
- •Правові ознаки інформаційного суспільства, вироблені вітчизняною та міжнародною практикою
- •Нормативно-правові акти, що регламентують розвиток інформаційного суспільства в Україні
- •Організаційно-правові основи розвитку інформаційного суспільства в Україні
- •1.4. Повноваження державних органів у сфері розбудови інформаційного суспільства
- •Зміст поняття «інформатизація».
- •Концепція Національної програми інформатизації
- •Основні напрями інформатизації в Україні
- •Поняття інформаційної діяльності
- •Основні напрями та види інформаційної діяльності
- •Висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні
- •Поняття і правовий статус преси в Україні
- •Процедура реєстрації друкованих засобів масової інформації в Україні
- •Правові основи редакційно-видавничої та іншої інформаційної діяльності преси в Україні
- •Державна підтримка засобів масової інформації та соціальний захист журналістів
- •Поняття і особливості створення інформаційних агентств в Україні
- •Процедури і умови реєстрації інформаційних агентств
- •Створення і поширення продукції інформаційного агентства
- •Загальні засади бібліотечної справи
- •Бібліотечна система України
- •Обов’язки та права читачів і бібліотек
- •Національний архівний фонд України
- •Система архівних установ
- •Зберігання і користування архівними документами
- •Структура національного телебачення і радіомовлення України
- •Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення
- •Ліцензування мовлення
- •Права і обов’язки телерадіоорганізацій, їх працівників, телеглядачів і радіослухачів
- •Організаційні засади кінематографії, створення і розповсюдження фільмів
- •Організація і здійснення видавничої справи
- •Суб’єкти видавничої справи. Книжкова палата України
- •9.3. Державна реєстрація суб’єктів видавничої справи.
- •Інформаційна діяльність у сфері державної статистики
- •Права і обов’язки органів державної статистики
- •Доступ до статистичної інформації
- •Загальні вимоги до реклами
- •Особливості рекламування деяких окремих товарів
- •Контроль за дотриманням законодавства про рекламу
- •Правові ознаки електронних документів
- •Суб’єкти електронного документообігу
- •Забезпечення електронного документообігу
- •Основні положення законодавства України щодо телекомунікацій
- •Суб’єкти ринку телекомунікацій
- •Особливості розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет
Ліцензування мовлення
Ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення. Ліцензування мовлення іноземних телерадіоорганізацій забороняється.
Залежно від організаційно-технологічних особливостей розповсюдження програм Національна рада видає ліцензії на такі види мовлення:
супутникове;
ефірне;
кабельне;
проводове;
багатоканальне.
Залежно від території розповсюдження програм визначається територіальна категорія мовлення та територіальна категорія каналу мовлення або багатоканальної телемережі:
загальнонаціональне мовлення – мовлення не менше ніж на дві третини населення кожної з областей України;
регіональне мовлення – мовлення на регіон (область, декілька суміжних областей), але менше ніж на половину областей України;
місцеве мовлення – мовлення на один чи кілька суміжних населених пунктів, яке охоплює не більше половини території області;
закордонне мовлення – мовлення на територію поза межами державного кордону України.
Цифрове мовлення з використанням радіочастотного ресурсу України ліцензується як багатоканальне мовлення. Видача ліцензій на мовлення здійснюється на конкурсних засадах (за результатами відкритих конкурсів) або без конкурсів (за заявковим принципом).
На конкурсних засадах здійснюється видача ліцензій на:
ефірне мовлення;
багатоканальне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу.
Без конкурсів здійснюється видача ліцензій на:
супутникове мовлення;
кабельне мовлення;
проводове мовлення;
ефірне мовлення на каналі мовлення багатоканальної ефірної телемережі.
Ліцензія на мовлення, видана Національною радою, є єдиним і достатнім документом, іцо надає ліцензіату право відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, користуватися каналами мовлення за умови наявності у володільців радіоелектронних засобів передбачених законом дозволів на їх експлуатацію.
Юридична особа (суб’єкт господарювання), яка має на меті отримати (продовжити) ліцензію на мовлення, подає до Національної ради заяву про видачу (продовження) ліцензії за встановленою формою.
У заяві повинні міститися такі дані:
а) відомості про засновника (засновників) та власника (власників) телерадіоорганізації (для юридичних осіб – назва, юридична адреса, банківські реквізити, а для фізичних осіб – прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса) і відомості про розподіл часток статутного фонду; для акціонерного товариства – повний список акціонерів, які володіють пакетами акцій більш як по 5 відсотків;
б) відомості про особовий склад керівних та наглядових органів телерадіоорганізації: керівник організації, склад ради директорів, склад наглядової ради тощо (для кожної з осіб – прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса);
в) назва організації, її юридична адреса, банківські реквізити, контактні телефони та інші вихідні дані (логотип, позивні, емблема тощо);
г) вид мовлення;
ґ) передбачувана територія розповсюдження програм;
д) порядок розгляду заяви – за конкурсом на отримання ліцензії або на позаконкурсних засадах
е) характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної телемережі:
для наземного ефірного та мережного мовлення – частота (частоти), місцезнаходження та потужність передавача (передавачів), територія впевненого прийому сигналу;
для супутникового мовлення – відомості про параметри су- путникового каналу мовлення та територію охоплення;
для мовлення в багатоканальних телемережах та багатоканального мовлення – оператор телекомунікацій, що здійснює обслуговування і експлуатацію телемережі, місцезнаходження головної станції багатоканальної мережі, максимальна кількість каналів (ресурс) багатоканальної мережі, територія розташування (прийому) багатоканальної мережі;
є) періодичність, час, обсяги та сітка мовлення;
ж) мова (мови), якою (якими) вестимуться передачі;
з) кількість домогосподарств на передбачуваній території розповсюдження програм.
Телерадіоорганізація до заяви про видачу (продовження) ліцензії додає:
копії затверджених у встановленому порядку установчих та статутних документів телерадіоорганізації як суб’єкта господарювання;
копію свідоцтва про реєстрацію телерадіоорганізації як суб’єкта інформаційної діяльності (в разі наявності);
орієнтовний штатний розклад телерадіоорганізації;
програмну концепцію мовлення.
Процедуру державної реєстрації аудіовізуальних засобів масової інформації та порядок ведення Державного реєстру телерадіоорганізацій (ТРО) України та єдиного банку даних ТРО України визначають Правила ведення Державного реєстру телерадіоорганізацій України та єдиного банку даних телерадіоорганізацій України, затверджені Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 26.11.2003 р. № 1490.
Державна реєстрація телерадіоорганізацій (аудіовізуальних засобів масової інформації) здійснюється Національною радою шляхом ухвалення відповідного рішення про внесення ТРО до Державного реєстру телерадіоорганізацій України та єдиного банку даних ТРО України відповідно до законів України «Про телебачення і радіомовлення», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».
Державній реєстрації підлягають усі телерадіоорганізації (редакції, теле- та радіостудії, агентства, об’єднання, асоціації, компанії тощо) – юридичні та фізичні особи України, зареєстровані у встановленому порядку, для яких виробництво та (або) розповсюдження телерадіопередач і програм є основним видом діяльності.
Заяви про реєстрацію телерадіоорганізацій як суб’єктів інформаційної діяльності подаються до Національної ради керівниками телерадіоорганізацій. До заяви на державну реєстрацію телерадіоорганізацій додаються копії затверджених у встановленому порядку статутних документів ТРО:
Статут, установчий договір;
Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності (для благодійних та громадських організацій свідоцтво про державну реєстрацію благодійної та громадської організації);
Довідка про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій;
Документи, якими підтверджуються цивільна правоздатність та цивільна дієздатність (паспорт, договір з правонаступниками тощо) керівника організації;
Довідка про включення до реєстру неприбуткових установ і організацій;
Супровідний лист;
Виробники аудіовізуального продукту надають додатково копії угод або протоколів про наміри укладених з телерадіоорганізаціями мовниками (ліцензіатами) про розміщення (використання) їх інформаційного продукту.
Дистриб’ютори надають додатково угоду(и) з правовласника- ми програмного продукту на право його розповсюдження.
Скасування державної реєстрації здійснюється Національною радою за особистою заявою засновника (співзасновників) ТРО, керівника ТРО, на підставі рішення суду, Арбітражного суду в разі:
ведення діяльності, яка суперечить чинному законодавству України у сфері інформаційної діяльності, а також міжнародним правовим актам, до яких приєдналася Україна;
інших підстав, передбачених чинним законодавством;
за наявності документально підтверджених даних про припинення ТРО інформаційної діяльності терміном більше року.
Для телерадіоорганізації – виробника аудіовізуального продукту підставою для скасування державної реєстрації може бути її заява або ненадання нею до 15 січня кожного року документів або матеріалів, що підтверджують інформаційну діяльність про- тягом минулого року (угоди з телерадіоорганізаціями мовниками, довідок про виробництво та поширення інформаційної продукції тощо).
За державну реєстрацію телерадіоорганізації як суб’єкта інформаційної діяльності стягується реєстраційний збір:
з телерадіоорганізацій, які здійснюють мовлення на загальнонаціональному каналі мовлення у сумі, що дорівнює 10 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян;
з телерадіоорганізацій, які здійснюють мовлення на регіональному каналі мовлення (область – половина областей України) у сумі, що дорівнює 7 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян;
з телерадіоорганізацій, які здійснюють мовлення на обласному каналі мовлення (призначеному для трансляції телерадіопрограм у межах села, селища міського типу, міст районного підпорядкування тощо) у сумі, що дорівнює 10 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян;
з телерадіоорганізацій, які мають ліцензію на право користування каналами мовлення в кабельній телемережі, з кількістю потенційних абонентів менше 1000, у сумі, що дорівнює – 3 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян; з кількістю 1001 – 5000 – 5; з кількістю 5001 – 10000 – 7; з кількістю понад 10000 потенційних абонентів – 10;
з телерадіоорганізацій, які здійснюють виробництво програм та передач у сумі, що дорівнює 5 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян;
з телерадіоорганізацій, які здійснюють поширення (дистрибуцію) програм те передач у сумі, що дорівнює 5 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян;
з телерадіоорганізацій, які здійснюють мовлення на закордонну аудиторію у сумі, еквівалентній розміру за реєстрацію телерадіоорганізацій, які здійснюють мовлення на загальнонаціональному каналі, але не менше фактичних витрат на реєстрацію, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
За перереєстрацію телерадіоорганізації як суб’єкта інформаційної діяльності у зв’язку із зміною її назви, території розповсюдження телерадіопрограм, засновника (складу співзасновників), основних положень статутних документів справляється збір у розмірі 50 % визначеного реєстраційного збору.
За видачу дубліката свідоцтва про державну реєстрацію телерадіоорганізації як суб’єкта інформаційної діяльності справляється збір у розмірі 20 % визначеного реєстраційного збору.
За користування відомостями Державного реєстру телерадіоорганізацій України справляється плата. У залежності від виду інформації – у сумі, до дорівнює 5 або 10 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян.
Положення про умови конкурсу на отримання ліцензії затверджене Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 16.04.2003 р. № 478. Конкурсний відбір телерадіомовників, що претендують на отримання ліцензії Національної ради, оголошується рішенням Національної ради і проводиться виключно Національною радою. Повідомлення про проведення конкурсу публікується в газетах «Голос України», «Урядовий кур’єр», «Говорить і показує Україна» та журналі «Вісник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення» не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення терміну прийому заяв Національною радою.
Наявність лише одного заявника не може бути підставою для зупинення цього конкурсного відбору, змін конкурсних умов або оголошення повторного конкурсу. Конкурс може оголошуватися за наявності вільних каналів та частот мовлення (відрізки часу мовлення), а також у разі, якщо:
освоюються нові канали (частоти), на яких ще не відбувалося мовлення;
Національна рада відмовила попередньому користувачу (телерадіоорганізації) у продовженні ліцензії;
попередній користувач (телерадіоорганізація) за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії не подав до Національної ради заяву на їх продовження;
рішенням суду попереднього користувача позбавлено ліцензії за порушення вимог законодавства чи невиконання умов, зазначених у ліцензії користувача;
втратила чинність ліцензія попереднього користувача.
У повідомленні про конкурсний відбір зазначаються:
дата його початку;
граничний термін прийому заяв (включно з поданими повторно після усунення причин, що були підставою для рішення про залишення попередніх заяв без розгляду);
стислі відомості про канал (частоту) мовлення, вид мовлення;
конкурсні умови, визначені Національною радою щодо мовлення на кожному з каналів (кожній частоті);
перелік програм (передач) іноземних телерадіоорганізацій, не заборонених для ретрансляції на території України, та порядок наповнення програмами і передачами каналів мовлення кабельних мереж;
особливості здійснення телерадіомовлення на відповідному каналі (частоті);
максимально можлива сума ліцензійного збору за видачу ліцензії на право користування каналом (частотою), на який проводиться конкурсний відбір;
адреса і контактні телефони підрозділу Національної ради, який відповідає за організаційні питання підготовки конкурсу.
Конкурсні умови визначаються Національною радою під час прийняття рішення про проведення конкурсного відбору. Рішення про переможця конкурсного відбору і видачу ліцензії приймається Національною радою в місячний термін після завершення прийому заяв на отримання ліцензії.
Розміри грошових зборів за видачу телерадіоорганізаціям ліцензій на право користування каналами мовлення визначені постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 1995 р. № 392.
За видачу ліцензій на право користування каналами мовлення телерадіоорганізації, в тому числі ті, які здійснюють мовлення з використанням власних технічних засобів зв’язку, сплачують грошові збори у розмірі місячної плати за послуги, пов’язані з використанням технічних засобів зв’язку, за допомогою яких здійснюється мовлення, згідно з діючими тарифами на момент прийняття рішення Національною радою з питань телебачення і радіомовлення про видачу ліцензії.
Зазначені розміри грошових зборів за видачу телерадіоорганізаціям ліцензій на право користування каналами мовлення зменшуються:
на 90 відсотків, якщо телерадіоорганізацій утримується на кошти державного бюджету;
на 30 відсотків, якщо телерадіоорганізація незалежно від форми власності здійснює освітнє або розраховане на дитячу (до 14 років) аудиторію мовлення.
Розміри грошових зборів на видачу телерадіоорганізаціям ліцензій на право користування каналами мовлення збільшуються:
у 2 рази, якщо понад 20 відсотків загального обсягу мовлення телерадіоорганізації становлять програми іноземного виробництва;
у 5 разів, якщо понад 35 відсотків загального обсягу мовлення телерадіоорганізації становлять програми іноземного виробництва;
у 10 разів, якщо телерадіоорганізацій ретранслює програми та передачі іноземних телерадіоорганізацій.
За видачу телерадіоорганізації дубліката ліцензії справляється грошовий збір у розмірі 10 відсотків суми, що сплачується за видачу ліцензії.
Рішенням Національної від 18.12.2002 р. № 1124 затверджено Положення про порядок розрахунку та сплати телерадіоорганізаціями грошового (ліцензійного) збору за видачу ліцензії (дубліката ліцензії), за внесення змін до ліцензії на мовлення (із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Національної ради № 1530 від 10.12.2003 p., № 1038 від 29.11.2006 p.).
Інструкція про видачу, продовження, переоформлення та видачу дубліката ліцензії провайдера програмної послуги затверджена Рішенням Національної ради від 19.04.2006 р. № 357.
Провайдер програмної послуги – суб’єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж.
Видача (продовження) ліцензії провайдера програмної послуги здійснюється наступним чином. Суб’єкт господарювання – юридична особа, яка має на меті отримати (продовжити) ліцензію провайдера програмної послуги, подає до Національної ради заяву.
У заяві повинні міститися такі дані:
а) відомості про засновника (засновників) та власника (власників) суб’єкта господарювання;
б) відомості про особовий склад керівних та наглядових органів суб’єкта господарювання: керівник організації, склад ради директорів;
в) назва організації, її юридична та фактична адреси, банківські реквізити та контактні телефони;
г) вид діяльності (надання програмної послуги);
д) порядок розгляду заяви (позаконкурсний розгляд);
е) оператор телекомунікацій багатоканальної (кабельної) теле- мережі, наявність ліцензії НКРЗ (Національної комісії з питань регулювання зв’язку України);
є) характеристики багатоканальної телемережі (оператор телекомунікацій, місцезнаходження головної станції, максимальна кількість каналів (ресурс) багатоканальної телемережі, територія розташування (прийому) багатоканальної телемережі);
ж) кількість домогосподарств на території надання програмних послуг (території розташування (прийому) багатоканальної телемережі).
Суб’єкт господарювання – юридична особа до заяви додає:
а) копії затверджених у встановленому порядку установчих та статутних документів;
б) копії затверджених у встановленому порядку:
свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи – заявника,
довідки про взяття на облік платника податків,
довідки місцевого органу Державного комітету статистики України про включення суб’єкта господарювання до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ);
в) орієнтовний штатний розклад суб’єкта господарювання;
г) перелік програм, що включені до складу універсальної програмної послуги;
д) загальну концепцію добору програм для надання програмної послуги;
е) організаційно-технічні, фінансові, інвестиційні зобов’язання, взяті суб’єктом господарювання;
є) документи, які підтверджують право на розповсюдження (ретрансляцію) програм (окрім програм універсальної послуги) або підтвердження намірів про укладання таких (такої) угод (угоди);
ж) копію угоди з оператором телекомунікацій на надання послуг з розповсюдження (ретрансляції) телерадіопрограм та на використання ресурсу багатоканальної телемережі (в разі, якщо оператором телекомунікацій є інший суб’єкт господарювання).
За результатами розгляду заяви Національна рада приймає рішення:
а) про затвердження пакета програм універсальної програмної послуги;
б) про видачу (продовження) ліцензії провайдера програмної послуги;
в) про відмову у видачі ліцензії провайдера програмної послуги.
Видача ліцензії провайдера програмної послуги:
а) ліцензія видається на підставі рішення Національної ради про видачу ліцензії провайдера програмної послуги не пізніше ніж у десятиденний термін після сплати заявником ліцензійного збору та підтвердження сплати відповідним документом органу Державного казначейства України;
б) у разі, якщо Національна рада встановила для заявника інший порядок сплати ліцензійного збору, ліцензія видається заявнику не пізніше тридцяти днів після прийняття рішення про видачу ліцензії за умови підтвердження Державним казначейством факту сплати встановленого обсягу (розміру) ліцензійного збору.