28. Англійська класична політична економія в працях т. Мальтуса.

Томас Роберт Мальтус (1766-1834) Поділяв погляди Рікардо і Сміта і разом з тим критично їх переосмислював. В 1798 анонімно видав памфлет «Нарис про зростання народонаселення у зв’язку з майб. удосконаленням сус-ва», де викладає свої погляди на закономірності і взаємозалежності ек. і демограф. процесів. Причина, що перешкод-джає нормальному відтворенню нас., вбачає у природному з-ні народонас. Тобто доводить, що приріст нас. саморегул. перш за все обмеженістю засобів існування. Як тільки к-ть цих засобів зростає - збільш і нас., якщо цьому не перешкоджають надзвичайні обставини (моральні перепони, пороки та нещастя, які не мають об’єк-тивно-ек-ної природи, але можуть бути наслідком надмірного зростання нас.). Вважає, що сус-во повинно втручатися і регул. процес зростання нас., знаючи , що воно не здатне забезп. Вказує на необхідність якісного відтворення і тому різко проти будь-якої дер-жавної чи приватної благодійності, вважає, що злидні породжують лише злидні. В це-нтрі теорії народонаселення була проблема об-межених ресурсів землі. Різниця в прибутках, коли при неоднаковій родючості земель вкладені однакові капітали і відповідно отримано неодна-кову к-ть продукту, і є основою ренти на користь власника більш родючої землі. Отже, теорія диференційної ренти формулювалась на основі тверджень, що рента виникає тільки в зв’язку з переходом до обробітку гірших земель, який є наслідком зростання народонас.

У своїй теорії народонаселення. стверджує, що зростання нас. викликає проблеми з за безпе-ченням необхідними засобами існування і вва-жає, що криза над можлива, її причина пов’яза-на з реалізацією виготовленого продукту. Робіт-ники можуть придбати лише частину вироблено-го продукту, яка визначена розміром зар-пл, отже реалізація решти пов’язана з використанням до-ходів капіталістів та землевласників. Доход капі-таліста виступає у формі прибутку, який Мальту визначає як надлишок праці, витраченої на В то-вару, як породження витрат В, рез-т прод-ної зді-бності авансованого капіталу. Прибуток присво-юється капіталістом як плата за його вклад у В. Мальтус прийшов до висновку, що класична ПЕ залишає поза увагою механізм розподілу чистого доходу капіталіста на спож-ня та нагромадження. Отриманий прибуток капіталіст розподіляє на 2 частини - ту, що є основою подальшого розши-рення В, і ту, що йде для особистого спож-ня. Ос-новним стимулом до нагромадження (інвестуван-ня) називав природний потяг капіталіста до збіль-шення прибутку. Позитивним наслід-ком нагромадження вважає зростання сус-ого продукту, обсягів пропозиції товарів, попиту на робочу силу, рівня спож-ня, але потім відбуває-ться “перенагромадження” ринка товарами, спа-дає попит на них, ціни знижуються, В призупиня-ється, падає зайнятість і зар-пл.

Основний висновок: для за-безпечення рівномірного розв-ку В необхідна ста-білізація попиту, який забезпечується за рахунок зар-пл, ренти, частини прибутку, що йде на задо-волення потреб капіталіста, а також частини зао-щаджень, котрі не знайшли об’єкта застосування. Під час аналізу попиту в центр уваги потрапляє зар-пл, як 1-а із складових попиту. Всі інші види доходів впливають лише на еластичність попиту, то Мальтус вказує на тісний зворотній зв’язок зар-пл з розмірами прибутку, отже, з інвестиція-ми. Розрізняє номінальну (грошову) та реальну зар-пл, вважаючи, що сукупність необхідних за-собів існування, які робітник може придбати на свою зар-пл, визначає її реальну величину, а но-мінальна зар-пл - це сума отриманих робітником грошей, яка менше пов’язана з обсягом життєвих засобів, відносно самостійна і змінюється під впливом ряду чинників. Підвищення ставки реал. зар-пл передбачає падіння норми прибутку, капі-таліст втрачає стимул до нагромадження, звужу-ється В, зменшується зайнятість і попит. За Ма-льтусом зар-пл повинна максимально відповіда-ти кільком вимогам: не ставати на перешкоді наг-ромадженню, сприяти реалізації тієї частини сус-ого продукту, яка необхідна. для відтворення пе-вної, визначеної обсягами В, к-ті роб. сили, спри-яти стабілізації відтворювального процесу.

Мальтус приділяв увагу проблемі впливу міжнародної торгівлі на внутрішній ек-ний розв-к. Відстоюючи право на вільне під-цтво як основну умову саморегулювання ек-ки, одночасно був прихильником втручання держави в сферу між-народної торгівлю (обмежувальні з-ни на ввіз продуктів харчування), пояснюючи це негатив-ним впливом на ціни та зар-пл конкуренції інозе-мних виробників в разі менших витрат В чи кра-щої родючості земель за кордоном.