9. 5. Національна система конфіденційного зв’язку

Одним із напрямів забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом стало створення в Україні загальнонаціональної спеціальної інформаційно-телекомунікаційної системи, яка дістала назву Національна система конфіденційного зв’язку.

Згідно з нормами ст. 1 Закону України “Про Національну систему конфіденційного зв’язку”¹³⁹, Національна система конфіденційного зв ’язку – сукупність спеціальних телекомунікаційних систем (мереж) подвійного призначення, які за допомогою криптографічних та/ або технічних засобів забезпечують обмін конфіденційною інформацією в інтересах органів державної влади та органів місцевого самоврядування, створюють належні умови для їх взаємодії в мирний час та у разі введення надзвичайного і воєнного стану.

Основними складовими елементами НСКЗ є:

• спеціальні телекомунікаційні системи (мережі), призначені для обміну інформацією з обмеженим доступом;

• фіксовані й мобільні компоненти відповідних телекомунікаційних систем;

• централізовані системи захисту інформації та оперативно- технічного управління.

Державну підтримку НСКЗ, яка полягає у створенні шляхом створення сприятливих правових, економічних та інших умов, здійснює Кабінет Міністрів України.

Управління НСКЗ, її функціонування, розвиток, використання та захист інформації забезпечуються Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (Адміністрація Держспецзв’язку).

Суб’єктами цієї системи, які беруть участь у її створенні, функціонуванні, розвитку та використанні, можуть бути як органи публічної влади, так і фізичні та юридичні особи, які можуть бути власниками окремих компонентів НСКЗ.

Але, згідно із законодавством, такі компоненти НСКЗ, як централізовані системи захисту інформації та оперативно-технічного управління, перебувають виключно в державній власності і не підлягають приватизації.

Послуги конфіденційного зв’язку за допомогою НСКЗ надаються операторами, які є юридичними особами і мають ліцензії на право надання послуг фіксованого та/або рухомого (мобільного) телефонного зв’язку, а також надання послуг у галузі криптографічного та/або технічного захисту інформації відповідно до законодавства.

Абонентами цієї системи можуть бути як органи державної влади та місцевого самоврядування, так і юридичні та фізичні особи, які отримують відповідні послуги на платній основі.

Але порядок надання послуг конфіденційного зв’язку органам державної влади та органам місцевого самоврядування, державним підприємствам, установам та організаціям визначає Кабінет Міністрів України.

Послуги конфіденційного зв’язку іншим юридичним та фізичним особам надаються відповідно до законодавства на підставі договору між споживачем та оператором. При цьому законодавство встановлює вимогу до розмежування конфіденційної інформації органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших юридичних та фізичних осіб з використанням криптографічних та/або технічних засобів.

Забезпечення відповідного рівня захисту інформації при наданні послуг конфіденційного зв’язку забезпечується комплексом таких організаційних і технічних заходів:

• шифрування інформації за допомогою вітчизняних засобів криптографічного захисту інформації;

• резервування критичного обладнання та каналів зв’язку,

• цілодобовий контроль за функціонуванням системи;

• блокування розповсюдження комп’ютерних вірусів;

• швидке реагування на можливі спроби несанкціонованого доступу до інформації та ресурсів системи.

Починаючи з 2005 р. у межах цієї системи розвивається Спеціальна мережа стільникового зв’язку НСКЗ, в якій використовуються мобільні термінали, що обладнані системами криптографічного захисту інформації'¹⁴⁰.

В Україні діє також Державна система урядового зв’язку України, яка призначена для передачі інформації, що містить державну таємницю, і використовується виключно органами державної влади.