4.3. Сучасні інформаційні технології

Перехід до сучасних ІТ вимагає індивідуального проектування системи комплексної автоматизації підприємства, зміни його організаційної структури та технологій вирішення функціональних завдань, уніфікації обміну необхідними даними і знаннями, підготовки кадрів, психологічно готових до роботи з новими технологіями, організації на підприємстві обчислювальних мереж та підключення до світових телекомунікаційних мереж.

Інтенсивний розвиток і широке впровадження сучасних ІТ зумовило створення різних корпоративних інформаційних систем для автоматизованого управління підприємством. Усі існуючі на сьогодні у світі КІС можна розділити на чотири класи:

• планування ресурсів виробництва (Manufacturing Resource Planning — MRP);

• планування ресурсів підприємства (Enterprise Resource Planning — ERP);

• планування ресурсів, синхронізоване зі споживачем (Consumer Synchronized Resource Planning — CSRP);

• просунута система управління (Advanced Planning and Scheduling System – APS).

Система MRP-класу являє собою методологію детального планування виробництва, включаючи облік замовлень, планування завантаження виробничих потужностей і потреби в усіх ресурсах виробництва (матеріалах, сировині, комплектуючих, устаткуванні, кадрах), планування виробничих витрат, моделювання виробничого процесу, його облік, планування випуску готової продукції, оперативне коригування плану і виробничих завдань.

!	Основна ідея базової моделі управління MRP полягає в тому, що будь-яка облікова одиниця матеріалів чи комплектуючих, необ­хідних для виробництва виробу, має бути в потрібний час і в потрі­бній кількості

Комп'ютерна реалізація моделі управління MRP - це система MRP. Основною перевагою системи MRP є формування послідов­ності виробничих операцій з матеріалами і комплектуючими, що забезпечує своєчасне виготовлення вузлів (напівфабрикатів) для реалізації основного виробничого плану випуску готової продукції.

Складові системи MRP, за функціональними ознаками, поді­ляються на три основні частини, які, відповідно, забезпечують по­дання вхідної інформації, оброблення інформації та надання вихід­ної інформації - результатів роботи системи.

Система MRP порівнює сумарну потребу у кожному виробі у кожному тимчасовому періоді чи інтервалі планування, з очікува­ним надходженням того ж виробу в тому ж інтервалі часу.

Якщо сумарна потреба у будь-якому виробі у будь-якому ін­тервалі часу перевищує очікуване реальне надходження, система MRP використовує процес у два кроки, щоб встановити відповід­ність.

Універсальна мова подання моделі управління ресурсами -це балансові моделі, які підтримуються широким спектром прикла­дного програмного забезпечення, найбільш поширеними з яких є бухгалтерські системи. Інформаційними технологіями підтримки цієї моделі управління є різні системи управління базами даних (СУБД).

!

Розвиток систем MRP здійснюється в декількох напрямах: управління складними виробничими проектами, інтегроване управління дрібносерійним виробництвом, управління складними фінансово-збутовими та виробничими структурами, холдингове управління. Крім того, з їхньою допомогою можливе вирішення й самостійних завдань (наприклад, управління складським господарством і відвантаженням товару). До систем MRP-класу належать: MRP-1 (Material Requirement Planning) – планування потреби в матеріальних ресурсах, CRP (Capacity Requirement Planning) – планування потреби у виробничих потужностях, DRP-1 (Distribution Requirement Planning) – планування розподілу продукції, MRP-2 (Manufacturing Resource Planning) – планування потреб виробництва, DRP-2 (Distribution Resource Planning) – планування розподілу ресурсів, СР (Constraint Planning) - планування в умовах обмежень, RBR (Rules based reorder) – точки перезамовлення, QR (Quick response) – швидке реагування, CR (Continuous replenishment) – безперервне поповнення, AR (Automatic replenishment) – автоматичне поповнення, LP (Lean Production) – занедбане виробництво; ОРТ (Optimized production technologу) – оптимізована виробнича технологія.

Однією з найбільш поширених, (у західних компаніях), мо­делей управління, яка дозволяє ефективно управляти матеріальни­ми та фінансовими ресурсами виробництва, є модель управління класу MRP II (Manufactory Resource Planning), комп'ютеризований варіант якої має назву система MRP II, що обслуговує інформаційні потреби менеджерів середньої та нижчої ланок.

Спільне планування матеріальних потоків і виробничих по­тужностей дозволяє підняти всю систему планування на новий рі­вень, тому що вона дозволяє визначити фінансові результати сфор­мованого виробничого плану досить точно, що неможливо при "частковому" плануванні, тобто стає можливим порівняння плано­вих фінансових надходжень від продажів з необхідними для орга­нізації виробництва прямими фінансовими витратами. Це найваж­ливіше досягнення методології MRP II, що і привело до її всесвіт­ньої популярності.

Під час використання моделей функціонального управління в системі MRP II, процес бюджетування - це специфічна методика, яка включає планування руху коштів, платежів і надходжень та де­які інші випадки, що належать до управління фінансами. Більшість функцій бюджету, які часто використовуються в практиці процесу бюджетування, мають функціональні еквіваленти в методиці MRP. Наприклад, бюджет продажів - це звичайний бізнес-план чи прогноз продажів. Залежно від виробничої моделі; бюджет закупі­вель - це залежний обсяг потреб в закуповуваних матеріалах і ком­понентах, який розраховано в результаті роботи системи MRP, або за допомогою спеціальних розрахункових методів.

Бюджети накладних виробничих витрат і бюджет заробітної плати формуються у результаті перерахування отриманих профілів завантаження робочих центрів за нормативами накладних витрат і заробітної плати.

Класична система MRP-II розглядає планування продукту і його собівартість тільки з погляду внутрішнього виробництва. Ця проблема частково усувається шляхом залучення методів проект­ного планування, однак вони звичайно недостатньо гнучкі та інтег­ровані в основну систему планування.

Сучасні підприємства, крім виробничих витрат, мають вра­ховувати і планувати витрати на маркетинг, передпродажну підго­товку і витрати на післяпродажний цикл, аналізуючи структуру цих витрат у собівартості виробленої продукції, але це завдання більш складних ІСМ.

Відмінною рисою систем ERP-класу є інтегрованість та універсальність. Повнофункціональні пакети прикладних програм ERP-класу використовують загальну систему управління базами даних (СУБД), яка дозволяє поєднувати дані різних служб – фінансових відділів, відділів реалізації, складів і т.д. для створення загальної бази, одержання та спільного використання клієнтських даних. Ці програми містять інформаційно-пошукову систему; набір аналітичних інструментів та інших засобів підтримки прийняття рішень; засоби моделювання, прогнозування, довгострокового планування, аналізу бізнесу і стану справ у бізнес-процесах, управління структурою бізнес-процесів і організаційних одиниць. Рішення, інтегровані в ERP-системах, спрямовані на регулювання операційних процесів (автоматизація прийому й обробки замовлень, електронний документооборот, облік продажів та ін.) і оптимізацію подальших процесів (прогнозування попиту, розрахунок оптимальних схем постачання, аналіз і планування збутової діяльності).

Еволюція систем ERP-класу знайшла своє відображення в технологіях ERP (Enterprise Resource Planning) – планування потреб підприємства і SCRP (Supply Chain Resource Planning) – планування потреб уздовж ланцюгів продажу, тобто планування логістичних ланцюгів реалізації.

Якщо розглянуті вище класи систем орієнтовані на внутрішню організацію підприємства, то основою методології CSRP є інтегрування замовника або покупця в КІС і забезпечення повного життєвого циклу товару — від проектування до післяпродажного обслуговування. Її сутність полягає в тому, що інформація про клієнтів та їхні запити включається у процеси виробничо-збутового планування підприємства, внаслідок чого відбувається перехід від планування виробництва до планування задоволення потреб клієнтів. З зазначеною системою тісно пов'язана технологія управління взаєминами з клієнтами – CRM (Customer Relationship Management).

У центрі уваги CRM-системи знаходяться клієнти підприємства, а не його бізнес-процеси. ERP-системи - це ІСМ, що використовують методологію ERP (Enterprise Resource Planning) - планування ресурсів підприєм­ства, також допомагають організувати маркетинг, налагодити сис­тему продажу і підтримати функції логістики, необхідні організа­ції. Головна задача ERP-системи - допомагати менеджерам управ­ляти організацією як системою.

Системи ERP є результатом подальшого спільного розвитку управлінської науки та інформаційних технологій, однак варто за­уважити, що для промислових підприємств, упровадження системи ERP без підтримки концепції MRPII є недоцільним.

!

До найбільш суттєвих чинників, які впливають на швидкість руху грошей належать: зміни в структурі суспільного виробництва; зміни в швидкості руху товарних потоків; рівень та інтенсивність зростання суспільного поділу праці; збалансованість між попитом і пропозицією грошей; стан і напрями розвитку кредитних відносин; характер і динаміка взаємозв’язків між господарюючими суб’єктами; політична ситуація в країні.

Інформаційні продукти, що надаються ERP-системами, дозволяють керівництву приймати більш обгрунтовані управлінські рішення. У практику використання ERP-систем входить елект­ронний обмін даними організації з постачальниками і споживача­ми. ERP-система стежить за фінансовими потоками, за кадровою ін­формацією про співробітників, а в деяких випадках і за інформаці­єю, що належить до виробничого процесу, наприклад, за відомос­тями про поповнення матеріальних запасів чи за інформацією щодо необхідності відправити деталі зі складу в цех.

Концепція ERP передбачає забезпечення виконання інтегро­ваної сукупності таких функцій:

• функції системи MRP II;

• повний набір фінансових функцій;

• надання всієї необхідної звітності;

• автоматизація продажів;

• функції управління якістю;

• функції надання сервісу;

• функції управління персоналом;

• інженерні функції;

• функції продажу і логістики.

!	Ідея ERP- систем полягає в тому, що програмне забезпечення для підтримки різних функцій підприємства має взаємодіяти одне з одним.

ERP-системи дозволяють контролювати діяльність різних підрозділів і стан справ у різних бізнес-процесах, вчасно інформувати відповідальних осіб про можливі і наявні збої всередині виробничих ланцюгів. Інформаційні системи менеджменту класу ERP, маючи широкий набір можливостей, дозволяють досить швидко реагувати на зміни, що відбуваються всередині компанії - зміни бізнес-процесів і зміни в зовнішньому середовищі, що, безпосередньо, і є причинами внутрішніх змін.

ERP-система дозволяє приймати замовлення і направляти йо­го виконання у виробництво і фінансові підрозділи, координувати дії структурних підрозділів від моменту прийому замовлення до моменту його відвантаження покупцю, оптимізувати механізми роботи зі складами і транспортними службами, а також організува­ти прийом замовлень і виробництво з урахуванням наявності на­півфабрикатів і готової продукції на складах.

Ґрунтуючись на зазначених принципах, система CRM являє собою шлях змін у стратегії, бізнес-процесах, організації та технічній інфраструктурі з метою поліпшення управління підприємством з акцентом на поводженні клієнта. Фактично використання зазначеної системи CRM дозволяє надати клієнтові більше товарів і послуг, базуючись на знаннях того, чого він дійсно хоче. Концепція управління CSRP (customer synchronized resource planning) - планування ресурсів синхронізоване зі споживачем - є більш сучасною. Вона охоплює майже цілком увесь життєвий цикл продукції. Це дуже важливо з погляду управління вартістю продук­ції. Концепція CSRP, використовуючи перевірену часом інтегро­вану функціональність ERP, розширює поняття планування від виробництва до покупця. Система CSRP містить необхідні ін­струменти для проектування, планування, та інформаційного за­безпечення виробництва продукції, модифікованої для конкретного покупця.

Причому клієнт може не усвідомлювати своїх потреб доти, поки йому не буде надана можливість їхнього задоволення.

Продовженням розвитку концепції CSRP є система ефективного відгуку на запити споживачів – ECR (Efficient Concumer Responce) у логістичних каналах. Система ECR сприяє подоланню бар'єрів на шляху переміщення товарів від виробника до роздрібних посередників або організацій-споживачів, виключенню марних дій, скороченню часу реакції на реальний попит, а завдяки цьому — підвищенню рівня обслуговування клієнтів.

Розвиток методів і засобів управління підприємствами привело до появи систем нового покоління – APS. Системи APS являють собою узагальнену модель і модулі, а не інтегровану систему. Вони використовуються разом з ERP і CSRP.

Виділяються такі напрями, у яких відбувається перехід від ERP і CSRP до APS:

1. Підвищення рівня деталізації при плануванні потужностей, що дозволяє приймати більш обґрунтовані планові рішення;

2. Нові інформаційні технології, що дозволяють одночасно підвищувати ступінь деталізації і вирішувати в реальному часі задачі аналізу та моделювання;

3. Включення в системи спеціальних засобів, пристосованих до роботи вищої ланки управління;

4. Розгляд завдань з одночасними обмеженнями матеріальних ресурсів і потужностей;

5. Формування планових рішень одночасно для багатьох підприємств;

6. Поліпшення зворотного зв'язку через урахування фактичного стану процесів за рахунок підвищення точності й оперативності;

7. Широке застосування методів оптимізації планових рішень;

8. Динамічний підхід до збору інформації про виробничі цикли.

У сучасних системах APS застосовується широкий спектр методів оптимізації, заснованих на лінійному програмуванні, алгоритмах типу випадкового пошуку, алгоритмах теорії обмежень і евристичних алгоритмів. Одним з основних засобів APS є моделювання і підтримка прийняття рішення. Діапазон можливостей APS досить широкий – від ведення численних копій планів для покрокового порівняння до можливості аналізу витрат для різних планів.