Впровадження сучасних інформаційних систем на підприємстві
Запровадження сучасної інформаційної системи () можливе на основі одного з двох підходів:
поетапна розробка системи власними силами,
закупівля й адаптація готової системи до умов діяльності підприємства.
Найбільш привабливим є перший підхід, який передбачає розробку якісно нової програмно-апаратної бази з урахуванням потреб, особливостей і специфіки роботи підприємства. При цьому можливість поетапного фінансування розробок виглядає більш привабливою порівняно з ризиком одночасних витрат на придбання та впровадження готових систем. Однак самостійна розробка системи, яка б відповідала сучасним вимогам управління, потребує особливої уваги, збільшення штату програмістів, злагодженості й ефективності технології розробки ІС. Наслідком цього може стати залежність підприємства від конкретних розроблювачів, оскільки створеної ними системи на ринку ніхто знати не буде. Крім того, для самостійної розробки необхідно не менше двох-трьох років і витрати можуть перевищувати вартість готових систем.
Вибір другого шляху, тобто закупівлі і впровадження готової інформаційної системи, вимагає врахування широти автоматизації системи управління та постачальників цих систем.
Якщо
підприємству достатньо автоматизувати
управління фінансовими потоками та
обліковими функціями, то його вибір має
зупинитися на локальних системах або
на окремих модулях розглянутих вище
систем управління, призначених для
урахування одного чи декількох напрямів
(бухгалтерія, збут, складування тощо).
Для управління торговельно-виробничим
підприємством і для планування виробничого
процесу призначені середні інтегровані
системи, у яких
усі підрозділи підприємства будують
свою діяльність, спираючись на ланцюжок
оперативного планування: «збут
виробництво
закупівля». Управління великою
торговельною мережею і сукупністю
складних товарних, фінансових та
сервісних потоків потребує використання
великих інтегрованих систем,
що забезпечують корпоративну
консолідацію, глобальне планування і
бюджетування.
При виборі класу системи управління слід виходити з того, що MRPII-системи найбільш придатні для середніх підприємств, ERP-системи — для великих. Але, якщо у стратегічному плані підприємство орієнтується на широку взаємодію з зовнішніми суб'єктами (постачальниками, покупцями, партнерами), то актуальними стають CSRP-системи. Окремі модулі розглянутих класів систем можуть застосовуватись у діяльності малих підприємств і тих, що розвиваються.
При закупівлі інформаційної системи не можна ігнорувати те, хто є постачальником системи: вітчизняна чи закордонна особа.
Не менше значення для будівельних підприємств мають і такі критерії, як відповідність ІС завданням підприємства та існуючій внутрішній структурі управління (58,6 %) і здатність ІС обновлятися відповідно до росту підприємства і змін, що відбуваються в ньому (60,2 %).
Для малих підприємств на третьому місці після вартості ІС і витрат на їхнє впровадження знаходиться мінімізація змін в ІС при адаптації її до умов роботи, що склалися на підприємстві (51,6 %).
Таким чином, реалізація інформаційних технологій – це довгострокова інвестиція для підприємства, яка дозволяє оптимізувати його управлінську і фінансово-господарську діяльність. Інформаційне забезпечення потенціалу підприємства передбачає об'єднання інформаційних ресурсів структурних підрозділів підприємства і створення інтегрованої інформаційної системи, що функціонує в реальному вимірі часу, базується на об'єктивних даних всіх сфер господарської діяльності підприємства і забезпечує скорочення сукупних витрат за рахунок гнучкого реагування на зміни внутрішньої і зовнішньої ситуації.