- •"Технологія продукції ресторанного господарства"
- •Особливості технологічного процесу виробництва натуральних порційних напівфабрикатів з яловичини, їх асортимент, використання.
- •Характеристика сировини для виробництва борошняних кулінарних виробів, асортимент і призначення.
- •Технологічний процес обробки риб з кістковим скелетом, асортимент продукції напівфабрикатів, підбір способів теплового оброблення напівфабрикатів.
- •Класифікація соусів, технологічна характеристика сировини для соусів, особливості використання.
- •Технологічний процес виробництва і використання напівфабрикатів зі свинини, їх кулінарне призначення.
- •Асортимент борошняних гарнірів, особливості технології виготовлення і використання.
- •Особливості технологічного процесу використання і обробки нерибної водної сировини, асортимент кулінарної продукції з них.
- •Форми нарізання овочів, прийоми їх теплової кулінарної обробки, технологічне використання.
- •Особливості технології виробництва соусу червоного основного, його використання.
- •Технологічний процес виробництва і використання напівфабрикатів з риби з хрящовим скелетом.
- •Технологічна характеристика сировини для м’ясної котлетної маси. Асортимент готових виробів з котлетної маси, гарніри до них.
- •Технологічний процес виробництва, використання холодних соусів.
- •Особливості виробництва яєчно-масляних соусів, їх використання, показники якості.
- •Технологічний процес виробництва та використання дрібношматкових напівфабрикатів з м’яса.
- •Технологічний процес виробництва та реалізації страв зі смаженого м’яса, гарніри до них.
- •Страви з м’яса, смаженого малими шматками
- •Особливості виробництва супів-пюре, вимоги до якості.
- •Технологічний процес кулінарної обробки сільськогосподарської птиці, виробництво та використання кнельної маси і виробів з неї.
- •Технологія бульйонів, особливості виробництва, призначення.
- •Наукове обґрунтування технологічного процесу виробництва напівфабрикатів з яловичини, свинини, баранини.
- •Технологічна характеристика сировини для виробництва каш, асортимент страв з них.
- •Холодні супи, асортимент, особливості виробництва, сировина, напівфабрикати до них.
- •Технологічні особливості сировини для виробництва січених виробів з м’яса, їх використання.
- •Технологічні умови використання сільськогосподарської птиці та пернатої дичини в закладах ресторанного господарства.
- •Загальна характеристика солодких страв, технологічні якості компонентів до солодких страв.
- •Особливості виробництва і асортименту овочевих страв, їх кулінарне призначення.
- •Види тіста для борошняних кулінарних виробів, особливості технології виготовлення та використання.
- •Дріжджове тісто, способи виготовлення, асортимент борошняних кулінарних виробів, їх призначення.
- •Особливості технології та асортименту борщів. Напівфабрикати для їх виготовлення. Вимоги до якості.
- •Характеристика технологічної схеми виробництва борошняних гарнірів, їх призначення.
- •Асортимент бутербродів. Технологічна характеристика, вимоги до сировини і напівфабрикатів.
- •Технологічний процес виробництва холодних страв з м’яса, асортимент, особливості технології.
- •Особливості технології прозорих супів, характеристика сировини, асортимент гарнірів до них.
- •Напівфабрикати до соусів, їх призначення. Особливості технологічного процесу виробництва та використання червоних соусів.
- •Технологія овочевих страв, їх асортимент. Особливості використання соусів до них.
- •Соуси на вершковому маслі, асортимент, особливості технології, використання.
- •Відмінності технології виробництва збитих жельованих страв, асортимент, умови реалізації.
- •Особливості технологічного процесу виробництва салатів, асортимент, вимоги до якості, терміни, умови реалізації.
- •Технологічні особливості виробництва гарячих закусок, асортимент, особливості зберігання та реалізації.
- •Загальна характеристика солодких страв, технологічні якості компонентів до солодких страв.
- •Асортимент, особливості технологічного процесу виробництва гарячих солодких страв. Вимоги до якості.
- •Технологічні вимоги виробництва кремів, їх асортимент, умови зберігання та реалізації.
- •Гарячі напої. Асортимент, особливості виробництва та подачі.
- •Прохолодні напої, їх асортимент, форми подачі.
- •Технологічний процес виробництва напівфабрикатів для соусів, їх призначення.
- •Класифікація холодних страв та закусок, технологічні вимоги до технологічного процесу їх виробництва та реалізації.
- •Технологічний процес виробництва кондитерських виробів з листкового тіста та виробів з нього.
- •Технологічний процес виробництва кондитерських виробів з заварного тіста та виробів з нього.
- •Технологічний процес виробництва кондитерських виробів з бісквітного тіста та виробів з нього.
- •Класифікація прийомів та способів кулінарної обробки харчової продукції.
- •Сутність механічної кулінарної обробки харчової продукції. Визначення основних її прийомів.
- •Сутність теплової обробки харчової продукції. Визначення основних її прийомів.
- •Обґрунтування вибору способів теплової обробки при здійсненні технологічного процесу виробництва кулінарної продукції.
- •Основні способи теплової обробки харчової продукції. Характерні ознаки кожного з них.
- •Допоміжні способи теплової обробки харчової продукції. Характерні ознаки кожного з них.
- •Комбіновані способи теплової обробки харчової продукції. Характерні ознаки кожного з них.
Особливості технології виробництва соусу червоного основного, його використання.
Соус червоний основний Нарізані ріпчасту цибулю, моркву, петрушку пасерують з жиром, додають томатне пюре, пасерують ще 10—15 хв.
Охолоджену до температури 70—80°С борошняну червону пасеровку (можна приготувати без жиру і з жиром. При пасеруванні без жиру борошно просіюють, насипають на лист шаром не більш як 5 см і, безперервно помішуючи, обсмажують до світло-корич- невого кольору при температурі 150°С. Спасероване борошно легко розсипається і має запах смаженого горіха. Для червоної пасеровки з жиром використовують харчові жири, маргарин або вершкове масло. У посуді з товстим дном розтоплюють жир, всипають борошно і пасерують до світло-коричневого кольору і розсипчастої консистенції, безперервно помішуючи. На 1 кг борошна витрачають 800 г жиру. ) розводять теплим бульйоном у співвідношенні 1:4, ретельно розмішують до утворення однорідної маси.
Коричневий бульйон, що залишився, доводять до кипіння і вливають у нього розведену пасеровку, кладуть спасеровані з томатним пюре овочі і варять протягом 1 год. при слабкому кипінні, періодично помішуючи.
Під час варіння крохмаль борошна клейстеризується, соус стає в ’яз- ким. За 10—15 хв. до закінчення варіння додають сіль, цукор, лавровий лист, мелений перець. Для поліпшення смаку можна додати соус Південний і м’ясний сік. Потім соус проціджують крізь сито і протирають розварені овочі, знову доводять до кипіння для стерилізації і збільшення строку зберігання.
Соус основний червоний використовують для приготування похідних і як самостійний соус. Якщо його подають до страв, додають шматочки маргарину і перемішують. Щоб при зберіганні соусу на поверхні не утворилась плівка, треба покласти зверху шматочки маргарину (защипати).
Основний червоний соус подають до страв з котлетної маси, варених субпродуктів, сосисок, сардельок тощо.
Технологічний процес виробництва і використання напівфабрикатів з риби з хрящовим скелетом.
Розморожують рибу па повітрі, для цього тушки розкладають на стелажах в один ряд черевцем догори на деякій відстані одна від одної і накривають поліетиленовою плівкою. В цеху рибу розморожують протягом 12...24 год залежно від її початкової температури та розмірів (товщини).
Риб осетрових порід патрають у місцях промислу відразу після вилову для одержання ікри — зернистої і паюсної. На підприємствах ресторанного господарства розбирання цих риб здійснюють таким чином: відтинають голову, для цього під грудними плавниками роблять два глибоких надрізи навкіс убік голови й перерубують хрящ, що з’єднує голову з тушкою риби, потім, починаючи від хвоста, зрізують синіший плавець, спинні кісткові щитки; зрізують черевні плавники; надрізають м'якоть біля хвостового плавника і, відокремлюючи його, видаляють спинну хорду (визигу). Після цього тушку риби кладуть черевцем донизу і розрізають уздовж па дві симетричні половини, кожну з яких, у свою чергу, розрізають поперек на два або три шматки залежно від розмірів риби.
Видалити визигу можна й іншим способом — після розрізування тушки иа дві половини. У цьому випадку визигу чіпляють кухарською голкою й поступово витягають зі спииио-хрящового каналу. Необхідність видалення визиги пояснюється тим, що при тепловій обробці довжина її різко скорочується, внаслідок чого шматки деформуються і ускладнюється варіння. Визигу після відповідної обробки використовують для приготування фаршів.
Великі шматки риби зачищають від згустків крові і промивають холодною водою. Подальша обробка риби залежить від її призначення. У шматків, призначених для варіння, шкіру зачищають від бічних кісткових щитків і дрібних кісткових лусочок. Для цього рибу занурюють на 3...5 хв у гарячу воду (75...80 °С), у результаті чого поверхневий шар шкіри набухає і розм'якшується, а зв’язок між шкірою й кістковими утвореннями послабляється настільки, що їх можна легко зіскребти ножем. Зачищення шкіри роблять швидко, пе допускаючи значного п охолодження, бо інакше щитки знову щільно приклеяться до шкіри. Для підтримки шкіри розм’якшеною в процесі зачищення її поливають гарячою водою. Після зачищення шкіри шматки промивають теплою водою і направляють иа варіння (хрящі не видаляють).
Смажать і припускають рибу осетрових порід найчастіше порціонними шматками. Перед нарізанням иа порції великі шматки риби звільняють від шкіри і хрящів.
Стерлядь на підприємства ресторанного господарства надходить живою або охолодженою непотрошеиою. Перед розбиранням на порціонні шматки в неї зрізують спинні, бічні й черевні кісткові щитки, плавці, звільняють від слизу і через розріз, зроблений від анального отвору до голови, виймають нутрощі, потім відтинають голову й витягають кухарською голкою спішну хорду. Далі стерлядь пластують, зачищають від згустків крові, промивають і нарізають шматками. Якщо її варять або припускають цілком, то голову, хвостовий плавець і щитки залишають, видаляючи їх після варіння. У цьому випадку розбирання риби закінчується видаленням зябер і ретельним промиванням її холодною водою.
Великі шматки осетра, севрюги, білуги, зачищені від хрящів і шкіри, нарізають, починаючи від хвостової частини, порціонними шматками під різним кутом залежно від товщини ланки.
У ресторанах і па інших підприємствах ресторанного господарства, де рибні страви готують на замовлення відвідувачів, ланки осетрової риби звільняють від хрящів, але шкіру не знімають. У міру потреби шматки м’яса зрізають зі шкіри, як зазначено вище. Для деяких страв із припущеної риби порціонні шматки осетрової риби нарізають зі шкірою (без хрящів).
Порціонні шматки осетрової риби незалежно від того, для якого способу теплової обробки вони призначені, обшпарюють окропом близько 3 хв, після чого змивають із них теплою водою клаптики білків. При обшпарюванні відбувається теплова денатурація деякої частини білків риби, внаслідок чого вони ущільнюються, вивільняючи воду у навколишнє середовище. При цьому маса шматків зменшується на 10... 15%, а їх об'єм скорочується, тобто відбувається «просідання» м'язової тканини. Зі шматків риби в навколишнє середовище разом з водою переходить деяка частина мінеральних і азотистих речовин. У зв'язку із цим воду, що залишилася після кількаразового обшпарювання порціонних шматків осетрової риби, рекомендується використати для приготування супів і соусів.
Обшпарювання порціонних шматків осетрової риби здійснюють для зниження їхньої деформації при наступній тепловій обробці, зменшення кількості соку, що витікає при смаженні, а також для поліпшення зовнішнього вигляду і смаку шматків риби, підданих тепловій обробці.
Січені вироби з риб осетрових порід не готують.
З обробленої риби готують напівфабрикати для варіння, припускання, смаження з невеликою кількістю жиру (основним способом) і у великій кількості жиру (фритюрі), запікання, тушкування.
Залежно від способу приготування розрізняють напівфабрикати: натуральні, січені натуральні і з котлетної маси. При цьому застосовують такі прийоми: нарізування, відбивання, маринування, подрібнення, вибивання, панірування.
Напівфабрикати з риби. Для варіння використовують цілу оброблену рибу з головою або без неї, пласти осетрової риби, порційні шматочки-кругляки, порційні шматочки, які нарізують упоперек волокон під прямим кутом з пластованої риби з шкірою і кістками або з шкірою без кісток. Щоб уникнути деформації риби при варінні, на шкірі роблять надрізи в 2—3 місцях. Для припускання використовують цілу рибу, невеликі пласти осетрової, порційні шматочки з пластованої риби на філе з шкірою без кісток. Шматочки нарізають під кутом 30°, починаючи від хвоста, 1 — 1,5 см завтовшки. При цьому виходять плоскі, широкі шматочки, які швидко і рівномірно прогріваються в малій кількості рідини, не деформуються.
Для смаження основним способом використовують цілу рибу, пласти осетрової риби, порційні шматочки-кругляки, а також порційні шматочки, які нарізують під кутом 30° з пластованої риби на філе з шкірою і кістками, філе з шкірою без кісток (як для припускання).
Підготовлені напівфабрикати перед смаженням посипають сіллю, обкачують у просіяному борошні або сухарях, або в суміші борошна і сухарів.
Для смаження у фритюрі використовують рибу цілою, порційні шматочки, які нарізують з пластованої риби на філе без шкіри і кісток (чистого філе). Рибу нарізують під кутом 30°, обсушують, посипають сіллю, обкачують у борошні, змочують у льєзоні і обкачують у білій паніровці (подвійне панірування).
Для страви «Трубочки рибні» чисте філе риби нарізують тонкими шматочками 1 см завтовшки, відбивають, солять, посипають перцем, кладуть начинку, загортають у вигляді трубочок, обкачують у борошні, змочують у збитих яйцях, обкачують у сухарях. Використовують для смаження у фритюрі.
Приготування начинки. Варені яйця, зелень петрушки, цибулю (зелену або ріпчасту) дрібно нарізують, додають відварені і спасеровані гриби, сіль і змішують.
Для страви «Риб а смажена з зеленим маслом »рибу розбирають на філе без шкіри і кісток і нарізають у вигляді стрічки 4—5 см завширшки, 1 см завтовшки, 15—20 см завдовжки, злегка відбивають, обкачують у борошні, льєзоні і білій паніровці. Напівфабрикат згортають з обох боків, надають форми вісімки і сколюють шпажкою.
Для напівфабрикату у вигляді бантика філе нарізають на порційні шматки прямокутної форми або у вигляді ромба. Роблять розріз, згортають у вигляді бантика і обкачують в льєзоні і сухарях. Використовують для смаження у фритюрі.
Для страви «Р и б а в т і с т і» чисте філе риби нарізають брусочками 1 см завтовшки і 8—10 см завдовжки, складають у посуд і маринують на холоді 15—30 хв. Для маринування рибу посипають сіллю, перцем, дрібно січеною зеленню петрушки, збризкують лимонним соком або лимонною кислотою, олією і все перемішують. Під час маринування під дією кислоти білки риби набухають, прискорюється розклад колагену в сполучній тканині, риба стає смачнішою й ароматнішою.
Перед смаженням у фритюрі рибу опускають у тісто — кляр. Для приготування тіста жовтки яєць розтирають з олією, додають молоко, сіль, борошно, перемішують, щоб не було грудок, і залишають на 10—15 хв. для набухання білків клейковини. Перед смаженням у тісто кладуть збиті білки й обережно перемішують.
Для запікання використовують цілу рибу, порційні шматки, нарізані з шкірою без кісток або з чистого філе.
Для тушкування використовують цілу рибу, порційні шматки - кругляки, порційні шматки, нарізані з філе з шкірою і кістками, з філе із шкірою без кісток.
