
- •1. Державна мова — мова професійного спілкування.
- •2. Мовне законодавство та мовна політика в Україні. Державна мова в Україні.
- •3. Професійна мовнокомунікативна компетенція.
- •4. Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.
- •5. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора.
- •6. Комунікативні ознаки культури мови. Типологія мовних норм.
- •7. Словники у професійному мовленні. Типи словників.
- •8. Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет. Стандартні етикетні ситуації.
- •9. Парадигма мовних формул. Вибір мовних одиниць у мовленні.
- •10. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів.
- •11. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.
- •12. Текст як форма реалізації професійної діяльності.
- •13. Сутність спілкування. Спілкування і комунікація. Функції спілкування.
- •14. Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування.
- •15. Невербальні компоненти спілкування. Слухання і його роль у комунікації.
- •16. Гендерні аспекти спілкування. Стратегії мовленнєвого спілкування.
- •17. Поняття ділового спілкування. Стилі та моделі ділового спілкування.
- •18. Поняття комунікації, типи комунікації.
- •19. Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію.
- •20. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Види публічного мовлення.
- •21. Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування.
- •22. Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу. Техніка і тактика аргументування. Психологічні прийоми впливу на партнера.
- •23. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій. Мовленнєві, стилістичні, композиційні і комунікативні принципи презентації.
- •24. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види бесід. Співбесіда з роботодавцем.
- •25. Етикет телефонної розмови.
- •26. Наради, збори, перемовини як форми колективного обговорення.
- •27. Дискусія. «Мозковий штурм» як евристична форма, що активізує креативний потенціал співрозмовників під час колективного обговорення проблеми. Технології проведення «мозкового штурму».
- •28. Класифікація документів.
- •30. Вимоги до змісту та розташування реквізитів. Вимоги до бланків документів.
- •31. Оформлювання сторінки. Вимоги до тексту документа.
- •32. Документація з кадрово-контрактних питань. Резюме
- •33. Довідково-інформаційні документи.
- •34. Етикет службового листування.
- •35. Наукова комунікація як складова фахової діяльності. Становлення і розвиток наукового стилю української мови.
- •36. Українська термінологія в професійному спілкуванні
- •37. Історія і сучасні проблеми української термінології.
- •38. Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.
- •41. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Жанри наукових досліджень.
- •42. Оформлювання результатів наукової діяльності.
- •43. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •44. Анотування і реферування наукових текстів.
- •45. Основні правила бібліографічного опису, оформлювання покликань.
- •46. Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату.
- •47. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.
- •48. Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт. Рецензія, відгук.
- •49. Науковий етикет. Наукова дискусія.
9. Парадигма мовних формул. Вибір мовних одиниць у мовленні.
Парадигми мовних формул (вислови мовленнєвого етикету) покликані репрезентувати насамперед ввічливість співбесідника .Звертання добродію (добродійко, добродії) уважається старою почесною назвою осіб, що роблять добро для народу. Слід бути уважним, вибираючи звертання в промовах на різноманітних зібраннях. Напр., залежно від виду зібрання, складу аудиторії можуть бути звертання: «Глибоко поважні пане і панове, дорогі гості!», «Шановні колеги! Пані і панове!» тощо. При звертанні важливо витримувати ти-ви дистанцію. Уникаючи прямих звертань до незнайомих осіб, вдаємося до таких: Дозвольте звернутися…; Вибачте (пробачте), чи можна вас запитати, просити…; Чи не скажете… У формулах вітань: Доброго ранку і т.д. У відповідь на привітання існують формули: Доброго ранку! Добрий день! Форми звертань Здрастуй, Здрастуйте сприймаємо як непоширені, стилістично марковані. Таким чином, знання національного мовленнєвого етикету, уміння користуватися ним у комунікативних актах є ознакою мовного, мовленнєвого, спілкувального етикету.
10. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів.
Основною одиницею усного мовлення є висловлювання, а писемного – текст, який реалізується в одній з форм – розповіді, описі чи роздумі або є поєднанням різних форм.Стилі – це функціональні різновиди загальнонаціональної мови, які різняться типовими мовними засобами залежно від сфери людського спілкування. У межах кожного функціонального стилю сформувалися свої різновиди – підстилі – для точнішого й доцільнішого відображення певних видів спілкування та реалізації конкретних завдань. В усній формі мовлення виокремлюють розмовно-побутовий та ораторський стилі, у писемній – публіцистичний, художній, науковий, офіційно-діловий. Інколи ще говорять про виробничо-технічний стиль. Деякі дослідники виокремлюють також епістолярний та ораторський стилі
Публіцистичний стиль реалізує інформативну функції мови. Його мета – формування громадської думки, спонукання до активних дій і прийняття рішень. Основною одиницею публіцистичного стилю є текст. публіцистичні тексти мусять бути і впливовими, і інформативними. Основні ознаки:доступність мови та формулювань (орієнтація на широкий загал);поєднання логічності доказів і полемічності викладу; перелік точних найменувань, дат, подій, місцевості, учасників, виклад наукових положень і фактів з емоційно-експресивною образністю;широке використання художніх засобів
Художній стиль виконує естетично-інформативну, комунікативну функції й може включати в себе елементи будь-якого стилю. Метою художнього стилю є формування загальнолюдських й національно-свідомих естетичних, культурних і психологічних смаків окремої людини й нації у цілому. Інформативність тут здійснюється не шляхом простого повідомлення фактів, а через художній образ, у якому відтворюється і певна ситуація, і сприйняття її автором, і реакція інших людей. Сфера використання епістолярного стилю – приватне листування. Цей стиль може бути складовою інших стилів, напр., художньої літератури, публіцистики Основні ознаки – наявність певної композиції: початок, що містить шанобливе звертання; головна частина, у якій розкривається зміст листа; кінцівка, де підсумовується написане, та іноді постскриптум).Сфера використання конфесійного стилю – релігія та церква.Призначення – обслуговувати релігійні потреби як окремої людини, так і всього суспільства. Конфесійний стиль утілюється (реалізується) в релігійних відправах, проповідях, молитвах (усна форма) й у Біблії та ін. церковних книгах, молитовниках).