9.2 Монополістична конкуренція та ефективність

Аналізуючи конкурентний ринок, ми з'ясували, що найвища ефективність використання ресурсів і ефективність виробництва забезпечуються тоді, коли рівновага виробника досягається при рівності ціни, граничних та мінімальних середніх витрат:

P=MC=ATC.

Інакше кажучи, ефективність гарантує спожива­чам отримання найбільшого обсягу продукції за най­нижчими цінами, що взагалі можуть бути при існую­чій технології та витратах виробництва. Спробуємо за цим критерієм оцінити ефективність монополістичної конкуренції.

Як бачимо з аналізу, проведеного при викладенні попереднього питання теми, при монополістичній кон­куренції рівновага виробника ніколи не буде досягнута, якщо ціни дорівнюватимуть граничним витратам. Адже рівновага наступає у точці перетину кривої граничних витрат з кривою граничного доходу, тобто коли МС = = MR. Оскільки ціна завжди більша за граничний до­ход, то і в точці рівноваги вона буде більшою, ніж гра­ничні витрати. Для рівноваги фірми в умовах моно­полістичної конкуренції справедлива така нерівність:

P>MC

Це означає, що елемент монополізму, який влас­тивий монополістичній конкуренції, завжди спричи­нює деяке недовикористання ресурсів для виробницт­ва товарів. Якщо ціни на якийсь товар перевищують граничні витрати на його отримання1, це свідчить про те, що суспільство оцінює додаткові одиниці цього товару вище, ніж альтернативні товари, які можна було б виробити за тих самих витрат. Отже, монопо­лістична конкуренція не забезпечує оптимального розподілу та використання ресурсів. Навпаки, є бага­то прикладів недовикористання виробничих потужно­стей фірмами, орієнтованими на монополістичну кон­куренцію. Скажімо, багато хто з пересічних громадян дивується, коли неподалік від однієї бензоколонки відкривається нова, хоча й на першій небагато клієн­тів. Саме перевищення ціни над граничними витрата­ми дає змогу обом виробникам отримувати економіч­ний прибуток за умови недовантаження потужностей.

Монополістична конкуренція не здатна забезпе­чити найвищу ефективність виробництва, коли ціни дорівнюють мінімальним середнім витратам. Адже перетин кривих граничних і середніх витрат припа­дає на точку мінімуму середніх витрат. Для досяг­нення максимальної ефективності виробництва не­обхідно, щоб через цю точку одночасно пройшли криві попиту та граничного доходу. Оскільки вони не збігаються, то досягти найвищої ефективності для монополістичної конкуренції принципово не­можливо. Навпаки, як у короткотерміновому, так і У довготерміновому періоді ціна вища за мінімальні середні витрати:

P>ATC

Отже, споживачі завжди змушені платити на ринку монополістичної конкуренції за одиницю продукції більше, ніж це могло б бути на конкурент­ному ринку.Таким чином, недовантажені потужності підпри­ємств та завищені ціни — ось плата суспільства за монополістичну конкуренцію. Однак навіть це кри­тичне зауваження не дає достатньо підстав для од­нозначно негативної оцінки монополістичної конку­ренції. Справа в тому, що орієнтація на монополіс­тичну конкуренцію постійно націлює фірму на по­шук варіантів виділення свого продукту серед ана­логічних товарів галузі, найповніше враховуючи при цьому різноманітність потреб споживачів. От­же, аналіз ринку монополістичної конкуренції буде не повним без розгляду нецінової конкуренції, яка спонукає фірму до пошуку нових варіантів задово­лення потреб споживачів.