Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
met_rec_-kd-2013.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
438.78 Кб
Скачать

7. Подвоєння приголосних

  1. Коли збігаються два однакових приголосних:

а) на межі префікса й кореня: вважати, оббігати, роззброїти;

б) на межі кореня та суфікса: годинник, денний, законний, туманний;

в) на межі двох суфіксів: іменник, письменник (але священик);

г) на межі дієслівної основи та постфікса -ся: вознісся, зрісся, пасся;

д) на межі двох частин складноскорочених слів: міськком (міський комітет), юннат (юний натураліст).

  1. У збільшувально-підсилювальному суфіксі -енн-: здоровенний.

  2. У прикметниках із наголошеними суфіксами -анн(ий), -янн(ий), -енн(ий): незрівнянний, нескінченний (але: довгожданий, полонений).

  3. У прикметниках на -енн(ий), -янн(ий) старослов’янського походження: божественний, огненний, священний (але: свячений, хрещений).

  4. В іменниках на -ість і прислівниках, утворених від прикметників із подвоєними нн: невинність, старанність; невинно, старанно.

  5. В іменниках старослов’янського походження: вознесення, спасення.

  6. У таких словах, як: лляний, овва, панна.

Подвоєння зберігається в похідних від наведених слів: сила-силенна.

8. Ь пишеться:

  1. Після д, т, з, с, ц, л, н та буквосполучення дз у кінці слова та складу на позначення м’якості відповідних приголосних: молотьба, вісь, Гольцев.

  2. Після літер на позначення м’яких приголосних перед о в середині складу: льон, синього, сьомий, трьох.

  3. У суфіксах -зьк-, -ськ-, -цьк-: криворізький, волинський, по-козацькому.

  4. У прізвищах із суфіксами зменшено-пестливого забарвлення -еньк, оньк-, уньк-, іньк- та ін.:Біленький, Махонько, Федоронько, Галунька.

  5. Після м’якого л: загальний, пальці, рибальство, спільний.

  6. У Р. відмінку множини іменників жіночого роду м’якої групи І відміни й середнього роду на -нн(я), -ц(е) II відміни: пісень, вітань, місць, сердець.

  7. Після приголосних (крім шиплячих, р та й) у дієслівних формах дійсного та наказового способу й у скорочених формах інфінітива і зворотної частки: вирішувалось, пишуть, любить, будьмо, киньте.

  8. На позначення роздільної вимови: після м’яких приголосних перед я, ю, є, ї в російських прізвищах: Аркадьєв, Ільїн, Третьяков.

  9. У словах чужомовного походження після приголосних д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї та йо: конферансьє, льє, донья, батальйон, каньйон.

  10. Відповідно до вимови після л перед приголосними та в кінці чужомовних слів: альбінос, бандероль, Рафаель, фільм.

  11. У сполуках льц, льч, ньц, ньч, що походять із льк, ньк: кулькакульці, няньканяньчити.

9. Апостроф пишеться:

  1. Після б, п, в, м, ф та р перед я, ю, є, ї: комп’ютер, м’яч, прем’єр.

  2. Після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний, перед я, ю, є, ї: возз’єднання, під’їхати, пів’ящика.

  3. Після к перед я: Лук’ян.

  4. У чужомовних власних назвах після часток д (від де) та о: Д’Арсанваль, Жанна д’Арк.

  5. У чужомовних словах після префіксів, словотвірних частин, що закінчуються на приголосний, а також після г, ґ, ж, к, т, x, ч, ш перед я, ю, є: ад’ютант, ін’єкція, Рейк’явік.

Апостроф пишемо в усіх похідних від цих слів, коли наявний звук й і тверда, роздільна вимова.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]