1. Перевірки та юстирування технічних теодолітів

За конструкцією геометрична схема теодолітів повинна за­довольняти вимоги взаємного перпендикулярного "X" чи параметрального розташування осей і площин, окремих частин та елементів.

Комплекс заходів з контролю за дотриманням геометрич­них умов називається перевірками теодоліта. Виправлення виявлених відхилень від перпендикулярного або паралельного розташування осей і площин називають юстируванням.

Спочатку шляхом візуального огляду виконують перевірку зовнішнього стану і комплексності теодоліта: відсутність ме­ханічних пошкоджень та інших дефектів, властивість оптич­ної системи мати чисті поля зору зорової труби та відлікового мікроскопа, плавність обертання гвинтів та інших рухомих елементів теодоліта.

За конструкцією відповідно до принципу вимірювання ку­тів повинні задовольнятись такі геометричні умови:

• вісь циліндричного рівня LL повинна бути пер­пендикулярною до осі обертання теодоліта (LL 1ZZ);

• вертикальний штрих сітки ниток — перпендикулярним до осі обертання труби ;

• візирна вісь зорової труби YV — перпендикулярною до горизонтальної осі НН труби теодоліта (VV L НН);

• горизонтальна вісь обертання труби НН — перпендику­лярною до осі обертання теодоліта ZZ (НН L ZZ).

Перевірка та юстирування цих вимог виконується обов'яз­ково в такій послідовності.

Перевірка циліндричного рівня. Виконується за умов, коли LL L ZZ, або вісь циліндричного рівня, паралельна пло­щині лімба та алідади горизонтального круга (LL // ГК).

Циліндричний рівень встановлюють за напрямком двох під­йомних гвинтів і обертанням їх у різні сторони виводять буль­башку рівня на середину (нуль-пункт 1). Поверта­ють теодоліт на 180°. Якщо відхилення бульбашки рівня від нуль-пункту відхиляється в межах однієї поділки (а = 2 мм), то умова виконана. У протилежному випадку, коли d > 2 мм (б<2 = 2,5а = 5 мм), виправним гвинтом рівня 2 зміщують його на половину відхилення, а підйомними гвинтами — до нуль-пункту.

Перевірку виконують декілька разів до досягнення вимог геометричної умови.

2 Перевірка сітки ниток. Коли вісь обертання теодоліта вертикальна, а площина лімба горизонтальна, то одна з ниток сітки повинна бути горизонтальною, а інша при обертанні зо­рової труби збігатися з вертикальною площиною.

Перевірка циліндричного рівня: а-нуль-пункт, б-на 180 градусів.

На відстані 5—10 м від теодоліта підвищують нитковий ви­сок. Приводять площину лімба горизонтального круга в гори­зонтальне положення. Одночасно вісь обертання теодоліта ZZ буде вертикальною.

Для горизонтування теодоліта встановлюють виправлений циліндричний рівень у напрямку двох підйомних гвинтів і бульбашку рівня приводять на середину (в "нуль-пункт"). Повертають рівень на 90° і обертанням третього підйом­ного гвинта бульбашку рівня знову приводять до "нуль-пункту". Такі дії виконують 3—4 рази. При повороті теодоліта буль­башка рівня не повинна відхилятись від "нуль-пункта" не біль­ше 1—2 поділок рівня. Такі дії називають горизонтуванням теодоліта.

Якщо вони збігаються, то умова виконана. В іншому випад­ку послаблюють закріпні гвинти окуляра зорової труби і його обертанням суміщають вертикальну нитку сітки ниток з ниткою виска, закріплюють гвинти.

3. Перевірка колімаційної площини. Виконується за умови, якщо вісь зорової труби VV перпендикулярна до її осі обертан­ня НН (VV1НН).

Площина, яку описує вертикальна нитка сітки ниток при обертанні зорової труби на 180°, називається колімаційною. Кут неперпендикулярності осей VV і НН називають коліма­ційною похибкою С.

На віддалену, добре видиму на горизонті точку М візують перехрестя сітки ниток при положенні КП (вертикальний круг справа від зорової труби) і беруть відлік за лімбом горизонталь­ного круга КП. Відкріпляють алідаду і візують на точку М при положенні круга вліво та беруть відлік КЛ.

Колімаційна похибка обчислюється за формулою

С=КЛ -КП± 180°/2

Якщо |С| > 2', то її виправляють. Обчислюють виправлений відлік

КІ1₀ = КГІ + С, або КЛ₀ = КЛ-С± 180°.

Обертанням мікрометриного гвинта алідади горизонтально­го круга встановлюють відлік КП або KJI. При цьому пере­хрестя сітки ниток зміститься з точки М в точку М_кпабо М. Обертанням горизонтальних виправних гвинтів 4 сітки ниток зміщують перехрестя сітки ниток на точку М. Пере­вірку повторюють.

4. Перевірка нерівності підставок зорової труби. Горизон­тальна вісь обертання труби НН повинна бути перпендикуляр­ною до осі обертання теодоліта ZZ (НН ± ZZ).

На відстані 30—40 м від вертикальної стіни будинку вста­новлюють теодоліт і приводять його в горизонтальне положення.

Візують перехрестя сітки ниток на верхню точ­ку А. При закріпленій алідаді опускають трубу вниз і відміча­ють точку а_кп — при крузі право (КП). Аналогічно отримують точку а_кл — при крузі ліво (КЛ).

Якщо точки а_кп та а_кл збігаються, то умова викопується (IIН ± ZZ). В іншому випадку її виправляють в оптичних май­стернях.

5. Перевірка місця иуля вертикального круга. Місцем нуля (МО) називається відлік за вертикальним кругом при горизон­тальному положенні візирної осі труби й осі циліндричного рівня. Воно повинне бути постійним і близьким до нуля (0°).

Є два способи визначення і юстирування МО вертикального круга теодоліта:

1) за відліками по рейці;

2) за відліками по вертикальному кругу .

Визначення МО вертикального круга теодоліта за допомогою рейки

Для теодолітів типу Т30 при визначенні МО використову­ють рейку з поділками. Теодоліт встановлюють на відстані 30—50 м, приводять у горизонтальне положення, навідним гвинтом зорової труби встановлюють відлік за вертикальним кругом при KJI 0°00'. Наводять зорову трубу на рейку , підйомним гвинтом, який направлений по лінії спостережень AB, виводять бульбашку рівня нуль-пункту і беруть від­лік а

Переводять трубу через зеніт і при КП встановлюють відлік за вертикальним кругом 180°. Так само отримують відлік за рейкою а_г

Обчислюють середній відлік а₀ = 0,5(_аі + а₂).

Якщо мікрометреним гвинтом при положенні KJI навести перехрестя сітки ниток на відлік за рейкою а₀, то отримаємо значення місця нуля вертикального круга МО.

Для приведення (юстирування) МО близьким до 0° мікро­метричним гвинтом зорової труби встановлюють відлік 0° за вертикальним кругом. При цьому перехрестя сітки ниток зміс­титься з точки а₀. Вертикальними виправними гвинтами зміщують перехрестя сітки ниток в точку а₀. Пере­вірку повторюють.

Рекомендується після виправлення МО перевірити значен­ня колімаційної похибки.

6. Перевірка оптичного центрира. Візирна вісь оптичного центрира повинна збігатися з віссю обертання теодоліта ZZ.

У точних та високоточних теодолітах вмонтовано оптичний пристрій з сіткою ниток, який дає змогу бачити точку або центр знака місцевості та суміщати візирну вісь центрира з точкою місцевості.

У теодоліті Т30 підставка має вертикальний отвір. При пе­ревірці зорову трубу встановлюють вертикально так, щоб від­лік за вертикальним кругом дорівнював 90°± МО. Тоді зорова вісь труби повинна збігатися з віссю обертання теодоліта ZZ.

Перевіряючи оптичні центри, вертикальну вісь обертання теодоліта за допомогою циліндричного рівня приводять у вер­тикальне положення. На місцевості відмічають точкою поло­ження центра сітки ниток центрира. Повертають теодоліт на 180° і знову відмічають точку центра сітки ниток центрира. Якщо точки не збігаються більше ніж на 1 мм, то виправними гвинтами центрира пересувають окуляр на половину відхилен­ня. Перевірку повторюють.

Якщо оптичний центрир вмонтовано в нерухому підставку теодоліта, то під час перевірки спочатку вісь обертання теодо літа приводять у вертикальне положення. За допомогою зоро­вої труби на місцевості у межах фокусної відстані намічають і закріплюють точку А, перевертають трубу через зеніт і наміча­ють точку В.

Повертають теодоліт на 90°і так само намічають точки С. Між точками ЛВ і СБ натягують нитки. Якщо центр сітки ни­ток оптичного центрира не збігається з точкою О перехрестя ниток, то його виправними гвинтами суміщають з точкою О.