Засоби, що впливають на моторну функцію шлунково-кишкового тракту

Блювотні засоби

До цієї групи препаратів належать апоморфін, препарати блювотного кореня, термопсису, міді сульфат і цинку сульфат, алкалоїди вератруму.

Протиблювотні засоби

До цієї групи лікарських засобів належать метоклопрамід (церукал, реглан), хлорпропазин, тіетилпірезин, трифтазин, етаперазин, скополамін, “Аерон”, димедрол, дипразин, ондансетрон (зофран), гранісетрон та інші.

Проносні засоби

Класифікація проносних засобів:

І Неорганічні засоби.

1 Сольові проносні засоби: магнію сульфат, натрію сульфат, карловарська сіль, моршинська сіль.

ІІ Органічні засоби.

1 Препарати рослинного походження:

а) рослинні олії - олія рицинова;

б) препарати, що містять антраглікозиди: екстракт крушини рідкий (сухий), таблетки ревеню, настій листя сени.

2 Синтетичні засоби: фенолфталеїн, ізафенін, гуталакс, дуфалак і бісакодил, кафіол, регулакс.

Засоби, що впливають на апетит

Засоби, що стимулюють апетит

Як гіркоти застосовують настойку полину, настої золототисячника звичайного, трилистника водяного, кореневища аїру та ін.

До засобів, що стимулюють апетит, належить також гормон інсулін, який знижує рівень глюкози у крові (глюкагон, який спричиняє гіперглікемію, діє на апетит з протилежного боку). Стимулювально впливають на апетит деякі психотропні засоби (аміназин, амітрипти-лін, літію карбонат), нейротропні гіпотензивні засоби (клофелін) і анаболічні стероїди.

Засоби, що пригнічують апетит

(анорексигенні засоби)

1 Препарати, які стимулюють катехоламінергічну систему центральної нервової системи: фепранон, дезопімон, мазіндол.

2 Препарат, який стимулює серотонінергічну систему центральної нервової системи: фенфлурамін.

3 Препарат, який стимулює катехоламінергічну і серотонінергіч-ну системи: сибутрамін, орлістат.

4 Інші препарати: лептин, меланокортин, холецистокінін.

Сечогінні засоби

І Засоби, що діють на рівні клітин епітелію ниркових канальців.

1 Засоби, які впливають на рівні базальної мембрани:

а) похідні антранілової кислоти: фуросемід, буфенокс, клопамід;

б) похідні бензотіадіазепіну - тіазиди: дихлотіазид, політіа-зид, циклометіазид;

в) похідні дихлорфеноксиоцтової кислоти: кислота етакринова;

г) інгібітори карбоангідрази: діакарб.

2 Засоби, які впливають на рівні апікальної мембрани:

а) препарати, які блокують білки-переносники натрію: тріамтерен, амілорид;

б) антагоністи альдостерону: спіронолактон (верошпірон, альдактон).

3 Осмотичні діуретики: сечовина, маніт.

4 Засоби, які підвищують кровопостачання нирок: еуфілін, теобромін.

5 Рослинні сечогінні засоби: трава польового хвоща, лист толокнянки, березові бруньки, лист ортосифону, квітки волошки синьої, леспенефрил та ін.

Залежно від сили сечогінної дії всі препарати можна розділити на такі групи.

1 Найбільш ефективні діуретики: фуросемід (лазикс), етакринова кислота (урегіт), клопамід (бринальдикс), маніт, сечовина.

2 Діуретики з середньою ефективністю: тіазидні діуретики (дихлотіазид та ін.), оксодолін (гігротон).

3 Слабкі діуретики: спіронолактон (верошпірон, альдактон), діакарб, тріамтерен, амілорид, препарати рослинного походження.

Залежно від швидкості розвитку сечогінної дії препарати поділя-ють на такі групи.

1 Препарати зі швидким розвитком ефекту (30-40 хвилин): фуросемід, кислота етакринова, сечовина, маніт, тріамтерен.

2 Препарати із середньою швидкістю розвитку ефекту: дихлотіазид, діакарб, еуфілін, теофілін, циклометіазид, клопамід, оксодолін.

3 Препарати з повільним розвитком ефекту: спіронолактон, капреонат калію.