8. Особливості проведення грошової реформи в Україні
У 90-ті роки в Україні була проведена широкомасштабна грошова реформа, яка за своїм характером може бути віднесена до категорії повних або структурних реформ.
До найхарактерніших її особливостей належать:
1. Багаточинникова зумовленість та багатоцільове спрямування. Багаточинникова зумовленість грошової реформи в Україні полягала в тому, що, крім суто економічних причин, були і досить могутні політичні припини її проведення. Україна з 1991 р. стала незалежною державою і за новим статусом повинна була мати власні гроші і власну грошову систему, здатну забезпечувати емісію і регулювання обороту національних грошей. Без вирішення цих завдань годі було й вести мову про політичну самостійність та економічну незалежність України. Після виходу зі складу СРСР Україна опинилася без власного емісійного центру, а її рублеві гроші виявилися грошима неіснуючої держави, емісія яких перейшла у спадок до Російської Федерації.
2. Багатоцільове спрямування грошової реформи полягало в тому, що проведення її мало що наймеш три мети:
- створити національні гроші та грошову систему як атрибут самостійності і механізм забезпечення незалежності української держави;
- забезпечити стабільність національних грошей на рівні, достатньому для стимулювання економічного і соціального розвитку країни;
- сформувати і ввести в дію нові методи та інструменти регулювання грошового обороту і грошового ринку, адекватні потребам ринкової економіки.
Такий багатоцільовий характер та особливі умови проведення реформи визначили значну її тривалість і багатоетапність.
3. Довготривалість реформи. Розпочалася реформа в січні 1992 р. випуском у готівковий обіг купоно-карбованця багаторазового використання, а закінчилася у вересні 1996 р. випуском в обіг гривні, тобто тривала майже 5 років. Беручи до уваги вжиті за цей період заходи, можна виділити кілька етапів реформи:
- перший етап (січень - листопад 1992 p.), на якому в обіг було випущено купоно-карбованець і забезпечено його функціонування. На цьому етапі уряд України розпочав формувати власний емісійний механізм і одержав можливість самостійно забезпечувати потреби обороту в грошовій масі;
- другий етап (листопад 1992 - серпень 1996 p.), на якому український карбованець остаточно закріпився в обороті як єдина національна, хоч і тимчасова, валюта, а також були створені економічні та фінансові передумови для її стабільного функціонування, насамперед як засобу обігу та засобу платежу;
- третій етап (вересень 1996 p.), яким успішно завершилася грошова реформа введенням в оборот постійної грошової одиниці гривні. Завершення реформи у вересні 1996 р. було підготовлено успіхами її другого етапу: подоланням гіперінфляції, витісненням з готівкового обігу долара, помітною трансформацією на ринкових засадах економіки, запровадженням у практику нових методів та інструментів монетарного регулювання.
4. Застосування тимчасових грошей та їх гіпервисоке знецінення не було заздалегідь спроектованою і свідомо проведеною складовою грошової реформи. Випуск купоно-карбованця багаторазового користування був вимушеним кроком, пов'язаним з необхідністю забезпечення потреб обороту грошовою масою. Зумовлена цією політикою гіперінфляція стала характерною ознакою грошової реформи в Україні і може розглядатися як її складовий елемент, оскільки через неї були знищені всі грошові заощадження на другому етапі реформи.
5. Створення нового (ринкового) механізму монетарного регулювання виявилося характерною особливістю грошової реформи в Україні з двох причин:
- до початку реформи такого механізму в Україні не було;
- для подолання гіперінфляції і переходу до антиінфляційної політики потрібно було якнайшвидше освоїти найефективніші
інструменти монетарного регулювання.
З огляду на ці обставини на другому - підготовчому - етапі реформи була проведена, починаючи з 1994 p., велика робота щодо відпрацювання методів та інструментів антиінфляційного спрямування: лібералізовано механізми ціно- та курсоутворення, почали формуватися ринки цінних паперів, валютний, кредитний ринки, запроваджуватися в банківську практику такі монетарні інструменти, як політика облікового процента, обов'язкове резервування, політика рефінансування, операції на відкритому ринку та ін. Протягом 1994-1995 pp. ці методи та інструменти були широко апробовані в діяльності НБУ для подолання інфляції, що сприяло створенню передумов для завершення реформи в 1996 р.
6. Особлива соціальна спрямованість реформи. Чи не найскладнішою особливістю грошової реформи в Україні є її соціальний аспект. Як відомо зі світової практики, підготовка і проведення будь-якої грошової реформи вимагає додаткових фінансових витрат, які переважно перекладаються на плечі широкого загалу населення.
Головним досягненням реформи є те, що вдалося утримати стабільність на грошовому, споживчому і валютному ринках. Прогнози щодо наслідків реформи, які були розроблені урядом і Національним банком України, повністю виправдалися.
По-перше, вдалося утримати інфляцію у прогнозованих параметрах.
По-друге, проведення реформи прискорило рух грошей і сприяло поліпшенню стану грошово-кредитного ринку України. Це, насамперед, позначилося на зменшенні обсягів готівки в обігу на фоні деякого зростання цін та на відчутному збільшенні
ліквідності комерційних банків.
Необхідно відмітити також поступове, але стабільне зниження процентних ставок банківської системи. Це сприяло зростанню обсягів банківських кредитів в економіку. Зростання обсягів довгострокового кредитування за цей період становило 25%.
Проведення реформи сприяло більш активному надходженню платежів від населення за комунальні та інші послуги, збільшенню обсягів реалізації товарів.
Наприклад.
Задача 1. Індекс цін у 2008 р. становив 111,6, а в 2009 р. – 116,6 % (рівень цін базового 2008 р. прийнято за 100%). Визначте темп інфляції. Розв’язок:
Індекс цін поточного року – Індекс цін минулого року
Темп інфляції = -----------------------------------------------------* 100%
Індекс цін минулого року
Темп інфляції = 116,6 – 111,6 / 116,6 х 100% = 4,48%
Задача 2. Розрахуйте темп інфляції, якщо порівняно з минулим роком грошова маса зросла на 45 %, швидкість обігу грошей сповільнилася на 23%, а приріст фізичного обсягу ВВП становив 7%.
Розв’язок:
Приймаємо показники попереднього року за одиницю, тоді
Мзв = 1 + 45% / 100% = 1,45 (грошова маса)
Vзв = 1- 23% / 100% = 0,77 (швидкість обігу грошей)
Qзв = 1+ 7% / 100% = 1,07 (фізичний обсяг ВВП)
З рівняння І. Фішера знаходимо середній рівень цін звітного року:
Мзв х Vзв
Рзв = ------------- = 1,45 х 0,77 / 1,07 = 1,04
Qзв
Відповідь: темп інфляції 4% (ціни збільшилися на 4 %)
Задача 3. Рівень цін в економіці характеризується наступними даними
Роки |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
Рівень цін (2008=100%) |
100 |
114 |
122 |
124 |
На скільки відсотків знизилась цінність грошей за період
1. 2008 р. по 2011 р?
2. 2008 по 2010 р.?
Розв’язок: Для того, щоб визначити на скільки відсотків знизилась цінність грошей використаємо наступну формулу:
Р0 – рівень цін у базовому році (2008 р)
Р1 – рівень цін у звітному році
1. Темп інфляції 2008-2011 рр = 124-114 / 114 х 100% = 8,77%
2. Темп інфляції 2008-2010 рр. 122-114 / 114 х 100% = 7,02%
Відповідь: цінність грошей (темп інфляції в країні) за період 2008-2011 рр. становить 8,77%, а за період 2008-2010 рр. – 7,02%