Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ZADAChI_ShPOR_2_GOS.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
898.05 Кб
Скачать

Вихідна трьохфакторна мультиплікативна модель:

СРВ = Д  Т  ГВ

Базисний рівень результативного показника:

СРВ0 = Д0  Т0  ГВ0 = 224  7,4  5 = 8 288 грн.

Розрахуємо умовні результативні показники:

СРВум1 = Д1 Т0 ГВ0 = 220 7,4 5 = 8 140 грн.

СРВум2 = Д1 Т1 ГВ0 = 220 7,5 5 = 8 250 грн.

СРВ1 = Д1 Т1 ГВ1 = 220 7,5 6 = 9 900 грн.

Розрахунок впливу зміни факторних показників показав наступне:

  1. Зміна середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником:

СРВД = СРВум1 - СРВ0 = 8 140 – 8 288 = - 148 грн.

За рахунок зменшення середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником на 4 дні, або на 2% середній виробіток робітника зменшився на 148 грн.

  1. Зміна тривалості робочого дня:

СРВТ = СРВум2 – СРВум1 = 8 250 – 8 140 = 110 грн.

За рахунок збільшення середньої тривалості робочого дня на 0,1 год., або на 2,5% середній виробіток робітника збільшився на 110 грн.

  1. Зміна середньогодинного виробітку:

СРВГВ = СРВ1 – СРВум2 = 9 900 – 8 250 = 1 650 грн.

За рахунок збільшення середньогодинного виробітку на 1 грн., або на 175% середній виробіток робітника збільшився на 1 650 грн.

Складемо баланс відхилень:

СРВ1 - СРВ0 = СРВД + СРВТ + СРВГВ

9 900 – 8 288 = - 148 + 110 + 1650

1 612 = 1 612

Задача 2.

Дати оцінку стану та структури джерел коштів підприємства, розрахувати необхідні коефіцієнти, зробити висновки.

Показник

На кін періоду, тис. грн.

Джерела власних коштів (р. 1 пасиву балансу)

3 900

Довгострокові зобов’язання (р. 3 пасиву балансу)

300

Поточні зобов’язання (р. 4 пасиву балансу)

8 800

Необоротні активи (р. 1 активу балансу)

2 800

Складемо наступну таблицю (розрахунки ведуться згідно порядкового номеру в таблиці):

Показник

На кінець періоду,

тис. грн.

1

Власний капітал (власні кошти)

3 900

2

Необоротні активи

8 800

3

Власні обігові кошти (р.1 - р.2)

- 4 900

4

Довгострокові зобов'язання

300

5

Наявність власних і довгострокових джерел покриття запасів (р.3 + р.4)

- 4 600

6

Короткострокові кредити і позики

8 800

7

Загальний розмір основних джерел покриття запасів (р.5 + р.6)

4 200

8

Підсумок балансу (р.1 + р.4 + р.6) (розраховано приблизно)

13 000

9

Оборотні активи (р.8 – р.2) (розраховано приблизно)

4 200

10

Коефіцієнт автономії (р.1 / р.8)

0,3 0,5

11

Коефіцієнт фінансової залежності (р.8 / р.1)

3,33 2,0

12

Коефіцієнт фінансової стійкості (р.1 / (р.4 + р.6)

0,42 1

13

Коефіцієнт фінансування ((р.4 + р.6) / р.1) – співвідношення залученого і власного капіталу

2,33

14

Коефіцієнт стійкості фінансування (р.1 + р.4) / р.8

0,32 0,75

15

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу (р.4 + р.6) / р.8

0,7 0,5

16

Коефіцієнт структури фінансування необоротних активів (р.4 / р.2)

0,03 1

17

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами (р.3 / р.9)

- 1,16 0,1

18

Коефіцієнт довгострокових зобов’язань (р.4 / (р.4 + р.6)

0,032 0,2

19

Коефіцієнт поточних зобов’язань (р.6 / (р.4 + р.6)

0,96 0,5

Висновки:

  1. Власних обігових коштів підприємства явно недостатньо для покриття запасів, тільки за рахунок короткострокових кредитів та позичок можливо покриття запасів.

  2. Коефіцієнт автономії менше за нормативний (0,3  0,5), це показує велику залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

  3. Фінансова стійкість підприємства – нестійка (передкризова) - явна недостача власного капіталу та довгострокових джерел фінансування: коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами – негативна величина, коефіцієнт довгострокових зобов’язань дуже малий (0,032  0,2), питома вага короткострокових кредитів відносно велика (96% від всіх позикових засобів).

  4. Життєдіяльність цього підприємства сильно залежить від зовнішніх джерел фінансування, це показує коефіцієнт концентрації залученого капіталу.

Задача 1

Розрахуйте вплив факторів одним з способів елімінування на відхилення від плану обсягів товарної продукції. Зробіть висновки.

Показник

план

Факт

Товарна продукція, тис. грн.

1 230

1 100

Кількість верстатів, одиниць

205

220

Відпрацьовано верстато-годин, тис. грн.

410

250

Вироблено продукції в розрахунку на 1 верстат, тис. грн.

6

5

Вироблено за 1 верстато-годину, грн.

3

4,4

Бачимо з таблиці, що обсяг товарної продукції залежить від чотирьох факторів:

КВ ВП1 = ВВГ ВГ, або

дві двохфакторні залежності: ТП = КВ ВП1; ТП = ВВГ ВГ1

де, ТП – товарна продукція – результативний показник.

КВ – кількість верстатів,

ВП1 – вироблено продукції в розрахунку на 1 верстат,

ВВГ – відпрацьовано верстато-годин,

ВГ1 – вироблено за 1 верстато-годину.

Складемо наступну таблицю:

Показник

план

факт

Відхилення

%

Товарна продукція, тис. грн.

ТП

1 230

1 100

- 130

- 10,6

Кількість верстатів, одиниць

КВ

205

220

+ 15

+ 7

Відпрацьовано верстато-годин, тис. грн.

ВВГ

410

250

- 160

- 40

Вироблено продукції в розрахунку на 1 верстат, тис. грн.

ВП1

6

5

- 1,0

- 7

Вироблено за 1 верстато-годину, грн.

ВГ1

3

4,4

+ 1,4

+ 14

а) Спочатку розрахуємо вплив КВ і ВП1 на ТП

ТП = КВ ВП1

Використаємо спосіб елімінування – спосіб ланцюгових підставок.

  1. Базисний рівень результативного показнику – обсягу товарної продукції дорівнює:

ТП0 = КВ0 ВП10 = 205 6 = 1 230 тис. грн.

  1. Розрахуємо умовні результативні показники:

ТПум = КВ1 ВП10 = 220 6 = 1 320 тис. грн.

ТП1 = КВ1 ВП11 = 220 5 = 1 100 тис. грн.

3. Розрахуємо вплив зміни факторних показників:

За рахунок збільшення КВ на 15 од. обсяг товарної продукції збільшився на:

ТПКВ = ТПум - ТП0 =1 320 – 1 230 = 90 тис. грн.

За рахунок зменшення ВП1 на 1 000 грн. обсяг товарної продукції зменшився на:

ТПВП1 = ТП1 – ТПум =1 100 - 1 320 = -220 тис. грн.

  1. Баланс відхилень:

ТП1 - ТП0 = ТПКВ + ТПВП1

- 130 = - 130

б) Розрахуємо вплив ВВГ і ВГ1 на ТП.

ТП = ВВГ ВГ1

Використаємо спосіб елімінування – спосіб ланцюгових підставок.

  1. Базисний рівень результативного показнику – обсягу товарної продукції дорівнює:

ТП0 = ВВГ0 ВГ10 = 410 3 = 1 230 тис. грн.

  1. Розрахуємо умовні результативні показники:

ТПум = ВВГ1 ВГ10 = 250 3 = 750 тис. грн.

ТП1 = ВВГ1 ВГ11 = 250 4,4 = 1 100 тис. грн.

3. Розрахуємо вплив зміни факторних показників:

За рахунок зменшення ВВГ на 160 тис. грн. обсяг товарної продукції зменшився на:

ТПВВГ = ТПум - ТП0 = 750 – 1 230 = -480 тис. грн.

За рахунок збільшення ВГ1 на 1,44 грн. обсяг товарної продукції збільшився на:

ТПВГ1 = ТП1 – ТПум =1 100 - 750 = +350 тис. грн.

4.Баланс відхилень:

ТП1 - ТП0 = ТПВВГ + ТПВГ1

- 130 = - 130

Як бачимо, відносний вплив вищевказаних факторів на обсяг товарної продукції такий:

за рахунок збільшення КВ на 15 од. обсяг товарної продукції збільшився на 90 тис. грн.;

за рахунок зменшення ВП1 на 1 000 грн. обсяг товарної продукції зменшився на 220 тис. грн.

за рахунок зменшення ВВГ на 160 тис. грн. обсяг товарної продукції зменшився на 480 тис. грн.

за рахунок збільшення ВГ1 на 1,44 грн. обсяг товарної продукції збільшився на 350 тис. грн.

Задача 2

Дати оцінку стану та структури активів підприємства, розрахувати необхідні коефіцієнти, зробити висновки.

Показник

На кін пер

тис. грн.

Необоротні активи підприємства:

з них: основні засоби по залишковій вартості

знос

2 800

1 600

180

Оборотні активи:

з них: запаси

розрахунки

грошові кошти

5 200

1 400

800

2 800

Разом (валюта балансу) - приблизно

8 000

Розрахунки

Частка необоротних коштів в активах НА / ВБ

0,35

Частка оборотних коштів в активах ОА / ВБ

0,65

Частка основних засобів у складі необоротних активів

0,57

Частка запасів у складі оборотних активів

0,3

Частка розрахунків у складі оборотних активів

0,15

Частка грошових коштів у складі оборотних активів

0,55

Як бачимо з таблиці, у складі активу підприємства необоротні активи складають 35%, при цьому основні засоби у складі необоротних активів мають найбільшу частку – 57%, що свідчить про орієнтацію підприємства на створення матеріальних умов для розширення основної діяльності підприємства. Знос основних засобів складає менш 10%, що складає приємне враження – підприємство має у своєму складі нове обладнання, що також свідчить про можливість подальшого розвитку підприємства.

Оборотні кошти у складі активу підприємства складають 65%, з них запасів – 30%, грошових коштів – 55%, розрахунків – 15%. Це свідчить про можливість підприємства працювати на самофінансуванні (наявність значних залишків грошових коштів), але тут виникає питання – як довго вони присутні у складі активів у такої кількості, тому що їх сума повинна бути такою, щоб забезпечити погашення всіх першочергових платежів, гроші повинні залучатися в оборот для отримання прибутку шляхом розширення свого виробництва. Наявність запасів у такої кількості (30% від складу оборотних коштів) свідчить про можливість нарощування виробничого потенціалу підприємства, а саме - прагнення підприємства за рахунок вкладень у виробничі запаси захистити грошові активи від знецінення під впливом інфляції. Наявність розрахунків або дебіторської заборгованості у кількості 15% від складу оборотних коштів підтверджує те, що підприємство має надійних партнерів, які вчасно розраховуються з підприємством за товари (послуги).

Задача 1

Розрахуйте вплив факторів одним з способів елімінування на відхилення від плану обсягів товарної продукції, зробіть висновки.

Показник

За планом

Фактично

Товарна продукція, тис. грн.

8 800

9 000

Основні матеріали, тис. грн.

4 400

4 000

Як бачимо з таблиці, потрібно розрахувати вплив одного фактору (основні матеріали) на відхилення від плану обсягів товарної продукції. Вплив інших факторів незначний (4 400  2 = 8 800), тому основну увагу звернемо на вплив основних матеріалів на обсяг товарної продукції.

Складемо таблицю:

Показник

За планом

Фактично

Товарна продукція, тис. грн.

8 800

9 000

Основні матеріали, тис. грн.

4 400

4 000

Матеріаловіддача

2

2,25

Маємо двохфакторну мультиплікативну модель:

а) Спочатку розрахуємо вплив ОМ і ІФ на ТП

ТП = ОМ М

Використаємо спосіб елімінування – спосіб ланцюгових підставок.

  1. Базисний рівень результативного показнику – випуск товарної продукції дорівнює: ТП0 = ОМ0 М0 = 4 400 2 = 8 800 тис. грн.

  2. Розрахуємо умовні результативні показники:

ТПум = ОМ1 М0 = 4 000 2 = 8 000 тис. грн.

ТП1 = ОМ1 М1 = 4 000 2,25 = 9 000 тис. грн.

3. Розрахуємо вплив зміни факторних показників:

За рахунок зменшення ОМ на 400 тис. грн. випуск товарної продукції зменшився на: ТПОМ = ТПум - ТП0 = 8 000 – 8 800 = -800 тис. грн.

За рахунок збільшення М на 0,25 тис. грн. випуск товарної продукції збільшився на: ТПІФ = ТП1 – ТПум = 9 000 - 8 000 = 1 000 тис. грн

  1. Баланс відхилень: ТП1 - ТП0 = ТПОМ + ВОІФ 200 = 200

Як бачимо, за рахунок зменшення ОМ на 400 тис. грн. випуск товарної продукції зменшився на 800 тис. грн.; за рахунок збільшення М на 0,25 тис. грн. випуск товарної продукції збільшився на 100 тис. грн.

ЗАДАЧА 2.

Проаналізуйте вплив зміни кількості реалізованих виробів та цін на виручку від реалізації продукції. Зробіть висновки.

№ з/п

Виріб

Реалізовано виробів тис. шт.

Виручка від реалізації тис. грн.

минулий рік

звітний рік

минулий рік

звітний рік

1

А

150

125

30

28

2

Б

127

124

5

6

Розрахувавши ціни за одиницю реалізованого виробу, складемо наступну таблицю:

Виріб

Реалізовано виробів тис. шт.

Х1

Виручка від реалізації тис. грн.

Y = X1  X2

Ціна за одиницю реалізованого виробу, грн. / шт.

X2

минулий рік

звітний рік

минулий рік

звітний рік

минулий рік

звітний рік

А

150

125

30

28

0,2

0,22

Б

127

124

5

6

0,04

0,048

Складемо таблицю, у якій покажемо як кількість реалізованих виробів і цін впливає на виручку від реалізації продукції.

Виріб

Реалізовано виробів, тис. шт.

Виручка від реалізації, тис. грн.

Ціна за одиницю реалізованого виробу грн. / шт.

Відхилення фактично реалізованих виробів від минулого періоду, тис. шт.

Відхилення фактичної виручки від минулого періоду,

тис. грн.

Відхилення ціни за одиницю реалізованого виробу, грн. / шт.

МР

ЗР

МР

ЗР

МР

ЗР

+/-

%

+/-

%

+/-

%

А

150

125

30

28

0,2

0,22

-25

16,7

-2

6,7

+0,02

9,9

Б

127

124

5

6

0,04

0,048

-3

2,4

+1

20

+ 0,008

16,6

Проаналізуємо ці дані:

  1. по виробу А: за звітний рік реалізовано 125 тис. шт. виробів по ціні 0,22 грн. / шт.; це на 25 тис. шт. виробів менше, чим у минулому році або на 16,7%, при цьому ціна одного виробу зросла на 0,002 грн. або на 9,9%. Таке відхилення призвело к зменшенню виручки порівняно з минулим роком на 2 тис. грн. або на 6,7%

  2. по виробу Б: за звітний рік реалізовано 124 тис. шт. виробів по ціні 0,048 грн. / шт.; це на 3 тис. шт. виробів менше, чим у минулому році або на 2,4%, при цьому ціна одного виробу зросла на 0,008 грн. або на 16,6%. Таке відхилення призвело к збільшенню виручки порівняно з минулим роком на 1 тис. грн. або на 20%

Задача 1

Розрахуйте вплив факторів одним з способів елімінування на відхилення від плану використання фонду оплати праці, зробіть висновки.

Показник

За планом

Фактично

Фонд оплати праці, тис. грн.

576

491,4

Чисельність працюючих

120

105

Як бачимо з таблиці, потрібно розрахувати вплив одного фактору (чисельність працюючих) на відхилення від плану використання фонду оплати праці. Вплив інших факторів (кількість відпрацьованих людино-днів всіма робітниками, кількість відпрацьованих людино-годин всіма робітниками) незначний (576 / 120 = 4,8), тому основну увагу звернемо на вплив чисельності працюючих на фонд оплати праці.

Складемо таблицю:

Показник

За планом

Фактично

Фонд оплати праці, тис. грн.

576

491,4

Чисельність працюючих

120

105

Інші фактори

4,8

4,68

Маємо двохфакторну мультиплікативну модель:

Використаємо спосіб елімінування – спосіб ланцюгових підставок.

  1. Базисний рівень результативного показнику – фонд оплати праці дорівнює: ФОП0 = ЧП0 ІФ0 = 120 4,8 = 576 тис. грн.

  2. Розрахуємо умовні результативні показники:

ФОПум = ЧП1 ІФ0 = 105 4,8 = 504 тис. грн.

ФОП1 = ЧП1 ІФ1 = 105 4,68 = 491,4 тис. грн.

3. Розрахуємо вплив зміни факторних показників:

За рахунок зменшення ЧП на 15 чол. фонд оплати праці зменшився на:

ФОПЧП = ФОПум - ФОП0 = 504 – 576 = -72 тис. грн.

За рахунок зменшення ІФ на 0,12 од. фонд оплати праці зменшився на:

ФОПІФ = ФОП1 – ФОПум = 491,4 - 504 = -12,6 тис. грн.

  1. Баланс відхилень:

ФОП1 - ФОП0 = ФОПЧП + ФОПІФ

-84,6 = -84,6

Як бачимо, за рахунок зменшення ЧП на 15 чол. фонд оплати праці зменшився на 72 тис. грн.; за рахунок зменшення ІФ на 0,12 од. фонд оплати праці зменшився на 12,6 тис. грн.

ЗАДАЧА 2.

Проаналізуйте вплив зміни кількості реалізованих виробів та цін на виручку від реалізації продукції. Зробіть висновки.

Виріб

Реалізовано виробів тис. шт.

Виручка від реалізації тис. грн.

минулий рік

звітний рік

минулий рік

звітний рік

А

150

125

30

28

Б

127

124

5

6

Розрахувавши ціни за одиницю реалізованого виробу, складемо наступну таблицю:

Виріб

Реалізовано виробів тис. шт.

Виручка від реалізації тис. грн.

Ціна за одиницю реалізованого виробу, грн. / шт.

минулий рік

звітний рік

минулий рік

звітний рік

минулий рік

звітний рік

А

150

125

30

28

0,2

0,22

Б

127

124

5

6

0,04

0,048

Складемо таблицю, у якій покажемо як кількість реалізованих виробів і цін впливає на виручку від реалізації продукції.

Реалізовано виробів, тис. шт.

Виручка від реалізації, тис. грн.

Ціна за одиницю реалізованого виробу грн. / шт.

Відхилення фактично реалізованих виробів від минулого періоду, тис. шт.

Відхилення фактичної виручки від минулого періоду,

тис. грн.

Відхилення ціни за одиницю реалізованого виробу, грн. / шт.

МР

ЗР

МР

ЗР

МР

ЗР

+/-

%

+/-

%

+/-

%

150

125

30

28

0,2

0,22

-25

16,7

-2

6,7

+0,02

9,9

127

124

5

6

0,04

0,048

-3

2,4

+1

20

+ 0,008

16,6

Проаналізуємо ці дані:

  1. по виробу А: за звітний рік реалізовано 125 тис. шт. виробів по ціні 0,22 грн. / шт.; це на 25 тис. шт. виробів менше, чим у минулому році або на 16,7%, при цьому ціна одного виробу зросла на 0,002 грн. або на 9,9%. Таке відхилення призвело к зменшенню виручки порівняно з минулим роком на 2 тис. грн. або на 6,7%

  2. по виробу Б: за звітний рік реалізовано 124 тис. шт. виробів по ціні 0,048 грн. / шт.; це на 3 тис. шт. виробів менше, чим у минулому році або на 2,4%, при цьому ціна одного виробу зросла на 0,008 грн. або на 16,6%. Таке відхилення призвело к збільшенню виручки порівняно з минулим роком на 1 тис. грн. або на 20%

Задача 1.

Розрахуйте вплив факторів одним з способів елімінування на відхилення від плану обсягів товарної продукції. Зробіть висновки.

Показник

план

факт

Товарна продукція, тис. грн.

1 230

1 100

Кількість верстатів, одиниць

205

220

Відпрацьовано верстато-годин, тис. грн.

410

250

Вироблено продукції в розрахунку на 1 верстат, тис. грн.

6

5

Вироблено за 1 верстато-годину, грн.

3

4,4

Бачимо з таблиці, що обсяг товарної продукції залежить від чотирьох факторів:

КВ ВП1 = ВВГ ВГ, або

дві двохфакторні залежності: ТП = КВ ВП1; ТП = ВВГ ВГ1

де, ТП – товарна продукція – результативний показник.

КВ – кількість верстатів,

ВП1 – вироблено продукції в розрахунку на 1 верстат,

ВВГ – відпрацьовано верстато-годин,

ВГ1 – вироблено за 1 верстато-годину.

Складемо наступну таблицю:

Показник

план

факт

Відхилення

%

Товарна продукція, тис. грн.

ТП

1 230

1 100

- 130

- 10,6

Кількість верстатів, одиниць

КВ

205

220

+ 15

+ 7

Відпрацьовано верстато-годин, тис. грн.

ВВГ

410

250

- 160

- 40

Вироблено продукції в розрахунку на 1 верстат, тис. грн.

ВП1

6

5

- 1,0

- 7

Вироблено за 1 верстато-годину, грн.

ВГ1

3

4,4

+ 1,4

+ 14

а) Спочатку розрахуємо вплив КВ і ВП1 на ТП

ТП = КВ ВП1

Використаємо спосіб елімінування – спосіб ланцюгових підставок.

  1. Базисний рівень результативного показнику – обсягу товарної продукції дорівнює:

ТП0 = КВ0 ВП10 = 205 6 = 1 230 тис. грн.

  1. Розрахуємо умовні результативні показники:

ТПум = КВ1 ВП10 = 220 6 = 1 320 тис. грн.

ТП1 = КВ1 ВП11 = 220 5 = 1 100 тис. грн.

3. Розрахуємо вплив зміни факторних показників:

За рахунок збільшення КВ на 15 од. обсяг товарної продукції збільшився на:

ТПКВ = ТПум - ТП0 =1 320 – 1 230 = 90 тис. грн.

За рахунок зменшення ВП1 на 1 000 грн. обсяг товарної продукції зменшився на:

ТПВП1 = ТП1 – ТПум =1 100 - 1 320 = -220 тис. грн.

  1. Баланс відхилень: ТП1 - ТП0 = ТПКВ + ТПВП1 - 130 = - 130

б) Розрахуємо вплив ВВГ і ВГ1 на ТП.

ТП = ВВГ ВГ1

Використаємо спосіб елімінування – спосіб ланцюгових підставок.

  1. Базисний рівень результативного показнику – обсягу товарної продукції дорівнює: ТП0 = ВВГ0 ВГ10 = 410 3 = 1 230 тис. грн.

  2. Розрахуємо умовні результативні показники:

ТПум = ВВГ1 ВГ10 = 250 3 = 750 тис. грн.

ТП1 = ВВГ1 ВГ11 = 250 4,4 = 1 100 тис. грн.

3. Розрахуємо вплив зміни факторних показників:

За рахунок зменшення ВВГ на 160 тис. грн. обсяг товарної продукції зменшився на:

ТПВВГ = ТПум - ТП0 = 750 – 1 230 = -480 тис. грн.

За рахунок збільшення ВГ1 на 1,44 грн. обсяг товарної продукції збільшився на:

ТПВГ1 = ТП1 – ТПум =1 100 - 750 = +350 тис. грн.

4.Баланс відхилень:

ТП1 - ТП0 = ТПВВГ + ТПВГ1

- 130 = - 130

Як бачимо, відносний вплив вищевказаних факторів на обсяг товарної продукції такий:

за рахунок збільшення КВ на 15 од. обсяг товарної продукції збільшився на 90 тис. грн.;

за рахунок зменшення ВП1 на 1 000 грн. обсяг товарної продукції зменшився на 220 тис. грн.

за рахунок зменшення ВВГ на 160 тис. грн. обсяг товарної продукції зменшився на 480 тис. грн.

за рахунок збільшення ВГ1 на 1,44 грн. обсяг товарної продукції збільшився на 350 тис. грн.

Задача 2.

Обчисліть суму оборотних активів, необхідну підприємству в наступному році, якщо воно планує збільшити обсяг реалізації на 10 %, а тривалість обороту на 5 днів.

Показник

На кінець періоду

Обсяг реалізації, тис. грн.

9000

Середньорічні оборотні активи, тис. грн.

1000

1. Розрахуємо всі необхідні вхідні дані:

Коефіцієнт оборотності активів: КА = ОР / ОА = 9

Період обороту активів: ТА = 360 / КА = 360 / 9 = 40 (днів)

Збільшення тривалості обороту в наступному році: ТА1 = 45 (днів)

Збільшення обсяг реалізації на 10 %: ОР1 = 9000 + 90 = 9090 (тис. грн.)

2. Розрахуємо суму оборотних активів у наступному році:

Коефіцієнт оборотності активів у наступному році:

КА1 = 360 / ТА1 = 360 / 45 = 8

Необхідна сума оборотних активів у наступному році:

ОА1 = ОР1 / КА1 = 1090 / 8 = 1136,25 (тис. грн.)

ВІДПОВІДЬ: 1136,25 (тис. грн.)

зросла в основному за рахунок преміальних виплати.

Порівнюючи заробітну плату робітників і службовців видно (див табл. 3.3.), що середньорічна заробітна плата у робітників зросла на 448 гривень, а у службовців – на 1387 гривень. Середньомісячна заробітна плата на 37 гривень, службовців – на 116 гривень. Середньоденна заробітна плата робітників зросла на 1 гривню, а службовців - на 5 гривень

Отже, головним фактором зростання фонду оплати праці є зростання середньорічної заробітної плати кожного працівника підприємства. Середньорічна заробітна плата працівників зросла за рахунок незначного підвищення тарифних ставок і посадових окладів, що збільшило фонд основної заробітної плати у порівнянні з минулим роком на 12128,5 грн.

Але основним є зростання середньорічної заробітної плати кожного працівника підприємства за рахунок преміальних виплат за виробничі досягнення і за виконання особливо важливих завдань. Премії на підприємстві виплачуються за рахунок чистого прибутку.

Задача 1

За даними таблиці визначити:

  1. Вартість виробленої продукції..

  2. Визначити вплив структурної зміни випуску продукції на зміну вартості виробленої продукції порівняно з планом, і зробити відповідні висновки.

Таблиця 1

Вихідні дані для аналізу виробництва продукції за асортиментом

Вид продукції

К-сть виробленої продукції, тис. од.

Ціна од. прод грн.

План

факт

А

4

7

5,10

Б

52

43

12,40

В

170

156

2,20

Г

23

32

6,60

д

91

85

11,70

ж

119

129

10,50

Разом

459

452

X

Для розв'язання задачі побудуємо допоміжну розрахункову таблицю 1.1

Таблиця 1.1

Вихідні та розрахункові дані для аналізу виробництва продукції за асортиментом

Ціна

Од.

К-сть вироб проду,

тис. од.

Вартість прод

в співс цінах, тис. грн.

Зміна

варт прод

за рах зміни структ, тис. грн.

План

факт

План

Факт за план

факт

2

3

4

5 = 23

6 = 5(4/3)

7 = 24

8 = 7-6

5,10

4

7

20,4

20,1

35,7

15,6

12,40

52

43

644,8

635,0

533,2

-101,8

2,20

170

156

374,0

368,3

343,2

-25,1

6,60

23

32

151,8

149,5

211,2

61,7

11,70

91

85

1064,7

1048,5

994,5

-54,0

10,50

119

129

1249,5

1230,4

1354,5

124,1

X

459

452

3505,2

3451,7

3472,3

20,6

За даними розрахункової таблиці 1.1 встановлено, що у звітному періоді кількість фактично виробленої продукції за асортиментом проти планової зменшилося на 7 тис. од. за рахунок зменшення виду продукції Б на 9 тис. од., продукції В – на 14 тис. од., продукції Д – на 6 тис. грн. та збільшення продукції А на 3 тис. од., продукції Г – на 9 тис. од. та продукції Ж – на 10 тис. од.

Це зменшення призвело до зменшення фактичної вартості продукції у співставних цінах на 32,9 тис. грн. проти планової.

Коефіцієнт виконання плану про продукції у натуральному виразі дорівнює 0,98 (452 / 459).

Вплив структурних зрушень (зміни випуску продукції) на зміну вартості виробленої продукції порівняно з планом складає 20,6 тис. грн., що означає – у складі продукції збільшилася частка більш дорогої продукції у загальному обсязі виробництва.

Задача 2

За даними таблиці 2 визначити:

  1. Рівень виконання плану виробництва продукції за сортністю за допомогою способів: першосортних одиниць, порівняння середньозважених цін та порівнянням рівнів виконання плану випуску у вартісному і натуральному вимірах.

  2. Визначити резерви збільшення вартості товарної продукції і зробити відповідні висновки.

Таблиця 2

Вихідні показники для аналізу виконання плану випуску продукції за сортністю

Сорт

Ціна за одиницю, грн.

Обсяг, од.

План

Фактично

1

80

1300

1000

2

65

2500

3200

3

50

750

1250

Разом

X

4550

5450

Спосіб першосортних одиниць ґрунтується на обчисленні додаткових посортових коефіцієнтів, які враховують існуючі цінові співвідношення між окремими сортами. Для цього візьмемо за базовий найвищий з усіх сортів і розрахуємо відповідні коефіцієнти діленням ціни кожного сорту на ціну базового сорту, тобто першого сорту. Отже, для першого сорту коефіцієнт становитиме 1,0 (80 / 80), для 2-го - 0,81 (65 / 80) і для 3-го - 0,62 (50 / 80).

Далі розрахуємо середній коефіцієнт сортності множенням посортових коефіцієнтів на відповідний обсяг продукції. Отри­мані умовні суми продукції додамо й поділимо на загальну кількість продукції. Відповідно, плановий коефіцієнт сортності буде дорівнювати:

Фактичний коефіцієнт сортності буде дорівнювати:

Оскільки величина фактичного показника є меншою за планову, можна констатувати, що план за сортністю не виконано.

Оформимо ці висновки у вигляді таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Розрахункова таблиця

Сорт

Ціна, тис. грн.

Обсяг, од.

Вартість продукції, тис. грн.

Посортовий коефіцієнт

План

Факт

План

Факт

1

80

1300

1000

104000

80000

1,0

2

65

2500

3200

162500

208000

0,81

3

50

750

1250

37500

62500

0,62

Разом

X

4550

5450

304000

350500

Х

Спосіб порівняння середньозважених цін. Розрахуємо середньозважені ціни.

Планова ціна виробу становить: Цср. п = 304000 / 4550 = 66,8 тис. грн.

Фактична ціна виробу становить: Цср. ф = 350500 / 5450 = 64,3 тис. грн.

Умова: якщо фактична середньозважена ціна одного виробу дорівнює плановій або більша за неї (Цср. ф  Цср. п), то план за сортністю вважається виконаним.

У нашому випадку Цср. ф  Цср. п , відповідно, зниження фактичної середньозваженої ціни порівняно з плановою свідчитить про невиконання плану за сортністю.

Цей спосіб не можна використовувати для розрахунку загального показника по підприємству.

Спосіб порівняння рівнів виконання плану у вартісному й натуральному вираженні. План за сортністю буде виконано за умови додержання такого співвідношення: Ів  Ін., де Ів - рівень зростання обсягів у вартісному вираженні, Ін - рівень зростання обсягів у натуральному вираженні

Ів = 350500 / 304000 = 1,15

Ін = 5450 / 4550 = 1,19

У нашому випадку відставання рівня виконання плану у вартісному виражені 1,15 порівняно з натуральним 1,19 підтверджує факт невиконання плану за сортністю.

Для визначення резервів збільшення вартості товарної виконаємо розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному виражені.

Розрахунок факторів.

  1. Зміна кількості виробленої продукції: (5450 – 4550)  66,8 = +60120 тис. грн.

  2. Зміна якості (сортності) продукції: (64,3 – 66,8)  5450 = -13620 тис. грн.

Усього: 60120 – 13620 = 46500 тис. грн.

Перевірка розрахунку: 350500 – 304000 = 46500 грн.

Отже, збільшення обсягу виробництва за даними табл.2.1 було зумовлене позитивним фактором зростання випуску кількості виробів – 60120 тис. грн. Невиконання плану за сортністю спричинило зниження обсягу товарної продукції на 13620 грн.

Задача 3

Дані собівартість і фізичний обсяг виробництва продукції на фабриці. Визначити:

  1. Рівень виконання плану за загальною сумою витрат фабрики.

  2. Вплив на формування загальної суми витрат фабрики: усіх факторів (собівартості продукції, кількості виробленої продукції) шляхом поступової нейтралізації впливу факторів на загальні витрати фабрики: об'ємного фактора - обсягу виробленої продукції, вартісного фактора - собівартості продукції, використовуючи спосіб абсолютних різниць.

  3. Резерви (види і сума) зниження витрат фабрики.

  4. Шляхи зниження витрат фабрики.

  5. Зробити відповідні висновки.

Таблиця 3

Вихідні показники для аналізу рівня виконання плану за загальною сумою витрат

Вид

продукції

Собівартість одиниці продукції, грн.

Обсяг вироб продукції, од.

План

Факт

План

Факт

№1

64

72

300

360

№2

112

100

550

580

№3

97

90

400

390

Для розв’язання задачі побудуємо допоміжну розрахункову таблицю 3.1.

Таблиця 3.1

Розрахункова таблиця загальної суми витрат фабрики

Собівартість одиниці продукції, грн.

Обсяг виробництва продукції, од.

Загальна сума витрат, грн.

Відхилення фактичних витрат від планових

План

Факт

План

Факт

План

Факт

грн.

%

64

72

300

360

19200

25920

6720

35,0

112

100

550

580

61600

58000

-3600

-5,8

97

90

400

390

38800

35100

-3700

-9,5

Х

Х

1250

1330

119600

119020

-580

-0,5

Згідно таблиці 3.1 фактична загальна сума витрат фабрики у звітному періоді по зрівнянню з плановою зменшилася на 580 грн. або на 0,5%

Основною причиною зростання фактичних витрат є зростання фактичної собівартості одиниці продукції №1 на 8 грн. при одночасному зростанню обсягу виробництва даної продукції на 60 од., що призвело до зростання цих витрат на 6720 грн. Не дивлячись на те, що фактичний обсяг виробництва продукції №2 по зрівнянню з плановим зріс на 30 од., завдяки зниженню фактичної собівартості цієї одиниці продукції на 12 грн. фабриці вдалося знизити фактичні загальні витрати на 3600 грн. або на 5,8%.

Найбільш суттєвий вплив на зниження фактичних витрат підприємства у звітному періоді оказало зниження фактичної собівартості одиниці продукції №3 на 3 грн. по зрівнянню з плановою та одночасне зниження фактичного обсягу виробництва цієї продукції на 10 од. Ці фактори призвели до зниження фактичних витрат підприємства у звітному періоді на 3700 грн. або на 9,5%

Підтвердимо розрахунки даної таблиці шляхом розрахунку впливу на формування загальної суми витрат фабрики усіх факторів (собівартості продукції, кількості виробленої продукції) способом абсолютних різниць.

Для цього використаємо двохфакторну мультиплікативну модель загальних витрат підприємства:

ЗВ = СОП  ОВП

де СОП – собівартість одиниці продукції, грн., ОВП – обсяг виробництва продукції, од.

Результати аналітичних розрахунків для продукції №1:

ЗВ1СОП = (СОП1Ф – СОП1П)  ОВП1П = (72 – 64)300 = +2400 грн.

ЗВ1ОВП = СОП1Ф  (ОВП1Ф - ОВП1П ) = 72(360-300) = +4320 грн.

Разом: ЗВ1 = 2400 + 4320 = +6720 грн.

Для продукції №2:

ЗВ2СОП = (СОП2Ф – СОП2П)  ОВП2П = (100 – 112)550 = -6600 грн.

ЗВ2ОВП = СОП2Ф  (ОВП2Ф – ОВП2П ) = 100(580-550) = +3000 грн.

Разом: ЗВ2 = -6600 + 3000 = -3600 грн.

Для продукції №3:

ЗВ3СОП = (СОП3Ф – СОП3П)  ОВП3П = (90 – 97)400 = -2800 грн.

ЗВ3ОВП = СОП3Ф  (ОВП3Ф – ОВП3П ) = 90(390-400) = -900 грн.

Разом: ЗВ3 = -2800 - 900 = -3700 грн.

Разом для всієї продукції фабрики:

ЗВсоп = ЗВ1СОП + ЗВ2СОП + ЗВ3СОП = +2400 - 6600 - 2800 = -7000 грн.

ЗВОПВ = ЗВ1ОВП + ЗВ2ОВП + ЗВ3ОВП = +4320 +3000 – 900 = +6420 грн.

Разом: ЗВ = -7000 + 6420 = -580 грн.

Таким чином, за даними розрахунками встановлено, що завдяки вартісному фактору (собівартості продукції) фактичні загальні витрати підприємства у звітному році було знижені на 7000 грн. (за рахунок зміни собівартості продукції №2 – на 6600 грн., зміни собівартості продукції №3 – на 2800 грн.). Основною причиною зменшення впливу цього фактору була зміна собівартості продукції №1 на +2400 грн.

Об'ємний фактор (обсяг виробленої продукції), навпаки, спричинив збільшення фактичних загальних витрат підприємства у звітному році на 6420 грн. (за рахунок зміни обсягу виробництва продукції №1 – на 4320 грн. та зміни обсягу виробництва продукції №2 – на 3000 грн.). Завдяки зміни обсягу виробництва продукції №3 на (-900 грн.) загальний вплив цього фактору зменшився до 6420 грн.

Таким чином, основними резервами зниження витрат фабрики є зменшення собівартості одиниці продукції №1. Навіть при зменшенні фактичної собівартості даної продукції до планової при збереженні фактичного обсягу виробництва цієї продукції витрати підприємства були б знижені на 2480 грн. (25520 – (360  64)).

Задача 4

За наведеними в таблиці даними розрахувати:

  1. Вартість вироблено продукції у минулому році і фактично.

  2. Вплив факторів на відхилення вартості фактичного випуску продукції від минулого року способом абсолютних і відносних різниць.

  3. Резерви збільшення випуску продукції.

  4. Зробити короткі висновки і сформулювати заходи щодо збільшення виробництва продукції.

Таблиця 4

Вихідні показники для аналізу вартості фактичного випуску продукції

Показник

Минулий рік

Фактично

Вироблено продукції, грн.

8316000

7349760

Кількість робітників, чол.

90

80

Відпрацьовано одним робітником, днів

70

88

Тривалість зміни, годин

8

6

Середньогодинний виробіток, грн.

165

174

Для розв’язання задачі побудуємо допоміжну розрахункову таблицю 4.1.

Таблиця 4.1

Розрахункова таблиця для аналізу обсягу продукції підприємства

Показник

Мин

рік

факт

Відхилення

+/-

%

Вироблено продукції, грн.

ОВП

8316000

7349760

-966240

-11,6

Кількість робітників, чол.

КР

90

80

-10

-11,1

Відпрацьовано одним робітником, днів

Д

70

88

18

25,7

Тривалість зміни, годин

Т

8

6

-2

-25,0

Середньогодинний виробіток, грн.

ГВ

165

174

9

5,5

Результативний показник – обсяг виробленої продукції (ОВП). Ставиться мета дослідити зміну цього показника під впливом відхилень від базового рівня (минулого року) ряду факторів: кількості робітників (КР), кількості відпрацьованих одним робітником днів (Д), тривалості зміни (Т) та середньогодинного виробітку (ГВ).

Вихідна чотирьохфакторна мультиплікативна модель має вигляд:

ОВП = КР  Д  Т  ГВ

Розрахуємо вплив факторів на відхилення вартості фактичного випуску продукції від минулого року способом абсолютних різниць.

Результати аналітичних розрахунків:

ОВПКР = (КРФ – КР0)  Д0  Т0  ГВ0 = (80 – 90)  70  8  165 = -924000 грн.

ОВПД = КРФ  (ДФ - Д0)  Т0  ГВ0 = 80  (88 – 70)  8  165 = +1900800 грн.

ОВПТ = КРФ  ДФ  (ТФ - Т0)  ГВ0 = 80  88  (6 – 8)  165 = -2323200 грн.

ОВПГВ = КРФ  ДФ  ТФ  (ГВФ - ГВ0) = 80  88  6  (174 –165) = +380160 грн.

Разом: -924000 +1900800 - 2323200 +380160 = -966240 грн.

Занесемо у таблицю 4.2 результати проведеного факторного аналізу.

Таблиця 4.2

Розрахунок впливу факторів на обсяг виробленої продукції

Фактори

Величина показників

Сума впливу факторів

КР

Д

Т

ГВ

КР

-10

70

8

165

-924000

Д

80

+18

8

165

+1900800

Продовження таблиці 4.2

Т

80

88

-2

165

-2323200

ГВ

80

88

6

+9

+380160

Розрахуємо вплив факторів на відхилення вартості фактичного випуску продукції від минулого року способом відносних різниць.

Разом: -924000 +1900800 - 2323200 +380160 = -966240 грн.

Таким чином, за рахунок зменшення фактичної кількості робітників по зрівнянню з минулим роком на 10 чол. або на 11,1% випуск продукції зменшився на 924000.

За рахунок збільшення відпрацьованих одним робітником днів по зрівнянню з минулим роком на 18 днів або на 25,7% випуск продукції збільшився на 1900800 грн.

За рахунок зменшення фактичної фактичної тривалості робочого дня по зрівнянню з минулим роком на 2 год. або на 25% випуск продукції зменшився на 2323200 грн..

За рахунок збільшення середньогодинного виробітку одного робітника по зрівнянню з минулим роком на 9 грн. або на 5,5% випуск продукції збільшився на 380160 грн.

За даними проведеного аналізу резервами даного підприємства є обґрунтована кількість робітників, збільшення тривалості робочого дня за рахунок зменшення внутрішньозмінних і цілоденних втрат робочого часу та збільшення середньогодинного виробітку одного робітника за рахунок механізації і автоматизації і зменшення питомої ваги ручної праці.

Задача 5

За наведеними в таблиці даними розрахувати:

  1. прибуток від реалізації товарної продукції;

  2. вплив факторів (кількості, ціни і собівартості) на зміну прибутку від реалізації за аналізований період методом ланцюгових підстановок;

  3. чи є резерви збільшення прибутку?

  4. Зробити короткі висновки і сформулювати заходи щодо збільшення прибутку.

Таблиця 5

Вихідні показники для аналізу прибутку від реалізації продукції

Показник

За планом

Звітний рік

Реалізовано продукції, т

2385

2119

Собівартість 1 т, грн.

259

276

Ціна 1 т, грн.

306

349

Прибуток від реалізації товарної продукції, грн.

112095

154687

Для розв’язання задачі побудуємо допоміжну розрахункову таблицю 5.1.

Таблиця 5.1

Розрахункова таблиця для аналізу прибутку від реалізації продукції

Показник

план

факт

Відхилення

+/-

%

Прибуток від реалізації товарної продукції, грн. (р.4 – р.6)

ПР

42592

38,0

Реалізовано продукції, т

РП

2385

2119

-266

-11,2

Ціна 1 т, грн.

Ц

306

349

43

14,1

Доход від реалізації продукції, грн. (р.2 х р.3)

ДР

729810

739531

9721

1,3

Собівартість 1 т, грн.

С

259

276

17

6,6

Собівартість реалізованої продукції, грн. (р.2 х р.5)

СРП

617715

584844

-32871

-5,3

Для визначення впливу факторів (кількості, ціни і собівартості) на зміну прибутку від реалізації за аналізований період методом ланцюгових підстановок нам потрібно дві двохфакторні мультиплікативні моделі.

Перша модель призначена для оцінки впливу кількості реалізованої продукції та ціни на доход від реалізації продукції: ДР = РП  Ц

Друга модель призначена для оцінки впливу кількості реалізованої продукції та собівартості одиниці продукції на собівартість реалізації: СРП = РП  С

У нашому випадку результативний показник – прибуток від реалізації товарної продукції або валовий прибуток (ПР). У нашому випадку:

ПР = ДР – РП = (РП  Ц ) – (РП  С) = РП(Ц-С)

Розрахунок умовних результативних показників для першої моделі:

ДР0 = РП0  Ц0 = 2385  306 = 729810 грн.

ДРУМ1 = РПФ  Ц0 = 2119  306 = 648414 грн.

ДРФ = РПФ  ЦФ = 2119  349 = 739531 грн.

ДРРП = ДРУМ1 - ДР0 = 648414 – 729810 = -81396 грн.

ДРЦ = ДРФ – ДРУМ1 = 739531 – 648414 = 91117 грн.

Баланс відхилень: ДРФ - ДР0 = ДРРП + ДРЦ = -81396 + 91117 = 9721 грн.

За рахунок зменшення фактичної реалізованої продукції на 266 т фактичний доход від реалізації зменшився на 81396 грн. За рахунок збільшення фактичної ціни реалізації одиниці продукції (1 т) на 43 грн. фактичний доход від реалізації збільшився на 91117 грн. В результаті впливу цих факторів він в сумі збільшився на 9721 грн.

Розрахунок умовних результативних показників для другої моделі:

СРП0 = РП0  С0 = 2385  259 = 617715 грн.

СРПУМ1 = РПФ  С0 = 2119  259 = 548821 грн.

СРПФ = РПФ  СФ = 2119  276 = 584844 грн.

СРПРП = СРПУМ1 - СРП0 = 548821 – 617715 = -68894 грн.

СРПС = СРПФ – СРПУМ1 = 584844 – 548821 = 36023 грн.

Баланс відхилень: СРПФ - СРП0 = СРПРП + СРПС = -68894 + 36023 = -32871 грн.

За рахунок зменшення фактичної реалізованої продукції на 266 т фактична собівартість реалізації зменшився на 68894 грн. За рахунок збільшення фактичної собівартості одиниці продукції (1 т) на 17 грн. фактична собівартість реалізації збільшився на 36023 грн. В результаті впливу цих факторів вона в сумі зменшилася на 32871 грн.

За результатами аналізу фактичний прибуток від реалізації товарної продукції зріс на 42592 грн. або на 38% за рахунок зменшення собівартості реалізації на 32871 грн. або 5,3% та збільшення доходу від реалізації на 9721 грн. або 1,3%

Основним резервом збільшення прибутку від реалізації товарної продукції є зниження собівартості реалізації за рахунок зниження собівартості одиниці продукції.

задача 1

Проаналізувати динаміку випуску товарної продукції за п’ять років. Визначити абсолютну і відносні прирости та темпи зростання (базисні та ланцюгові). Які були середні темпи зростання обсягу продукції на підприємстві, що аналізується? Наскільки вони відрізняються від темпів розвитку галузі?

На підставі розрахунків побудуйте власну таблицю даних і зробіть аналітичні висновки.

Таблиця 1.1

Динаміка випуску товарної продукції (тис. грн.)

Варіант

Рік

1-й

2-й

3-й

4-й

5-й

В галузі

40000

40000

44000

46000

50000

4

2000

2050

1960

2200

2180

Виробнича потужність підприємства

4000

Рішення:

Для аналізу динаміки випуску товарної продукції за п’ять років створимо аналітичну таблицю 1.2. Для розрахунку складових даної таблиці будемо використовувати наступні формули:

1.Абсолютний приріст:

ланцюговий: , де ТПt – обсяг товарної продукції у звітному році; ТПt-1 - обсяг товарної продукції у попередньому році

базисний: , де ТП0 - обсяг товарної продукції у базисному році ( у нашому випадку – 1-й рік).

2.Відносний приріст (відносна величина динаміки):

де ТПt – обсяг товарної продукції у звітному році; ТПt-1 - обсяг товарної продукції у попередньому році

3.Абсолютний темп зростання:

ланцюговий: , де ТПt – обсяг товарної продукції у звітному році; ТПt-1 - обсяг товарної продукції у попередньому році

базисний: , де ТП0 - обсяг товарної продукції у базисному році ( у нашому випадку – 1-й рік).

4.Середній темп зростання обсягу продукції:

Таблиця 1.2

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]