
- •Передмова
- •Загальна частина розділ I принципові засади інформаційного права
- •Глава 1
- •Інформація як категорія інформаційного права
- •Рогаt м. The Informational Economy: Definition and Measurement. – Washington d. C. : us
- •Vpartment of Commerce, Office of Telecommunications. – 1977. – p. 2.
- •Розвиток технологій оброблення інформації і їх вплив на інформаційні процеси
- •Основні ознаки сучасного інформаційного суспільства
- •Програмні нормативно-правові акти щодо формування інформаційного суспільства
- •2. 1. Предмет інформаційного права
- •2. 4. Класифікація інформації в законодавстві України.
- •2. 5. Поняття і структура інформаційних правовідносин
- •6. Інформаційний простір та інформаційний суверенітет.
- •І. Міжнародно-правові стандарти прав людини в інформаційній сфері та їх класифікація
- •2. Конституційні засади прав і свобод людини в інформаційній сфері
- •3. Підстави і випадки обмеження прав людини у сфері інформації
- •4. 1. Право на звернення щодо надання інформації
- •4. 2. Доступ до правової інформації
- •3. Доступ до екологічної інформації
- •4. Інформаційні права громадян як суб’єктів виборчого процесу
- •5. Захист персональних даних
- •Глава 5. Інформаційна безпека
- •5.1. Історія формування категорій “національна безпека” та “національні інтереси”.
- •2. Поняття і правові основи інформаційної безпеки України.
- •5. 3. Основні напрями державної політики інформаційної безпеки
- •4. Інституціональний механізм інформаційної безпеки
- •5. Міжнародно-правові засади інформаційної безпеки.
- •1. Поняття і правовий режим інформаційних ресурсів.
- •2. Режим доступу до інформації: поняття і зміст.
- •117 Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. -№ 48. – Ст. 650.
- •188 Бахрах д. Н. Административное право: Учебник для вузов. – м.: бек, 1999. – с. 202
- •4. Обмеження щодо розповсюдження інформації
- •Глава 7 державна таємниця
- •7. 1. Поняття і правовий режим державної таємниці.
- •3. Порядок засекречування інформації.
- •4. Звід відомостей, що становлять державну таємницю. Класифікація видів секретної інформації.
- •5. Міжнародні передачі таємної інформації.
- •2. Комерційна таємниця
- •3. Професійна таємниця
- •4. Банківська таємниця
- •Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 року № 2121-пі // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 5- 6. – Ст. 30.
- •1. Основні принципи діяльності із захисту інформації
- •Див.: Ярочкин в. И. Информационная безопасность. – м. : Международные отношения, 2000.-с. 32-33.
- •2, Захист інформації в інформаційних системах
- •3. Технічний захист інформації
- •4. Криптографічний захист інформації
- •5. Національна система конфіденційного зв’язку
- •6. Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України
- •Глава 10
- •1. Основні моделі правого регулювання інформаційної діяльності
- •2. Міжнародно-правові основи регулювання телекомунікацій
- •3. Правове регулювання використання радіочастот.
- •4. Регулювання ринку телекомунікацій
- •5. Національна комісія з питань регулювання зв’язку України.
- •11. 1. Основні поняття і принципи функціонування Інтернет, визначені національним законодавством.
- •11. 3. Правові основи адміністрування домену ua.
- •4. Декларація Ради Європи “Про свободу спілкування в Інтернет”.
- •5. Національна програма інформатизації.
- •6. Електронні документи та електронний документообіг.
- •7. Концепція створення “електронного уряду”.
- •8. Національний реєстр електронних інформаційних ресурсів.
- •Глава 12
- •1. Політико-правовий контекст діяльності у сфері масової інформації
- •2. Друковані засоби масової інформації (преса)
- •12. 3. Видавнича справа
- •Інформаційні агентства
- •Про затвердження Положення про державну реєстрацію інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності: Наказ Міністерства юстиції України від 21 лютого 2006 р. № 12/5.
- •Правові основи діяльності електронних змі
- •Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення: Закон України від 23 вересня 1997 p. № 538/97-вр // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 48. – Ст. 296.
- •Розповсюдження і демонстрування фільмів
- •Формою підсумкового контролю є іспит.Навчальний план курсу “інформаційне право”
- •Тема 1 основні поняття і категорії інформаційного права
- •Тема 7 державна таємниця
- •Тема 8 конфіденційна інформація
- •Тема 10 правове регулювання засобів телекомунікації
- •Тема 1 1
- •Тема 12 правове регулювання діяльності друкованих засобів масової інформації
- •Тема 13 правове регулювання діяльності електронних змі
- •Тема 14 правове регулювання бібліотечної та архівної справи
7. Концепція створення “електронного уряду”.
Іншим напрямом діяльності держави в Інтернет є створення засад так званого електронного уряду – e-government, тенденції, яка швидко розвивається в багатьох розвинених країнах світу. Якщо головна її мета – забезпечення за допомогою Інтернет прямого інтерактивного контакту між громадянами та урядовими установами є поки що перспективою, то перший її етап – інформативний вже набув практичного втілення. В Україні вже діють електронні сторінки більшості органів державної влади та низки органів місцевого самоврядування. Було також створено і правову базу, яка регулює порядок розміщення таких сторінок в Інтернеті та їх наповнення.
Піонером у цьому напрямі виявилася законодавча влада. Так, Розпорядженням Голови Верховної Ради було затверджено положення про веб-сайт Верховної Ради. Згідно з цим нормативно-правовим актом, веб-сайт Верховної Ради України є офіційним джерелом інформації ВР, який утворюється для висвітлення діяльності ВР, її органів та апарату, взаємного обміну інформацією з органами державної влади України та органами місцевого самоврядування з питань, пов’язаних з діяльністю Верховної Ради України, інформаційної взаємодії з урядовими і неурядовими організаціями країн світового співтовариства, громадськістю.176
Відразу зазначимо, що вперше в Україні електронний документ було названо офіційним джерелом інформації. Щоправда стосовно нормативно- правових актів акий спосіб офіційної публікації не передбачений ні Регламентом Верховної Ради177, ані відповідним Указом Президента178.
Щодо веб-сайту Верховної Ради, то згідно з нормами вищезазначеного Положення, забороняється використовувати веб-сайт Верховної Ради України для цілей, не пов’язаних із діяльністю Верховної Ради України та її органів, з метою отримання прибутку, а також з порушенням законодавства України. Визначено також основні рубрики інформаційного наповнення сайту, які охоплюють бази законодавства та законопроектів, інформацію про діяльність Верховної Ради, депутатський корпус, структуру й апарат Верховної Ради, посилання на сайти парламентів інших країн. Передбачена можливість розміщення за принципом рівності веб-сторінок депутатських груп і фракцій, структурних підрозділів Верховної Ради.
Передбачено (п. 9 Розпорядження), що за розпорядженням Голови Верховної Ради доступ до відповідної веб-сторінки на веб-сайті Верховної Ради України може бути обмежений:
за поданням Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України – до веб-сторінки депутатської фракції (групи), комітету і тимчасової комісії Верховної Ради України;
за поданням керівника апарату Верховної Ради України – до веб- еторінки структурного підрозділу апарату Верховної Ради України.
Інформаційне забезпечення Верховної Ради України є одним з найбільш розвинених серед органів державної влади. Наприклад, Розпорядженням Голови Верховної Ради „Про Перелік автоматизованих систем інформаційно-технологічного забезпечення діяльності Верховної Ради України”179 визначається комплекс із 12 таких автоматизованих систем, які об’єднують 36 окремих баз даних. Перелік автоматизованих систем Верховної Ради включає:
“Контроль проходження законопроектів”
“Проходження законопроектів у структурних підрозділах апарату”
комп’ютерну технологію інтегрованої обробки текстів законопроектів для підготовки до розгляду Верховною Радою України „ЗАКОНОТВОРЕНЬ”
“Автоматизовану систему документообігу
“Листи та звернення громадян”
“Автоматизовану систему запитів народних депутатів України, доручень Верховної Ради України”
“Кадри”
Інформаційно-пошукову систему “ЗАКОНОДАВСТВО”
Систему “РАДА”
Систему “Графіт”
Інформаційно-пошукову систему “Адміністративно- територіальний устрій України”
Програмний комплекс “Відрядження”
Правову основу розміщення в Інтернет інформації органів виконавчої влади було створено з прийняттям на початку 2002 р. Постанови Кабінету Міністрів “Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади”180. Головною метою оприлюднення інформації органів виконавчої влади в Інтернет (п. 1) є підвищення ефективності та прозорості діяльності цих органів шляхом впровадження та використання сучасних інформаційних технологій для надання інформаційних та інших послуг громадськості, забезпечення її впливу на процеси, що відбуваються у державі.
Шляхами оприлюднення відповідної інформації є:
розміщення і періодичне оновлення міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади інформації відповідно до вимог цього Порядку на власних веб-сайтах;
створення Єдиного веб-портапу Кабінету Міністрів України, призначеного для інтеграції веб-сайтів органів виконавчої влади та розміщення інформаційних ресурсів відповідно до потреб громадян.
Було визначено також норми визначення порядку захисту інформації, розміщеної в Інтернет. Зокрема, передбачено, що інформація, яка розміщується на веб-сайтах органів виконавчої влади та Веб-порталі, повинна мати захист від несанкціонованої модифікації. Інформаційне наповнення, захист інформації від несанкціонованої модифікації й технічне забезпечення функціонування веб-сайтів міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади як складових частин веб-порталу зазначені органи здійснюють самостійно. Контроль за дотриманням вимог захисту інформації, доступної через веб-портал, здійснюється Департаментом спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБУ.
Законодавством також визначено особливий порядок використання органами виконавчої влади послуг Інтернет, який визначається Постановою Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних”181. Зокрема, цією постановою встановлено правовий статус домену gov.ua як офіційної Інтернет-адреси органів державної виконавчої влади.
Органи виконавчої влади та інші державні органи зобов’язані реєструвати свою адресу виключно на домені gov. ua.
Інші державні підприємства, установи та організації, які одержують, обробляють, поширюють і зберігають інформацію, що є об’єктом державної власності та охороняється згідно із законодавством, реєструють свої адреси в домені ua.
Вказані абоненти підключаються до глобальних мереж лише через операторів. Абонент зобов’язаний укласти з оператором договір про надання послуг з доступу до глобальних мереж та протягом п’ятнадцяти робочих днів повідомити про це Міністерство транспорту і зв’язку.
Локальні обчислювальні мережі, а також окремі електронні обчислювальні машини, на яких обробляють або зберігають інформа-
цію з обмеженим доступом, що є об’єктом державної В. роняється згідно із законодавством, забороняється підключ бальних мереж.
Наступні кроки на шляху правового забезпечення інформацію діяльності органів в Інтернет було визначено Постановою Кабінет., Міністрів України „Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи „Електронний Уряд”182.
Цією Постановою, зокрема, визначено, що одним з пріоритетних завдань розвитку інформаційного суспільства є надання громадянам і юридичним особам інформаційних та інших послуг шляхом використання електронної інформаційної системи „Електронний Уряд”, яка забезпечує інформаційну взаємодію органів виконавчої влади між собою, з громадянами та юридичними особами на основі сучасних інформаційних технологій.
Центральною частиною “Електронного Уряду” є Єдиний веб- портал органів виконавчої влади, який призначено для інтеграції веб- сайтів, електронних інформаційних систем і ресурсів надання інформаційних та інших послуг з використанням Інтернет. Цей веб-портал розміщено за адресою http://www.kmu.gov.ua/.