Тема 5. Грошові системи

1. Поняття грошової системи та її елементи

2. Основні типи грошових систем

3. Грошова система України

4. Державне регулювання грошової сфери економіки

1. Поняття грошової системи та її елементи

Грошова система – це форма організації грошового обігу в країні, що склалася історично і закріплена у законодавчому порядку.

Грошові системи у сучасному вигляді почали формуватися у 16-17 ст., хоча окремі їхні елементи виникли набагато раніше із появою самих грошей. На сьогодні у кожній країні дії власна грошова система, проте незважаючи на національні особливості усі грошові системи включають певну сукупність однакових елементів. Основними елементами, що формують грошову систему будь-якої країни наступні:

1. Назва грошової одиниці та її частин. Грошова одиниця являє собою встановлений законом офіційний грошовий знак даної країни, що служить для порівняння та вимірювання цін усіх товарів і послуг, та має законну платіжну суму на всій території країни. Назва грошової одиниці формується історично, проте повністю залежить від законодавчих рішень держави, які закріплюють або змінюють цю назву.

До введення власної грошової одиниці в Україні функціонувала грошова одиниця колишнього Радянського Союзу – карбованець (рубль), сотою частиною якого була копійка. Становлення державної незалежності України зумовило перехід до найменування стародавньої грошової одиниці, що використовувалась у Київській Русі – гривні. (Гривня як грошова й вагова одиниця Стародавньої Русі походить від найменування обруча – прикраси із золота чи срібла, який носили на шиї. Частина даного обруча, що оберталася в ролі грошей, стала основою найменування грошової одиниці рубль (карбованець).

Поділ грошової одиниці на окремі частини відбувається як правило за десятковою системою. Тобто 1 одиниця = 100 частинам.

2. Масштаб цін історично являв собою закріплену державою вагову кількість благородного металу у грошові одиниці, а нині складається під впливом попиту і пропозиції , та слугує для вимірювання вартості товару через встановлення ціни на ринку. Як елемент грошової системи масштаб цін відображає фактичні цінові пропорції у кожній країні показуючи порядок грошових обчислень при здійсненні розрахунків.

3. Види готівкових грошових знаків встановлюються у законодавчому порядку і є обов’язковим для прийому в оплату боргів усіма особами на всій території країни. Залежно від особливостей емісії готівкові грошові знаки поділяються на:

- банкноти, що емітуються центральним банком;

- казначейські білети, що випускаються міністерством фінансів;

- розмінна монета, що випускається центральним банком або міністерством фінансів залежно від національних особливостей.

У період перебування України в складі СРСР на її території оберталися готівкові знаки всіх трьох видів. Однак відмінність банкнот від казначейських білетів фактично була формальною. У зв'язку з відсутністю казначейства всі грошові знаки випускалися в обіг Держбанком СРСР.

Основним компонентом грошової маси в сучасних умовах є не готівкові знаки, а залишки на рахунках у банках та небанківських кредитних установах. Вони використовуються для платежів шляхом перерахувань коштів з рахунка платника на рахунок їхнього одержувача. Принципи функціонування грошей, що перебувають на рахунках («грошей безготівкового обігу» або «електронних» в умовах проведення платежів на базі електронно-обчислювальної техніки), визначає держава через регламентацію безготівкового обороту .

4.Валютний курс – являє собою ціну грошової одиниці однієї країни виражену у грошовій одиниці інших країн. Він характеризує співвідношення між грошовими одиницями різних країн залежно від їхньої купівельної спроможності. Особливості його визначення і використання залежить від національного валютного законодавства і діючих в країні валютних обмежень.

5. Порядок емісії грошей та вилучення їх з обігу передбачає чітке визначення законодавством права того чи іншого державного органу на емісію грошей, організацію їх обігу та вилучення грошових знаків по мірі необхідності. У більшості країн таке право закріплене за центральним банком, що має своєчасно і в повному обсязі забезпечувати потребі обігу необхідною кількістю грошових знаків, а також вилучати їх по мірі зношення. Цією метою центральний банк встановлює для всіх суб’єктів ринку єдині правила грошового обігу, а саме здійснює необхідні заходи щодо регулювання грошової сфери.

6. Регламентація безготівкового грошового обігу передбачає визначення державою умов і порядку здійснення безготівкових розрахунків, уніфікованих форм платежів, правил документобороту, видів рахунків, порядку їх відкриття і закриття

та використання коштів, що на них містяться.

7. Порядок здійснення операцій з іноземною валютою встановлює основні правила купівлі-продажу, зберігання, перевезення іноземної валюти та дорогоцінних металів на території країни, а також порядок їх ввезення в країну та вивезення за кордон. Даний порядок визначається діючи в країні валютними обмеженнями.

8. Державний апарат, що здійснює регулювання грошового обігу представлений як правило Центральним банком. На який у державному порядку покладено функції організації загального керівництва грошовим обігом в країні.

Інші органи державного управління економікою - Кабінет Міністрів, Міністерство економіки, Міністерство фінансів, реалізуючи свої заходи економічної та фінансової політики, теж впливають на грошовий обіг. Проте свої регулятивні дії в монетарній сфері вони повинні координувати з Центральним банком.

Грошова система забезпечує правову та організаційну базу для розроблення та реалізації грошово-кредитної (монетарної) політики в країні. З цього погляду монетарну політику можна розглядати як продукт функціонування грошової системи. Тому успішна реалізація цілей монетарної політики є одночасно свідченням ефективного функціонування грошової системи. І навпаки, не можна вважати ефективною грошову систему, якщо в країні проводиться не досить виважена монетарна політика, що не забезпечує надійного регулювання грошової маси (пропозиції грошей) і належної стабільності грошей.