36. Методи виховання через вплив на свідомість вихованця.

Методи звернення до свідомості виконують низку конкретних виховних функцій. Вони сприяють: Розвитку моральної свідомості учнів

Формуванню в дітей правильних моральних оцінок, суджень, понять, переконань Узагальненню життєвого досвіду учнів, їх вчинків поведінки

Формуванню у дітей адекватної самооцінки Переконування - це метод словесного впливу на вихованця шляхом звернення до його власного критичного мислення. Ефективність цього методу залежить від трьох основних факторів: 1. Ставлення учнів до вчителя. 2. переконливості аргументів. 3 врахування індивідуальних особливості вихованця. В процесі переконування застосовують такі прийоми, як опора на особистий досвід учнів, наведення яскравих прикладів з літератури, реального життя, постановка запитань, спільне обговорення проблем. Переконування здійснюють у різних формах: індивідуальної бесіди з учнем, фронтальної етичної бесіди з класом, розповіді, дискусії. Дискусія – це обговорення суперечливих питань. Об’єктом обговорення можуть бути реальні життєві ситуації, книги, кінофільми, спектаклі. Дискусія як метод виховання ставить певні вимоги що до її організації : правильний вибір теми, чітке формулювання питань для обговорення, залучення до обговорення всіх учнів, ознайомлення учнів з правилами поведінки під час дискусії, не нав’язувати учням свою думку. Ефективність дискусії значною мірою залежить від запитань які ставить учитель, ефективним методом морального виховання учнів є дискусія, спрямована на розв’язання моральних проблем. Предметом обговорення можуть бути моральні конфліктні ситуації з худ. творів, близьких життєвому досвіду школярів. Обов’язковою умовою ефективності дискусії є правильна позиція і тактика поведінки вихователя. Приклад – як метод виховання полягає в ознайомленні учнів з позитивним зразком, еталоном для наслідування. Приклад дає конкретні зразки для наслідування і тим самим формує свідомість почуття, переконання вихованців. Діти здебільшого наслідують людей які викликають у них захоплення і повагу. Велику виховну силу мають також герої книг, історичні діячі, видатні вчені. На прикладі визначної особистості дітям важливо показати як вона йшла до своїх досягнень.Методи виховання через вплив на підсвідомість вихованця До цієї групи методів належать : Педагогічно доцільна самопрезентація - намагання вихователя вплинути на враження, що формується в студентів про нього. Як відомо, необхідною умовою ефективності виховання є авторитетність педагога для вихованців. Для формування авторитету викладач має так будувати спілкування з студентами, щоб викликати в них позитивне ставлення: довіру, симпатію і повагу. Таким чином, йдеться про самопрезентацію викладача у педагогічному спілкуванні з метою сформувати в студентів певне враження про себе. Педагогічно доцільна самопрезентація викладача має бути такою : 1) проявляти зацікавлене, доброзичливе, чуйне ставлення до студентів, готовність зрозуміти їх точку зору; 2) демонструвати ґрунтовні знання і професійну компетентність, цікаво викладати навчальний матеріал; 3) бути вимогливим і справедливим у стосунках з студентами. В основі педагогічного спілкування повинна лежати чітка, послідовна система вимог до вихованців, а не безформний підхід, який нерідко приховується за привабливими гаслами забезпечення особистісної свободи, простору для ініціативи і самореалізації особистості. Надмірна директивність, репресивність та регламентація у вихованні, як і вседозволеність, однаково завдають шкоди особистісному розвиткові студента, призводять до антисоціальної і агресивної поведінки, особливо у підлітковому і юнацькому віці; 4) підтримувати у спілкуванні з студентами оптимальну соціально-психологічну дистанцію. Надто велика дистанція характерна для викладчів, спілкування яких має закритий, формальний характер. Така позиція позбавляє як викладача, так і студентів спонтанності, свободи самовираження, перешкоджає формуванню взаємної довіри. Інші педагоги, навпаки, спілкуються на неформальній основі, відкрито, спонтанно проявляють власні почуття. Це сприяє формуванню між викладачем і студентами відвертості, взаємної симпатії і довіри. Разом з тим, у педагогічному спілкуванні навряд чи доцільна повна відмова від певної статусної субординації і рольової регламентації взаємостосунків викладача з студентами. Навіювання - форма безпосереднього психічного впливу, пов'язана з ослабленням свідомого контролю; виступає як стихійний компонент повсякденного спілкування або як спеціально організований вид комунікації, розрахований на некритичне сприйняття інформації .Види навіюванняНавіювання підрозділяється на безпосереднє й опосередковане. Безпосереднє - прямий вплив на людей .Пряме навіювання - досягається шляхом безпосереднього словесного впливу емоційно насиченим, наказовим тоном .Словесна формула при цьому має вигляд прямої мови, зверненої до об'єкта впливу. У ній виражається необхідну поведінку або стан, який має настати відразу ж після висловлених слів .Фрази повинні бути різкими (але не образливими), які легко запам'ятовуються .Найбільш важливі фрази слід повторювати кілька разів .Мова внушающего може супроводжуватися засобами, що підсилюють ефект впливу (жести, міміка, інтонація і ритм) .Гучність мови варіюється в залежності від індивідуальних станів і важливості тієї чи іншої фрази у формулі.Опосередковане навіювання здійснюється поза особистих контактів, через систему засобів інформації, кіно, радіо, телебачення, пресу, наочні засоби. У цьому випадку ефект навіювання залежить від авторитетності джерела і життєвої значущості інформації, які можуть викликати довіру і знизити опір внушаемому впливу.

37. Методи виховання через організацію діяльності та поведінки вихованців.Ці методи покликані регулювати, корегувати і стимулювати діяльність та поведінку вихованців. До них належать змагання, заохочення і покарання.Змагання – постаючи як конкуренція, боротьба є рушійною силою розвитку, ствердження особистості, забезпечує випробування людиною своїх здібностей, відчуття товариської взаємодопомоги, сприяє розвитку нахилів, духовних якостей людини.Заохочення – в основі його схвалення, позитивна оцінка дій і вчинків з метою спонукання вихованців до їх повторення. Полягає в тому, що відчуття задоволення, радості, зумовлені громадським визнанням зусиль, старань, досягнень, зміцнюють впевненість у своїх силах, викликає приплив енергії, піднесений настрій, готовність до роботи, забезпечує добре самопочуття.-  Покарання – в його основі засудження дій і вчинків, що суперечать нормам суспільної поведінки, з метою їх припинення, запобігання в майбутньому. Покарання корегує поведінку людини, але його використання вимагає педагогічного такту і відповідної майстерності. Варто зазначити, що у вихованні в більшості ситуацій кращий результат дає переважне застосування заохочень з дуже обдуманим та обережним використанням покарань.