- •1.Виділення границь пластів на діаграмах Град.- і Потенціал-зондів
- •2. Зняття середніх , оптимальних та екстремальних значень з кривих градієнт-зондів.
- •3 Наведіть приклади кривих уявного опору град. І потен. Зондів для пластів різної товщини та охарактер їх.
- •4. Побудова фактичної кривої зондування.Типи кривих фкз.
- •5. Алгоритм інтерпретації фактичних двошарових кривих зондування.
- •6. Алгоритм інтерпретації фактичних тришарових кривих зондування.
- •7. Алгоритм інтерпретації результатів бк.
- •8. Алгоритм інтерпретації результатів ік.
- •9. Інтерпретації результатів мікрокаротажу.
- •10. Інтерпретації результатів мікробокового каротажу. Інтерпретація діаграм мбк
- •11. Комплексна інтерпр. Результатів мк і мбк
- •12 Яким чином вводиться поправка за зону проникнення в методіБк
- •15, 17 Алгоритм інтерпретації результатів гк і ггк
- •16 Алгоритм інтерпретації результатів нгк
- •19 Виділення границь пластів і зняття значень з кривих ак
- •21 Визначений місць припливів води термометром Спосіб продавлювання
- •22 Визначений місць припливів води термометром Спосіб відтартування
- •23 Визначення місць припливів води за даними резистивіметрії
- •24 Визначення затрубного руху води за даними термометрії
- •26 Суть спільного застосування резистивїмстра і термометра
- •31.Визначення коефіцієнта пористості колекторів за даними електричних методів
- •32,Визначення коефіцієнта пористості колекторів за даними сп
- •33.Визначення коефіцієнта пористості колекторів за даними нгк
- •34.Визначення коефіцієнта пористості колекторів за даними ак
- •35. Введення поправки за глинистість при визнач. Коефіцієнта пористості за даними ак.
- •38. Визначення коефіцієнта пористості та глинистості колекторів за даними сп
- •39.Визначення коефіцієнта глинистості колекторів за даними гк
- •40.Визначення коефіцієнта нафтогазонасиченості колекторів за даними електричних методів
- •46 Літологічне розчленування розрізу свердловини за даними комплексу методів гдс
- •50.Задачі, які вирішуються за допомогою гк
- •53. Задачі, які вирішуються за даними нейтронних методів
- •54. Задачі, які вирішуються за даними іннк
- •55. Задачі акустичного каротажу
- •56. Задачі, які вирішуються за допомогою методу сп
- •57. Області застосування та задачі, що вирішуються бк
- •58. Задачі, які вирішуються за даними ік
- •59. Області застосування мбк
- •60.Наведіть основні геологічні задачі геофіз дослідж св. Які виріш у відер стовбурі….
58. Задачі, які вирішуються за даними ік
Даний метод використовується для вивчення розрізів св із непровідною промивною рідиною, заповнених водою, сухих і обсаджених трубами з діелектриків. ІК дозволяє достатньо надійно визначати питомий ел опір пластів у випадку промивної рідини низької мінералізації (р>1 Ом·м). Масштаб кривої еф розтягнутий в діапазоні малих опорів і стиснутий при великих опорах. Це дозволяє надійно розглядати розрізи св із відносно малим питомим опором порід (глини, водоносні пісковики) і визначити їх дійсний питомий опір.
Вихрові струми, що індукуються в пласті, які перпендикулярні осі св, практично не перетинають їх границі, що суттєво знижує вплив вміщуючих порід на покази звичайного індукційного каротажу.
Завдяки використанню фокусуючих пристроїв індукційні зонди мають добрі вертикальні та радіальні характеристики, що дозволяє частково виключати вплив свердловини, зони проникнення та вміщуючих порід на величину еф. Індукційний каротаж найбільш чутливий до прошарків підвищеної електропровідності та майже не фіксує прошарки великого питомого опору, тобто при замірах еф відсутні явища екранування.
Індукційні зонди порівняно великих розмірів (0.75-1.2 м) володіють значним радіусом дослідження, який перевищує майже в 4 рази радіус дослідження звичайних градієнт-зондів.
Переважно низькочастотний індукційний каротаж дозволяє більш детально проводити розчленування розрізів свердловин, які складені породами низького питомого опору, виділяти водоносні та нафтогазоносні пласти, вивчати будову перехідної зони та уточнювати розміщення контактів вода – нафта, вода – газ, а також визначати дійсне значення питомого опору порід до 50 Ом·м.
59. Області застосування мбк
На покази зондів методу МБК у значно меншій мірі впливає високомінералізована промивна рідина та глиниста кірка, ніж на покази звичайних мікрозондів. У зв’язку з цим метод МБК знайшов широке застосування при дослідженні св з високомінералізованими промивними рідинами.
Криві ефективного опору МБК використовуються для точного визначення границь і потужності пластів, виділення прошарків, визначення літології розрізу та виділення колекторів. Результати МБК в комплексі з іншими геофізичними методами дають можливість оцінити пористість, глинистість і нафтогазонасиченість колекторів, отримати відомості про нафтовіддачу пластів за замірами параметрів промивної зони.
Області застосування мікрокаротажу
Метод МК використовується для дослідження св, які заповнені відносно слабомінералізованою рідиною, з метою детального вивчення будови пластів, отримання к-них і якісних фізичних х-тик порід.
Результати МК використовуються для детального розчленування розрізу св, чіткого відбивання границь пластів і визначення їх потужності, уточнення літології розрізу, виділення прошарків, виділення пластів колекторів та оцінки ефективної товщини продуктивних горизонтів, визначення пористості та тріщинуватості порід, виділення продуктивних пластів і оцінки їх нафтогазонасиченості та нафтовіддачі.