3.4 Вихідні атенюатори

Одна з принципових відмінностей між дорогими і недорогими генераторами полягає в можливості надійного контролю рівня вихідного сигналу. В дешевих приладах надійний контроль неможливий через недостатнє екранування. Тому при використовуванні таких генераторів для наладки прецизійних схем виникає проблема обліку

РЧ-потужності, оминаючої екранування і проходячої через аттенюатор. В цьому розділі ми розглянемо деякі поширені схеми аттенюаторів(мал. 4.5).

Мал. 4.5. Різні схеми аттенюаторов.

Найпростішою і якнайменше ефективною схемою вихідного аттенюатора є проста система потенціометра, показана на мал. 4.5,а. В цьому випадку потенціометр на 50 або 100 Ом використовується як регулятор гучності вихідного рівня. Істотною проблемою тут є зміна вихідного імпедансу, супроводжуюча зміну вихідного сигналу. Крім того, в більшості таких конструкцій відбувається значний витік потужності через потенціометр.

Атенюатор з диференціальним змінним конденсатором показаний на мал. 4.5,в. Ця схема є базовою для регульованих вихідних атенюаторів в РЧ-генераторах (хоча конструкція більшості з них трохи складніше). Рівень вихідного сигналу визначається відношенням реактивних опорів конденсаторів С1 і С2, що формують дільника змінної радіочастотної напруги.

Атенюатор, представлений на мал. 4.5,г, звичайно застосовується в звукових генераторах і генераторах функцій. Плавна настройка забезпечується атенюатором з Г-образною схемою. Східчасті аттенюатори, наступні за аттенюатором з Г-образною схемою, формують діапазони рівнів сигналу, контрольовані перемикачем S1.

Електронний атенюатор показаний на мал. 3.5,д. Ця схема

застосовується в багатьох високоякісних приладах. Існує два основні типи електронних аттенюаторів. В схемі на мал. 3.5,д використовується широкосмуговий підсилювач з регулюванням підсилення. В деяких випадках для стабілізації вихідного імпедансу на рівні 50 Ом використовується фіксований аттенюатор, що погоджує, з ослабленням від 1 до 3 дБ. Рівень вихідного сигналу визначається постійним опорним потенціалом, який регулюється потенціометром.

Інша конструкція РЧ-аттенюатора, регульованого постійним струмом, на основі схеми подвійної баллансної модуляції має інші вживання. В таких аттенюаторах через діоди пропускається постійний струм і управляючий постійний потенціал грає роль модулюючого сигналу.

3.5 Індикатори рівня вихідного сигналу

Існує два методи калібрування рівня сигналу на виході генератора. Перший полягає у вимірюванні рівня сигналу на вході аттенюатора і подальшому калібруванні лімба щодо цього рівня (мал. 3.6а). В таких приладах вихідний індикатор забезпечений калібрувальною міткою. Рівень сигналу підстроюється до цієї мітки регулятором і потім справжный рівень вихідного сигналу прочитується з атенюатора, що калібрується. Інший (менш популярний) метод полягає у вимірюванні вихідного сигналу за допомогою вольтметра змінної напруги звукової або радіочастоти (останні поки мало поширені).

Вихідний атенюатор може бути відкалібрований в одиницях напруги або потужності. В звукових генераторах рівні напруги вимірюються в мілівольтах, тоді як рівні потужності вимірюються в одиницях гучності - децибелах . В РЧ-генераторах вихідні рівні вимірюються в мікровольтах або одиницях "дБ" (децибел щодо рівня 1 мВт). Як у разі звукового, так і РЧ-сигналу точність калібрування аттенюатора залежить від стабільності вихідного опору, який звичайно складає 50 Ом для РЧ-генераторів і 600 Ом для звукових.