1.2 Природні умови району

Передкарпатська рівнина на Болехівщині має горбистий характер на фоні загального пологого нахилу поверхні на північ. Головний вододільний простір Стрий-Свічівський порівняно вузький та витягується в субмеридіальному напрямку.

Цей же Стрий-Свічівський вододіл, від Болехова на півдні до села Міжріччя на півночі. Його максимально припідняті ділянки досягають 431,2 м (гора Болехівська), 371,5 м (гора Ведерниця), 352,4 м (урочище Олексичі). Понижені ділянки цього вододілу пов‘язані з долиною річки Свіча та її приток Сукіль та Вільшанка. Вони визначаються абсолютними відмітками в 330 м на півдні та 295 м – на півночі.

 Зовнішні Карпати (в межах Болехівщини) являють собою гірську область, і саме її передня частина – низькогірна та відносно спокійна. Довкола відсутні різко виражені хребти, гірські вершини і глибоковрізані вузькі річкові долини - всі ці елементи рельєфу тут злагожені. Максимальні висотні відмітки окремих гірських вершин не перевищують 800 м. Так, гора Попівце – 744 м, гора Камяний Копець – 534,6 м.

Більш південна частина Зовнішніх Карпат – Бескиди і відноситься до середньогірського району. В орографічному відношенні характеризується чітко вираженими моноклінальними хребтами (Бескидами) або окремими різко відокремленими висотами (Горганами). Рельєф цієї частини Зовнішніх Карпат перевищує 1000 метрів над рівнем моря (гора Яворина – 1131,5 м, гора Буковець – 1258,1 м ; гора Магура – 1362 метра).

Долина ріки Сукіль і її приток в межах Зовнішніх Карпат досить вузькі та глибокі, а самі річки швидкоплинні й в період паводків повноводні й приносять значну шкоду (підмиваючи берега та затоплюючи селянські угіддя).

Вся територія Болехівщини являється складовою Карпатського гірсько-складчастого регіону та Передкарпаття, характеризується складною будовою, складом та властивостями гірських порід. Її гірські породи, перш за все, визначаються умовами утворення основних стратиграфолітологічних формацій від крейдового до сучасного періоду, а їх літифікація, неоднаковою тектонічною та палеогеографічною обстановкою. В результаті тих особливостей сформувались неоднорідні по розчинності та денудаційно-ерозійній стійкості карсто-, зсуво- та селеформуючі породи – від високостійких до особливо слабких. Таким чином, літологічні формації гірських порід, які відрізняються одні від інших складом, станом та основними фізико-механічними властивостями, обумовлюють формування в своїх межах, близьких по генетичних ознаках, шкідливих сучасних екхогенних геологічних процесів, таких, як зсуви, насипи, ерозія, селеві явища, карст тощо.

В межах Болехівщини виділяють два геологічні регіони: 1 - Гірсько-складчасті Карпати. 2 - Передкарпатський прогин.

Які в свою чергу поділяються на геологічні області: 1 - Зовнішні Карпати. 2 - Передкарпатської рівнини.

В межах області Зовнішніх Карпат виділено дві підобласті: 1 - низькогірного рельєфу; 2 - середньовисоких моноклінальних хребтів Сколівських Бескид.

В складі ж Передкарпатської рівнини виділено підобласть Стрий-Свічівського міжріччя. Вона являє собою вузьку вододільну височину з крутими схилами, складені відкладами нижнього неогену Підобласть низькогірного рельєфу включає в себе полосу шириною до 15 кілометрів, яка простягається по північній частині Карпатського масиву. Північна межа підобласті співпадає з Карпатським уступом, а південна проходить по лінії сіл Поляниця, Кальна, Витвиця. В геологічній будові підобласті беруть участь верхневопалеогенові переважно глинисті утворення. На пологих схилах гір широко розвинута яружна ерозія, на місцях відслоєнь спостерігається інтенсивний площинний змив.

Підобласть середньвисоких моноклінальних хребтів Сколівських Бескид лежить на півдні Болехівщині й займає центральну, найбільшвисокогірську частину Скибових Карпат. Абсолютні висоти становлять 1100-1350 м. В геологічному відношенні присутній весь комплекс крейдово-палеогенового плішу.

 Гідрографію Болехівщини утворює група річок, які своїми розгалуженими верхів’ями починаються на північних схилах Карпaтських гір, на висоті понад 1000 метрів над рівнем моря, де річна сума атмосферних опадів становить 900 – 1500 мм.

Найбільш розвинена сітка правих притоків ріки Дністер: ріки Свіча, Сукіль та Лужанка.

Густота річкової сітки коливається від 0.4 - 0.8 км. кв. у відношенні до кілометра квадратного у передгірській зоні, та 1,1 – 1,3 км. кв. у відношенні до км. кв. у гірській частині. Річний хід рівня рік характеризується порівняно невисоким весняним паводком, нестійкою літньо–осінньою меженню та високими дощовими паводками.

Середній схил рік в передгірській частині 9,5 м/км, а в гірській – 65 м/км. Швидкість течії в верхів’ях досягає 1 – 2 м/сек. і більше. Води річок прісні, слабо мінералізовані, в основному корбонатно-кальцієві та використовуються для господарського водоспоживання, риборозведення та інших потреб.

Ріка Свіча являється складовою частиною басейна ріки Дністер; вона бере свій початок з північних схилів центрального вододілу Східних Карпат і тягнеться через Центральну і Зовнішню зони Східних Карпат та Внутрішню і зовнішню зони Передкарпатського прогину. Загальна довжина ріки Свіча – 107 км.

За режимом течії, формі та речовому складу алювію, ріка Свіча ділиться на дві частини – гірську та рівнинну. Гірська Свіча (що тече не в межах Болехівщини) - має вузьке русло (5-1- м), швидку течію, порожисті уступи та кам’янисті перекати. Глибина русла непостійна – від 0,5 до 2 метрів.

Рівнинна Свіча починається на північ від сіл Княжолука та Вигодівка, має помірну течію, швидкість якої не більше 30-50 м/хв, з незначними перекатами на окремих ділянках. Ширина ріки 10-30 метрів; глибина – 0,5 – 2,5 м., правий берег ріки Свіча крутий, обривистий; лівий - пологий, низький. Ріка стає повноводною у весняний і літній періоди.

Найбільшими притоками ріки є ріки Мізунька, Лужанка, Сукіль. Всі вони своїми витоками виходять з північних схилів Східних Карпат в межах Болехівщини течуть Лужанка, Сукіль.

Ріка Лужанка по напрямку, по режиму течії – це гірська річка з швидкою течією іноді ускладнена уступами та перекатами, тече з заходу на схід і тільки в районі Витвиця – Княжолука майже під прямим кутом повертає на північ до впадання її в ріку Свіча в районі сіл Гошів та Підбереж. Довжина ріки 29 км, ширина не перевищує 10-15 м, глибина не більше 1 – 1,5 метри, швидкість течії змінюється від 75 – 80 м/хв в гірській частині, до 30-50 метра в рівнинній частині.

Ріка Сукіль бере свій початок в Карпатах. Відповідно рельєфу швидкість течії змінюється від 50-60 м/хв до 30-50 м/хв. Береги невисокі та обривисті, ширина змінюється від 5 метрів до 12, глибина 0,5 – 1,5 метра.

Великих природних озер в районі немає. Великих природних озер в районі немає, за виключенням рукотворних водойм: великих площ водного плеса озер рибного господарства в селі Міжріччя, та затоплених колишніх кар`єрів цегельного заводу.

У басейнах рік Свічі та Сукеля декілька акумулятивних терас є носіями прісних вод, але водозбагачення цього горизонту нерівномірне.

Мінералізація вод у басейні ріки Свіча коливається у межах 0,1 – 0,7 г/л. Води м‘які, з добрими смаковими якостями. Температура вод цього горизонту в літній період коливається від 9 градусів за Цельсієм до 12. У басейнах рік Свіча та Сукіль декілька акумулятивних терас є носіями прісних вод, але водозабезпечення цього горизонту нерівномірне. Як показали короткочасні відкачки, дебіт криниць у районі Тяпче-Гошів доходить до 6 м. куб. за годину. Тоді як, у межах Болехова водозбагачення алювіального горизонту зменшується, дебіт криниць в середньому коливається у межах 1,2 – 2 м. куб. за годину. 

Ще 3-4 століття тому пануючим типом рослинності на території Болехівщини були ліси. І навіть на рівнині, і в передгірних районах ліси займаюли понад 60 % території, а на схилах Карпат – всі 90 %.

А чим більше місцеве населення експлуатувало земльні ресурси - все менше їх залишалося в непорушному стані. Природна трав‘яна рослинність майже втрачена, оскільки більша частина безлісих територій розорана під сільськогосподарські угіддя. Болота і на рівнині, і у високогір'ї дуже нечисленні та й ті виникли внаслідок діяльності людини.

Наразі, у лісах ростуть бук, дуб, граб, липа, береза, ясен, явір, клен, смерека, ялина, сосна.

З кущів можна зустріти брусницю, ліщину, калину, глід, терен, шипшину. Серед трав поширені тонконіг, осока, фіалка лісова, анемона дібровна та ін.

На освоєних землях рівнинної частини області ростуть яблуні, груші, смородина, агрус, пшениця, жито, кукурудза, картопля, помідори, огірки.

Різнотрав'я полонин: осот, тонконіг, полин, чебрець, примула.

Фауна: як і з рослинним середовищем, так і з тваринним світом - за 3-4 століття відбулися значні зміни - він суттєво оскуднів, зменшився. Загалом. різноманітність тваринного світу Болехівщини зумовлена характером рослинності. У широколистяних лісах, на рівнинах району можна зустріти таких тварин, як заєць-русак, кріт, лисиця, дикий кабан, козуля; плазунів – ящірка, вуж; птахів – шпак, горобець, синиця, галка, сойка. У річках водяться щуки, коропи, в'юни, окуні.

Про деяких тварин, таких, як тур, зубр, бобер, було відомо вже в стародавні часи. Зараз у горах можна побачити бурого ведмедя, оленя карпатського, козулю, рись, дикого кабана, вовка, вивірку, куницю, а з птахів – глухаря карпатського, шишкаря ялинкового, лелеку гірського. Є також у Карпатах тритон, саламандра, форель струмкова.

Серед свійських тварин нашій місцевості розводять в основному: коней, корів, свиней, овець, кролів, гусей, качок, та курей, а також собак та котів.

Слід констатувати, що оглянувшись в історичній ретроспективі - можна переконатися, в яких маштабах завдано шкоди рослинному і тваринному світу. Вирубані значні площі лісів рівнинної і гірської частини краю, розорані ділянки з дикорослою трав'янистою рослинністю. До того ж їх зменшення відбувається ще й через забруднення навколишнього середовища отруйними промисловими викидами, експлуатації родовищ...

Зараз під загрозою зникнення багато рослин: тис ягідний, шафран, рододендрон, едельвейс (шовкова косиця), сон білий, первоцвіт полонинський. Всі вони занесені до Червоної книги.За останні роки тут лише гряди-годи можна побачити: лебедів, сірих журавлів, чорних лелек, білоголового і чорного грифів. На грані зникнення кіт лісовий, куниця, білоспинний дятел, карпатська вивірка. Щоб зберегти і примножити рослинні і тваринні багатства Болехівщини, під охорону держави взято значні території.