4. Яке фізичне значення коефіцієнту природної освітленості.

На стадії проектування і будівництва будинків передбачаються визначені співвідношення площі вікон ( ) і підлоги ( ) приміщень ( : ). Ці співвідношення приймаються:

1:6 – у виробничих приміщеннях;1:8 – у торговельних залах;1:10 – в адміністративно-побутових приміщеннях.Природне освітлення характеризується коефіцієнтом природної освітленості (е), який являє собою відношення у відсотках природної освітленості до значення зовнішньої горизонтальної освітленості (Ен), що створюється світлом повністю відкритого небокраю.е=Ев/Ен*100% Величини Ев і Ен виміряються у люксах (лк). При боковому природному освітленні нормується мінімальне значення коефіцієнта природної освітленості (е_mіn): при однобічному - у точці, розташованій на відстані 1м від стіни, найбільш віддаленої від світлових отворів, а при двобічному - у точці посередині приміщення на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення та умовної робочої поверхні або підлоги. При верхньому та комбінованому освітленні нормується середнє значення коефіцієнта природної освітленості У СНиП ІІ-4-79 приведені нормовані значення коефіцієнта природної освітленості для будівель, розташованих у ІІІ поясі світлового клімату. Територія України знаходиться у ІV та V поясах світлового клімату. Значення коефіцієнта сонячності клімату c залежить від орієнтації світлових отворів щодо сторон світу (від азимута в градусах). При розташуванні світлових отворів у зовнішніх стінах будівель цей коефіцієнт приймається для трьох інтервалів азимута у ІV поясі світлового клімату 0,75; 0,8; 1,0 (північніше 50° північної широти) та 0,7; 0,75; 0,95 (50° північної широти та південніше), у V поясі світлового клімату - 0,65; 0,7; 0,9 (північніше 40° північної широти).

5.Вимоги до евакуаційних шляхів.

У магазинах із площею торговельних залів менше 1000м² сумарна ширина маршів сходових кліток, ширина дверей, коридорів та проходів між технологічним устаткуванням приймається з розрахунку не менше 0,6 м на 100 чол. Причому, ширина шляхів евакуації і дверей повинна бути не менше 1,0 та 0,8м, відповідно. У кіосках і павільйонах ширина дверей приймається не менше, відповідно, 0,6 і 0,8м. Ширина проходів між прилавками, між прилавком і устаткуванням за ним приймається не менше 0,9м. У торговельних залах їдалень, кафе і ресторанів основний прохід, що веде до евакуаційних виходів, приймається завширшки не менше 1,35м. Ширина сходового майданчика повинна бути не менше ширини маршу, а перед входом у ліфт з двостулковими дверима - не менше 1,6м. Евакуаційні виходи розташовуються розосереджено, кількість їх з будинків і з кожного поверху будинку повинна бути не менше двох. На підприємствах в багатьох випадках один евакуаційний вихід призначений для відвідувачів, інший-для обслуговуючого персоналу. Тамбури виходів не можна використовувати для торгівлі і збереження яких-небудь матеріалів та інвентарю.

Згідно зі СНиП 2.01.02-85, відстань між найбільш віддале­ними один від одного евакуаційними виходами з приміщення, маючого пе­риметр Р, повинна відповідати вимозі: . Відстань по проходах від найбільш віддаленої точки торговельного залу до виходу на евакуаційну схо­дову клітку або назовні слід приймати не більш 25м. При неможливості виконати цю вимогу евакуаційні виходи розташовують по периметру торговель­ного залу з розрахунку один вихід на 100 чол. Відстань між виходами по­винна бути не більше 50м. У магазинах самообслуговування та універса­мах двері для входу покупців у торговельний зал та виходи з нього необ­хідно влаштовувати у різних кінцях залу. При площі приміщень понад 300м² кількість виходів повинна бути не менше двох. У приміщеннях з одним евакуаційним виходом допускається перебування одночасно не більше 50 чо­л.

Ьилет 10