77. Перфоратори, стріляючої дії: типи, технологічні особливості, переваги і недоліки.

Перфоратор стріляючої дії поділяється на: кульовий, торпедний, та кумулятивний.

Кульовий перфоратор – це багатозарядний стріляючий пристрій, який спускають у св. на каротажному кабелі, складається з: корпусу, стволів з кулями та зарядами, електрозапалу та кабелю. Калібр кулі 12.7 мм. Пробивна здатність 5-6 см.

Торпедні перфоратори стріляють снарядами, що розриваються в пласті.

Кумулятивна перфорація є ефективнішою. Відрізняються використанням спеціально сформованих зарядів вибухових речовин. Вгнута поверхня заряду створює ефект концентрації енергії завдяки направленому витоку продуктів вибуху. Недолік кумулятивної перфорації це – оплавлення перфораційних отворів у породі, що знижує їхню проникність. Загальний недолік – в більшій або меншій мірі – руйнування цементного кільця та обсадної колони.

78. Гідроструменева перфорація: принцип дії, технологічні особливості, переваги і недоліки.

Гідропіскоструменева перфорація ґрунтується на використанні кінетичної енергії, в якій є велика кількість високо абразивних частинок піску. Швидкість витікання струмини з насадок повинна бути не менше 120 – 150 м/с. А перепад тиску на насадці – 15-20 МПа. Промивна здатність до 50 см. Недолік: Дорогий, потребує піскозмішувальні машини, та системи обв’язки устя.

79. Освоєння свердловини способом заміни важкої рідини на легшу: область використання, технологічні особливості.

Способи зниження тиску шляхом заміни важкої рідини на легшу. Спускають до вибою НКТ, якщо колектор міцний, або до верхніх перфораційних отворів, якщо колектор нестійкий. В затрубний простір закачують легшу рідину, яка через НКТ витісняє важчу.

80. Освоєння свердловини компресорним способом зниження рівня рідини в свердловині: область використання, технологічні особливості.

В свердловину спускають НКТ на глибину, яка визначається потужністю компресора. З допомогою компресора закачують в кільцевий простір повітря, яке витісняє рідину у св. на глибину спуску НКТ. Цей спосіб тільки в стійких колекторах. Після отриманого припливу св. повинна попрацювати деякий час з максимальним можливим дебітом, щоб очистити приствольну зону від забруднення, однак дебіт повинен бути таким, щоб не зруйнувати колектор.

81. Методи стимулюючої дії на продуктивний пласт.

При відсутності припливу або коли приплив низький використовують методи стимулюючої дії на пласт, які поділяються на ряд груп:

1. Методи хім. дії на пласт:

а) солянокислотна обробка пласта, складеного карбонатними породами;

б) обробка пласта складеного силікатними і глинистими породами, плавиковою (фтористоводневою) кислотою;

в) обробка пласта розчинами ПАР;

г) обробка пластів з використанням суміші перелічених вище речовин.

2. Методи гідромеханічної дії на пласт:

а) вплив на пласт різких коливань тиску;

б) гідророзрив пласта і гідроабразивна перфорація;

в) дренування пласта зрідженими газами.

3. Методи теплової дії на пласт:

Метод теплової дії на пласт полягає в прогріванні привибійної зони введенням різних термічних агентів. Такими агентами можуть бути рідкі і газоподібні теплоносії (нагріта нафта, вода, пара, нагріті гази та ін.) або вибійні джерела тепла - електронагрівачі.

4. До методів комбінованої дії на пласт належать:

а) гідрокислотний розрив пласта;

б) термохімічні і термокислотні обробки пласта;

в) термохімічна дія на пласт тощо.