
- •1. Державна мова — мова професійного спілкування.
- •2. Мовне законодавство та мовна політика в Україні. Державна мова в Україні.
- •3. Професійна мовнокомунікативна компетенція.
- •4. Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.
- •5. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора.
- •6. Комунікативні ознаки культури мови. Типологія мовних норм.
- •7. Словники у професійному мовленні. Типи словників.
- •8. Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет. Стандартні етикетні ситуації.
- •9. Парадигма мовних формул. Вибір мовних одиниць у мовленні.
- •10. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів.
- •11. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.
- •12. Текст як форма реалізації професійної діяльності.
- •13. Сутність спілкування. Спілкування і комунікація. Функції спілкування.
- •14. Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування.
- •15. Невербальні компоненти спілкування. Слухання і його роль у комунікації.
- •16. Гендерні аспекти спілкування. Стратегії мовленнєвого спілкування.
- •17. Поняття ділового спілкування. Стилі та моделі ділового спілкування.
- •18. Поняття комунікації, типи комунікації.
- •19. Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію.
- •20. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Види публічного мовлення.
- •21. Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування.
- •22. Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу. Техніка і тактика аргументування. Психологічні прийоми впливу на партнера.
- •23. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій. Мовленнєві, стилістичні, композиційні і комунікативні принципи презентації.
- •24. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види бесід. Співбесіда з роботодавцем.
- •25. Етикет телефонної розмови.
- •26. Наради, збори, перемовини як форми колективного обговорення.
- •27. Дискусія. «Мозковий штурм» як евристична форма, що активізує креативний потенціал співрозмовників під час колективного обговорення проблеми. Технології проведення «мозкового штурму».
- •28. Класифікація документів.
- •30. Вимоги до змісту та розташування реквізитів. Вимоги до бланків документів.
- •31. Оформлювання сторінки. Вимоги до тексту документа.
- •32. Документація з кадрово-контрактних питань. Резюме
- •33. Довідково-інформаційні документи.
- •34. Етикет службового листування.
- •35. Наукова комунікація як складова фахової діяльності. Становлення і розвиток наукового стилю української мови.
- •36. Українська термінологія в професійному спілкуванні
- •37. Історія і сучасні проблеми української термінології.
- •38. Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.
- •41. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Жанри наукових досліджень.
- •42. Оформлювання результатів наукової діяльності.
- •43. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •44. Анотування і реферування наукових текстів.
- •45. Основні правила бібліографічного опису, оформлювання покликань.
- •46. Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату.
- •47. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.
- •48. Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт. Рецензія, відгук.
- •49. Науковий етикет. Наукова дискусія.
27. Дискусія. «Мозковий штурм» як евристична форма, що активізує креативний потенціал співрозмовників під час колективного обговорення проблеми. Технології проведення «мозкового штурму».
Дискусія – це форма колективного обговорення, мета якої виявити істину через зіставлення різних поглядів, правильне розв’язання проблеми. Під час такого обговорення виявляються різні позиції, а емоційно-інтелектуальний поштовх пробуджує бажання активно мислити. У наукових дискусіях дуже важливо формулювати свої думки однозначними й точними словами, терміни обов’язково пояснювати й стежити за тим, щоб обговорення не відхилялося від головної проблематики.Організація дискусії передбачає три етапи: підготовчий, основний та заключний. На першому етапі доцільно сформулювати тему дискусії й основні питання, які будуть винесені на колективне обговорення, дібрати відповідну літературу для підготовки, визначити час і місце проведення дискусії. На другому етапі обговорюються ті питання, які були винесені на порядок денний. Процесом обговорення керує ведучий. Під час обговорення нерідко народжується багато різних думок, іноді цілком полярних (від крайніх лівих до крайніх правих). І тоді учасники відповідно до своїх думок починають тяжіти до людей, думки яких їм близькі. Третій етап дискусії – підбиття підсумків. Це, звичайно, робить ведучий. Проте можна доручити це й досвідченому спеціалісту із числа учасників. Про результативність дискусії можна говорити тоді, коли в учасників сформувалася певна думка щодо обговорюваного питання або підтвердилися погляди, що їх мав дехто з присутніх до початку колективного обговорення. Дозволяє одержувати нові знання, розв’язувати конкретні проблеми та ситуації, виявляти невідомі раніше властивості, закономірності така відома інтерактивна технологія колективного обговорення, як «мозковий штурм». Ця евристична форма колективного обговорення проблеми спрямована на активізацію творчої думки з використанням засобів, які знижують критичність і самокритичність людини, а отже, підвищують її упевненість у собі й готовність до творчого пошуку.Мета «мозкового шторму» («мозкової атаки») полягає в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо озвученої проблеми від усіх співрозмовників протягом обмеженого періоду часу, визначеного головуючим.
Під час «мозкового штурму» на першому його етапі – генерації ідей – кожний учасник вільно висуває свої пропозиції щодо вирішення поставленого завдання. Ця форма обговорення базується цілковито на дотриманні учасниками загальноприйнятих етичних норм. На першому етапі обговорення критика повністю забороняється. Після відбору кращої ідеї (другий етап) треба розділитися на дві групи – прибічників і супротивників. Вони спробують ще раз проаналізувати всі аргументи «за» й «проти» висловленої ідеї. Необхідно також обмежити час обговорення до 30 хв. Дефіцит часу породжує стрес і стимулює діяльність мозку. Звичайно, велику роль у досягненні результатів під час «мозкового штурму» відіграє її керівник. Саме він має зробити все для того, щоб створити відповідну моральну й психологічну атмосферу у групі. «мозковий штурм» як колективна форма ухвалення спільного рішення розвиває зацікавленість його учасниками процесом пізнання, сприяє підвищенню активності людини, розвитку її творчого потенціалу.