2. Основні причини інфляційного процесу

Інфляція не виникає раптово, а розвивається поступово як тривалий процес. Усі причини інфляційного процесу поділяються на дві основні групи.

Залежно від причин, які призводять до інфляційних процесів, розрізняють:

- інфляцію попиту;

- інфляцію витрат (пропозиції).

Інфляція попиту – це тип інфляційних процесів виникнення і розвиток яких пов'язаний із надлишковим надходженням грошей в економіку, що призводить до перевищення платоспроможного попиту над товарною пропозицією і викликає зростання цін.. Попит на товари більший, ніж пропозиція, у зв’язку з тим, що виробничий сектор не в змозі задовольнити потреби населення. Тобто, спостерігається наявність великої кількості грошей при малій кількості товарів.

Інфляція попиту може бути спричинена:

• надмірною емісією, тобто випуск центральним банком грошей в обіг понад дійсну потребу в них економіки;

• дефіцитом бюджету та зростанням державного боргу. Покриття дефіциту здійснюється або державними позиками, або емісією банкнот, що дає державі додаткові кошти, а отже, і додатковий попит;

• кредитною експансією банків. Розширення кредитних операцій банків та інших кредитних закладів призводить до збільшення кредитних інструментів обігу, які також створюють додаткові вимоги на товари і послуги;

• припливом іноземної валюти в країну, яка за допомогою обміну на національну грошову одиницю спричинює загальне зростання обсягу грошової маси, а отже і надлишковий попит.

• надмірні соціальні виплати.

Отже, інфляція попиту спостерігається тоді, коли зростання рівня цін відбувається під впливом загального збільшення сукупного попиту.

Інфляція витрат. Цю інфляцію розглядають з позиції зростання цін під впливом наростаючих витрат виробництва, зростання витрат на заробітну плату. Причинами такої інфляції є:

• зниження темпів зростання продуктивності праці, спричинене циклічними коливаннями або структурними змінами у виробництві, що призводить до збільшення витрат на одиницю продукції, тобто до зменшення прибутку. У кінцевому результаті це відбивається на зниженні обсягу виробництва, скороченні пропозиції товарів та зростанні цін;

• розширення сфери послуг, поява нових видів з більшою часткою зарплати та відносно низькою, порівняно з виробництвом, продуктивністю праці. Як наслідок, виникає загальне зростання цін на послуги.

• високі непрямі податки.

Тобто, щоб зберегти обсяги виробництва і пропозиції на попередньому рівні, необхідно збільшувати грошові виплати, що призведе до зростання попиту, а отже і цін. Якщо грошові виплати не збільшувати, то вказані чинники призведуть до скорочення виробництва і пропозиції, що при попередньому попиті теж підштовхуватиме ціни вверх.

Інфляція витрат та інфляція попиту взаємопов’язані та взаємозумовлені. Надлишкова грошова маса в економіці завжди породжує підвищений попит, викликаючи порушення рівноваги ринків у сфері сукупного попиту і сукупної пропозиції, реакцією на яке є зростання цін. Будучи продуктом розбалансованого грошового ринку, інфляція попиту розповсюджується далі, вражає виробництво і споживання, деформує споживчий попит, посилює нерівномірність і непропорційність розвитку різних галузей господарства, призводячи в результаті до інфляції витрат.

Таким чином основними причинами інфляції є:

Причини інфляції

Внутрішні

- надмірна емісія грошей;

- криза державних фінансів;

- монопольне положення великих підприємств (необґрунтоване підвищення цін на товари та послуги);

- необґрунтоване підвищення заробітної плати без врахування росту її продуктивності;

- надмірні військові витрати;

- деформація економіки;

- активізація тіньової економіки.

Зовнішні

- зростання цін на світовому ринку;

- скорочення надходжень від експорту;

- відємне сальдо зовнішньо торговельного балансу;

- структурні світові кризи, пов’язані із зменшенням природних ресурсів;

- війни;

- зростання зовнішнього боргу.

3. Механізм розвитку інфляції

Механізм розвитку інфляційних процесів передбачає два етапи формування динаміки цін в залежності від співвідношення між темпами росту грошей в економіці і темпами росту цін.

І етап характеризується тим, що темпи зростання грошової маси перевищують темпи росту цін. Це означає, що гроші знецінюються повніше аніж зростає їхня кількість в обігу. Даний процес пов'язаний із дією наступних основних причин:

- господарський оборот може потребувати додаткових грошових коштів для обслуговування платежів;

- сповільнюється швидкість обігу грошей внаслідок надлишкового їх надходження в обіг, що виключає безпосередній тиск на ціни;

- значні суми коштів осідають у формі заощаджень населення у формі відкладного попиту;

- збереження у суспільстві так званої «грошової ілюзії». Тобто уявлення суб’єктів ринку про незмінну купівельну спроможність грошової одиниці.

На даному етапі інфляція має повзучий характер.

ІІ етап розвитку інфляції характеризується перевищенням темпів зростання цін над темпами росту грошової маси. Це означає, що гроші починають знецінюватися скоріше, ніж зростає їхня кількість в обігу.

Даний етап розпочинається при настанні критичної точки інфляції.

Критична точка інфляції означає такий стан розвитку інфляційних процесів при якому будь-яке подальше збільшення маси грошей в обігу зумовлює різке зниження їх купівельної спроможності.

Основними причинами виникнення даного етапу є:

- різке зростання швидкості обігу грошей, що виявляється у такому процесі як «втеча від грошей», тобто бажання суб’єктів ринку за будь-яку ціну перетворити гроші на товар.

- купівельна спроможність доходу, що збільшується із за зростання цін стає меншою порівняно із попереднім періодом.

- гроші із сфери заощаджень надходять у сферу обігу.

- грошова ілюзія змінюється іншим явищем – інфляційними очікуваннями, тобто прогнозування усіма суб’єктами ринку подальшого зниження вартості грошей, що зумовлює ріст попиту на товарному ринку.

Ріень інфляції ( інф) показує на скільки грошових одиниць або процентів грошова маса (М) більша від товарної (Q) та визначається за формулою

І

Однак поширеним способом є визначення рівня інфляції за зміною цін на товари, що входять до «споживчого кошика».

1. Індекс споживчих цін (ІСЦ) – характеризує зміну в часі загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для споживання, і розраховується за формулою: ринкова вартість фіксованого кошика в поточному році поділити на ринкову вартість фіксованого кошика в базовому році

Р0 і P1 - ціни одиниці товарів (послуг) базового і звітного періодів;

qo - кількість товарів у «споживчому кошику» базового періоду.

Даний показник використовується для характеристики інфляції, оскільки досить точно виражає не тільки економічні, а й соціальні аспекти інфляції, зокрема її вплив на рівень життя населення.

2. Індекс цін виробників (ІЦВ) характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва, які купують підприємства для виробничого споживання та розраховується за формулою агрегатного індексу цін Ласпейреса. Даний індекс виражає зростання оптових цін, темпи якого не завжди збігаються з темпами зростання роздрібних цін:

Р0 і P1 - рівень цін одиниці товару (послуги) поточного і базового періодів;

qo - кількість товарів (послуг) у базовому періоді, що взяті за розрахунок

3. Дефлятор ВВП характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, що реалізовані споживачам, розраховується за допомогою індексу Пааше:

q1 - обсяг виробництва в розрахунковому періоді.) ВВПн – номінальний ВВП; ВВПр – реальний ВВП.

4. Темп інфляції (швидкість зростання цін) визначається за формулою

Індекс цін поточного року – Індекс цін минулого року

Темп інфляції = -----------------------------------------------------* 100%

Індекс цін минулого року

Темп інфляції показує, на скільки відсотків ціни поточного року (місяця) вищі від цін попереднього.