Лікарські засоби, які застосовують при порушенні мозкового кровотоку

І Засоби, що впливають на агрегацію тромбоцитів і згортання крові (див. відповідний розділ).

1 Антиагреганти: кислота ацетилсаліцилова, тиклопідин.

2 Антикоагулянти: гепарин, низькомолекулярні гепарини, синкумар, фенілін, варфарин.

ІІ Засоби, що підвищують мозковий кровотік і резистентність

мозку до гіпоксії.

1 Блокатори кальцієвих каналів L-типу: німодипін, цинаризин (стугерон), флунаризин.

2 Похідні алкалоїдів барвінка малого: вінпоцетин.

3 Похідні алкалоїдів маткових ріжків: ніцерголін.

4 Похідні нікотинової кислоти: ксантинолу нікотинат.

5 Ноотропні засоби: аміналон, пірацетам (ноотропіл), пікамілон.

6 Похідні метилксантину: пентоксифілін.

7 Міотропні спазмолітики: папаверину гідрохлорид, но-шпа, дибазол.

8 Білкові гідролізати: церебролізин, актовегін, солкосерил.

Засоби, що підвищують мозковий кровотік і резистентність мозку до гіпоксії

- блокатори кальцієвих каналів L-типу: німодипін, цинаризин, флунаризин

- препарати алкалоїдів барвінку рожевого: вінпоцетин (кавінтон)

- похідні алкалоїдів маткових ріжків: ніцерголін (серміон)

- похідні нікотинової кислоти: ксантинолу нікотинат (компламін)

- ноотропні засоби: аміналон, пірацетам

- похідні метилксантину: пентоксифілін (трентал, агапурин)

- міотропні спазмолітики: папаверин, но-шпа, дибазол

- білкові гідролізати: церебролізин, актовегін, солкосерил

ПРЕПАРАТИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ МІГРЕНІ

І Препарати для купірування гострих нападів мігрені.

1 Алкалоїди маткових ріжків: ерготамін, дигідроерготамін.

2 Похідні індолу: суматриптан (імігран).

3 Ненаркотичні аналгетики: парацетамол, напроксен, аспірин, індометацин, ібупрофен.

ІІ Препарати для профілактики нападів мігрені.

1 b-Адреноблокатори: анаприлін, атенолол, метопролол.

2 Трициклічні сполуки: нізотифен.

3 Похідні лізергінової кислоти: метисергід.

4 Нестероїдні протизапальні засоби: напроксен.

5 Трициклічні антидепресанти: амітриптилін;

6 Протиепілептичні засоби: карбамазепін, клоназепам.

АКТОПРОТЕКТОРИ

Актопротекторами називають препарати, які підвищують резис-тентність організму до гіпоксії та високої температури зовнішнього середовища і його працездатність.

Класифікація препаратів

1 Бемітил.

2 Вітамінні засоби: токоферол, аскорбінова кислота, нікотинова кислота та ін.

3 Біогенні стимулятори: алое та ін.

Засоби, що впливають на функції виконавчих органів

ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОРГАНИ ДИХАННЯ

Численні лікарські препарати, які використовують при гострих та хронічних захворюваннях органів дихання, поділяють на такі групи:

1 Засоби, що застосовують при синдромі бронхіальної обструкції.

2 Відхаркувальні засоби.

3 Протикашльові засоби.

4 Стимулятори дихання.

5 Засоби, що застосовують при гострій дихальній недостатності.

ЗАСОБИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬ ПРИ СИНДРОМІ БРОНХІАЛЬНОЇ ОБСТРУКЦІЇ

- бронхолітики:

І Препарати, які стимулюють b-адренорецептори бронхів:

1 Препарати прямої дії: адреналін, ізадрин, салбутамол (вентолін), фенотерол (беротек), тербуталін (брикалін), савентол, сальметерол, формотерол, орципреналіну сульфат.

2 Препарати непрямої дії: ефедрин і препарати, які його містять, - теофедрин, антастман, солутан та ін.

ІІ М-холіноблокатори (антихолінергічні засоби): атропін, платифілін, іпратропію бромід (атровент), тровентол, окситропію бромід, тіотропію бромід, совентол та ін.

ІІІ Спазмолітики міотропної дії: еуфілін, теофілін, амінофелін.

Існують пролонговані форми теофіліну, які поділяють на два по-коління:

- І покоління - теопек, теодур, дурофілін, ретафілін, те-отард, вентакс (призначають двічі на добу - 1/3 дози - вранці та 2/3 - ввечері);

- ІІ покоління - тео-24, уніфіл, філоконтин, еуфілонг (при-значають 1 раз на добу, ввечері).

IV Блокатори а-адренорецепторів: фентоламін, реджитин, піроксан, празозин.

V Блокатори Са2+-каналів: фенігідин (ніфедипін) та ін.

VI Блокатори лейкотрієнових рецепторів: аколат (зафірлукаст), пранлукаст, монтелукаст (сингуляр).

- препарати, які усувають набряк слизової оболонки бронхів:

1 Глюкокортикоїди: беклометазон, флунісолід, будесонід, тріамцинолон, флютиказон

2 Стабілізатори мембран тучних клітин: кромоглікат-натрій, недокроміл-натрій, кетотифен

Розроблені спеціальні форми кромоглікат-натрію і недокроміл-натрію для лікування алергічних ринітів (ломусол, ринакром, ти-лорин) і кон`юнктивітів (оптикрил, тилавіст). А також ефектив-на форма кромоглікат-натрію для лікування харчової алергії - налк-ром.

- відхаркувальні та муколітичні засоби:

1 Відхаркувальні засоби прямої дії: настій кореня алтеї, му-калтин, настій листя подорожника, йодиди або броміди натрію і калію, натрію гідрокарбонат, “грудні” лікарські збори.

2 Препарати рефлекторної дії: настій трави термопсису, відвар кореня китяток, настій блювотного кореня та інші.

3 Муколітичні засоби: ацетилцистеїн, месна, бромгексин, амброксол, трипсин кристалічний та інші.

ПРОТИКАШЛЬОВІ ЗАСОБИ

1 Засоби центральної дії, які пригнічують кашльовий центр:

а) наркотичні аналгетики: кодеїн, етилморфін;

б) ненаркотичні протикашльові засоби: глауцин, тусупрекс, окселадин.

2 Засоби периферичної дії, які блокують чутливі нервові закін-чення кашльових рефлексогенних зон: лібексин, бутамірат (синекод).

СТИМУЛЯТОРИ ДИХАННЯ (АНАЛЕПТИКИ)

1 Аналептики центральної дії: кофеїн, бемегрид, етимізол, коразол.

2 Аналептики рефлекторної дії: цититон, лобелін.

3 Препарати змішаної дії: кордіамін, камфора, сульфокам-фокаїн, карбоген.

Препарати другої та третьої груп залежно від переважної дії на певні відділи центральної нервової системи поділяють на три групи:

- аналептики з переважною дією на кору головного мозку: кофе-їн;

- аналептики з переважною дією на довгастий мозок: кордіамін, етимізол, камфора, сульфокамфокаїн, бемегрид, карбоген;

- аналептики з переважною дією на спинний мозок: стрихнін.

ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ НАБРЯКУ ЛЕГЕНЬ

Для зменшення набряку на фоні гіпертензії застосовують засоби, які знижують артеріальний тиск. З цією метою показані гангліоблока-тори (гігроній, пентамін, бензогексоній), судинорозширювальні засоби міотропної дії (натрію нітропрусид, нітрогліцерин), а також а-адреноблокатори (фентоламін або невеликі дози нейролептиків – аміназину чи дипразину).

Зменшенню набряку легень також сприяє застосування потужних діуретиків (фуросемід, етакринова кислота), які зменшують об`єм циркулюючої крові, одночасно знижуючи артеріальний тиск.

У деяких випадках при набряку легень застосовують наркотичні аналгетики (морфін, фентаніл, таламонал).

У випадку набряку легень на фоні артеріальної гіпотензії необ-хідно нормалізувати артеріальний тиск, застосовуючи мезатон, ефедрин.

Для пригнічення піноутворення використовують так звані піногасники (спирт етиловий, антифомсилан).

Виражений протизапальний і протинабряковий ефекти притаманні глюкокортикоїдам (преднізолон, дексаметазон та ін.).

У всіх випадках набряку легень показана оксигенотерапія.

Іноді при набряку легень на фоні серцевої недостатності використовують серцеві глікозиди швидкої дії (строфантин, корглікон).

КАРДІОТОНІЧНІ ЗАСОБИ СЕРЦЕВІ ГЛІКОЗИДИ

- дигітоксин - основний глікозид із листя наперстянки пурпу-рової;

- дигоксин, целанід (ізоланід) - глікозиди із листя наперстян-ки шерстистої;

- строфантин - глікозид із насіння африканської рослини стро-фанта;

- корглікон - новогаленовий препарат із листя травневої конвалії (містить групу глікозидів, основним із яких є конвалятоксин);

- настій трави горицвіту.

КАРДІОТОНІЧНІ ЗАСОБИ НЕГЛІКОЗИДНОЇ ПРИРОДИ

1 Засоби, що стимулюють В1-адренорецептори: дофамін, добутамін.

2 Інгібітори фосфодіестерази: амринон, мілринон, сульма-зол.

3 Препарати з різними механізмами дії: левосимендан, весна-рінон.

АНТИГІПЕРТЕНЗИВНІ ЗАСОБИ

До групи основних антигіпертензивних засобів відносять:

1 b-Адреноблокатори:

пропранолол (анаприлін, обзидан, індерал), надолол (коргард), алпренолол, окспренолол (тразикор), піндолол (віскен), соталол (соталекс), атенолол (тенормін), метопролол (беталок), талінолол (корданум), небіволол (небілет), ацебуталол (сектрал).

Bраховуючи здатність препаратів блокувати той чи інший тип

B-адренорецепторів та наявність у них симпатоміметичної активності, b-адреноблокатори поділяють на такі групи.

Некардіоселективні препарати:

а) без “внутрішньої симпатоміметичної активності”: пропранолол (анаприлін), надолол (коргард);

б) із “внутрішньою симпатоміметичною активністю”: піндолол (віскен, окспренолол (тразикор), соталол (соталекс).

2 Кардіоселективні препарати:

а) без “внутрішньої симпатоміметичної активності”: метопро-лол (вазокардин), атенолол (тенормін), небіволол (небілет), бетаксолол (локрен);

б) із “внутрішньою симпатоміметичною активністю”: ацебуталол (сектрал), талінолол (корданум), цемепролол (цемепрол).

3 Препарати з мембраностабілізувальною активністю та без неї. Мембраностабілізувальна активність b-блокаторів зумовлена зниженням проникності мембран для іонів Na+ та К+ (у провідній системі серця та робочому міокарді) та сприяє протиаритмічній дії препаратів. Цей вид активності виражений у пропранололу, окспренололу, ацебуталолу; меншою мірою - у надололу, алпренололу, піндололу і метопрололу.

4 Також b-блокатори відрізняються ступенем ліпофільності моле-кул та здатністю проникати через різні мембрани, у тому числі через гематоенцефалічний бар`єр.

2 Блокатори кальцієвих каналів:

І покоління: верапаміл (ізоптин), ніфедипін (фенігідин), дилтіазем.

ІІ покоління:

а) група верапамілу: галопаміл, аніпаміл, фаліпаміл;

б) група ніфедипіну: ісрадипін, амлодипін, фелодипін, ні-трендипін, німодипін, нікардипін та ін.;

в) група дилтіазему: клентіазем.

ІІІ покоління: нафтопідил, емопаміл.

3 Інгібітори ангіотензинперетворювальноого ферменту і блокатори рецепторів ангіотензину ІІ:

І покоління: каптоприл (капотен).

ІІ покоління: еналаприл, лізиноприл, раміприл, беназеприл, фозиноприл, трандолаприл та ін.

Дана група представлена такими препаратами, як лозартан (козаар), ірбезартан, валзартан (діован), золарзартан.

- інгібітор вазопептидаз омапатрилат.

4 Сечогінні засоби: фуросемід, дихлотіазид, оксодолін, клопамід, спіронолактон, тріамтерен.

До групи допоміжних антигіпертензивних засобів відносять:

1 a-Адреноблокатори: празозин, доксазозин, теразозин (а1-адреноблокатори); фентоламін, тропафен, піроксан (а1,2-адреноблокатори).

2 Центральні a2-адреноміметики: клофелін, метилдофа.

3 Гангліоблокатори: пентамін, бензогексоній, пірилен.

4 Симпатолітики: октадин, резерпін.

5 Міотропні спазмолітики: апресин (гідралазин), дибазол, магнію сульфат, папаверину гідрохлорид, но-шпа (дротаверин), пентоксифілін.

6 Агоністи імідазолінових рецепторів: моксонідин (фізіотенс), рилменідин

7 Активатори калієвих каналів: міноксидил, діазоксид.

8 Донатори оксиду азоту: натрію нітропруссид.