Іі Розділ §1. Пошук інформації в Інтернеті за темою «Зовнішня політика Австрії» п.1. Вступ

Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю вивчення європейської політики країн, що під впливом успіхів європейського інтеграційного процесу були змушені відмовитися від колишніх парадигм зовнішньої політики, спрямувавши свої зусилля на входження в ЄС. Австрійська республіка є наочним прикладом того, як внаслідок поглиблення і розширення європейської інтеграції національні еліти постають перед необхідністю переглянути свої підходи до напрямів здійснення європейської політики власних країн. Інтеграція Австрії в ЄС обумовила цілу низку кардинальних внутрішньополітичних змін, що безпосередньо вплинули на процеси формування та реалізації її зовнішньої політики, місце і роль Австрії у Європі та світі тощо.

Дослідження зовнішньої політики Австрійської республіки з огляду на вказані чинники має неабияке значення для України, яка останнім часом здійснює активні кроки у напрямі наближення до ЄС. Незважаючи на відмінність вихідних передумов Австрії та України, аналіз австрійського досвіду дає можливість об’єктивніше оцінити чинники, що сприяють або перешкоджають інтеграції в ЄC, визначити характер впливу цих процесів на зовнішню та внутрішню політику держави.

Метою дослідження є аналіз зовнішньої політики Австрії на сучасному етапі.

Досягнення визначеної мети передбачає вирішення таких завдань:

– дослідити чинники формування і реалізації зовнішньої політики Австрійської республіки;

– визначити особливості зовнішньої політики Австрії;

– дослідити специфіку та напрями трансформації політики оборони та безпеки Австрії у контексті її європейської інтеграції;

– охарактеризувати політику Австрії щодо територіального розширення ЄС та визначити її позицію щодо євроінтеграційних прагнень України;

• дати аналіз українсько-австрійським відносинам;

• визначити роль Австрії в світі.

Об’єкт дослідження: зовнішня політика Австрійської республіки.

Предмет дослідження: особливості зовнішньої політика Австрійської республіки на сучасному етапі.

Австрія не лише виступає членом багатьох міжнародних організацій. Деякі з них навіть розмістили в Австрії свою головну штаб-квартиру. Це підкреслює велике значення Австрії та Відня з огляду на систему міжнародних відношень. Відень, наряду з Нью-Йорком та Женевою, є третім офіційним місцем дислокації генерального секретаріату ООН. У Відні знаходяться штаб-квартири цілого рядку впливових міжнародних організацій.

Австрія є країною, яка історично пов'язана з Україною, землі Західної України певний час входили до складу Австро-Угорської імперії, не випадково, скажімо, колишній канцлер В. Кліма має українське коріння. Україна досить швидко була визнана Австрією як незалежна держава. Відразу почався процес налагодження активного політичного діалогу. Україна та Австрія мають багато спільних інтересів, насамперед у роботі Дунайської комісії, Центральноєвропейської ініціативи. Австрія, як і Україна, є політично нейтральною країною, яка з 1955 р. бере активну участь у діяльності Європейського Союзу. Впродовж 90-х pp. достатньо інтенсивним було українсько-австрійське економічне співробітництв.

Російсько-австрійські відносини мають вельми багату історію - як в тимчасовому відношенні, так і в плані насиченості різними подіями, значущими для європейського розвитку. На сьогоднішній день відносини Австрії і Росії та країн СНД доволі плідно розвиваються. Російсько-австрійські відносини мають вельми багату історію – як в тимчасовому відношенні, так і в плані насиченості різними подіями, значущими для європейського розвитку.

Австрія зміцнює свою роль у світі не тільки у політиці стабільності, запобігання і розв'язання військових конфліктів, а й у міжнародних зусиллях з охорони довкілля. Особливо актуальними є заходи проти атомних станцій у сусідніх країнах.

Австрія бере активну участь у проекті спільної оборонної політики ЄС. Цілі цієї політики – підтримка стабільного міжнародного порядку, збереження і зміцнення миру і безпеки на міжнародному рівні, попередження нових небезпек, зміцнення демократичних структур й захист основних прав людини. Членство країни в ЄС, безумовно, сприяє більш успішному вирішенню її багатьох важливих макроекономічних проблем (стійкість господарського росту, зниження рівня інфляції, безробіття і дефіциту держбюджету).