
- •1. Особливості та порядок виконання факторного аналізу методом відносних різниць
- •2. Сфера застосування, особливості та порядок виконання факторного аналізу методом абсолютних різниць
- •3. Порівняльна характеристика методів абсолютних різниць та ланцюгових пістановок
- •4. Особливості та порядок виконання факторного аналізу методом ланцюгових підстановок
- •5. Особливості та порядок виконання факторного аналізу методом абсолютних різниць для моделі, що складається з 2 факторів. Наведіть приклад
- •6. Особливості та порядок виконання факторного аналізу методом ланцюгових підстановок для різних моделей
- •7.Порядок аналізу забезпеченості під-ва тр
- •8. Порядок аналізу овф
- •9. Порядок аналізу витрат
- •10. Порядок аналізу ефективності використання тр
- •11. Порядок аналізу використання робочого часу на під-ва
- •12. Порядок аналізу фоп
- •13. Порядок аналізу результатів діяльності
- •14. Порядок аналізу ділової активності під-ва
- •15. Порядок аналізу прибутковості під-ва
- •16. Порядок аналізу рентабельності
- •1. Рентабельність капіталу
- •2. Коефіцієнти рентабельності продажу
- •17.Порядок аналізу оборотного капіталу
- •18. Порядок аналізу ліквідності та платоспроможност
- •19. Порядок аналізу звітності під-ва
- •20. Поняття резервів підвищення ефективності виробництва та їх класифікація
- •21. Основні етапи розвитку аналізу госп д-сті під-ва та їх характеристика
- •22. Принципи ек аналізу
- •23. Предмет суть і завдання ек аналізу
- •24. Місце аналізу господарської діяльності в системі наук
- •25. Порядок аналізу використання матеріальних ресурсів
- •Аналіз забезпеченості п-ства матеріальними ресурсами.
- •Аналіз використання матеріальних ресурсів
- •26. Порядок аналізу обсягів вир-ва та реалізації
- •27. Порядок аналізу фін стану під-ва
- •28. Порядок аналізу критичного обсягу виробництва та запасу фінансової міцності
- •29. Суть, мета і задачі оперативного аналізу
- •30.Суть перспективного аналізу і задачі, які вирішуються під час його проведення.
- •3.1. Теоретичні питання, що потребують розгорнутої відповіді.
- •Особливості та порядок виконання факторного аналізу методом відносних різниць.
- •Сфера застосування, особливості та порядок виконання факторного аналізу методом абсолютних різниць.
29. Суть, мета і задачі оперативного аналізу
Оперативний аналіз здійснюється в оперативній або короткостроковій системі управління (за декаду, тиждень, добу, зміну). Він спрямований на вивчення первинних короткострокових причинно-наслідкових зв’язків в об’єкті управління, результати яких відображаються в основному оперативним обліком. Цей вид аналізу покликаний давати об’єктивну оцінку господарським ситуаціям, що складаються, своєчасно виявляти та вимірювати вплив вирішальних чинників на відхилення від програми розвитку, викривати причини, що їх обумовлюють, та резерви з метою прийняття оптимальних оперативних управлінських рішень щодо виконання програми розвитку.
Оперативний аналіз базується на широкому використанні натуральних показників, які характеризують первинні чинники технічного характеру, що впливають на економічні показники.
При оперативному аналізі виявляються та вимірюються не всі, а лише вирішальні чинники формування показників. Це пов’язано з необхідністю своєчасності отримання аналітичної інформації, а також частково з неможливістю або недоцільністю дослідження окремих чинників у даній системі управління.
Своєчасність отримання результатів є характерною рисою оперативного аналізу. Під нею розуміють відрізок часу, протягом якого прийняте за результатами аналізу рішення може впливати на короткострокові причини, які викликають відхилення від заданої програми. Для оперативного аналізу також характерне широке використання меж допустимих відхилень щодо чинників, перевищення яких сигналізує про необхідність повного включення функції аналізу.
Необхідною умовою своєчасного й успішно-го аналізу є застосування швидкодіючої обчис-лювальної та організаційної техніки. Найбільш сприятливі умови реалізації особливостей аналізу створюються в автоматизованих системах управління.
30.Суть перспективного аналізу і задачі, які вирішуються під час його проведення.
Перспективний економічний аналіз (ПЕА) - вид аналізу господарської діяльності, що вивчає економічні явища і процеси з позицій майбутнього, тобто перспективи їх розвитку.
Основні цілі ПЕА - забезпечення органів управління підприємств та об'єднань інформацією про можливі способи досягнення певних результатів господарської діяльності в перспективі, визначення об'єктивних закономірностей розвитку господарських процесів, оцінка реалістичності тих чи інших планових рішень і їх відповідності внутрішній логіці розвитку економіки.
ПЕА - це, як правило, функція довгострокового управління. Окремі елементи ПЕА знаходять застосування в поточному і оперативному управлінні для підготовки упереджувальної інформації. ПЕА полягає в ретельному вивченні і аналізі інформації про сьогодення і минуле підприємства в передбаченні нових факторів і явищ господарської діяльності, аналітичної «розвідці» майбутнього. У цій частині ПЕА тісно змикається з економічним прогнозуванням, і такий аналіз називають прогнозним. ПЕА є попереднім економічним аналізом і по відношенню до результатів господарської діяльності, і по відношенню до господарських процесів, тобто аналіз ведеться до вдосконалення господарських процесів. Такий аналіз необхідний і для складання довгострокових перспективних планів діяльності, і для оцінки очікуваних результатів виконання намічених завдань. Грунтуючись на вивченні закономірностей розвитку економічних явищ і процесів, ПЕА виявляє найбільш ймовірні шляхи цього розвитку і дає базу для вибору і обгрунтування перспективних планових рішень. Наведемо співвідношення між перспективним і ретроспективним аналізом.
Завдання ПЕА визначаються його сутністю і місцем в плануванні і управлінні.
У якості найважливіших завдань ПЕА виділені:
1. Прогнозування господарської діяльності.
2. Наукове обгрунтування перспективних рішень.
3. Оцінка очікуваного виконання планів.
У практичних посібниках (методиках) завдання ПЕА можуть конкретизуватися по об'єктах аналізу, показниками господарської діяльності, обріям перспективи (поточної, короткострокової, середньострокової, довгострокової) та іншими ознаками.
Вирішення першого завдання пов'язане із загальною «розвідкою» майбутнього підприємства, вивченням основних тенденцій розвитку та обгрунтуванням стратегії технічного, організаційного, економічного і соціального розвитку.
Завдання ПЕА можуть вирішуватися і як ізольовані завдання цільового призначення, та комплексно, системно. В останньому випадку виникає необхідність створення певної методики ПЕА, що охоплює всі завдання і зв'язує їх в єдине ціле.
Необхідна умова для ПЕА - наявність інформації про динаміку показників за досить тривалий період. Ця інформація повинна бути зіставною, тобто кожен показник має бути розрахований на основі єдиної методології обліку і єдиної системи цін.