Засоби для лікування ожиріння

1 Засоби, які пригнічують апетит (анорексигенні засоби).

1.1 Засоби, що впливають на катехоламінергічну систему: феп-ранон, дезопімон, мазіндол.

1.2 Засоби, що впливають на катехоламінергічну і серотонінергі-чну системи: фенфлурамін, сибутрамін.

2 Засоби, які стимулюють ліполіз і термогенез (В3-адреноміметики).

3 Засоби, які порушують всмоктування жирів у кишечнику: орлістат.

4 Засоби, які заміняють жири: олестра.

5 Засоби, які заміняють вуглеводи: сахарин, аспартам.

ЗАСОБИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬ ДЛЯ І ДИСТРОФІЧНИХ ЗМІН ХРЯЩОВОЇ ТКАНИНИ

І Гормональні препарати та їх аналоги.

1 Статеві гормони: естрогени, андрогени.

2 Кальцитоніни.

ІІ Активні метаболіти вітаміну Д: альфакальцидол, кальцит-ріол.

ІІІ Комбінований препарат тваринного походження: осеїн-гідроксиапатит (остеогенон).

IV Синтетичні препарати.

1 Бісфосфонати: етидронат, памідронат, алендронат.

2 Фториди: натрію фторид, натрію монофторфосфат.

3 Препарати кальцію: кальцію карбонат, кальцію цитрат.

4 Анаболічні стероїди: ретаболіл, феноболін.

ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ДИСТРОФІЧНИХ ЗМІН ХРЯЩОВОЇ ТКАНИНИ (ОСТЕОХОНДРОЗІВ І ОСТЕОАРТРОЗІВ)

- румалон, структум, вітаміни С і Е

ПЛАЗМОЗАМІННИКИ. РОЗЧИНИ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ВОДНО-СОЛЬОВОЇ ТАКИСЛОТНО-ЛУЖНОЇ РІВНОВАГИ. ЗАСОБИ ДЛЯ ПАРЕНТЕРАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ

- декстрани: поліглюкін, реополіглюкін

- гемодез (полівідон)

- розчини солей електролітів: розчини натрію хлориду ізотонічний, Рінгера, Рінгера-Локка, “Ацесоль”, “Дисоль”, “Трисоль”, “Хлосоль”, “Лактосоль”, реполяризувальний розчин

- аспаркам (панангін)

- буферні речовини: трисамін, трометамол, натрію гідрокарбонат, натрію лактат

- амонію хлориду, діакарб

- 5% розчин глюкози

- жирів: ліпофундин (інтраліпід), ліпіфізин

- розчини натуральних білків донорської крові (сероальбумін людський)

- розчини гідролізатів білків донорської і плацентарної крові, крові забитої худоби, білків молока (гідролізин, гідролізат казеїну, амінокровін, фібриносол та ін.)

- стандартні препарати амінокислот в оптимальних співвідношеннях (інфузамін, поліамін, вамін, амінозол, аміновеноз дитячий та ін.)

КИСЛОТИ І ЛУГИ. СОЛІ ЛУЖНОЗЕМЕЛЬНИХ І ЛУЖНИХ МЕТАЛІВ КИСЛОТИ

У медичній практиці місцево застосовують кислоти: борну, саліцилову, бензойну, хлористоводневу розведену.

Із амінокислот широко застосовують глютамінову кислоту, метіонін, гістидин, гліцин, цистеїн, таурин та інші.

ЛУГИ

Натрію гідрокарбонат застосовують для полоскань і спринцювань при запаленнях слизових оболонок, для очищення їх від муцину. Препарат проявляє протимікробну і протимікозну дії, подразнювальний ефект, покращує мікроциркуляцію. При прийманні всередину - антацидну і відхаркувальну дії. Внутрішньовенно вводять гідрокарбонат натрію при ацидозі.

Магнію окис є антацидним засобом (не утворює СО2) з послаблювальним ефектом.

Алюмінію гідроокис використовують як антацидний і обволікаючий засіб для приймання всередину у вигляді суспензії. Виявляє закріплювальний ефект. Часто комбінують з іншими засобами.

Розчин аміаку застосовують як антисептик. Крім того, він подразнює слизові оболонки носа і рефлекторно стимулює дихальний центр, що використовують для стимуляції дихання під час непритоності.

Натрію тетраборат виявляє протимікробну і протимікозну дії. Використовують його для полоскання рота, змазування горла, для спринцювань.