12. 2. Друковані засоби масової інформації (преса)

Одним із найбільш давніх засобів поширення масової інформації є друковані ЗМІ – преса.

За ст. 1 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”¹⁸⁸, під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Таким чином, основними характеристиками друкованих ЗМІ є:

• періодичність видання (щонайменше один раз на рік);

• постійна назва, що об’єднує всі випуски;

• державна реєстрація як друкованого ЗМІ.

Відповідно під діяльністю друкованих засобів масової інформації, цей Закон (ст. 6) визначає такі дії, як: збирання, творення, редагування, підготовка інформації до друку та видання друкованих засобів масової інформації з метою її поширення серед читачів.

При цьому продукцією друкованого ЗМІ є виготовлений видавцем тираж окремого випуску видання, підписаний редактором (головним редактором) на вихід у світ.

Законодавство визначає перелік суб’єктів діяльності друкованих ЗМІ, кожен з яких має свій правовий статус і відповідно є носієм комплексу специфічних прав та обов’язків. До основних суб’єктів діяльності друкованих ЗМІ, зокрема, належать:

• засновник (співзасновники) – особа, яка заснувала засіб масової інформації, або особи, які об’єдналися з метою спільного заснування видання;

• редактор (головний редактор) – керівник редакції, уповноважений на те засновником;

• редакція – установа, що здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника;

• журналіст – творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням;

• видавець – суб’єкт підприємницької діяльності, який здійснює функції матеріально-технічного забезпечення видання друкованого засобу масової інформації на підставі пред’явлення засновником (співзасновниками) свідоцтва про його державну реєстрацію і укладеного між ними договору;

• розповсюджувач – суб’єкт підприємницької діяльності, який продає, надсилає за передплатою чи іншим способом розповсюджує виданий тираж періодичного і такого, що продовжується, видання, є розповсюджувачем продукції друкованого засобу масової інформації.

Виробничі, майнові та фінансові відносини засновника (співзас- новників), редакції, видавця, розповсюджувача друкованого засобу масової інформації будуються на основі чинного законодавства і договору.

Слід зазначити, що деякі суб’єкти діяльності друкованих ЗМІ можуть одночасно по’єднувати в одній особі функції декількох інших суб’єктів. Так, засновник або співзасповники друкованого ЗМІ може по’єднувати в одній особі редакцію, видавця, розповсюджувача. А редакція друкованого ЗМІ має право виступати засновником або спів- засновником, видавцем, розповсюджувачем.

Однією з особливостей створення друкованих ЗМІ є достатньо широкий, порівняно з іншими видами ЗМІ, перелік осіб, які мають право виступати як засновники. Так, право на заснування друкованого засобу масової інформації можуть мати:

• громадяни України, громадяни інших держав та особи без громадянства, не обмежені в цивільній правоздатності та цивільній дієздатності;

• юридичні особи України та інших держав;

• трудові колективи підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).

Юридичні особи можуть виступати як засновники друкованих ЗМІ навіть у випадках, коли цей вид діяльності не передбачений їхніми статутами.

Законодавством установлено гарантії від монополізації друкованих засобів масової інформації, які реалізуються встановленням обмежень щодо засновників загальнодержавних і регіональних громадсько-політичних ЗМІ. Фізична або юридична особа не може бути засновником або співзасновником чи контролювати більше як 5 відсотків таких видань.

У вітчизняному законодавстві можна виділити кілька основ класифікації друкованих ЗМІ, які зумовлюють особливості державної реєстрації та застосування до них деяких регуляторних актів щодо оподаткування та державної підтримки. До таких основ класифікації, зокрема, належать: сфера розповсюдження, вид видання, статус видання, програмні цілі або тематична спрямованість, категорія читачів, цільове призначення.

За сферою розповсюдження розрізняють друковані ЗМІ: зарубіжні (більше однієї країни), загальнодержавні, регіональні (дві і більше областей), місцеві.

За видом видання можна назвати такі друковані ЗМІ, як: газета, журнал, збірник, бюлетень, альманах, календар, дайджест тощо.

За статусом видання можуть бути вітчизняні (засновник або всі співзасновники є фізичними або юридичними особами-резидентами), спільні (хоча б один із співзасновників є іноземною фізичною або юридичною особою).

Відповідно до категорії читачів визначають ті верстви населення, на які розраховане видання: усе населення, дорослі, молодь, діти, чоловіки, жінки, інваліди, студенти, працівники певної галузі, науковці, педагоги тощо

Програмні цілі (або тематична спрямованість видання) характеризують завдання, які ставить перед собою засновник друкованого ЗМІ.

Нарешті, важливою характеристикою є вид видання за цільовим призначенням: загальнополітичне, з питань економіки і бізнесу, виробничо-практичне, наукове, науково-виробниче, науково- популярне, навчальне, довідкове, літературно-художнє, з питань мистецтва, спортивне, юридичне, для дозвілля, медичне, релігійне, уфоло- гічне, екологічне, туристичне,, інформаційне, для дітей тощо. Окремо слід виділити такі види видань, як рекламне (понад 40% обсягу одного номера – реклама) та еротичне оскільки на дані види видань не розповсюджуються встановлені законодавством пільги, а з останніх стягується більший порівняно з іншими реєстраційний збір.

Друкований засіб масової інформації може бути виданий після його державної реєстрації. Порядок державної реєстрації визначається Законом “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” та Положенням про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні¹⁸⁹.

Зокрема, здійснюється реєстрація друкованих ЗМІ:

• загальнодержавної, регіональної та зарубіжної сфери розповсюдження – Міністерством юстиції;

• місцевої сфери розповсюдження – Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

У заяві про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації мають бути зазначені:

1. засновник (співзасновники) видання;

2. вид видання;

3. назва видання;

4. мова видання;

5. сфера розповсюдження (місцева, регіональна, загальнодержавна, зарубіжна) та категорії читачів;

6. програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість;

7. передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання;

8. юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити;

9. місцезнаходження редакції.

Реєструючий орган має право зажадати від засновника (співзасновників) подання документів, якими підтверджується його (їх) цивільна правоздатність та цивільна дієздатність (паспорт, статут, договір між співзасновниками, договір з правонаступником, довіреність тощо).

Заява про реєстрацію друкованого ЗМІ розглядається у місячний строк з дня її одержання реєструючим органом, який за результатами розгляду заяви приймає одне з таких рішень:

• про державну реєстрацію;

• про відмову в державній реєстрації;

• про зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію;

• про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ (на підставі письмового повідомлення засновника (співзасновників), погодженого з редакцією, або рішення суду про припинення випуску друкованого засобу масової інформації).

За державну реєстрацію друкованих ЗМІ сплачується збір у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України¹⁹⁰.

Після оформлення реєструвальним органом рішення про державну реєстрацію та сплати збору за державну реєстрацію зареєстрованому друкованому ЗМІ присвоюються відповідний номер і серія, а заявникові видається свідоцтво встановленого зразка. Після державної реєстрації друкованого ЗМІ його редакція набуває статусу юридичної особи.

Законодавство встановлює також певні вимоги до продукції друкованих засобів масової інформації, які стосуються вихідних даних та контрольних примірників видання.

За ст. 32 Закону “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, у кожному випуску друкованого засобу масової інформації мають бути вихідні дані'. 1) назва видання; 2) засновник (спів- засновники); 3) прізвище та ініціали редактора (головного редактора); 4) порядковий номер випуску і дата його виходу в світ; 5) індекс видання, розповсюджуваного за передплатою; 6) тираж; 7) ціна або помітка “Безкоштовно”; 8) адреси редакції, видавця, друкарні; 9) серія, номер і дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію; 10) видавець (співвидавці).

Законодавством забороняється розповсюдження продукції друкованого засобу масової інформації без вихідних даних.

Ст. 33 цього Закону вимагає від редакції обов’язково безкоштовно надсилати засновникові (співзасновникам) і реєструючому органу контрольні примірники періодичних і таких, що продовжуються, видань відразу після надрукування.