договір, суперечливий характер його тексту 14 серпня 1991 р.

Серпневі (1991 р.) події і початок розпаду СРСР. Проголошення незалежності республік. Спроби центру по відновленню новоогарьовського процесу восени 1991 р. значення референдуму 1 грудня 1991 р. в Україні на долю СРСР. Оголошення 8 грудня 1991 р. лідерами України, Білорусії та Росії про припинення існування СРСР. Угода про утворення Союзу Незалежних Держав та її підтримка кланами республік на їх зустрічі в Алма-Аті 21 грудня 1991 року. Вичерпання Президентом СРСР М.Горбачовим своїх повноважень.

Росія після 1991 р. Основні напрямки розвитку в період

президентства Б.Єльцина та В.Путіна.

Завершення двовладдя союзного центру на чолі з М.Горбачовим та російського республіканського на чолі з Б.Єльциним після серпневих подій 1991 р. і утвердження єдиновладдя Російських структур. Зміст суспільно-політичного процесу 1991–1993 рр.: розвал КПРС і Союзу радянських республік, створення нової виконавчої вертикалі влади на чолі з Президентом. V з’їзд народних депутатів (листопад 1991 р.) про надання президенту повноважень у проведенні економічних реформ. Є.Т.Гайдар і його програма радикальних господарських реформ. Заходи “шокової терапії” на період переведення економіки на ринкові методи господарювання. Лібералізація цін та її наслідки. Ваучерна приватизація (роздержавлення) власності 1992–1994 рр. і втрата державним сектором провідної ролі в економіці. Економічна криза, падіння рівня життя народу. Поглиблення соціальної диференціації населення. Ріст опозиційних настроїв у країні. Протистояння законодавчої та виконавчої гілок влади. В.С.Чорномирдін. Відтягування парламентом прийняття нової конституції РФ. Розпуск представницьких органів влади восени 1993 р. О.В.Руцький. Надзвичайний стан і події у Москві 2–3 жовтня 1993 р. припинення діяльності Рад усіх рівнів. Конституція 1993 р., її основні ідеї.

Міжнаціональні відносини. Сепаратистський рух у Чечні. Чеченська війна (кін. 1994 – кін. 1996 р.)

Державна Дума Росії. Діяльність виборчих блоків та політичних партій. Президентські вибори влітку 1996 р., їх основні підсумки.

Визнання суверенності Росії міжнародної спільнотою. Росія і НАТО. Стосунки з країнами “ближнього зарубіжжя”.

Створення нової соціально-економічної системи, її неефективність. Депресія і криза виробництва. Фінансова криза. Падіння авторитету Б.Єльцина. зміни голів уряду.

Початок другої чеченської війни (серпень 1999 р.). вибори до Державної Думи (грудень 1999 р.), її результати. Заява Б.Єльцина про відставку з посади президента Росії.

Росія В.В.Путіна. президентські вибори 25 березня 2000 р. Зусилля нового керівника Росії по консолідації суспільства, зміцненню його стабільності, підйому економіки, підвищенню ролі Росії на міжнародній арені. Вибори до Державної Думи у грудні 2003 р., їх результати. Президентські вибори у березні 2004 р., їх результати.

Історія слов’янських народів (Південних і західних слов’ян)

Проблема слов’янського етногенезу у У1-УШ ст. перші державні утворення в історії південно-західного слов’янства.

Проблеми етногенезу давніх слов’ян. Поява слов’ян на історичній арені. Слов’яни східні, західні та південні. Слов’яни елліно-романська та романо-германська цивілізації. Суспільно-політичний та економічний устрій.

Фактори, які виливають на виникнення перших державних об’єднань у слов’ян. Особливості соціальної стратифікації у слов’янських народів. Патримоніальний тип суспільної організації у слов’ян та його наслідки. Перші територіально-племенні об’єднання. Перше Болгарське царство. Великоморовська держава. Хорватська держава короля Томи слава. Державне об’єднання Неманичів в Сербії. Польська держава в період правління династії Пястів. Християнізація південних і західних слов’ян та її роль в розбудові державної організації.

Західні слов’яни в період ХУ-ХУ1 ст.

Криза чеського суспільства та зародження реформаційного руху. Гуситська революція та гуситські війни. Суспільно-економічний розвиток Чехії. Чеські землі під владою абсбургів. Повстання станів 1620 р. Словацькі землі у складі Угорського королівства і монархії абсбургів. Польська держава в період правління династії Ягеллонів (кінець Х1У0ХУ1 ст.) і формування станово-представницької монархії у Польщі. Втручання та зовнішня політика Регі Посполитої в період династії Вада. Економічний і політичний занепад Польщі. Культура західнослов’янського світу в період пізнього середньовіччя.

Південнослов’янські народи у складі Османської імперії (ХУ-Х1Х ст.)

Завоювання турками-османами південнослов’янських земель. Внутрішня політика Порти на Балканах. Соціально-економічне становище південнослов’янських народів. Національно-визвольний рух та його форми. Слов’янське Відродження. Суспільно-політичний рух в першій половині Х1Х століття. Відновлення сербської державно-територіальної автономії в 1830 р. утворення болгарської національної держави Чорногорія в боротьбі за незалежність і національне самовизначення.

Західнослов’янський національний визвольний рух у Х1Х ст.

Територіальні поділи Регі Посполитої та їх наслідки для історії польського народу. Становище польських земель під окупацією. “Конгресова Польща”. Листопадове повстання 1830-1831 рр. “велика еміграція” і національно-визвольний рух 30-40-х років Х1Х ст. Січневе повстання 1863-1864 рр. суспільно-політичне життя на пр. Х1Х ст. “Польське питання” в європейській політиці.

Чеські землі в часи “освіченою абсолютизму” Національне відродження в Чехії і Словаччині та його ідеології. Революція 1848-1849 рр. в Чехії. Чеський і словацький народи у складі конституційної дуалістичної монархії. Чеське питання напередодні першої світової війни.

Чехія і Словаччина у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

Утворення національного фронту чехів та словаків. Коаліційний уряд З.Фірлінгера. Чеське національне повстання. Початок демократичних перетворень. Вибори 1946 р. Діяльність уряду К.Готвальда. Дискусії про участь Чехословаччини у “плані Маршала”. Загострення відносин між партіями урядової коаліції. Лютнева урядова криза 1948 р. Здійснення комуністами державного перевороту. Роль державного фактору. Прийняття Конституції Чехословацької республіки.

Період побудови “основ соціалізму”. Успіхи та проблеми реіндустріалізації. Особливості соціально-економічного розвитку Словаччини. Судовий процес Р.Сланського. А.Запотоцький і початок “ери Новотного”. Конституція 1960 р.

Тенденції соціально-економічного розвитку кінця 50-х – поч.. 60-х рр. Особливості партійно-політичного будівництва. Початок суспільно-економічних реформ П Пол. 60-х рр. Ідеї “соціалізму з людським обличчям”. “Празька весна”. О.Дубчек “Програма дій КПЧ”. Військове втручання країн ОВД. Г.Гусак і особливості “застою” в Чехословаччині. Формалізація перебудовчих реформ в Чехословаччині. Останній період правління Г.Гусака.

“Оксамитова революція” 1989 р. В Чехословаччині. В. Гавел і “Хартія – 77”. Дискусія про динаміку та характер реформ. Лібералізація та приватизація економіки. Специфіка постсоціалістичних перетворень в Словаччині. Хроніка та причини розпаду федеративної чехословацької держави. Соціально-економічна політика чеського уряду В.Клауса. Вступ Чехословаччини до НАТО. Економічний розвиток незалежної Словаччини. Політична криза 1996 р. Стабілізація внутрішнього становища Словаччини.

Польща другої пол. ХХ – початку ХХІ ст.

Вступ Червоної Армії до Польщі і встановлення прорадянського режиму. Загроза громадянського конфлікту. Утворення Тимчасового уряду національної єдності. Протистояння ППР і ПСЛ. Початок аграрної реформи. Парламентські вибори 1947 р. Уніфікація партійно-політичної системи. Політична дискредитація ПСЛ. Утворення ПОРП.

Проведення форсованої індустріалізації та наростання соціальної напруги в суспільстві. Особливості політичного розвитку. Роль ПОРП. Політична криза 1956 р. і повернення до влади В.Гомулки. Коректування внутрішнього курсу, перехід до “ реальної кооперації”. Особливості соціально-економічного розвитку в 60-ті рр. Вплив на польське суспільство “празької весни”. Криваві події 1970 р. Е.Герек та стратегія економічного розвитку в 70-ті рр. Наростання кризових явищ у суспільно-політичному житті Польщі. Консолідація опозиційного руху. Роль католицької церкви. Утворення “Солідарності”. Л.Валенса. Політична криза 1980-1981 рр. Введення військового стану. В.Ярузельський. Соціально – економічні реформи у 80-ті рр.

“Круглий стіл” 1989 р. і початок трансформації польського суспільства. Парламентські вибори 1989 р. Прихід до влади опозиційних сил. Економічні перетворення у постсоціалістичній Польщі: сутність та результати. Становлення демократичного суспільства. Особливості політичної боротьби у 90-ті роки. О.Кваснєвський. Зовнішня політика Польщі. Інтеграція до Західної Європи. Вступ Польщі до НАТО.

Розпад СФРЮ. Міжетнічний конфлікт на території постсоціалістичної Югославії.

Криза югославського соціалізму наприкінці 80-х рр. ХІУ з’їзд СКЮ і початок розпаду федерації. Особливості процесу демократизації в югославських республіках. Парламентські вибори у республіках СФРЮ 1990 р. та їх результати. Посилення руху за незалежність у Словенії і Хорватії.

Югославський конфлікт, його історичні передумови. Проголошення в

1991 р. Хорватією і Словенією незалежності. Військовий конфлікт 1991 р. в Словенії. Початок етнічного конфлікту в Хорватії. Втручання у конфлікт Європейського співтовариства. Утворення в 1992 р. Боснійської Сербської республіки. Створення в 1992 р. Югославської федерації. Ескалація югославського конфлікту і запровадження Радою Безпеки ООН економічних санкцій проти Югославії. Військові дії в Боснії та Герцеговині в 1993-1994 рр. Введення до Боснії та Герцеговини миротворчих сил ООН. Підписання в листопаді 1995 р. Дейтонської угоди та її сутність.

Загострення Косовської проблеми в 1998 р. Позиція міжнародного співтовариства. Переговори в Рамбує. Бомбардування НАТО території Югославії. Досягнення домовленостей щодо врегулювання Косовської кризи. С.Мілошевич та його роль у югославському конфлікті 90-х рр. Трагічні наслідки етнічного конфлікту та теренах колишньої Югославії. Демократична революція 2000 р. в Югославії.

Рекомендована література

1. Крижанівський О. П. Історія Стародавнього Сходу. – К., 2002

2. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін.– К., 2001.

3. Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів. / О.С. Бейліс та ін. – К., 1987.

4.История России. Т. 2. С начала ХІХ века до начала ХХІ века. Под ред. А.Н. Сахарова. М., 2003.

5. История России. Учебник / Орлов А.С. и др. – М., 2003

6. Іваницька О.П. Новітня iсторiя країн Європи та Америки (1918-1945). — К., 2001

7.Тоді Ф. Нарис історії Європейського Союзу. – Київ, 2001.

8.. Філоретов В.М. (Укладач). Збірник документів з новітньої історії країн Азії та Африки (1918 – 1945) – Кіровоград, 2001.

9. Козицький А.М. Новітня історія Азії та Африки. – Львів, 2004.

10.Родригес А.М. (Под ред.) Новейшая история стран Азии и Африки. ХХ век. – Ч.І. – М., 2001.

11. Новейшая история стран Азии и Африки ХХ век. – Ч. 2 – 3. – М., 2001

12 Вербицкая О. М. Российское крестьянство: от Сталина к Хрущеву. – М., 1992

13. Жуков В. И. Реформы в России. 1985-1995. – М., 1997

14 Бейліс О. С. Новітня історія Югославії. – К., 1975

15. Ротшильд Дж. Східно-Центральна Європа між двома світовими війнами. – К., 2001

16. Хрестоматия по истории южных и западных славян. Т.3. – Минск, 1991

17. Краткая история Польши. – М., 1993

18. Валента И. Советское вторжение в Чехословакию 1968 г. – М., 1991.