
- •1. Предмет та завдання курсу історія економіки та економічної думки.
- •2. Основні принципи та критерії "періодизації" економіки та економічної думки.
- •3. Особливості господарства первісної доби та його періодизація.
- •4.Особливості розвитку економіки рабовласницького суспільства та причини його занепаду та загибелі.
- •5. Господарство Стародавнього Сходу та пам'ятки економічної думки. (Єгипет, Месопотамія, Індія, Китай).
- •6. Особливості господарського розвитку античного світу. Древня Греція та Рим.
- •7. Економічні погляди Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- •8. Феодальна система господарства та її особливості.
- •9. Економічні погляди каноністів. Хома Аквінський.
- •10. Зародження феодального господарства в 14-15 ст. Становище провідних країн Європи.
- •11. Загальна характеристика меркантилізму.
- •12. Особливості економічного розвитку Франції в 17-18 ст.
- •13. Зародження класичної школи політекономії у Франції п. Буагільбер.
- •14. Фізіократи, суть їх поглядів. "Економічна таблиця ф.Кене". Радикальні реформи а. Тюрго.
- •15. Зародження основ класичної школи політекономії в Англії. У. Петті та його економічні погляди.
- •16. Форми феодального землеволодіння та основні категорії залежних селян в Київській Русі.
- •17. Розвиток сільського господарства, ремесла, торгівлі в Київській Русі.
- •18. Економічна думка України доби середньовіччя. "Руська правда", "Повість временних літ".
- •19. Економічні причини та наслідки великих географічних відкриттів.
- •20. Мануфактурне виробництво та його роль у розвитку ринкового господарства в країнах Європи.
- •21. Первісне нагромадження капіталу та його роль у становленні ринкової економіки.
- •22. Формування класичної економічної теорії а. Смітом.
- •23. Мануфактурний період у розвитку української економіки (16-18 ст.)
- •24. Ідеї меркантилізму в документах б. Хмельницького. Економічні погляди ф. Прокоповича.
- •25. Промислова революція як матеріальна основа формування господарства індустріального суспільства.
- •26. Особливості промислового перевороту в країнах Західної Європи та сша.
- •27. Економічне вчення д. Рікардо - економіста епохи промислового перевороту.
- •28. Англійська класична політична економія в працях т. Мальтуса.
- •29. Економічна теорія у Франції. Ж.Б. Сей.
- •30. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині. Економічні погляди ф. Лі ста.
- •31. Засновник ліберальної економічної теорії в сша. Г.Ч. Кері.
- •32. Історичні умови зародження і початок формування марксистської політекономії.
- •33. Структура і основні проблем «Капіталу».
- •34. Хід здійснення та економічні наслідки реформи 1861.
- •35. Суспільно-економічна думка в дореформений період. Критика кріпосницької системи у працях я. Козельського, в. Каразіна, д. Журавського.
- •36. Початок промислового перевороту в Україні: передумови, етапи здійснення і наслідки.
- •37. Монополістичні тенденції в економіці України на рубежі 19-20 ст.
- •38. Особливості економічної думки в України в др. Половині 19 ст. Економічні погляди м. Зібера. С. Подолинського, м. Бунге.
- •39. Столипінська аграрна реформа: передумови, засоби реалізації та наслідки.
- •40. Аграрні проблеми та ідеї кооперації в українській думці. М. Левицький.
- •41. Економічні погляди м. Туган-Барановського.
- •42. Теорія економічної кон'юнктури є. Слуцького.
- •43. Основні тенденції розвитку світової економіки в кінці 19 на початку 20 ст. Монополізація економіки та її форми
- •44. Маржиналістська революція та її сутність. Австрійська школа граничної корисності. (к. Менгер, є. Бьом-Баверк).
- •45. Промислове зростання у Німеччині на межі 19-20 ст.
- •47. Причини та фактори зростання американської економіки у др.. Половині 19 ст.
- •48. Американська школа маржиналізму Дж. К. Кларк.
- •49. Втрата Англією світової економічної першості на рубежі 19-20 ст.: причини і наслідки.
- •50. Формування неокласичної традиції в політичній економії. Кембрідзька школа. А. Маршалл.
- •51. Причини уповільнення темпів економічного зростання у Франції на межі 19-20 ст.
- •52. Економічні причини і наслідки першої світової війни. Версальська система. Суть і мета плану Дауеса.
- •53. Еволюція неокласичної теорії на початку 20 ст. Теорія монополії та конкуренції . Дж. Робінсон, е. Чемберлін, й. Шумпетер.
- •54. Зародження інституціональної теорії в сша. Т. Веблер, Дж. Коммонс, в. Мітчелл.
- •55. Політика "воєнного комунізму" та "нова економічна політика": особливості, наслідки та значення.
- •56. Індустріалізація в Україні за радянські часи: причини, хід реалізації , наслідки.
- •58. Теоретична система та економічна програма Дж. М. Кейнса.
- •59. Неокейнсіанських теорій зростання є. Домара і р. Харрода.
- •60. Економічні наслідки Другої світової війни. План Маршалла як програма ринкового відновлення економіки Європи.
- •61. Побудова соціально-ринкового господарства у фрн: причини і суть «економічного дива». Господарська політика л.Ерхарда.
- •62. Сутність теорії неолібералізму в. Ойкена, а. Мюллера-Армака, о. Рюстова.
- •63. Особливості фран. Школи неолібералізму. М. Алле, ж. Рюеф.
- •64. Провідні школи неолібералізму: «фрайбурзька», «чиказька» їх основні представники та проблематика досліджень.
- •65. Основні тенденції розвитку англ. Економіки після іі світової війни та екон. Погляди ф.Хайека.
- •66. Економіка сша після II Світової війни та теорія монетаризму. І. Фішер, м. Фрідмен.
- •67. Економічні реформи р. Рейгана і. М. Тетчер та їх теоретичне підгрунття (теорії пропозиції в рейганоміці та тетчеризмі).
- •68. Господарство України після II Світової війни: необхідність відновлення довоєнної структури народного господарства та джерела його відбудови.
- •69. Економічні перетворення в період "хрущовської відлиги". Соціально-економічна політика в 50-ті роки - першої половини 60-х років.
- •70. Спроби запровадження економічних важелів у радянську економічну систему. Господарська реформа 1965 р. (Косигінська) її причини та наслідки.
- •71. Застійні явища в економіці України 70-х - перша половина 80-х рр. Спроба реформуваняя радян. Сис-ми у др. Полов. 80-х рр. Перебудова.
- •72. Економічна думка тоталітарного періоду.
- •75. Розвиток інституціональної теорії Дж.Гелбрейт, д.Белл.
- •76. Теорії сусп-ва «третої хвилі», інноваційної політики, інформ.Сусп-ва та встановлення нової інновац.-інформ. Моделі сусп-ва а.Тоффлер, п.Дракер.
- •77. Економ.Теорія прав власності та трансзакційних витрат. Р.Коуза.
- •78. Економіка незалежної України.
- •79. Розбудова інноваційної моделі економ. Розвитку в Україні як запорука стабільності і процвітання.
- •80. Монетарні, інституціональні та ін. Концепції: обгрунтування та їх застосування укр.Економістами.
- •Перелік питань
- •Предмет та завдання курсу історія економіки та економічної думки.
- •Основні принципи та критерії "періодизації" економіки та економічної думки.
6. Особливості господарського розвитку античного світу. Древня Греція та Рим.
Економічна думка античного світу розвивалась насамперед в Греції, а також в Римі, де вона набула певних особливостей.
Економічною основою античного способу виробництва, який існував у формі полісного господарства була общинна. а потім і приватна власність на землю, праця вільних селян і ремісників із використанням праці рабів, які знаходились в приватній власності. Земля стала об’єктом купівлі-продажу, товарно-грошові відносини підривали натуральне полісне господарство.
Основою добробуту полісу поступово ставала рабська праця.
Розвиток товарно-грошових і кредитних відносин сприяв виділенню прошарку багатих ділків. Розквіт економічного життя Греції супроводжувався загостренням соціальних контрастів і внутрішніх суперечностей у полісі.
Багата рабовласницька верхівка побоювалась полісної бідноти, яка посягала на її майно і привілейоване становище. Якщо в Афінах ці суперечності зводились переважно до дебатів у народних зборах, судових процесів і літературної полеміки, то в інших давньогрецьких полісах боротьба між багатими і бідними громадянами часто призводила до кривавих сутичок. Оскільки бідняки були повноправними громадянами полісу, вони вимагали матеріальної допомоги від держави, однак використовували її не на виробничу діяльність, а на свої споживчі потреби, тому кількість “неімущих” не зменшувалась, а зростала.
Саме в період кризи полісного господарства старогрецька економічна думка досягла найвищого злету. В цьому плані найбільше значення мають наукові розвідки Ксенофонта, Платона, Арістотеля. Ідеї цих видатних мислителів виявили великий вплив на наступний розвиток світової економічної думки.
7. Економічні погляди Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
Ці мислителі орієнтувалися у своїх поглядах на "переваги" натурального господарства і "природний" характер рабовласницького улаштування держави.
Ксенофонт - автор трактату "Домострой" - один із перших в історії економічної думки звернувся до всебічного вивчення проблем поділу праці в суспільстві. Разом із старими поглядами, він глибоко аргументував досить нову для того часу тезу про те, що "найбільш проста робота" може виконуватися більш продуктивно, що ступінь поділу праці зумовлений, як правило, розмірами ринками. Тобто Ксенофонт першим указав на взаємозв'язок між поділом праці і ринком. одним і перших був Ксенофонт і в осмисленні 2 сторін будь-якого товару, виражених в його корисних якостях (споживна вартість) і здатності до обміну (мінова вартість). Пропонував нагромаджувати гроші як скарб, страховий фонд на випадок війни, для розширення натур. господарства, вказуючи на функції обігу і засобу нагромадження.
Платон - висловлював думки щодо ек. розвитку суспільства, які втілилися у 2 його проектах державної будови ідеального типу. Вони були спрямовані на зміцнення основ натурально-господарської політики. Зміст одного з таких проектів виклав у праці "Держава". В ній високо оцінена роль аристократії у забезпеченні сусп.інтересів, оскільки саме цей стан включає в себе філософів і разом з армією становить апарат управління державою. Ці класи становили верхівку сусп-ва і навіть думати не могли про фізичну працю. Всі госп. турботи, у тому числі й ті, що пов'язані з володінням і розпорядженням особистою власністю, за умовами проекту, мали покладатися на третій стан сусп-ва (ремісники, землероби, вільні). Раби - власність вільних громадян або живе знаряддя праці, а тому не віднесені до жодного стану сусп-ва. Другий значний проект Платона - "Закони", написаний ним у глибокій старості. Автор протиставляє ідеальному типу держави "негативний" тип суспільного устрою. Головний двигун поведінки людей тут - матеріальні турботи і стимули. Фактично характерізуються окремі елементи соціально-ек. устрою сусп-ва на комуністичних засадах. Обидва проекти збігаються в тому, що апарат управління державою і громадяни не повинні мати золота і срібла, а також займатись лихварством.
Аристотель - найбільш велична фігура серед представників ек.думки античного світу. Вважаючи рабство природним явищем, яке має становити основу виробництва, Аристотель зміг глибше сучасників проникнути в конкретні ек.проблеми. Ним вперше піддано аналізу основні ек.явища і закономірності тодішнього сусп-ва. У творах "Нікомахова етика", "Політика" та інших йому вдалося розробити найорігінальніший на той час проект ідеальної держави, що мав багато схожого із Платоно та Ксенофонтом. Аристотель підтримує ідею поділу суспільства (вільні-раби) і праці (розумова-фізична) і поділяє погляди щодо малої значущості ремесла для сусп-ва (виділяючи, як і Платон, землеробство). Оригінальність в тому, що абсолютно кожен член суспільства належить або до природної сфери - економіки, або до неприродної - хрематистики. Це було однією з преших спроб аналізу капіталу. Економіка - природна госп.діяльність землеробів, ремісників, пов"язана з вир-вом необхідних продуктів, що мають споживну вартість. Економіка включається в обмін лише в межах задоволення власних потреб. Хрематистика - мистецтво наживати багатство за допомогою великих торгівельних угод для перепродажу і лихварських угод. Її мета безмежна, бо головне в цій сфері - володіння грішми. Тобто хр-ка - це мистецтво вкладання і нагромадження капіталу. Проблема справедливого обміну: потрібно, щоб все вимірювалось чимось одним, цим одним і є потреба, яка є зв'язуючою ланкою для всього, а як заміна потреби згодою людей виникла монета. Отже розрахунок матиме місце тоді, коли буде знайдено порівняння: яким чином продукція, вироблена ремісником, належить до продукції, виробленої землеробом.