Наслідки інфляції

Економічні

- скорочення обсягів виробництва товарів і послуг, посилення диспропорційності розвитку економіки;

- зниження обсягів інвестицій, скорочення нових капіталовкладень, спад науково-технічного прогресу;

- розбалансування банківської системи (зменшення обсягів депозитів та подорожчання банківських позик);

- скорочення обсягів міжгосподарського кредитування;

- поширення бартерних операцій;

- девальвація національної валюти;

- зменшення реальної вартості державних доходів;

- здійснення неконтрольованої емісії грошей;

- стримання припливу іноземного капіталу, погіршення платіжного балансу країни

Соціальні

- зменшення доходів у тих верств населення, що живуть за рахунок бюджетних коштів (педагоги, медики, держслужбовці);

- зменшення доходів у пенсіонерів;

- зменшення доходів у осіб, що живуть за рахунок виплат по соціальному страхуванню;

- знецінення заощаджень;

- зниження життєвого рівня населення із фіксованими доходами;

- невпевненість працівників щодо працевлаштування;

- невпевненість підприємців щодо перспектив свого економічного становища;

- скорочення платоспроможного попиту населення;

- загострення соціальних суперечностей у суспільстві.

5. Теоретичні концепції інфляції

Основними теоретичними концепціями інфляції є:

1. У Кейнсіанській теорії причиною інфляції є перевищення попиту над пропозицією (тобто надмірний попит на гроші відносно пропозиції товарної маси). Пізніше в умовах відсутності надмірного попиту кейнсіанська ідея була доповнена і розвинута теорією інфляції витрат. Сутність даної теорії полягає в тому, що підприємці для покриття своїх зростаючих витрат намагаються весь час продати свою продукцію за більш високою ціною, а профспілки весь час намагаються підняти заробітну плату.

Основні положення даної теорії зводились до того, що:

- за умов неповного використання виробничих і трудових ресурсів, помірного використання грошової маси, а відтак платоспроможного попиту є необхідним для росту виробництва і зайнятості;

- незначний ріст цін і повзуча інфляція є вимушеною платою суспільства за підвищення темпу економічного росту;

- за умов досягнення повної зайнятості зростання грошової маси призводить до росту цін і знецінення грошей;

- при галапуючій інфляції необхідно здійснювати дифляційну політику і політику доходів;

- у розвитку інфляції закладені можливості її регулювання, так як при збільшенні доходів зростає схильність до заощаджень.

2. Монетаристська теорія розглядає інфляцію як суто грошове явище викликане зростанням грошової маси в обігу. Її основні положення:

- боротьба з інфляцією має бути спрямована на зменшення кількості грошей в обігу та обмеження платоспроможного

попиту;

- приріст грошей в обігу має здійснюватись у точній відповідності до монетарного правила;

- особливо важливого значення має надаватися ліквідації дефіциту державного бюджету та проведення жорсткої грошово-кредитної політики;

- боротьба із інфляцією витрат має відбуватися шляхом посилення ринкового конкурентних основ економіки при мінімальному впливі з боку держави.

3. Теорія економіки пропозиції поділяючи монетаристські погляди на суть інфляції, водночас, у якості вирішального антиінфляційного заходу визначає необхідність стимулювання розвитку виробництва і пропозиції товарів. Основним напрямом бюджетної політики при цьому має стати податкове стимулювання приватного підприємництва.

4. Теорія структурної інфляції розглядає інфляцію як динамічний процес, викликаний диспропорціями між галузями і секторами економіки та нееластичністю пропозиції відносно попиту. Для стимулювання інфляції необхідні зміни у структурі економіки на основі стимулювання збалансованого економічного росту, ліквідації диспропорцій та підвищення мобільності факторів виробництва.

Дана теорія позитивно розцінює вплив інфляції на стимулювання економічного зростання.