
- •1. Історія розвитку буріння свердловини.
- •2. Способи буріння глибоких свердловин, їх порівняльна характеристика.
- •3. Поняття про св-ну та її елементи.
- •5.Класифікація породоруйнуючого інструменту.
- •6. Лопатеві долота: типи, область використання, конструктивні особливості, переваги і недоліки.
- •7. Шарошкові долота: типи, призначення, конструктивні особливості, шифрування.
- •8. Алмазні долота: область використання, конструктивні особливості, модифікації.
- •9. Твердосплавні долота: область використання, конструктивні особливості.
- •10) Бурові долота для буріння з відбором керна.
- •11)Бурові долота спеціального призначення.
- •12) Основні технікоекономічні показники бурових доліт,
- •13. Призначення та складові елементи бурильної колони.
- •14. Бурильні труби: типи, конструктивні особливості, переваги і недоліки.
- •15. Бурильні замки: призначення, типи, конструктивні особливості.
- •16. Обважненні бурильні труби.
- •17. Ведучі бурильні труби та перевідники.
- •18. Технологічна оснастка бурильної колони.
- •19.Функції промивальних рідин.
- •20. Основні властивості та параметри промивальних рідин, методи їх контролю.
- •21. Вода як промивальна рідина: область використання, переваги і недоліки.
- •22. Промивальні рідини з диспергованою твердою фазою….
- •23. Суспензії з конденсованою твердою фазою, полімерні та наффтоемульсійні рідини: область використання, склад..
- •24. Промивальні рідини на вуглеводневій основі: призначення, види і тд.
- •25. Аеровані промивальні рідини
- •26. Газоподібні агенти: прзначення, типи , переваги і недоліки.
- •27. Класифікація хімічних реагентів для оброблення бурових промивальних рідин на водній основі.
- •28. Циркуляційна система свердловин.
- •29. Приготування промивальних рідин
- •30 .Очищення бурових промивальних рідин.
- •31.Поняття про режим буріння та його параметри
- •38. Причини та класифікація ускладнень
- •39. Флюїдопроявлення
- •40. Поглинання промивальних рідин або тампонажних розчинів
- •41. Порушення цілісності стінок свердловини: причини, різновидності, попередження.
- •47. Види буріння похилих свердловин. У даний час застосовують такі види буріння свердловин:
- •48. Мета та способи кріплення свердловин.
- •49. Поняття про конструкцію свердловини. Елементи конструкції свердловини. Під конструкцією свердловини мається на увазі схема її побудови, яка включає сукупність даних про:
- •50. Методика визначення кількості та глибин спуску обсадних колон.
- •52. Проектування інтервалів цементування обсадних колон.
- •Надлишкових тисків
- •59. Елементи оснастки низу обсадних колон. У конструкцію низу обсадної колони входять направляюча пробка, башмак, башмачний патрубок, зворотний клапан та упорне кільце (кільце “стоп”).
- •62.Технологічні особливості ступеневого цементування свердловини.
- •63.Класифікація тампонажних матеріалів.
- •64.Портландцемент,технологічні особливості його виробництва.
- •65.Властивості тампонажного порошку
- •66.Властивості тампонажного розчину
- •67. Властивості тампонажного каменю.
- •68.Обладнання для цементування свердловин
- •69. Способи первинного розкриття продуктивних горизонтів,які передбачають їх вторинне розкриття(перфорацію),обл.Використання,переваги та недоліки.
- •70.Способи первинного розкриття продуктивних горизонтів,які не передбачають їх вторинне розкриття(перфорацію),обл.Використання,переваги та недоліки.
- •71.Вплив якості промивальної рідини на колекторські властивості продуктивного горизонту
- •72. Основні вимоги при виборі промивальної рідини для розкриття продуктивних горизонтів.
- •73. Задачі та способи випробування продуктивних горизонтів в процесі буріння.
- •74. Конструкція випробовувача пластів.
- •75. Принцип роботи випробовувача пластів.
- •76. Інтерпритація діаграм глибинних манометрів випробовувача пластів.
- •77. Перфоратори, стріляючої дії: типи, технологічні особливості, переваги і недоліки.
- •78. Гідроструменева перфорація: принцип дії, технологічні особливості, переваги і недоліки.
- •79. Освоєння свердловини способом заміни важкої рідини на легшу: область використання, технологічні особливості.
- •80. Освоєння свердловини компресорним способом зниження рівня рідини в свердловині: область використання, технологічні особливості.
- •81. Методи стимулюючої дії на продуктивний пласт.
64.Портландцемент,технологічні особливості його виробництва.
Портландцемент – порошкоподібний матеріал, який складається з штучних (клінкерних) мінералів. Ці мінерали мають високу хімічну активність і здатні взаємодіяти з водою. В результаті реакцій гідратації суспензія портландцементного порошку у воді утворює тверде тіло.
Мінерали, що складають портландцемент, утворюються в результаті високотемпературного випалювання суміші оксидів, які вміщуються у певному співвідношенні. Хімічний склад портландцементу досить стабільний:
оксид кальцію, CaO (негашене вапно) – (64–68) %;
оксид кремнію, SiO2 (кремнезем) – (19–23) %;
оксид алюмінію, Al2O3 (глинозем) – (4–8) %;
оксид заліза, Fe2O3 (гематит) – (3–6) %.
Крім цих чотирьох головних оксидів, до складу портландцементу входять деякі інші оксиди у вигляді домішок: оксиди магнію (MgO), калію (K2O), натрію (Na2O), тітану (TiO2) та ін., які здебільшого погіршують якість портландцементу, тому їхня кількість обмежується.
Загальна схема виробництва портландцементу включає видобуток сировини (або доставку у випадку застосування промислових відходів), приготування сировинної суміші (дроблення, подрібнення, дозування, гомогенізацію), випалювання сировинної суміші, подрібнення випаленого продукту (клінкеру) в тонкий порошок з одночасною домішкою деяких речовин. (Клінкер - це штучний камінь, який утворився в результаті спікання при високій температурі спеціально підібраної суміші деяких природних матеріалів).
65.Властивості тампонажного порошку
1 Густина. Під густиною тампонажного цементу, що містить у своєму складі частинки різної густини, розуміють середньозважену густину речовин, які входять до його складу.
Застосовують різні способи визначення густини твердих мінералів. Для порошкоподібних матеріалів одним з найпростіших методів є визначення густини з допомогою волюметра Ле-Шательє-Кандло (рисунок 11.4). Точніше густину цементу та інших матеріалів можна визначити пікнометричним способом.
2 Дисперсність або так званий ступінь подрібнення (тонкість помелу) - важлива характеристика цементного порошку. Від неї залежить величина поверхні, на якій проходить реакція гідратації.
Існує багато різних способів визначення дисперсності порошку. До найпростіших належить ситовий аналіз, при якому порошок розсіюється з допомогою набору сит на ряд фракцій з вужчим діапазоном частинок і визначається процентний вміст цих фракцій. Вадою цього методу є складність поділу на окремі фракції частинок розміром менше 0,05 мм.
При виробництві цементу для характеристики тонкості помелу не застосовують повний ситовий аналіз, а проводиться просів цементу на дві фракції через сито з розміром отворів 0,08 мм. Виробничий контроль за тонкістю помелу ведеться за одним параметром – залишком фракцій на ситі розміром 008, який не має перевищувати (10–15) % для різних типів цементу.
3 Питома поверхня порошку - це сумарна поверхня всіх частинок, які є в одиниці маси порошку. Питома поверхня тампонажних матеріалів залежить від тонкості подрібнення (гранулометричного складу), речовинного складу, способу подрібнення і способу виміру питомої поверхні. Величина питомої поверхні тампонажних портландцементів, заміряної методом повітропроникності (за величиною опору при проходженні повітря через шар порошку), коливається в широких межах залежно від вмісту добавок.
Згідно з ДСТУ Б В.2.7-88–99 питома поверхня для різних типів цементу має бути не менша: 270 м2/кг – ПЦТ типів І і ІІ для низьких і нормальних температур; 250 м2/кг – ПЦТ типів І і ІІ для помірних і підвищених температур; 230 м2/кг – ПЦТ типу ІІІ поважчені для помірних і підвищених температур.
Від питомої поверхні твердої фази залежить водоутримувальна здатність, рухомість та багато інших властивостей цементного розчину.
4 Об’ємна (насипна) маса - це маса порошку, який вміщується в ємності об’ємом 1 м3. Ця величина не постійна і залежить від складу, ступеня дисперсності (тонкості помелу) і ступеня ущільнення.
З допомогою насипної маси можна розрахувати кількість матеріалу (його масу) при об’ємному дозуванні, наприклад, кількість матеріалу (масу) у стандартному паперовому мішку або бункері цементозмішувальної машини. Об’ємна маса може бути визначена як у пухкому стані, так і в ущільненому. Для визначення об’ємної маси використовують прилад, зображений на рисунку 11.5.