Глава lvi Міжнародний комерційний арбітраж

§ 1. Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу

Міжнародний комерційний арбітраж (або третейський суд) є різновидом комерційного арбітражу.

Договірна природа арбітражу означає, що його формування є прерогативою сторін. Заснування або обрання арбітражу здійснюється сторонами, між якими існує спір про право.

Чинне законодавство різних держав, як правило, закріплює можливість розгляду міжнародними комерційними арбітражами цивільних справ між:

Національними, з одного боку, та іноземними суб’єктами права.

між іноземними суб’єктами права.

(ст. 1 ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж»). У міжнародний комерційний арбітраж можуть передаватися спори, що виникають з : - договірних та інших цивільно-правових відносин при здійсненні зовнішньоторгових та інших видів міжнародних економічних зв’язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном, а також - спори підприємств з іноземними інвестиціями та міжнародних об’єднань і організацій, створених на території України, між собою, - спори їх учасників, - а рівно їх спори з іншими суб’єктами права України .

Перевага арбітражу над судовою процедурою вирішення спорів:

1) Арбітраж забезпечує прийнятну, доступну і більш просту, на відміну від судової, процедуру вирішення спорів.

2) Сторони можуть формувати склад арбітражу, який розглядає і вирішує справи, що сприяє довірі сторін до арбітрів і їх компетентності.

3) Провадження в арбітражі передбачає також можливість узгодити взаємно прийнятну мову провадження.

4) Провадження в арбітражі має конфіденційний характер на відміну від гласності судового процесу, що також є його перевагою.

5) До переваг арбітражу належить і можливість обирати не тільки прийнятну арбітражну процедуру, а й прийнятне право.

6) Рішення комерційного арбітражу, на відміну від рішень суду, є остаточними, що сприяє завершеності будь-якого арбітражного провадження.

7) Особливо слід підкреслити існування механізму, що забезпечує визнання і виконання рішень комерційного арбітражу в межах конвенційного регулювання цього питання.

	Види комерційного арбітражу:
1) Випадковий(австрійський юрист Ламмош назвав його арбітражем ad hoc) Створюється для розгляду конкретного спору. Після вирішення того чи іншого спору арбітраж припиняє існування.			2) Інституційний (постійно діючі) Для інституційного арбітражу, на відміну від арбітражу ad hoc, характерним є також наявність власних правил процедури, які передбачають порядок утворення складу арбітражу і вирішення комерційних спорів.
Процедура випадкового арбітражу може визначатися сторонами: 1)Самостійно 2)Шляхом домовленості про застосування модельних правил арбітражу Н:Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ			Вони створюються при: торговельних палатах, біржах, різних асоціаціях, організаціях та ін. Інституційний арбітраж організується як арбітражна установа, що не входить до складу державного апарату і є недержавним утворенням. Склад інституційного арбітражу може формуватися в різні способи: з осіб, що внесені до списку арбітрів, органом тієї організації, при якій він перебуває. визначатися членством у відповідній організації. Арбітражі: 1)Загальної юрисдикції 2)Спеціальної юрисдикції (торговельні, морські)