Цефалоспорини

Класифікують цефалоспорини за поколіннями.

І Препарати І покоління

1 Препарати для парентерального введення: цефалоридин (цефотин), цефалотин (кефлін), цефазолін (кефзол), цефапірин, цефрадин.

2 Препарати для ентерального введення: цефалексин (кефлекс, цепорекс), цефрадин (велоцеф), цефадроксил.

ІІ Препарати ІІ покоління

1 Препарати для парентерального введення: цефуроксим (кетоцеф), цефамандол (мандол), цефокситин, цефметазол, цефатидим, цефатризин, цефоранид.

2 Препарати для ентерального введення: цефаклор (цефлор), цефуроксим (кетоцеф), лоракар-беф, цефапрозил.

ІІІ Препарати ІІІ покоління

1 Препарати для парентерального введення: цефотаксим (клафоран), цефтріаксон (роцефін), цефтазидим (фортум), цефоперазон (цефобід), цефмоноксим, цефсулодин, моксалактам.

2 Препарати для ентерального введення: цефіксим (цефспан), цефтибутен (цедекс), цефподоксим.

IV Препарати IV покоління. Препарати для парентерального введення: цефепім (макситем), цефпіром (кейтен), цефклідин, цефквіном, цефозопран.

КАРБАПЕНЕМИ

І покоління: іміпенем, тієнам, примаксин.

ІІ покоління: меропенем (меронем).

МАКРОЛІДИ ТА АЗАЛІДИ

І покоління: еритроміцин, олеандоміцин;

ІІ покоління: спіраміцин (роваміцин), рокситроміцин (рулід), кларитроміцин (клацид), мідекаміцин (макропен), динозаміцин;

ІІІ покоління (азаліди): азитроміцин (сумамед).

ТЕТРАЦИКЛІНИ

Біосинтетичні препарати: окситетрациклін; тетрациклін.

Напівсинтетичні препарати: метациклін (рондоміцин); до-ксициклін (вібраміцин); міноциклін.

АМІНОГЛІКОЗИДИ

І покоління: стрептоміцин, неоміцин, канаміцин, моно-міцин.

ІІ покоління: гентаміцин (гараміцин).

ІІІ покоління: тобраміцин, сизоміцин, амікацин, нетил-міцин.

IV покоління: ізепаміцин.

СУЛЬФАНІЛАМІДНІ ЗАСОБИ

Класифікація сульфаніламідних засобів:

І Препарати резорбтивної дії

1 Препарати короткої тривалості дії: стрептоцид, сульфа-цил (альбуцид), норсульфазол, етазол, уросульфан, суль-фадимезин.

2 Препарати середньої тривалості дії: сульфазин, сульфаме-токсазол.

3 Препарати тривалої дії: сульфапіридазин, сульфадиме-токсин.

4 Препарати надтривалої дії: сульфален, сульфадоксин.

ІІ Препарати, які діють у просвіті кишечника: сульгін, фта-лазол, комбіновані препарати сульфаніламідів із саліцило-вою кислотою (салазосульфапіридин, салазопіридазин, са-лазодиметоксин).

ІІІ Препарати для місцевого застосування: сульфацил-натрій, сульфадіазин срібла.

СИНТЕТИЧНІ ПРОТИМІКРОБНІ ЗАСОБИ РІЗНОЇ ХІМІЧНОЇ БУДОВИ

Ця група препаратів містить різні хімічні сполуки, які виявляють антибактеріальну дію:

1 Похідні хінолону.

2 Похідні нітрофурану.

3 Похідні хіноксоліну.

4 Оксазолідінони.

ХІНОЛОНИ

Хінолони І покоління

Хінолони І покоління – нітроксолін, інтестопан, хініо-фон, хлорхінальдол, ентеросептол. Також є комбіновані препа-рати: мексаформ (містить ентеросептол і фанхінон (протимікробний і протиамебний засіб) і мексаза (містить ентеросептол, фанхінон, жовчні кислоти, панкреатин і бромелаїн (протеолітичний фермент із ананасу).

Хінолони ІІ покоління

Ця група містить такі препарати, як кислота налідиксова, кислота оксолінієва (грамурин), кислота піпемідієва (па-лін), кислота піролідієва.

Хінолони ІІІ покоління

(фторхінолони, “системні” хінолони)

Молекули цих засобів містять у своїй структурі фтор і піпериди-новий радикал, які суттєво змінили спектр протимікробної дії і кліні-ко-фармакологічні властивості препаратів. Залежно від кількості ато-мів фтору в молекулі препарати поділяють на:

- монофторхінолони: норфлоксацин (флоксацин), еноксацин, пефлоксацин (абактал), офлоксацин (таривід), ципрофлоксацин (ципробай), пуфлоксацин;

- дифторхінолони: ломефлоксацин (максаквін), спарфлоксацин (загам);

- трифторхінолони: тосуфлоксацин, флероксацин (хінодіс).

НІТРОФУРАНИ

До нітрофуранів відносять такі препарати, як фурацилін, фу-разолідон, фурадонін, фурагін, фуразолін.

ПОХІДНІ ХІНОКСАЛІНУ

Ця група препаратів представлена такими препаратами, як хі-ноксидин і діоксидин. Хіноксаліни – синтетичні засоби з бактерицидним ефектом.

ОКСАЗОЛІДОНИ

Оксазолідони – нова група синтетичних протимікробних засобів, представником якої є препарат лінезолід (зивокс).

ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНІ ЗАСОБИ

І Найбільш ефективні препарати.

1 Похідні ізонікотинової кислоти: ізоніазид, фтивазид, са-люзид.

2 Антибіотики групи рифаміцину: рифампіцин, рифаміцин, рифадин.

ІІ Препарати середньої ефективності.

1 Аміноглікозидні антибіотики: стрептоміцину сульфат, канаміцин, флориміцин, циклосерин, амікацин.

2 Похідні ізонікотинової кислоти: етіонамід, протіонамід, піразинамід.

3 Похідні амінобутанолу: етамбутол.

4 Похідні фторхінолону: офлоксацин, ломефлоксацин.

ІІІ Препарати з низькою ефективністю.

1 Похідні параамінобензойної кислоти: ПАСК (натрію пара-аміносаліцилат), БеПАСК (парабензоїламіносаліцилат кальцію).

2 Похідні тіосемікарбазону: тіоацетазон.

Залежно від сили та надійності дії на різні популяції мікобакте-рій та переносимості хворими препарати для лікування туберкульозу поділяють на дві групи.

Препарати 1-го ряду: ізоніазид, рифампіцин, етамбутол, піразинамід, стрептоміцин.

Препарати 2-го ряду: етіонамід, циклосерин, капреомі-цин, канаміцин.

До резервних препаратів відносять: рифабутин, амікацин, ломефлоксацин, ципрофлоксацин, офлоксацин, азитромі-цин, кларитроміцин.