8. Тригонометричне нівелювання

Для визначення висот точок геодезичної знімальної основи при топографічному зніманні з перерізом рельєфу через 2 та 5 м, а також при топографічному зніманні місцевості, що вкрита горбами, з перерізом рельєфу через 1 м геометричне нівелювання може бути замінене тригонометричним.

Вихідними знаками для тригонометричного нівелювання є пункти тріангуляції, трилатерації і полігонометрії всіх класів і розрядів, висоти яких визначені геометричним нівелюванням. Вихідні пункти слід розташовувати не рідше ніж через п'ять сторін.

Уразі доброї видимості і використання приладів точністю 1" і 2" кількість сторін між вихідними пунктами в гірських районах може бути збільшена в 1,5 раза.

У гірських районах вихідними можуть бути пункти тріангуляції, трилатерації і полігонометрії, висоти яких визначені тригонометричним нівелюванням.

Вертикальні кути при тригонометричному нівелюванні вимірюють на всі пункти, висоти яких не визначені з геометричного нівелювання. Вертикальні кути вимірюють одночасно з горизон­тальними тими самими приладами в прямому та зворотному напрямках.

Вимірювання проводять трьома прийомами при двох поло­женнях вертикального круга.

Для вимірювань використовують періоди достатньо чітких та спокійних зображень візирних цілей, за винятком часу, близького до сходу а заходу сонця (у межах двох годин).

Коливання значень вертикальних кутів та місця нуля, що обчислені з окремих прийомів, не повинно перевищувати 15".

Розходження між прямим і зворотним перевищенням для однієї і тієї самої сторони не повинно бути більшим від 4 см на кожні 100 м відстані.

Нев'язки по висоті в ходах і замкнутих полігонах не повинні перевищувати величин, обчислених за формулою 0,04S_{сер √}n (см), де S_сер =[S]/n, п - кількість ліній у ході (полігоні); S – довжина лінії в метрах.

В окремих випадках можуть встановлюватися вищі вимоги до точності тригонометричного нівелювання; при цьому методику роботи визначають на основі спеціальних розрахунків.

Висоти верху візирної цілі і горизонтальної осі приладу над маркою центра знака вимірюють з точністю 1" см.

Після закінчення тригонометричного нівелювання здають такі матеріали:

• журнали вимірювання довжин ліній та вертикальних кутів або їх результати в реєстраторах чи накопичувачах інформації;

• матеріали дослідження приладів;

• матеріали обчислення перевищень та оцінки точності;

• каталог висот;

• пояснювальну записку.

Розділ іv

4.1. Вимоги інструкції до виконання тахеометричної зйомки.

Тахеометричне знімання ( з грецької - швидке вимірювання) використовується для складання вузьких смуг значної довжини, а також площадних масивів. Під час тахеометричного знімання контури та рельєф одержують полярним способом, вимірюючи горизонтальні кути, відстані та перевищення. Вимірювання виконують теодолітами 2Т30, Т5, Т15 або електронними тахіометрами. Відстані визначають за допомогою оптичного вітдалеміра. Перевищення між станцією та пікетом визначають методом тригонометричного нівелювання. Відстані між точками не повинні бути великими, щоб не утворювались мертві зони.

Обов′язково виконується перевірка орієнтування лімба. Допускається півтори мінути. Якшо кількість пікетів на станції значна, контроль орієнтування лімба здійснюється через кожні 25-30 пікетів. Якщо пікет знімається лише для визначення положення контура, перевищення не визначається. Обов′язково під час зйомки ведеться абрис або в журналі, або на окремому аркуші паперу. Абрис в жодному разі не перемальовується.

Максимальний відлік між пікетами

Масштаб	Висоти перерізів рельєфа, М	Максимальна відстань між пікетами, м
1:500	0,5	15
	1	15
1:1000	0,5	20
	1	30
1:2000	0,5	40
	1	40
	2	50
1:5000	0,5	60
	1	80
	2	100
	5	120

Для забезпечення необхідної точності знімання щільність пунктів знімальної основи повинна забезпечувати вимоги вказані в таблиці:

Масштаб	Кількість знімальних точок
	При чітких контурах	При нечітких контурах
1:5000	22	10
1:2000	50	22
1:1000	80	36
1:500	142	64