Хіміотерапевтичні засоби

АНТИБІОТИКИ

На основі досвіду практичного застосування у клініці антибак-теріальних засобів були розроблені основні принципи хіміотерапії:

1 Необхідно ретельно обстежити хворого, встановити точний діаг-ноз та збудника інфекції. Визначити чутливість збудника до анти-бактеріальних препаратів.

2 Розпочинати лікування хворого необхідно якомога раніше, поки кількість збудника ще невелика і не розвинулися тяжкі порушення з боку органів та систем організму людини.

3 Необхідно вибрати оптимальний шлях введення антибактеріаль-ного засобу, який би забезпечив найкращий контакт збудника з препаратом.

4 Підтримувати ефективну концентрацію антибактеріального засобу в організмі хворого протягом курсу лікування.

5 Оптимально визначити тривалість лікування (введення препарату повинно продовжуватись ще 3-5 днів після клінічного видужання).

6 Своєчасно припинити приймання препарату з метою попереджен-ня розвитку ускладнень.

7 Проводити поряд з призначенням хіміотерапевтичних засобів за-ходи з підтримки захисних сил організму (вітамінотерапія, при-значення імуномодуляторів, препаратів для підтримання функцій печінки, нирок та ін.).

До хіміотерапевтичних відносять такі групи препаратів:

1 Антибіотики.

2 Сульфаніламідні засоби.

3 Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної будови (хіно-лони, фторхінолони, оксихінолони, похідні нітроімідазолу, нітрофу-рани).

4 Протигрибкові засоби.

5 Противірусні засоби.

6 Протипротозойні засоби (протималярійні, засоби для лікуван-ня лімбліозу, токсоплазмозу, амебіазу, трихомоніазу, балантидіазу, лейшманіозу).

7 Протисифілітичні засоби.

8 Протитуберкульозні засоби.

9 Протиглисні засоби.

Класифікація антибіотиків за хімічною будовою:

1 Антибіотики, які містять у структурі молекули b-лактамне кільце: пеніциліни, цефалоспорини, монобактами, карбапенеми.

2 Антибіотики, які містять в структурі молекули макроциклічне лак-тонне кільце: макроліди (еритроміцин, олеандоміцин, спіраміцин, рокситроміцин, азитроміцин, кларитроміцин) і азаліди.

3 Тетрацикліни (містять у структурі молекули 4 конденсованих 6-членних цикли): тетрациклін, метациклін, доксициклін.

4 Група левоміцетину (похідні діоксиамінофенілпропану): левоміце-тин, левоміцетину стеарат, левоміцетину сукцинат.

5 Аміноглікозиди (містять у структурі молекули аміноцукри): стреп-томіцин, неоміцин, гентаміцин, канаміцин, мономіцин, амікацин, тобраміцин, сизоміцин.

6 Антибіотики – поліпептиди: поліміксини, граміцидин С.

7 Антибіотики – полієни: амфотерицин, амфоглюкамін, ністатин, ле-ворин.

8 Глікопептидні антибіотики: ванкоміцин, ристоміцин.

9 Лінкозаміди: лінкоміцин, кліндаміцин.

10 Анзаміцини: рифампіцин, рифаміцин.

11 Препарати стероїдної структури: фузидин-натрій.

12 Різні антибіотики: фузафунгін та ін.

За механізмом дії всі антибіотики поділяють на 4 групи:

1 Антибіотики, які порушують синтез стінки мікробної клітини:

- b-лактами (пеніциліни, цефалоспорини, монобактами, кар-бапенеми);

- глікопептиди (ванкоміцин, ристоміцин).

2 Антибіотики, які порушують функцію цитоплазматичної мембрани збудників:

- поліпептиди (поліміксин, граміцидин С);

- полієни (амфотерицин, ністатин, леворин).

3 Антибіотики, які порушують синтез білків на рибосомах мікробних клітин:

- аміноглікозиди (стрептоміцин, мономіцин, канаміцин, ген-таміцин, сизоміцин, тобраміцин, амікацин);

- тетрацикліни (тетрациклін, метациклін, доксициклін);

- левоміцетини;

- макроліди (еритроміцин, олеандоміцин, спіраміцин, кларит-роміцин та ін.);

- лінкозаміди (лінкоміцин, кліндаміцин);

4 Антибіотики, які порушують синтез нуклеїнових кислот:

- анзаміцини (рифампіцин, рифаміцин);

- антибіотики різних груп (гризеофульвін та ін.).

Пеніциліни

Класифікація пеніцилінів:

І Біосинтетичні пеніциліни (виділяють шляхом біологічного синтезу).

1 Препарати для парентерального введення (руйнуються у кис-лому середовищі шлунка):

- нетривалої дії: бензилпеніциліну натрієва сіль, бензилпе-ніциліну калієва сіль;

- тривалої дії : бензилпеніциліну новокаїнова сіль, біцилін І, біцилін V.

2 Препарати для ентерального введення (кислотостійкі): фено-ксиметилпеніцилін.

ІІ Напівсинтетичні пеніциліни.

1 Препарати для парентерального та ентерального введення (ки-слотостійкі):

- стійкі до дії пеніцилінази: оксациліну натрієва сіль, нафци-лін;

- широкого спектра дії (не діють на паличку синьо-зеленого гною): ампіцилін, амоксицилін.

2 Препарати для парентерального введення (руйнуються у кис-лому середовищі шлунка), широкого спектра дії (включаючи паличку синьо-зеленого гною):

- карбоксипеніциліни: карбеніциліну динатрієва сіль, тика-рцилін;

- уреїдопеніциліни: азлоцилін, піперацилін, мезлоцилін.

3 Для ентерального введення (кислотостійкі), широкого спектра дії (включаючи паличку синьо-зеленого гною):

- карбоксипеніциліни: карбеніцилін інданіл натрій, карфе-цилін.