8. Національний доход. Державний бюджет

Національний доход – це різниця між сукупним суспільним продуктом і фондом заміщення.

Величина національного доходу – це рівень економічного розвитку країни, а також про її потенцій­ні можливості забезпечувати добробут населення й вирішувати соціальні проблеми.

Державний бюджет країни – це зведений план надходжень держави та використання отриманих коштів на покриття всіх видів державних витрат.

Доходна частина бюджету складається в основному з податкових надходжень і частково – з неподаткових. Серед державних витрат виділяють витрати на утримання соціальної сфери, соціальний захист населення, на державні капіталовкладення, на оборону, на утримання гілок державної влади тощо. Державний бюджет країни часто буває дефіцитним, тобто його витрати перевищують надходження. Дефіцит державного бюджету– це така фінансова ситуація, коли державі потрібно здійснити витрати на суму, що перевищує можливу величину всіх її надходжень. Відповідно, бюджетний надлишок (профіцит) – це заощадження державного сектору, перевищення надходжень над витратами.

9.Трудові ресурси та їх види

Трудові ресурси – це частина працездатного населення країни, яка володіє фізичними, розумовими здібностями, знаннями і здатна для здійснення корисної діяльності.

Працездатний вік – один з елементів умовної градації віку людини, зайнятої трудовою діяльністю. Межі працездатного віку визначаються законодавством у кожній країні.

До трудових ресурсів належать:

• працездатне населення в працездатному віці, крім працюючих інвалідів 1-ї і 2-ї груп та непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах (жінки, які народили п’ять і більше дітей і виховують їх до восьми років, а також особи, які вийшли на пенсію раніше у зв’язку з тяжкими і шкідливими умовами праці);

• працюючі особи пенсійного віку;

• працюючі особи віком до 16 років.

Процес відтворення робочої сили поділяється на окремі фази: формування, розподілу і перерозподілу та використання.

Тема 10. Підприємництво у ринкової економіці

Підприємство – це самостійний господарський суб’єкт, що має право юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність із метою одержання прибутку.

Метою підприємницької діяльності є максимізація доходу в результаті спрямування зусиль підприємця на певний об'єкт.

Об'єкт підприємництва - сукупність певних видів економічної діяльності, в межах якої шляхом комбінації ресурсів підприємець домагається максимізації доходу.

За формою власності підприємства розрізняють:індивідуальне підприємства; сімейне підприємство; приватне підприємство; колективне підприємство; державно-комунальне підприємство; державне підприємство; спільне підприємство.

Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік, підприємства можуть бути віднесені до малих, середніх або великих підприємств: малі; великі; середні.

Організаційні форми підприємств:одноосібні володіння; товариство; корпорація.