50.Задачі, які вирішуються за допомогою гк

У комплексі з матеріалами інших методів промислової геофізики дані дослідження свердловин гамма-каротажем використовуються для розв’язку наступних геологічних задач: літологічного розчленування; кореляції геологічного розрізу; виділення корисних копалин (бокситів, апатитів, фосфоритів, марганцевих, залізних і свинцевих руд, кварцових жил та ін.); виділення порід-колекторів; оцінки глинистості та інші.

53. Задачі, які вирішуються за даними нейтронних методів

Нейтронні методи використовуються для вирішення наступних задач:

1. літологічне розчленування геологічних розрізів;

2. стратиграфічна прив’язка відкладів;

3. виділення пластів-колекторів;

4. визначення коефіцієнта пористості;

5. відбивка газорідинного та водонафтового контактів;

6. виявлення елементів з високим січенням захоплення теплових нейтронів (бору, ртуті, хлору, вольфраму та інших).

54. Задачі, які вирішуються за даними іннк

Імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж використовується для літологічного розчленування розрізів свердловин, виділення корисних копалин, визначення характеру насичення порід-колекторів, відбивка водонафтового, газонафтового та газоводяного контактів.

На відміну від стаціонарних нейтронних методів імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж по теплових нейтронам дозволяє вирішувати задачу, щодо відбивки газорідинного та водонафтового контактів, навіть при пониженій мінералізації пластових вод (20-50 г/л).

При високій мінералізації пластових вод за даними ІННК можна визначати також коефіцієнт нафтонасиченності, а відповідно, слідкувати за текучим нафтонасиченням родовищ, що розробляються.

55. Задачі акустичного каротажу

Результати акустичного каротажу в комплексі з іншими геофізичними методами дозволяють розв’язувати наступні задачі пошуково-розвідувальної та промислової геології:

літологічне розчленування та кореляція розрізів свердловин;

стратиграфічна прив’язка відкладів;

виділення пластів-колекторів;

визначення характеру насичення пластів;

визначення коефіцієнта пористості;

визначення розміщення газорідинного та водонафтового контактів;

контроль за якістю цементування обсадної колони.

56. Задачі, які вирішуються за допомогою методу сп

Метод СП є одним із основних методів електрометрії для дослідження розрізів нафтових і газових свердловин. Він дозволяє розвідувати ряд геологічних задач, які пов’язані з вивченням літології порід, встановленням границь пластів, проведення кореляції розрізів, виділення порід-колекторів, визначення мінералізації пластових вод і фільтрату промивної рідини, виявлення в пластах місць прориву прісних нагнітальних вод, визначення коефіцієнта глинистості, пористості, проникності та нафтонасиченості порід.

57. Області застосування та задачі, що вирішуються бк

БК призначений для вивчення високоомних розрізів св, які заповнені соляними промивними рідинами (_р<0.10.5 Ом·м). При проникненні в пласт рідини високої мінералізації опір св зони пласта понижується, що практично не впливає на покази _е, яке зареєстроване зондами БК. У випадку проникнення фільтрату промивної рідини (підвищення опору пласта) використання даних ефективного опору для визначення дійсного питомого опору пласта стає малоефективним.

Досить задовільні результати отримують при дослідженні фокусуючими зондами малопористих порід, для яких відмічаються високі значення відношення питомого опору пласта до опору рідини. У таких розрізах фокусуючі зонди дозволяють отримати достатньо диференційовану криву _е, а ефективний опір лінійно залежить від дійсного значення _п.

За допомогою 9-електродного фокусуючого зонда можна визначити параметри зони проникнення, оскільки радіус дослідження досить великий.

При достатньо мінералізованих промивних рідинах і чергуванні пластів, питомий опір останніх визначають тільки за даними _е методів БК з фокусуванням струму.

Результати методів БК з автоматичним фокусуванням струму дозволяють більш детально проводити літологічне розчленування геологічних розрізів, визначати його літологію, виділяти пласти-колектори та уточнювати їх будову, визначати параметри зони проникнення фільтрату промивної рідини та дійсне значення питомого опору пластів.