1.2. Вимоги Інструкції до створення планової геодезичної мережі. Планова мережа

Знімальну геодезичну мережу створюють з метою згущення геодезичної,планової та висотної основи до щільності, що забезпечує виконання топографічного знімання.

Щільність та розміщення пунктів знімальної основи встановлюють рекогносцируванням в залежності від технології робіт,що визначена з дотриманням даної Інструкції.

Знімальну мережу розвивають від пунктів державних геодезичних мереж, розрядних мереж згущення і технічного нівелювання.

Пункти знімальної мережі визначають побудовою знімальних тріангуляційних мереж, прокладанням теодолітних та мензульних ходів, прямими, оберненими та комбінованими засічками .

Граничні похибки положення пунктів планової знімальної мережі відносно пунктів державної геодезичної мережі та геодезичних мереж згущення не повинні перевищувати:

- на відкритій місцевості та на забудованій території 0,2 мм у масштабі плану і 0,3 мм;

- на місцевості, що закрита деревами та чагарниками;

За стереотопографічного методу знімання розміщення точок геодезичної основи визначається технологією знімання, висотою і масштабом фотографування.

Пункти знімальної основи закріплюють на місцевості центрами тривалого збереження з таким розрахунком, щоб на кожному планшеті було закріплено не менше трьох точок при зніманні в масштабі 1:5000 і двох точок при зніманні в масштабі 1:2000, включаючи пункти державної геодезичної мережі та мережі згущення.

На території населених пунктівта промислових майданчиків всі точки знімальних мереж і планово-висотні розпізнавальні знаки закріплюють центрами тривалого збереження.

Якщо знімальні мережі є самостійною геодезичною основою , їх закріплюють постійними центрами типу У15 У15Н у тому самому обсязі, що і мережі згущення, але не менше 20 % точок знімальної мережі.

Зрівнювання знімальної основи виконують спрощеними способами.

3. Розвиток знімальних мереж теодолітними ходами.

Розвиток знімальних мереж теодолітними ходами для створення топографічних планів у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 може виконуватись :

- прокладанням теодолітних ходів з використанням теодолітів, мірних стрічок та рулеток;

- прокладанням теодолітних ходів з використанням оптичних теодолітів, світловіддалемірів та електронних тахеометрів.

Теодолітні ходи прокладають по місцевості, зручній для лінійних вимірювань. Поворотні точки вибирають так, щоб забезпечити зручність установки приладу та добрий огляд для виконання знімання. Теодолітні ходи не повинні перетинати лінії полігонометрії.

Для визначення поправки за приведення довжин ліній до горизонту при кутах нахилу 1,5 і більше одночасно із вимірюванням горизонтальних кутів одним прийомом вимірюють вертикальні кути. Якщо на лінії, що вимірюється, декілька точок перегину, то при вимірюванні її рулеткою по частинах вертикальні кути вимірюють на кожному відрізку, що обмежений точками перегину.

Теодолітні ходи з використанням теодолітів, мірних стрічок та рулеток прокладають з граничними відносними помилками 1:3000, 1:2000, 1:1000 відповідно до таблиці.

Масштаб	0,2 мм			0,3 мм
	Допустимі довжини ходів між вихідними пунктами, км
1:5000	6,0	4,0	2,0	6,0		3,0
1:2000	3,0	2,0	1,0	3,6		1,5
1:1000	1,8	1,2	0,6	1,5		1,5
1:500	0,9	0,6	0,3	-		-

Довжини сторін у теодолітних ходах мають бути в межах:

-на забудованих територіях не більше 350 м. і не менше 20 м;

-на незабудованих територіях не більше 350 м і не менше 40 м;

Сторони теодолітних ходів вимірюють мірними стрічками і

рулетками в прямому і зворотному напрямках. Кутові нев'язки в теодолітних ходах не повинні перевищувати величину ±1' Теодолітні ходи з використанням оптичних теодолітів і світловіддалемірів та електронних тахеометрів прокладають з граничними відносними помилками 1:2000 відповідно до таблиці.

Масштаб	Д =0,2мм		Д =0,3мм
	Допустимі довжини ходів	Допустима кількість сторін		Допустимі довжини ходів	Допустима кількість сторін
1:5000	12,0	ЗО		16,0	40
1:2000	7,0	20		9,0	ЗО
1:1000	4,0	20		6,0	20
1:500	2,0	20		-	-

Довжини сторін у теодолітних ходах мають бути в таких межах:

-на забудованих територіях - не більше 1000 м і не менше 20 м;

-на незабудованих територіях - не більше 1500 м і не менше 40 м.

Сторони теодолітних ходів вимірюють світловіддалемірами і електронними тахеометрами згідно з вимогами відповідних інструкцій з експлуатації даного типу приладу. Абсолютні лінійні помилки не повинні перевищувати 2,0 м для знімання в масштабі 1:5000; 1,0 м - 1:2000; 0,6 м - 1:1000; 0,3 м - 1:500.

Кутові нев"язки в теодолітних ходах не повинні перевищувати20'

Горизонтальні кути в теодолітних ходах вимірюють теодолітами двома півприйомами з перестановкою лімба між ними на 1-2 (для теодолітів з односторонньою системою відліку по кругах ( 2ТЗОП, 2Т5К, ЗТ5КП) і 90 - для теодолітів з двосторонньою системою відліку (2Т2, ЗТ2КП).

Під час прив'язки теодолітних ходів до вихідних пунктів вимірюють два прилеглих кути. Сума виміряних кутів не повинна відрізнятися від значення кута, що отримане із вихідних даних, більше ніж на 1'.

Центрування приладів та марок виконують з точністю до З мм.

Допускається прокладання висячих теодолітних ходів. Довжини висячих ходів не повинні перевищувати величин, що вказані в таблиці.

Масштаб	Довжини, одержані з використанням мірних стрічок та рулеток		Довжини, одержані з використанням світловіддалемірів та електронних тахеометрів
	забудовані території	незабудовані території	забудовані території	незабудовані території
1:5000	350	500	3000	4000
1:2000	200	300	1600	2500
1:1000	150	200	1000	1500
1:500	100	150	500	750

При цьому кількість сторін у висячих теодолітних ходах на незабудованій території має бути не більше трьох, а на забудованій - не більше чотирьох.