- •"Технологія продукції ресторанного господарства"
- •Особливості технологічного процесу виробництва натуральних порційних напівфабрикатів з яловичини, їх асортимент, використання.
- •Характеристика сировини для виробництва борошняних кулінарних виробів, асортимент і призначення.
- •Технологічний процес обробки риб з кістковим скелетом, асортимент продукції напівфабрикатів, підбір способів теплового оброблення напівфабрикатів.
- •Класифікація соусів, технологічна характеристика сировини для соусів, особливості використання.
- •Технологічний процес виробництва і використання напівфабрикатів зі свинини, їх кулінарне призначення.
- •Асортимент борошняних гарнірів, особливості технології виготовлення і використання.
- •Особливості технологічного процесу використання і обробки нерибної водної сировини, асортимент кулінарної продукції з них.
- •Форми нарізання овочів, прийоми їх теплової кулінарної обробки, технологічне використання.
- •Особливості технології виробництва соусу червоного основного, його використання.
- •Технологічний процес виробництва і використання напівфабрикатів з риби з хрящовим скелетом.
- •Технологічна характеристика сировини для м’ясної котлетної маси. Асортимент готових виробів з котлетної маси, гарніри до них.
- •Технологічний процес виробництва, використання холодних соусів.
- •Особливості виробництва яєчно-масляних соусів, їх використання, показники якості.
- •Технологічний процес виробництва та використання дрібношматкових напівфабрикатів з м’яса.
- •Технологічний процес виробництва та реалізації страв зі смаженого м’яса, гарніри до них.
- •Страви з м’яса, смаженого малими шматками
- •Особливості виробництва супів-пюре, вимоги до якості.
- •Технологічний процес кулінарної обробки сільськогосподарської птиці, виробництво та використання кнельної маси і виробів з неї.
- •Технологія бульйонів, особливості виробництва, призначення.
- •Наукове обґрунтування технологічного процесу виробництва напівфабрикатів з яловичини, свинини, баранини.
- •Технологічна характеристика сировини для виробництва каш, асортимент страв з них.
- •Холодні супи, асортимент, особливості виробництва, сировина, напівфабрикати до них.
- •Технологічні особливості сировини для виробництва січених виробів з м’яса, їх використання.
- •Технологічні умови використання сільськогосподарської птиці та пернатої дичини в закладах ресторанного господарства.
- •Загальна характеристика солодких страв, технологічні якості компонентів до солодких страв.
- •Особливості виробництва і асортименту овочевих страв, їх кулінарне призначення.
- •Види тіста для борошняних кулінарних виробів, особливості технології виготовлення та використання.
- •Дріжджове тісто, способи виготовлення, асортимент борошняних кулінарних виробів, їх призначення.
- •Особливості технології та асортименту борщів. Напівфабрикати для їх виготовлення. Вимоги до якості.
- •Характеристика технологічної схеми виробництва борошняних гарнірів, їх призначення.
- •Асортимент бутербродів. Технологічна характеристика, вимоги до сировини і напівфабрикатів.
- •Технологічний процес виробництва холодних страв з м’яса, асортимент, особливості технології.
- •Особливості технології прозорих супів, характеристика сировини, асортимент гарнірів до них.
- •Напівфабрикати до соусів, їх призначення. Особливості технологічного процесу виробництва та використання червоних соусів.
- •Технологія овочевих страв, їх асортимент. Особливості використання соусів до них.
- •Соуси на вершковому маслі, асортимент, особливості технології, використання.
- •Відмінності технології виробництва збитих жельованих страв, асортимент, умови реалізації.
- •Особливості технологічного процесу виробництва салатів, асортимент, вимоги до якості, терміни, умови реалізації.
- •Технологічні особливості виробництва гарячих закусок, асортимент, особливості зберігання та реалізації.
- •Загальна характеристика солодких страв, технологічні якості компонентів до солодких страв.
- •Асортимент, особливості технологічного процесу виробництва гарячих солодких страв. Вимоги до якості.
- •Технологічні вимоги виробництва кремів, їх асортимент, умови зберігання та реалізації.
- •Гарячі напої. Асортимент, особливості виробництва та подачі.
- •Прохолодні напої, їх асортимент, форми подачі.
- •Технологічний процес виробництва напівфабрикатів для соусів, їх призначення.
- •Класифікація холодних страв та закусок, технологічні вимоги до технологічного процесу їх виробництва та реалізації.
- •Технологічний процес виробництва кондитерських виробів з листкового тіста та виробів з нього.
- •Технологічний процес виробництва кондитерських виробів з заварного тіста та виробів з нього.
- •Технологічний процес виробництва кондитерських виробів з бісквітного тіста та виробів з нього.
- •Класифікація прийомів та способів кулінарної обробки харчової продукції.
- •Сутність механічної кулінарної обробки харчової продукції. Визначення основних її прийомів.
- •Сутність теплової обробки харчової продукції. Визначення основних її прийомів.
- •Обґрунтування вибору способів теплової обробки при здійсненні технологічного процесу виробництва кулінарної продукції.
- •Основні способи теплової обробки харчової продукції. Характерні ознаки кожного з них.
- •Допоміжні способи теплової обробки харчової продукції. Характерні ознаки кожного з них.
- •Комбіновані способи теплової обробки харчової продукції. Характерні ознаки кожного з них.
Технологічний процес виробництва і використання напівфабрикатів зі свинини, їх кулінарне призначення.
Великошматкові напівфабрикати
Свинина смажена. Для приготування цієї страви використовують великі шматки масою 1,5—2 кг з корейки, тазостегнової частини, грудинки, лопатки (у туші свині — з шиї); для варіння — лопатку і грудинку. Великі шматки м’яса повинні бути приблизно однакової товщини. М’якоть лопаткової частини малої худоби розрізають шарами на два-три шматки.
Свинина
Корейка
Для
смаження цілою
Котлети
натуральні,
відбивні,
ескалоп
Шашлик,
піджарка
Тазостегнова
частина
Те
саме
Шніцель
Те
саме
Лопаткова
частина
Те
саме
Свинина
духова
Гуляш,
плов
Грудинка
Дня
варіння
—
Раїу,
плов
Шия
Для
смаження цілою
Свинина
духова
гуляш
Грудинка фарширована смажена. У грудинки з боку пахвини прорізають плівки між зовнішнім шаром м’якоті і м’якоттю на реберних кістках так, щоб утворилась «кишеня». З внутрішнього боку грудинки надрізають плівки вздовж кісток. Утворений отвір заповнюють фаршем, розріз закріплюють шпажкою і зашивають. Для фаршу використовують гречану (рисову) кашу або м’ясо з рисом. Кашу з’єднують з пасерованою цибулею, вареним подрібненим яйцем, меленим перцем, зеленню петрушки і добре перемішують. Сире м’ясо подрібнюють, додають воду, сіль, мелений перець, пасеровану ріпчасту цибулю, відварений рис і перемішують.
Порційні напівфабрикати
Котлети натуральні. М’ясо нарізають з половини реберної частини корейки, яка прилягає до ниркової частини, з 13-го по 6-е ребро. Для цього корейку кладуть на стіл ребрами догори і, починаючи від ниркової частини, нарізають під кутом 45° порційні шматки разом з реберною кісточкою. В нарізаних шматках вздовж ребра підрізають м’якоть на 2—3 см, кісточку зачищають, котлети відбивають і надрізають сухожилки. Кінець кісточки повинен бути рівним, нероздробленим. Напівфабрикат має овально-плоску форму, злегка ввігнуту з боку реберної кісточки. Поверхня необвітрена, злегка волога, колір м’язовоїтканини характерний для м’яса певного виду.
Ескалоп. Порційні шматки нарізають з корейки свинини без реберних кісток 1,0—1,5 см завтовшки, відбивають, надрізають сухожилки. Використовують 1—2 шматки на порцію.
Духова свинина (баранина). З м’якоті лопатки (у туші свиней — з шиї) нарізають порційні шматки під кутом 45° 2-2,5 см завтовшки.
Котлети відбивні. М’ясо нарізають з корейки, що залишилась після нарізання натуральних котлет, з 6-го ребра. Порційні шматки нарізають під кутом 45° разом з реберною кісточкою. М’ясо підрізають уздовж зачищеної кісточки, відбивають, надрізають сухожилки, посипають сіллю й перцем, змочують у льєзоні, обкачують у сухарях, надають овально-плоскої форми.
Шніцель відбивний. З м’якоті тазостегнової частини баранини (свинини) нарізають порційні шматки 1,5—2 см завтовшки. М’якоть відбивають, надрізають сухожилки, посипають сіллю, перцем, змочуюють у льєзоні і обкачують у сухарях, надають овально-довгастої форми.
Битки по-київському. М’якоть корейки свинини нарізають на шматки 1,5—2 см завтовшки (2 шматки на порцію), злегка відбивають, солять, посипають перцем, панірують у борошні, змочують у яйцях. Використовують для смаження основним способом.
М’ясо хрустке. М’якоть корейки або тазостегнової частини свинини нарізають на порційні шматки (по 2 на порцію) 1,5—2 см завтовшки. Відбивають, солять, посипають перцем, змочують у льєзоні, обкачують у сухарях, надають овально-довгастої форми.
Дрібношматкові напівфабрикати
Шашлик. З м’якоті корейки і тазостегнової частини баранини нарізають шматочки квадратної форми і маринують. Для цього в посуд, який не окислюється, кладуть м’ясо, збризкують лимонним (гранатовим) соком або оцтом, або натуральним вином, додають подрібнену цибулю, а також перець, сіль, зелень петрушки і кропу і ставлять у холодне місце на 4—8 год. Для шашлику по-кавказькому м’ясо баранини нарізають шматочками у вигляді кубиків масою 30—40 г і маринують. Перед смаженням наколюють на шпажку по 4—5 шматочків. Для шашлику по-карському м’ясо нарізають з ниркової частини корейки баранини по одному шматку на порцію і маринують разом з нирками. Перед смаженням на шпажку спочатку наколюють половину нирки, потім м’ясо і другу половину нирки.
Піджарка. З корейки і тазостегнової частини задньої ноги нарізають брусочки масою 10— 15 г.
Гуляш. З м’якоті лопатки і шиї нарізають кубики масою 20-30 г з вмістом жиру не більш як 20%.
Раїу. З грудинки нарубують шматочки разом з кісточкою у вигляді кубиків масою 30—40 г по 3—4 шматочки на порцію. Маса кісток у рагу не повинна перевищувати 20%.
Плов. З м’якоті лопаткової і тазостегнової частин нарізають шматочки у вигляді кубиків масою 20—30 г.
М’ясні січені напівфабрикати виготовляють відповідно до Збірника рецептур страв і кулінарних виробів для підприємств громадського харчування.Для приготування січеної маси використовуютьсвинину — м’якоть шийної частини і обрізки. Всі шматки м’яса обов’язково зачищають від сухожилків.Для поліпшення смаку і соковитості готових виробів до нежирного котлетного м’яса додають жир-сирець (5—10%). Зачищене м’ясо нарізають на шматки, з’єднують з шпиком, пропускають через м’ясорубку з решіткою з великими отворами, додають воду або молоко, сіль, перець і все добре перемішують. Вміст жирової тканини в січеній масі з свинини не повинен перевищувати 30%, з яловичини, баранини і телятини — не більш як 10%.
З січеної маси виробляють такі напівфабрикати.
Біфштекс січений. Шпик нарізають дрібними кубиками, з’єднують з січеною масою, розділяють на порції і надають виробам приплюсну- то-округлої форми 2 см завтовшки. На порцію використовують 1 шт.
Лангет січений. Січену масу розділяють на порції, надають виробам приплюснуто-округлої форми 1—1,5 см завтовшки. Використовують по 2 шт. на порцію.
Котлети натуральні січені. Масу з баранини розділяють на порції, надають виробам овально-приплюснутої форми, змочують у льєзоні, обкачують у сухарях.
Шніцель натуральний січений. Січену масу порціонують, надають овально-довгастої форми 1 см завтовшки, змочують у льєзоні і обкачують у мелених сухарях.
Ромштекс січений. Готують так само, як і шніцель натуральний січений, але для його приготування використовують яловичину.
Фрикадельки. М’ясо нарізають шматочками, пропускають 2—3 рази через м’ясорубку, з’єднують з ріпчастою цибулею, сирими яйцями, меленим перцем, сіллю, додають воду й все перемішують, порціонують у вигляді кульок масою 7—10 г.Люля-кебаб. М’ясо баранини нарізають шматочками, з’єднують з сирою ріпчастою цибулею, баранячим (курдючним) салом, 2—3 рази пропускають через м’ясорубку, кладуть сіль, мелений перець і добре перемішують. Можна додати лимонну кислоту. Для маринування ставлять у холодильну шафу на 2—3 год., після цього порціонують (по 2—3 шт. на порцію), надають форми маленьких ковбасок, нанизують на шпажку.
Биточки по-селянському. Для приготування натуральної січеної маси використовують яловичину, додають також дрібно нарізану ріпчасту цибулю.Котлети полтавські. Яловичину пропускають 2 рази через м’ясорубку, додають воду, шпик, нарізаний дрібними кубиками, подрібнений часник, сіль, перець і перемішують. З цієї маси формують котлети і обкачують їх у сухарях.Вироби з натуральної січеної маси мають пористо-губчасту структуру, добре прожовуються, проте відрізняються щільною консистенцією. Для того щоб одержати пухкі і соковиті вироби з січеної маси, до неї слід додати заздалегідьамочений у холодній воді або молоці черствий хліб без скоринки з пшеничного борошна. Така маса називається котлетною.
Черствий хліб у котлетній масі поглинає і утримує рідину, яку виділяє м’ясо під час теплової обробки, сприяє розм’якшенню сполучної тканини, надає виробам пухкості, свіжий хліб — неприємної клейкості.
Для приготування котлетної маси використовують яловичину (м’якоть шиї, черевної частини, обрізки, які утворюються під час обвалювання м’яса), свинину (обрізки), рідше баранину (м’якоть шиї й обрізки).
Котлетна маса доброї якості виходить тоді, коли для її приготування використовують м’ясо вгодованих тварин з вмістом жиру до 10%. Якщо м’ясо нежирне, додають сало-шпик (5—10% до маси м’яса).
М’ясо зачищають від сухожилків, нарізають на шматки (50—100 г) і пропускають через м’ясорубку. До подрібненого м’яса додають черствий пшеничний хліб без скоринки, заздалегідь замочений у холодній воді або молоці, сіль, мелений перець, перемішують, пропускають через м’ясорубку, додають воду або молоко, перемішують і вибивають. Маса стає більш однорідною, а вироби — пухкими.
Проте довго вибивати не рекомендується, тому що виділяється жир і якість виробів погіршується.Норма продуктів (нетто) на 1 кг м’якоті м’яса, г: хліб пшеничний — 250 (25%), вода або молоко — 300 (30%), сіль — 20 (2%), перець мелений — 1 (0,1%). З котлетної маси виробляють котлети, биточки, шніцелі. Для напівфабрикатів — зрази, рулет, тюфтельки, котлетну масу готують з меншою кількістю хліба (на 10%).
Котлети. Котлетну масу розкладають на порції (по 1—2 шт. на порцію), обкачують у сухарях, надають овально-приплюснутої форми з одним загостреним кінцем до 2 см завтовшки, 10— 12 см завдовжки і 5 см завширшки.
Биточки. Котлетну масу розкладають на порції (по 1 —2 шт. на порцію), обкачують у сухарях, надають приплюснуто!* округлої форми до 2 см завтовшки, 6 см у діаметрі.
Шніцель. Котлетну масу розкладають на порції (по 1 шт. на порцію), обкачують у сухарях, надають приплюснуто-овальної форми 1 см завтовшки.
Котлети, биточки, шніцелі можна приготувати з додаванням часнику (відповідно 0,5—0,8 г нетто) або цибулі (5— 10 г нетто). Норму води або молока зменшують. У цьому разі вироби відразу підлягають тепловій обробці, оскільки котлетна маса при зберіганні набуває сірого кольору, погіршується її структура, а отже, і якість виробів.
Зрази. Котлетну масу з меншою кількістю хліба розкладають на порції (по 1 —2 шт. на порцію), надають форми кружальця завтовшки 1 см, на середину кладуть начинку, краї з’єднують, обкачують в сухарях, формують у вигляді цеглини з овальними краями.
Для начинки пасеровану ріпчасту цибулю з’єднують з вареними січеними яйцями, зеленню петрушки, додають сіль, мелений перець і перемішують.
Тюфтельки. До котлетної маси з меншою кількістю хліба додають дрібно нарізану пасеровану цибулю, добре перемішують, розкладають на порції по 2—4 шт., формують у вигляді кульок діаметром 2—4 см, обкачують у борошні.
Рулет. Котлетну масу з меншою кількістю хліба викладають на змочену уводі серветку або марлю у вигляді прямокутника 1,5—2 см завтовшки, 20 см завширшки, на середину вздовж кладуть фарш. Масу з’єднують за допомогою серветки або марлі так, щоб один край трохи накривав другий, надають форми батона і перекладають швом донизу з серветки на лист, змащений жиром
